Рішення

від 03.09.2015 по справі 905/641/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.09.2015                     Справа № 905/641/15           

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Соколовій С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Костянтинівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Донецької обласної ради, Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» Виробничої одиниці Комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Слов'янськтепломережа»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «С.В.С.»

про стягнення суми заборгованості в розмірі 99753, 98 грн., з яких сума основного боргу 78868, 09 грн., пеня в сумі 448, 15 грн., три проценти річних в розмірі 1434, 74 грн., інфляційні витрати 19003 грн.,

за участю представників:

прокурора: Хряка О.О., за посвідченням від 15.08.2014р.,

від позивача: Титаренко О.Л., за довір. від 30.12.2014р.,

від відповідача: не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Костянтинівський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Донецької обласної ради, Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» Виробничої одиниці Комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Слов'янськтепломережа» звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «С.В.С.» про стягнення суми заборгованості в розмірі 99753, 98 грн., з яких сума основного боргу 78868, 09 грн., пеня в сумі 448, 15 грн., три проценти річних в розмірі 1434, 74 грн., інфляційні витрати 19003 грн.

Правовою підставою позову прокурор та представник позивача під час розгляду справи вважають норми статей 509, 526, 530, 625, 628, 629 Цивільного кодексу України, норми Закону України «Про теплопостачання», Правилами технічної експлуатації теплоспоживальних установок і теплових мереж», Правил користування тепловою енергією.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем порушені умови договору від 01 жовтня 2003 року № 340 в частині своєчасної та повної оплати поставленої теплової енергії. Внаслідок чого, основна сума заборгованості відповідача за надані послуги становить 78868, 09 грн.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховані відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання три проценти річних на суму 1434, 74 грн., інфляційні витрати в розмірі 19003 грн.

На підставі пункту 7.2.3 договору позивачем нарахована пеня в розмірі 448, 15 грн.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні надали пояснення аналогічні викладеним в позові, просив задовольнити позовні вимоги. Через канцелярію суду представником позивача надані додаткові документи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, причини неявки невідомі. Заяв про розгляд справи у його відсутність не надходило.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2003 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «С.В.С.» («Споживач») та Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Слов'янськтепломережа» (Постачальник) укладений договір № 340, за умовами якого Постачальник бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію для всіх об'єктів загальною площею 444, 2 м.кв., а Споживач зобовязується оплачувати теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (надалі по тексту – договір).

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01 жовтня 2004 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (пункти 10.1, 10.4).

Договір підписано обома сторонами, доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим, за висновками суду вказаний договір є чинним.

Відповідно до пункту 1.3 договору початок і тривалість опалювального періоду встановлюється рішенням Облдержадміністрації, міської влади. Нормативна тривалість опалювального періоду 186 днів. За сверхнормативну тривалість опалювального періоду сторони виконують за фактичний термін споживання теплової енергії.

Теплова енергія постачається «Споживачу» в обсягах згідно договору на опалення та вентиляцію – в період опалювального сезону, гаряче водопостачання – протягом року. В залежності від тарифів на енергоносії (газ, електроенергію, воду), тариф може змінюватись в більшу чи меншу сторону без погодження зі Споживачем (пункти 1.2, 2.1 договору).

Матеріали справи містить довідку до договору на теплопостачання приміщення ТОВ «С.В.С.» по вул. Чубаря,6, в якій визначена вартість опалення в місяць за період, що опалюється.

Факт постачання теплової енергії підтверджується наявними матеріалами у справи актом про включення опалення.

Сторонами складені акти виконаних робіт, які підписані відповідачем без зауважень.

Таким чином, зобов'язання, викладені в договорі позивачем виконувались належним чином.

Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць (пункти 6.1, 6.2 договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були складені рахунки за жовтень 2013 року, на суму 4445, 17 грн., за листопад 2013 року на суму 5162, 50 грн., за грудень 2013 року на суму 8183, 90 грн., за січень 2014 року на суму 6588, 11 грн., за лютий 2014 року на суму 5780, 41 грн.. за березень 2014 року на суму 3209, 14 грн., за квітень 2014 року на суму 2393, 57 грн., за жовтень 2014 на суму 1559, 40 грн., за листопад 2014 року на суму 2315, 11 грн., за листопад – грудень 2014 року на суму 8189, 78 грн., за грудень 2014 року – січень 2015 року на суму 4699, 50 грн., за січень – лютий 2015 року на суму 11110, 45 грн., за лютий – березень 2015 року на суму 8161 грн., за березень – квітень 2015 року на суму 7070, 05 грн., які отримані відповідачем, про що свідчить підпис на корінцях рахунків.

Споживач за п'ять днів до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації 100% вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на поточний місяць(пункт 6.3 договору).

Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим (пункт 6.5 договору).

Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок інфляційних витрат, суд визнає його вірним, сума інфляційних витрат, що підлягає стягненню з відповідача складає 19003 грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок трьох процентів річних, суд визнає його вірним, сума 1434, 74 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 448, 15 грн. необхідно зазначити наступне.

Пунктом 7.2.3 договору встановлено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а для суб'єктів підприємницької діяльності 1% від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше 100% суми заборгованості.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені, суд визнає його не вірним, оскільки позивачем були допущенні арифметичні помилки в розрахунку. За розрахунком суду розмір пені більший, ніж заявлений позивачем, але суд не виходить за межі позовних вимог, тому стягненню підлягає 448, 15 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких до суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати, пропорційно відношенню розміру задоволених вимог до розміру первісних, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Костянтинівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Донецької обласної ради, Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» Виробничої одиниці Комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Слов'янськтепломережа» до Товариства з обмеженою відповідальністю «С.В.С.» про стягнення суми заборгованості в розмірі 99753, 98 грн., з яких сума основного боргу 78868, 09 грн., пеня в сумі 448, 15 грн., три проценти річних в розмірі 1434, 74 грн., інфляційні витрати 19003 грн.- задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «С.В.С.» (84122, Донецька область. м. Слов'янськ, вул. Калініна, 24А, р/р 26002314601 ПАТ «Енергобанк» м. Слов'янськ, МФО 300272, ЄДРПОУ 312054160) на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» Виробничої одиниці Комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Слов'янськтепломережа» (структурний підрозділ «Єдиний розрахунковий центр» ОКПО Донецьктеплокомуненерго», р/р 26006962494214 у ПАТ «Перший Український Міжнародний банк», Україна, МФО 334851, код ОКПО 26221744, одержувач ВО ОКПО «Донецьктеплокомуненерго» «Словянськтепломережа» суми основного боргу в розмірі 78868 (сімдесят вісім тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн., 09 коп., пеня в сумі 448 (чотириста сорок вісім) грн., 15 коп., три проценти річних в розмірі 1434 (одну тисячу чотириста тридцять чотири) грн., 74 коп., інфляційні витрати в розмірі 19003 (дев'ятнадцять тисяч три) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «С.В.С.» (84122, Донецька область. м. Слов'янськ, вул. Калініна, 24А, р/р 26002314601 ПАТ «Енергобанк» м. Слов'янськ, МФО 300272, ЄДРПОУ 312054160) на користь державного бюджету судовий збір в сумі 1995 (одну тисячу дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн., 80 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 03 вересня 2015 року. Повний текст рішення складено та підписано 08 вересня 2015 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.                              

Суддя О.О. Кучерява