ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" жовтня 2012 р. Справа № 14/156-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г. -головуючого, Катеринчук Л.Й., Коробенка Г.П. розглянувши матеріали касаційної скарги Управління майна комунальної власності Сумської міської ради, м. Суми на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 09.04.2012р. у справігосподарського суду Сумської області за позовомУправління комунального майна та приватизації Сумської міської ради, м. Суми доФОП ОСОБА_4, м. Суми пророзірвання договору оренди, виселення з нежитлового приміщення та стягнення 51293,79 грн. за участю представників:
позивача: ОСОБА_5 (представник за дов. від 03.09.2012р. б/н),
відповідача: не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Управління комунального майна та приватизації Сумської міської ради, м. Суми звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про розірвання договору оренди нерухомого майна № УКМ-0257 від 26.04.2006 р. укладеного між Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради та ФОП ОСОБА_4, виселення ФОП ОСОБА_4 із займаного приміщення та стягнення 51293, 79 грн.
Рішенням господарського суду Сумської області від 30.01.2012 р. у справі № 14/156-10 позовні вимоги задоволено повністю.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.04.2012р. рішення господарського суду Сумської області від 30.01.2012 р. у справі №14/156-10 скасовано в частині стягнення з ФОП ОСОБА_4 заборгованості по орендній платі у розмірі 51293, 79 грн. та прийнято в цій частині нове рішення, яким в позові відмовлено. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Вказана постанова суду апеляційної інстанції в частині скасування рішення суду першої інстанції мотивована тим, що матеріалами справи підтверджено наявність обставин, які унеможливили використання відповідачем орендованого приміщення за цільовим призначенням з посиланням на ч.6 ст. 762 Цивільного кодексу України.
Не погоджуючись з постановою, Управління майна комунальної власності Сумської міської ради звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати в частині відмови в стягненні заборгованості по орендній платі в сумі 51293,79 грн. та залишити рішення суду першої інстанції без змін, мотивуючи скаргу тим, що оскаржувана постанова є необгрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права, зокрема ст.ст. 36, 43, 65 ГПК України.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.04.2006р. між Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради (орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № УКМ-0257, відповідно до умов якого відповідачу було передано в оренду нежитлові приміщення у будинку АДРЕСА_1, загальною площею 31,0 м 2 з метою здійснення торгівлі (далі -Договір оренди).
Розділом 3 Договору оренди визначені умови передачі та повернення об'єкта оренди, зокрема: об'єкт оренди вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.
Відповідно до п.6.2.5. договору орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату за об'єкт оренди у розмірі та у термін згідно з цим договором на відповідний рахунок міського бюджету.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
На виконання умов Договору оренди Управління комунального майна та приватизації Сумської міської ради передало, а ФОП ОСОБА_4 прийняв в оренду нежитлове приміщення загальною площею 31,0 м 2 , розташоване на першому поверсі будинку АДРЕСА_1, в результаті чого було складено акт приймання-передачі від 26.04.2006р.
06.08.2008 р. Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради та ФОП ОСОБА_4 було підписано Зміни № 2 до Договору оренди і викладено їх в наступній редакції: п. 1.1. - орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування (в оренду) на умовах, визначених договором, нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, площею 31,0м 2 , право на оренду яких орендар набув на підставі розпорядження міського голови м. Суми від 29.12.2003р. № 1009-Р, наказів управління майна комунальної власності Сумської міської ради від 07.03.07 №48/01-09 та №161/01-09.
Майно передається в оренду для здійснення торгівлі.
Згідно з п. 10.1 змін до договору строк дії договору встановлюється з 18 серпня 2008 року до 18 серпня 2009 року. Відповідно до п. 3.3. договору об'єкт оренди вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.
Згідно ст. 773 ЦК України наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.
Відповідно до ст. 767 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та його призначенню. Наймодавець зобов'язаний попередити наймача про особливі властивості та недоліки речі, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна наймача або інших осіб або призвести до пошкодження самої речі під час користування нею.
Відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Як зазначено вище, нежитлове приміщення було надане в оренду відповідачу для здійснення торгівлі (п.1.1 Договору оренди).
Господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно листа Зарічного райвідділу Управління Держтехногенбезпеки у Сумській області № 42 від 12.01.2012р., приміщення, які розташовані в об'ємі сходової клітини по вул. Харківська,1 в м. Суми, суперечать вимогам п. 4.3.11 Правил пожежної безпеки в Україні та п. 5.42 ДБН В.1.1-7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва", з огляду на що судом зроблено правильний висновок щодо відсутності у відповідача можливості по використанню об'єкта оренди за його цільовим призначенням, що також підтверджується актом перевірки виконання умов договору оренди нежитлового приміщення від 27.01.2010 р.
25.08.2008р. відповідач звернувся до позивача з листом про розірвання договору оренди через неможливість використання орендованого приміщення та 26.09.2008р. з повідомленням про те, що він залишає приміщення, у зв'язку з чим просить скласти акт звірки по орендним платежам та акт про прийом - передачу об'єкту оренди.
Вказані листи були отримані позивачем, що підтверджується відмітками вхідної кореспонденції на вказаних листах, відповіді на які відповідачем не надано, акт повернення орендованого майна складений не був.
Апеляційним господарським судом під час перегляду справи встановлені обставини справи, що підтверджуються певними доказами, яким попередній суд дав належну оцінку, правом переоцінки яких в силу приписів ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція не наділена, з огляду на що, враховуючи встановлене судом та положення ст. 651, 762 ЦК України, висновок господарського суду попередньої інстанції про задоволення позову в частині розірвання договору оренди та повернення орендованого приміщення із відмовою в позові в частині стягнення заборгованості по орендній платі, колегія визнає правомірним та обґрунтованим.
Наведене спростовує доводи касаційної скарги та не заперечує правильність і законність оскаржуваного судового акту, який відповідає чинному законодавству України і обставинам справи, підстав для скасування якого колегія не вбачає.
Керуючись ст. 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.04.2012р. у справі №14/156-10 залишити без змін.
Головуючий суддя : Н.Г. Ткаченко
Судді: Л.Й. Катеринчук
Г.П. Коробенко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 09.10.2012 |
Оприлюднено | 18.10.2012 |
Номер документу | 26443002 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Коробенко Г.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні