9/500-08
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2009 р. № 9/500-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Бакуліної С.В.,
суддів:Глос О.І., Олійника В.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "ВКТ "Супутник"
на постановуКиївського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.02.2009 р.
у справі№9/500-08
господарського суду Київської області
за позовомпершого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі:Кабінету Міністрів України;ВАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг"
до ТОВ "ВКТ "Супутник"
простягнення 3 835 208,68 грн.
у судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача-1:не з'явився,
від позивача-2:Григораш В.О.,
від відповідача:не з'явився,
від прокуратури:Рудак О.В. - прокурор відділу Генеральної прокуратури України
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Київської області від 12.12.2008 р. у справі №9/500-08 (суддя Євграфова Є.П.) позов задоволено частково: стягнуто з ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Супутник" на користь ВАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" 3 091 213,00 грн. заборгованості та 295 401,39 грн. процентів; стягнуто з ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Супутник" на користь Державного бюджету 25 500,00 грн. державного мита та 104,19 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись із даним рішенням, ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Супутник" подано апеляційну скаргу до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.02.2009 р. у справі №9/500-08 (судді: Чорногуз М.Г., Разіна Т.І., Фаловська І.М.) апеляційну скаргу ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Супутник" на рішення господарського суду Київської області від 12.12.2008 р. у справі №9/500-08 залишено без задоволення; рішення господарського суду Київської області від 12.12.2008 р. у справі №9/500-08 змінено, викладено резолютивну частину в наступній редакції: "Позов задовольнити повністю. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне товариство "Супутник" на користь Відкритого акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" 3 091 213 грн. заборгованості, 404 639,78 грн. індексація від суми боргу, 295 401,39 грн. пені, 43 954,51 грн. відсотків за користування коштами. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне товариство "Супутник" на користь Державного бюджету 25 500 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ".
У касаційній скарзі ТОВ "ВКТ "Супутник" просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 12.12.2008 р., постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.02.2009 р. у справі №9/500-08 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме: ст. 526, 530, 593, 549, 613, 625 Цивільного кодексу України, оскільки ВАТ НАК "Украгролізинг" в порушення умов договору та вимог закону не звертався до відповідача з вимогою про повернення суми попередньої оплати, у зв'язку з чим у відповідача не виникало обов'язку повернути позивачу-2 суму попередньої оплати, а відсутність у відповідача грошового зобов'язання, котре виникає в силу приписів ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, робить неможливим нарахування та стягнення з відповідача штрафних санкцій, інфляційних та трьох процентів річних.
Відповідно до розпорядження В.о. Голови судової палати Першикова Є.В. від 23.09.2009 р. №02.03-10/577 змінено склад колегії суддів та призначено колегію суддів у складі: головуючого —судді Бакуліної С.В., суддів: Глос О.І., Олійника В.Ф.
Позивач 1 та відповідач не скористалися своїм процесуальним правом на участь своїх представників у судовому засіданні касаційної інстанції.
Перевіривши матеріали справи та проаналізувавши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту встановлених обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.
20.08.2007 р. між ВАТ "НАК "Украгролізинг" (покупець) та ТОВ "Виробничо-комерційне товариство "Супутник" (постачальник) укладено договір поставки №07-30 (а.с. 5–9).
Відповідно до умов договору, постачальник зобов'язується передати у встановлені Договором строки машини, устаткування, обладнання, іншу техніку, щодо яких немає обмежень надання її в лізинг та включеної Міністерством аграрної політики України до переліку сільськогосподарської техніки та обладнання для агропромислового комплексу, закупівля якої фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України (товар).
Згідно з п. 2.4 договору товар передається на підставі акта приймання-передачі між постачальником, покупцем і лізингоодержувачем (далі —тристоронній акт), що укладається у 5 автентичних примірниках із зазначенням заводських номерів товару.
Згідно з п.п. 4.1, 4.2 договору після перерахування постачальнику до 50% вартості партії товару, що встановлюється специфікацією, перший у десятиденний строк передає товар покупцю або згідно з довіреністю покупця лізингоодержувачу. Товар поставляється на умовах EXW "Інкотермс-2000" Франко-завод за місцезнаходженням: 25050, м.Кіровоград, вул.Медведєва, 1.
У разі, коли покупець з вини продавця недоодержав товар, за який сплачено авансований платіж, постачальник зобов'язується на вимогу покупця в тижневий строк з дня одержання вимоги повернути покупцю одержаний аванс (п. 4.3 договору).
Згідно з п. 7.1 договору право власності на товар набувається покупцем з моменту підписання всіма сторонами тристороннього акта.
