Рішення

від 29.09.2009 по справі 14/156

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/156

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.09                                                                                           Справа№ 14/156            

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайпак», м.Жидачів Львівської області

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства Селянський комерційний банк «Дністер», м.Львів

про зобов'язати  відповідача виконати зобов»язання   та оплатити платіжні доручення в сумі 120196,76 грн; стягнути штраф у розмірі 12019,68 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

при секретарі Хорох І.Б.

Представники:

від позивача  Швидка О.П.- представник; Шаповалов Ю.І.  - директор

від відповідача Хомцій Я.Р. - представник

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дунайпак», м.Жидачів, звернулося до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства Селянський комерційний банк «Дністер», м.Львів,про зобов'язання  відповідача виконати зобов»язання та оплатити платіжні доручення в сумі 120196,76 грн ; стягнути  штраф у розмірі 12019,68 грн.; відшкодувати судові витрати.

Ухвалою суду від 03.08.2009 року порушено провадження у справі № 14/156 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 10.09.2009 р.

09.09.2009 року  відповідач подав клопотання про долучення до матеріалів справи документів ( клопотання №309-5820/та від 09.09.2009 р), в тому числі Договору №40 на здійснення розрахунково-касового обслуговування від 29 грудня 2002  між ТзОВ «Дунайпак» та ВАС СКБ  «Дністер»; копію чинного договору банківського рахунку від 27.07. 2004 року між ТзОВ «Дунайпак»та ВАТ СКБ «Дністер»; копію додаткової угоди № 1 до Договору банківського рахунку від 27.07.2004 р від 22 лютого 2005 року між ТзОВ «Дунайпак» та ВАС СКБ «Дністер». Подав відзив на позовну заяву за №309-5790/та від 07.09.09 р., з підстав наведених у якому позовні вимоги не визнає.

10 вересня 2009 року   позивач подав  Уточнення позовних вимог ( вх.. реєстраційний номер 18372), яким вніс уточнення  в частині вимоги про стягнення  штрафних санкцій; уточнив , що підставою позову є Договір банківського рахунку від 27.07.2004 року  у п.3.2 якого передбачено відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,01 %  несвоєчасно або неправильно зарахованої (списаної ) суми за кожний день прострочення,але не більше 1 % суми переказу, яка становить 1201,97 грн.  

З підстав, зазначених в ухвалі від 10.09.2009 року розгляд справи відкладався на 29.09.2009 року.

25.09.09 р від позивача поступило клопотання «Про зміну підстави та зменшення позовних вимог». У клопотанні просить : п.1 в частині  виконати зобов»язання в оплаті платіжних доручень в сумі 120196,76 грн залишити без змін; п.2. в частині стягнення штрафу –зменшити розмір штрафу до 1545,54 грн;п.3.в частині стягнення держмита 1213,99 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення 236,00 грн покласти на відповідача, а в сумі 108,17 грн. держмита витрати покласти на позивача. В подальшому, в судовому засіданні 29.09.09 р , позивач подав Клопотання від 29.09.09 р., у якому просить в прохальній частині  Клопотання  «Про зміну підстави та зменшення позовних вимог» в ( п.2) змінити слово «штраф» на «пеня», оскільки була допущена помилка ,   та вважати заявленою вимогу про стягнення пені в сумі 1545,54 грн.

Відповідач подав за №309-6018/та від 28.09.09 р Зміни та доповнення до відзиву на позовну заяву.

В судове засідання 29.09.2009 року сторони забезпечили явку повноважних представників.

З підстав, наведених у позовній заяві,   клопотанні «Про зміну підстави та зменшення позовних вимог» та з врахуванням клопотання від 29.09.2009 року, позивач  просить  зобов»язати відповідача виконати зобов»язання та оплатити платіжні доручення в сумі 120196,76 грн; стягнути з відповідача на користь позивача 1545,54 грн пені , 1213,99 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (108,17 грн. держмита просить покласти на позивача). Стверджує, що 27 липня 2004 року між ним та відповідачем по справі був укладений Договір банківського рахунку. Відповідно до п.п.2.1.6 п.2.1 договору позивачем до ВАТ СКБ «Дністер»були подані платіжні доручення : №8 від 24.02.09 р на суму 26000,00 грн; №9 від 24.02.09 р на суму 24836,76 грн; №10 від 11.03.2009 р на суму 1560,00 грн; №11 від 13.03.2009 р на суму 31000,00 грн; №12 від 16.03.09 р на суму 29000,00 грн; №13 від 27.03.09 р на суму 7800,00 грн.  Загальна сума не проведених платіжних доручень склала 120196,76 грн.: 20 травня 2009 р зазначені платіжні доручення були повернуті банком без виконання і пояснення причин, що , на думку позивача, супреречить  вимогам п.п.2.3.2 пункту 2.3 договору, ст.193 Господарського кодексу України та п.1.12 «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р №377/8976.

Позивач звертався до відповідача з претензією від 09.06.2009 року у відповіді на яку відповідач повідомив про призначення з 17.04.2009 р тимчасової адміністрації та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. Позивач просить  зобов»язати відповідача виконати зобов»язання та оплатити перелічені вище  платіжні доручення в сумі 120196,76 грн.  Відповідно до умов п.3.2 договору позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 1545,54 грн. , вимогу про стягнення якої теж заявив у даному позові.

Відповідач,  з. підстав, наведених у відзиві, Змінах та доповненнях до відзиву на позовну заяву, вимоги позивача відхиляє повністю. Підтверджує, що на підставі наданих ТзОВ «Дунайпак»платіжних доручень №8 від 24.02.09 р; №9 від 24.02.09 р ; №10 від 11.03.09 р ; №12 від 16.03.09 р; №13 від 27.03.09 р на загальну суму 120196,76 грн в національній валюті, останнім ініційовано перекази коштів на рахунки одержувачів.  Пояснює невиконання вказаних платіжних доручень введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів.

За згодою представників сторін в засіданні оголошено всупну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

27 липня 2004 року між ВАТ  Селянський комерційний банк «Дністер»( далі-Банк) в особі начальника Жидачівського відділення банку п.Дідух О.М., що діє на підставі довіреності №1801396 від 06.05.2004 року, з однієї сторони, та ТзОВ «Дунайпак»(далі-Клієнт)  в особі директора п.Шаповалова Ю.І., що діє на підставі Статуту, з другої сторони, укладено Договір банківського рахунку, відповідно до п.1.1 якого Банк відкриває Клієнту поточний мультивалютний рахунок  №2600619861 ( далі-рахунок) та здійснює його розрахунково-касове обслуговування відповідно до вимог чинного законодавства України, нормативно-правових актів Національного Банку України (НБУ) та внутрішніх правил Банку. Клієнт користується послугами Банку та оплачує їх на умовах, передбачених цим договором ( п.1.2). Банк , відповідно до п.п.2.1.6 п.2.1 договору, взяв на себе зобов»язання здійснювати договірне списання коштів з рахунку Клієнта у випадках та відповідно до вимог, передбачених чинним законодавством України. Відповідно до умов п.2.2.1  п.2.2 договору Клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своїх рахунках з дотриманням вимог чинного законодавства, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України. Вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків та інших, обумовлених цим договором послуг ( п.п.2.2.5 п.2.2). Банк ( п.п.2.3.1 п.2.3) взяв на себе зобов»язання належним чином виконувати умови договору. Своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до діючого законодавства України (п.п2.3.2 п.2.3).

22 лютого 2005 року сторони уклали Додаткову угоду № 1 до Договору банківського рахунку від 27.07.2004 року.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін прав та обов»язків, визначених цим Договором та додатком до нього. Предметом заявленого позову є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайпак» до ВАТ СКБ «Дністер»про зобов»язання відповідача виконати зобов»язання за зазначеним договором та оплатити платіжні доручення в сумі 120196,76 грн а також про стягнення пені  ( п.3.2 договору.) за порушення умов вказаного договору.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов»язанні встановлений строк(термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Не допускається одностороння відмова від виконання зобов»язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотивів, що зобов»язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України). В силу статті 526 Цивільного кодексу України зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( стаття 525 Цивільного кодексу України).

Зобов»язання припиняється виконанням , проведеним належним чином ( стаття 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 341 Господарського кодексу України унормовано, що розрахункові операції банків спрямовані на забезпечення взаємних розрахунків між учасниками господарських відносин, а також інших розрахунків у фінансовій сфері. Установи банків забезпечують розрахунки відповідно до законодавства та вимог клієнта, на умовах договору на розрахункове обслуговування.  За договором банківського рахунка банк зобов»язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому  надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд ( стаття 1066 Цивільного кодексу України).  Отже за усіх обставин позивач є власником грошових коштів на рахунку, яким він володіє, і його право власності в силу статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України, є непорушним. Частиною 1 статті 1068 Цивільного кодексу України визначено, що банк зобов»язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов»язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. Стаття 1074 Цивільного кодексу України встановлює, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Підставою звернення позивача до суду з даним позовом стало невиконання відповідачем умов договору та порушення наведених правових норм, які регулюють правовідносини, що виникли між сторонами в силу укладення між ними  договору банківського рахунку, та встановлюють заборону на обмеження права позивача розпоряджатися своїми грошовими коштами на власний розсуд.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи та стверджується обома сторонами, що відповідно до умов пп.2.1.6 п.2.1 договору позивач на підставі платіжних доручень  : №8 від 24.02.09 р на суму 26000,00 грн; №9  від 24.02.09 р на суму 24836,76 грн; №10 від 11.03.09 р на суму 1560,00 грн; №11 від 13.03.09 р на суму 31000,00 грн; №12 від 16.03.09 р на суму 29000,00 грн; №13 від 27.03.09 р на суму 7800,00 грн., , в загальному –на суму 120196,76 грн, ініціював перекази коштів з його поточного рахунку на рахунки одержувачів.

Платіжні доручення не були проведені Банком та повернуті позивачу без виконання та пояснень 20 травня 2009 року.. Листом №302-2715/ТА ( у відповідь на претензію позивача за №453 від 09.06.09 р) відповідач  відмовив позивачу у виконанні умов договору в частині  перерахування коштів згідно зазначених вище платіжних доручень, мотивувавши постановою Правління Національного банку України № 229 від 16.04.09 р про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів з 17 квітня 2009 року. (згідно з постановою Правління Національного банку України від 16 квітня 2009 року №229  у ВАТ СКБ «Дністер»з 17 квітня 2009 року до 16 квітня 2010 року призначена тимчасова адміністрація.; введений мораторій строком на шість місяців –17 квітня 2009 року до 16 жовтня 2009 року на задоволення вимог кредиторів).

Відповідно до статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової  адміністрації, але на строк не більше шести місяців. Стаття 1 названого Закону визначає, що мораторієм є зупинення виконання банком  майнових зобов»язань і зобов»язань щодо сплати податків і зборів (обов»язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов»язань та зобов»язань щодо сплати податків і зборів (обов»язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Згідно з частиною 4 статті 85  ( чинної на момент виникнення спірних відносин) мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров»ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв»язку із зобов»язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку. Судом встановлено, що   надані позивачем відповідачу  платіжні доручення №8 від 24.02.09 р ; №9 від 24.02.09 р; №10 від 11.03.09 р; №11 від 13.03.09 р; №12 від 16.03.09 р ; №13 від 27.03.07 р   не були проведені Банком на суму 120196,76 грн і 20 травня 2009 року повернуті Клієнту без виконання і пояснення причин які обумовили такі дії, всупереч вимогам п.п.2.3.2 пункту 2.3  договору, п.1.12 «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 29.03.04 р за №377/8976.

09.06.2009 р позивач скерував відповідачу претензію за №453 ,  з вимогою виконати зобов»язання за договором.  У претензії позивач посилався  на умови п.п.2.3.2 п.2 договору, за якими банк взяв на себе зобов»язання  своєчасно здійснювати розрахункові операції  відповідно до діючого законодавства України.

Відповідач відмовив у виконанні умов Договору у частині перерахування коштів за зазначеними вище платіжними дорученнями позивача, про що надіслав позивачу лист за №302-2715/ТА від 24.06.09 р.. Відмова мотивована постановою Національного банку України № 229 від 16.04.2009 року. про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів з 17 квітня 2009 року У відмові повідомлено, що відповідно до нормативних вимог НБУ кошти, згідно платіжних доручень, зазначених вище, обліковано у ВАТ СКБ «Дністер»на рахунку 9804 –«Документи клієнтів банку ( крім фізичних осіб), що не виконані в строк з вини банку»та підлягають перерахуванню за призначенням після закінчення мораторію та/або відновлення платоспроможності банку.

Згідно з ст. 2 Закону України „Про банки і банківську діяльність” мораторій –зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною 1 ст. 85 Закону України „Про банки і банківську діяльність” передбачено, що з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку (ч. 4. ст. 85 Закону).

Мораторій не поширюється на поточних кредиторів, яким є позивач ( вказані  вище зобов»язання банку являють собою поточну банківську операцію); вимоги позивача не виникли у зв»язку із зобов»язанням банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку, дія мораторію на такі зобов»язання не поширюється.  

Також, слід зазначити, що позивач не звертався до банку з приводу дострокового розірвання договорів.

Відтак, відмова відповідача від виконання зобов»язань за договором і перерахування коштів згідно поданих позивачем платіжних документів є безпідставною та суперечить вимогам чинного законодавства.

Щодо стягнення пені за невиконання відповідачем умов договору, то в цій частині позов не підлягає до задоволення, оскільки протягом дії мораторію, зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, як це передбачено п. 2 ч. 3 ст.85 Закону України “Про банки і банківську діяльність”.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення частково.

Судові витрати покласти нам відповідача  в частині витрат  по держмиту : 1201,97 грн; витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –233,00 грн.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, Законом України „Про банки і банківську діяльність”, Законом України „Про Національний банк України”, ст.ст. 526, 1060 ЦК України, ст. 193 ГК України, та ст.ст. 4, 32,33, 34,  44, 49, 75, 82,  84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Зобов'язати  Відкрите акціонерне товариство Селянський комерційний банк «Дністер»( м.Львів, вул..Переяславська,6а, код ЄДРПОУ 19159542) виконати зобов»язання та оплатити платіжні доручення №8 від 24.02.09 р; №9 від 24.02.09 р; №10 від 11.03.09 р ; №11 від 13.03.09 р; №12 від 16.03.09 р; №13 від 27.03.09 р в сумі 120196,76 грн.

3.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Селянський комерційний банк «Дністер»( м.Львів, вул..Переяславська,6а, код ЄДРПОУ 19159542) на користь ТзОВ «Дунайпак»( Львівська область, м.Жидачів, вул..Пушкіна 8/1, код

     ЄДРПОУ 32180890) 1201,97 грн. держмита та 233,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

              5.   В решті частині позовних вимог - відмовити.

Суддя