Ухвала

від 07.09.2015 по справі 908/4428/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 25/50/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.09.2015 Справа № 908/4428/15

кредитор – Державна податкова інспекція у Шевченківському районі ГУ ДФС у Запорізькій області, 69068, м. Запоріжжя, вул. Брюлова, 4

боржник – Товариство з обмеженою відповідальністю “Імпекс Плюс”, м. Запоріжжя, 69014, вул. Харчова, 5, код ЄДРПОУ 32875354

Суддя Дьоміна А.В.

Присутні у судовому засіданні:

Від кредитора – Муріна В.О. дов.№6148/08-30-10-024 від 08.04.2015.

Від боржника – Сироткін О.О. дов.№б/н від 31.08.2015.

03.08.2015. до господарського суду Запорізької області звернулася Державна податкова інспекція у Шевченківському районі ГУ ДФС у Запорізькій області із заявою про порушення справи про банкрутство відносно Товариства з обмеженою відповідальністю “Імпекс Плюс”.

Ухвалою суду від 04.08.2015. заяву Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання суду на 02.09.2015., зобов'язано сторони виконати певні дії. Автоматизованою системою визначено кандидатуру арбітражного керуючого Шонії Маки Вячеславівни в якості розпорядника майна боржника.

01.09.2015. до господарського суду Запорізької області від ТОВ “Імпекс Плюс” надійшов відзив на заяву про порушення провадження у справі банкрутство згідно до якого, боржник просить суд повернути дану заяву без розгляду. Свою позицію боржник обґрунтовує тим, що інкасовані доручення, залучені заявником у якості доказу безспірності грошових вимог не вважаються з точки зору Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” доказами безспірності, а є лише доказом вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку. Оскільки до заяви не додана постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора, боржника вважає, що в матеріалах заяви відсутні докази підтверджуючі викладені в ній обставини.

У судовому засіданні 02.09.2015. оголошувалась перерва до 07.09.2015.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Імпекс Плюс” - зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності – юридична особа за адресою: м. Запоріжжя, 69014, вул. Харчова, 5, код ЄДРПОУ 32875354, про що свідчить Витяг з єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців станом на 30.07.2015.

За визначенням ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (Закон про банкрутство) кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 10 Закону про банкрутство, право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор. Справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Так, Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.10.2014. по справі №808/5710/14, яка залишена в силі ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2015. стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю “Імпекс Плюс” в дохід держаного бюджету податковий борг у розмірі 15 903 390,00 грн., з яких: 8 349 990,00 грн. – сума основного боргу, 7 553 400,00 грн. – штрафні санкції.

Частиною 1 статті 3 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами.

Згідно із пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з абзацом першим пункту 95.3 статті 95 Податкового Кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Механізм виконання судових рішень про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, який передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. Відповідно до пункту 12.4 зазначеної Інструкції, судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

Абзацами другим та третім пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Таким чином, суд вважає, що аналіз положень Закону України “Про виконавче провадження” та Податкового кодексу України дає підстави для правового висновку про те, що примусове виконання рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків – юридичної особи за законом покладено виключно на контролюючі органи (органи доходів і зборів) за визначеною Податковим кодексом України процедурою, без залучення до неї органів державної виконавчої служби. Доказами в підтвердження безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора - органу фіскальної служби, є рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасові доручення для примусового стягнення коштів в дохід бюджету у рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів до отримання відповідної заборгованості за процедурою, визначеною Податковим кодексом України (ст.ст. 95-99).

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29 квітня 2015 року у справі № 920/629/14.

На виконання постанови суду від 16.10.2014. по справі №808/5710/14, ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя на підставі п. 95.3 ст. 95 Податкового Кодексу України було сформовані інкасові доручення: №139 від 27.04.2015., №136 від 27.04.2015., №135 від 27.04.2015., №134 від 27.04.2015. та направлені до банківської установи, яка здійснює розрахунково-касове обслуговування боржника - ЗРУ ПАТ “КБ “ПриватБанк”, м. Запоріжжя та ПАТ “КБ “ПриватБанк”.

Вищезазначені інкасовані доручення були повернуті банком без виконання у зв'язку з відсутністю грошових коштів на р/рахунках підприємства-боржника.

Як докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку, кредитором надані довідки реєструючих органів, які свідчать про відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю “Імпекс Плюс” рухомого та нерухомого майна, за рахунок якого можливе погашення кредиторської заборгованості.

Проаналізувавши викладені норми чинного законодавства та дослідивши подані документи, судом встановлено, що розмір безспірних вимог кредитора перевищує триста мінімальних розмірів заробітної плати, які не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку. Можливості стягнення в безспірному порядку кредитором заборгованості, яка виникла у боржника, немає. Вжиті кредитором заходи не дали належного результату.

Вищенаведені обставини свідчать про неплатоспроможність боржника та наявність підстав для застосування до нього процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 9 ст. 16 Закону про банкрутство в ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство зазначається, зокрема, про призначення розпорядника майна, встановлення розміру оплати його послуг та джерела її сплати.

Згідно ч. 1 ст. 114 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Автоматизованою системою визначено кандидатуру арбітражного керуючого Шонії Маки Вячеславівни в якості розпорядника майна боржника.

Арбітражний керуючий Шонія М.В. заяву на участь у даній справі відповідно до вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” разом з копією договору страхування ризиків його діяльності та копію свідоцтва не надала.

Також, ч. 1 ст. 114 Закону України “Про відновлення платоспроможності...” встановлено, що у разі якщо від арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), визначеного автоматизованою системою, не надійшла заява про згоду стати розпорядником майна в цій справі, то розпорядника майна призначає суд без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

До господарського суду Запорізької області надійшла заява арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича про згоду на участь у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Імпекс Плюс”. Із наданої заяви вбачається, що Сиволобов М.М. мешкає у м. Києві, має свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №451 від 12.03.2013. На випадок нанесення шкоди кредиторам чи боржнику, його професійна діяльність арбітражного керуючого застрахована, про що укладено договір страхування відповідальності арбітражного керуючого. Не належить до жодної категорії осіб передбаченими приписами ч. 2 ст. 114 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, судимостей за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має та не є заінтересованою особою стосовно боржника, кредиторів.

Розглянувши дану кандидатуру, суд вважає за можливе призначити арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича /свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №451 від 12.03.2013., ідент. номер 2952211858, поштова адреса: 04136, м. Київ, вул. Маршала Гречки, 13/526/ розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю ““Імпекс Плюс”.

За положеннями ст. 115 Закону “Про відновлення платоспроможності...” арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна не може перевищувати п'яти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

Слід встановити розмір грошової винагороди розпоряднику майна у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень за рахунок коштів кредитора Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у Запорізькій області.

У відповідності до ч. 10 ст. 16 Закону “Про відновлення платоспроможності…”, з метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, слід здійснити офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Заперечення боржника, викладені у відзиві, суд вважає необґрунтованими з підстав, приведених в мотивувальній частині ухвали.

Керуючись ст. ст. 10, 16, 114, 115 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 41, 45, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Порушити провадження у справі №908/4428/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Імпекс Плюс”, м. Запоріжжя, 69014, вул. Харчова, 5, код ЄДРПОУ 32875354.

Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Визнати грошові вимоги ініціюючого кредитора Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у Запорізькій області у розмірі 15 903 390,00 грн., з яких: 8 349 990,00 грн. – сума основного боргу, 7 553 400,00 грн. – штрафні санкції.

Ввести процедуру розпорядження майном.

Розпорядником майна призначити арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича /свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №451 від 12.03.2013., ідент. номер 2952211858, поштова адреса: 04136, м. Київ, вул. Маршала Гречки, 13/526/.

Встановити розмір грошової винагороди розпоряднику майна у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень за рахунок коштів кредитора Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у Запорізькій області.

Оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про порушення справи про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю “Імпекс Плюс”.

Заборонити боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.

Зобов'язати розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича подати до господарського суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, у термін до 26.10.2015.

Зобов'язати розпорядника майна скласти реєстр вимог кредиторів та подати його на затвердження до господарського суду у термін до 26.10.2015.

Попереднє засідання суду призначити на 26.10.2015. о 10-15.

Зобов'язати розпорядника майна боржника Сиволобова Максима Марковича провести інвентаризацію майна боржника, у термін до 01.12.2015.

Копію ухвали надіслати кредитору, боржнику, Державному реєстратору ВДРЮОФОП РС Запорізького МУЮ, розпоряднику майна, Шевченківському ВДВС Запорізького РУЮ.

Суддя А.В. Дьоміна