Відповідно до п. 7.5 договору у разі, коли після проведення першого платежу в постачальника змінюється ціна товару, він зобов'язується повернути покупцю на рахунки державного казначейства, одержаний аванс не пізніше десяти банківських днів з дня одержання авансу.
За порушення строків поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та у відповідності до ст. 536 Цивільного кодексу України проценти за користування коштами з розрахунку облікової ставки Нацбанку за кожен день прострочення; за порушення строків повернення авансового платежу згідно п. 7.5 договору постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 50% від суми одержаного авансового платежу (п.п. 8.5, 8.6 договору).
Позивачем-2 на виконання умов укладеного договору №07-30 від 20.08.2007 р. платіжними дорученнями від 11.09.2007 р. №113, від 17.09.2007 р. №122, від 24.09.2007 р. №141 та від 28.11.2007 р. №210 на рахунок відповідача перераховано 4 687 213,00 грн. (а.с. 54–55, 60–63).
В період з вересня по 28 листопада 2007 року позивачем перераховано 50 % вартості партії товару, що підтверджено Специфікацією до договору № 07-30 від 20.08.2007р., отже зобов'язання за договором ВАТ "НАК "Украгролізинг"було виконано в повному обсязі.
ТОВ "ВКТ "Супутник"свої зобов'язання за укладеним договором № 07-30 від 20.08.2007р. не виконав, що підтверджується укладеним сторонами актом звірки розрахунків станом на 01.02.2008р., згідно з яким, відповідачем не виконані зобов'язання з постачання техніки на загальну суму 3 091 213 грн. (а.с. 53).
18.03.2008 р. Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" звернулася до ТОВ "ВКТ "Супутник" із листом №12-1-1/497, у якому просила в триденний термін відвантажити техніку, що була закуплена НАК "Украгролізинг" відповідно до договору від 20.08.2007 р. №07-30, або повернути кошти в сумі 3 202 620,00 грн. (а.с. 12). Направлення даного листа відповідачу, підтверджується витягом з журналу реєстрації вихідної кореспонденції та фіскальним чеком від 20.03.2008р. за №1450 (а.с. 98).
З огляду на невиконання відповідачем в повному обсязі зобов'язань за договором з передачі позивачу техніки після одержання попередньої оплати в розмірі 50% вартості товару і неповернення суми попередньої оплати, перший заступник прокурора Київської області звернувся до господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та ВАТ "НАК "Украгролізинг" до ТОВ "ВКТ "Супутник" про стягнення з ТОВ "ВКТ "Супутник" на користь ВАТ "НАК "Украгролізинг" 3 835 208,68 грн., з яких: 3 091 213,00 грн. —сума основного боргу, 404 639,78 грн. —індексація від суми боргу; 295 401,39 грн. —пеня, 43 954,51 грн. —відсотки за користування коштами на підставі ст.ст. 625, ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Задовольняючи позов частково господарський суд першої інстанції виходив із того, що: по-перше, факт виконання позивачем-2 умов договору щодо перерахування відповідачу попередньої оплати і невиконання відповідачем зобов'язань щодо постачання техніки на визначених договірних умовах на загальну суму 3 091 213,00 грн. підтверджено матеріалами справи; по-друге, відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України (згідно якого якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати) позивач має право на повернення суми попередньої оплати; по-третє, відповідно до п. 8.5. Договору відповідач має сплатити відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України проценти за користування коштами з розрахунку облікової ставки НБУ за кожен день прострочки в розмірі 295 401, 39 грн. процентів; по-четверте, позовні вимоги у частині стягнення 3% річних та індексації задоволенню не підлягають, оскільки у відповідача у спірних правовідносинах не виникли грошові зобов'язання.
Змінюючи рішення господарського суду Київської області від 12.12.2008 р. у справі №9/500-08 та задовольняючи позов в повному обсязі, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що: по-перше, висновки суду першої інстанції про стягнення суми основного боргу та процентів є законними та обґрунтованими; по-друге, посилання відповідача на відсутність у нього грошового зобов'язання є безпідставним, оскільки спочатку у відповідача було зобов'язання поставити техніку у встановлений договором строк (до 9.12.2007 р.), а після 19.12.2007 р. виникло зобов'язання повернути кошти на казначейський рахунок позивача, а у позивача відповідно виникло право (а не обов'язок) вимоги повернення коштів, яке і було реалізоване шляхом направлення листа від 18.03.2007 р. та звернення з позовом.
Висновки господарських судів про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 3 091 213 грн. є законними та обґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.
Договором встановлено, що передача товару повинна відбутись протягом 10 днів з дня отримання постачальником до 50% вартості товару, що встановлюється Специфікацією.
Статтею 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.
Господарськими судами встановлено та матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем зобов'язання з перерахування відповідачу 50% вартості товару і невиконання ТОВ "ВКТ "Супутник" своїх зобов'язань за укладеним договором № 07-30 від 20.08.2007 року щодо передачі товару на загальну суму 3 091 213 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до п.4.3 договору у разі, коли покупець з вини продавця недоодержав товар, за який сплачено авансований платіж, постачальник зобов'язується на вимогу покупця в тижневий строк з дня одержання вимоги повернути покупцю одержаний аванс.
Господарськими судами встановлено і матеріалами справи підтверджено факт звернення позивача до відповідача з вимогою повернути одержаний аванс (лист НАК "Украгролізинг" від 18.03.2008р. №12-1-1/497 –а.с.12, копія фіскального чека Укрпошти від 20.03.2008р. №1450 –а.с.98).
З огляду на викладене, не можуть бути взяті до уваги посилання скаржника на те, що строк виконання зобов'язання щодо повернення суми попередньої оплати не настав.
Що стосується задоволення позовних вимог про стягнення процентів за користування коштами, суми індексації та пені слід зазначити наступне.
В позовній заяві стягнення пені було обґрунтовано, як умовами п.8.5 договору №07-30, так і положеннями Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Разом з тим п.8.5 договору встановлено відповідальність не за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (врегульовану Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"), а відповідальність за порушення строків поставки товару у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Однак, господарські суди першої та апеляційної інстанції не уточнили предмет позову, внаслідок чого господарський суд першої інстанції відмовив в позові в частині стягнення пені (стягнувши з позивача лише суму основного боргу і проценти), а господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність стягнення пені за період з 09.12.2007 по 29.05.208 в сумі 295 401,39 грн., погодившись в той же час з висновком господарського суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача процентів в тій же сумі (295 401,39 грн. –стор.5 постанови апеляційного суду).
Дійшовши висновку про виникнення у позивача грошового зобов'язання –обов'язку повернути грошові кошти після 19.12.2007р., апеляційний господарський суд не взяв до уваги норми ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України (згідно з якою якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати) та умови п.4.3 договору (згідно з яким у разі, коли покупець з вини продавця недоодержав товар, за який сплачено авансований платіж, постачальник зобов'язується на вимогу покупця в тижневий строк з дня одержання вимоги повернути покупцю одержаний аванс).
А господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що з вимогою повернути одержаний аванс позивач звернувся лише 18.03.2008р. в листі №12-1-1/497 (стор. 4 постанови апеляційного господарського суду).
Крім того, слід зазначити, що апеляційний господарський суд, дійшовши висновку про необхідність стягнення з відповідача процентів за користування коштами, передбачених п. 8.5 договору та ст. 536 Цивільного кодексу України в сумі 43 954,51 грн. згідно з розрахунком позивача, не взяв до уваги, що згідно з вищевказаним розрахунком боргу (доданим до позовної заяви –а.с.17) позивачем нараховано 3% річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України за період з грудня 2007р.
Викладене свідчить про те, що висновки щодо стягнення пені, процентів, суми індексації судами зроблено при неповно встановлених обставинах справи.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 Постанови "Про судове рішення" від 29.12.1976 р. №11 рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
У зв'язку з наведеним та врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ч. 2 ст. 1115 та ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню в частині стягнення процентів, суми індексації і пені, а справа в цій частині —передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. В іншій частині рішення господарського суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду підлягає залишенню без змін.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у зазначеній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством засоби для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 3 ст. 1119, ст.ст. 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ "ВКТ "Супутник" на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.02.2009 р. у справі №9/500-08 задовольнити частково.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.02.2009 р. та рішення господарського суду Київської області від 12.12.2008 р. у справі №9/500-08 скасувати частково —в частині стягнення процентів, суми індексації і пені. В цій частині справу направити на новий розгляд до господарського суду Київської області.
В іншій частині рішення господарського суду Київської області від 12.12.2008 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.02.2009 р. у справі №9/500-08 залишити без змін.
ГоловуючийС.Бакуліна
Судді:
О.Глос
В.Олійник
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 24.09.2009 |
Оприлюднено | 16.10.2009 |
Номер документу | 5008041 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Глос О.І.
Господарське
Київський міжобласний апеляційний господарський суд
Чорногуз М.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні