Постанова

від 18.09.2009 по справі 9/55-09

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/55-09

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.09.09                                                                                               Справа №9/55-09

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Шевченко Т. М. судді  Шевченко Т. М.    , Мойсеєнко Т. В.  , Хуторной В.М.

при секретарі          Савченко Ю.В.,

представники сторін не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер-Лак» (с. Киселівка Херсонської області)

на рішення господарського суду Херсонської області від 09.06.2009 р. № 9/55-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсалпром Логістик» (м. Черкаси)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер-Лак» (с. Киселівка Білозерського району Херсонської області)

про стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Універсалпром Логістик» звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до ТОВ «Полімер-Лак» про стягнення (з врахуванням уточнень щодо суми пені в судовому засіданні 09.06.2009р.) 22 251 грн. 24 коп., з яких 18 000 грн. основного боргу за договором транспортно-експедиційного обслуговування від 03.10.2008 р. № УП-В 65/10/08, 2235 грн. 22 коп. пені, 1736 грн. 53 коп. інфляційних збитків та 279 грн. 49 коп. річних.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 09.06.2009 р. (суддя Ребриста С.В.) позовні вимоги задоволено, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 18 000 грн. основного боргу, 2235 грн. 22 коп. пені, 1736 грн. 53 коп. інфляційних збитків, 279 грн. 49 коп. річних, 222 грн. 51 коп. витрат по оплаті держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу (а.с.51-52).

Рішення суду обґрунтовано наступним: з огляду на невиконання відповідачем своїх обов'язків по оплаті наданих послуг у повному обсязі, на умови укладеного між сторонами договору та норми ст.ст. 526, 549, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України позовні вимоги про стягнення основного боргу, пені, інфляційних збитків та процентів обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, ТОВ «Полімер-Лак» (відповідач) звернулось до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

З підстав, викладених в апеляційній скарзі, заявник вважає, що висновки суд не відповідають обставинам справи, є необґрунтованими, судом неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Заявник стверджує, що позивач не довів виконання ним п.3.1 укладеного між сторонами договору щодо передачі копій товарно-супровідних документів (СМR) та рахунку за транспортно-експедиційні послуги. Посилаючись на п. 3.3 договору, відповідач вважає, що визначення факту та моменту передання вказаних документів має суттєве значення для нарахування пені, інфляційних та процентів. Відповідач зазначає, що з акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № УП-0352, на який посилається позивач та суд першої інстанції, не вбачається, коли саме були надані копії товарно-супровідних документів (СМR) і рахунок за надані послуги, та чи були вони надані взагалі. Вважає висновки суду щодо виконання позивачем п.3.1 договору такими, що не відповідають обставинам справи та не підтверджені наявними доказами.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 30.07.2009 р. апеляційну скаргу ТОВ «Полімер-Лак» прийнято до провадження, слухання справи призначено на 18.09.2009 р.

ТОВ «Універсалпром Логістик» у відзиві на апеляційну скаргу стверджує, що доводи заявника скарги не ґрунтуються на нормах закону та наявних у справі доказах. Вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача – без задоволення.

Розпорядженням в.о. голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1862 від 18.09.2009 р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Шевченко Т.М. (головуючий, доповідач), Мойсеєнко Т.В., Хуторной В.М.,  зазначеною колегією справу прийнято до свого провадження.

Повноважні представники сторін в судове засідання не з'явились, про причини неявки не повідомили. Про дату, місце та час розгляду апеляційної скарги сторони були повідомлені належним чином.

З огляду на достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги, судова колегія, враховуючи приписи ст. 75 ГПК України, розглянула справу та прийняла   постанову по закінчені судового засідання.

Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами,  наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Правовідносини між сторонами врегульовані договором на здійснення товарно-експедиційного обслуговування від 03.10.2008 р. № УП-В 65/10/08.

За договором на здійснення товарно-експедиційного обслуговування, укладеного між сторонами 03.10.2008 р., позивач (експедитор) зобов'язався за дорученням замовника (відповідача) за винагороду укладати від свого імені і за рахунок замовника договори, спрямовані на забезпечення виконання робіт з організації транспортно-експедиційного обслуговування експортно-імпортних вантажів замовника автомобільним транспортом у міжміському та міжнародному сполученні (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.2 Договору доручення на виконання робіт експедитором (позивачем) оформлюються транспортними замовленнями Замовника (відповідача) на перевезення вантажів, в яких передбачаються конкретні умови для належного виконання умов Договору.

Вартість робіт становить сума, погоджена сторонами при складанні транспортного замовлення (п. 3.5 Договору).

Згідно транспортного замовлення № 1 від 07.10.2008 р. сторони домовились, що сума фрахту м. Мурдайк, Нідерланди – Україна, с. Киселівка Херсонської області становить 25902,15 грн.

          Пунктами п. 3.1, 3.2 Договору передбачено, що оплата вартості робіт експедитора (позивача) здійснюється впродовж 3 календарних днів після надання копій товарно-супровідних документів (CMR з печаткою одержувача) і рахунку, який може бути врученим за допомогою факсимільного зв'язку. Оплата здійснюється на підставі факсимільних копій рахунку Експедитора (позивача), товаро-супровідних документів відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 2.2.10 вважається, що Експедитор виконав свої зобов'язання по перевезенню вантажу належним чином з моменту передання вантажу вантажоотримувачу і отримання свого примірника CMR або товаро-транспортної накладної без зауважень вантажоотримувача.

Позивач свої зобов'язання щодо перевезення вантажу виконав, що підтверджується товарно-транспортною накладною CMR 5186719 від 21.10.08 (а.с.15).

21.10.2008 р. представниками сторін (ТОВ «Полімер-Лак» та  ТОВ «Універсалпром Логістик») підписано акт здачі-прийняття робіт № УП – 0352. В акті вказано загальну вартість робіт в сумі 25902,15 грн., дата розвантаження 21.10.08 р., а також зазначено, що виконавцем проведені роботи по договору № УП-В 65/10/08 від 03.10.08  і по рахунку № УПЛ-0351 від 16.10.08.

Відповідно до п. 2.1.10 Договору відповідач зобов'язався здійснити своєчасну оплату робіт Експедитора (позивача) в порядку та згідно умов, передбачених Договором та транспортним замовленням.

Позивач направив відповідачу претензію за вих. № 56 від 19.11.2008 р. з вимогами про погашення заборгованості.          

Листом від 03.12.2008 р. № 489 відповідач, посилаючись на тяжкий фінансовий стан, гарантував позивачу сплату боргу до 25.12.2008р.

Згідно банківської виписки АКІБ «Укрсиббанк» (копії на а.с.16-17) 12.12.2008 р. та 20.01.09 відповідач частково розрахувався з позивачем, сплативши за рахунком від 16.10.08 (12.12.08 - 3902,15 грн. та 20.01.09 - 4000 грн., всього 7902 грн. 15 коп.).

          Позивач листом від 12.01.2009р. за вих. № 01 повторно звернувся до відповідача з вимогою сплати борг.

Отже, у зв'язку із невиконанням відповідачем обов'язку щодо повної та своєчасної оплати за надані послуги у нього перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 18000 грн.

Згідно зі ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

З зазначеною нормою кореспондуються приписи ст. 316 Господарського кодексу України та ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність».

Щодо вказаного виду правочинів чинним законодавством встановлена письмова форма (ч. 1 ст. 930 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача 18 000 грн. заборгованості за надані послуги транспортного експедирування.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у   цьому   Кодексі   визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що у випадку прострочення оплати, замовник виплачує неустойку (пеню) в розмірі 2 % від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів погоджується з висновок суду про обґрунтованість вимог про стягнення втрат від інфляції в сумі 1736 грн. 53 коп.

Втім, перевіривши розрахунок пені та трьох процентів річних, колегія суддів вважає, що сторонами та господарським судом було невірно визначено періоди розрахунку, з урахуванням часткового погашення відповідачем боргу.

Так, при розрахунку були помилково взяті дні 12.12.2008 р. та 20.01.2009 р., в які відповідачем була здійснена часткова оплата боргу і сума заборгованості на цю дату вже змінювалась. Отже, слід розраховувати таким чином: з 25.10.2008 р. по 11.12.2008 р. – сума заборгованості 25902,15 грн., а вже з 12.12.2008 р. (в день часткового погашення відповідачем боргу в сумі 3902,15 грн.) сума заборгованості зменшилась і становить 22000 грн., тобто на 12.12.2008 р. сума боргу складає 22000 грн. і цей день при розрахунку пені від боргу 25902,15 грн. вже не включається, відповідно і з 20.01.2009 р. (оплата 4000 грн.) – 18 000 грн. Виходячи з цього, сума пені (за 159 днів прострочення, з врахуванням часткової оплати та зміни суми боргу) складає 2230,81 грн., а сума процентів – 278,85 грн.

Допущення господарським помилки при перевірці обґрунтованості нарахованих позивачем сум річних та пені не вплинуло на законність та обґрунтованість рішення в цілому, тому резолютивна частина рішення потребує внесення поправок щодо зменшення суми пені та річних процентів. Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків господарського суду щодо наявності підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості, пені, інфляційних збитків та річних процентів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 99, ст.ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -   

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер-Лак» (с. Киселівка Херсонської області) на рішення господарського суду Херсонської області від 09.06.2009 р. № 9/55-09 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 09.06.2009 р. № 9/55-09 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер-Лак» ((с. Киселівка Білозерського району Херсонської області) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Універсалпром Логістик» (м. Черкаси) 18000 грн. основного боргу, 2230,81 грн. пені, 1736 грн. 53 коп. інфляційних збитків, 278,85 грн. річних, 222, 46 грн. витрат по оплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.».

Видачу наказу із зазначенням необхідних реквізитів доручити господарському суду Херсонської області.

Головуючий суддя Шевченко Т. М.

 судді  Шевченко Т. М.  

 Мойсеєнко Т. В.  Хуторной В.М.