Постанова

від 30.09.2009 по справі 2/101/09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

2/101/09

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 30 вересня 2009 р.                                                                                    № 2/101/09  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. –головуючого,

Воліка І.М.,

         Мележик Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Приватного малого підприємства "Юнтек" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09 червня 2009 року у справі № 2/101/09 за позовом Приватного малого підприємства "Юнтек", Автономна Республіка Крим, до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Літа-М", м. Миколаїв, про спонукання до виконання мирової угоди,

за участю представників сторін:

позивача –не з'явився;

відповідача –Буренков Д.І. (дов. від 03.06.09),

в с т а н о в и в:

У березні 2009 року позивач –ПМП "Юнтек" пред'явив у господарському суді позов до відповідача –ТОВ НВП "Літа-М" про спонукання до виконання мирової угоди.

Вказував, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06 грудня 2004 року затверджено мирову угоду у справі про банкрутство     № 2/68 ТОВ НВП "Літа-М" та встановлений графік погашення заборгованості боржником.

Посилаючись на невиконання боржником умов мирової угоди в частині повернення боргу, позивач просив зобов'язати ТОВ НВП "Літа-М" перерахувати на його розрахунковий рахунок грошові кошти в сумі 33 849,98 грн.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 09 червня 2009 року (суддя Моргуленко Т. Є.) позов задоволено частково.

Постановлено зобов'язати ТОВ НВП "Літа-М" виконати мирову угоду, затверджену ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06 грудня 2004 року у справі № 2/68 шляхом перерахування на розрахунковий рахунок ПМП "Юнтек" 2 649,98 грн.

Рішення мотивоване посиланнями на невиконання боржником умов мирової угоди в частині повернення боргу, що є підставою для покладення на нього обов'язку по сплаті боргу з урахуванням застосування пропуску строку позовної давності.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 124 Конституції України, ст.ст. 251, 252, 264 ЦК України та ст. 43 ГПК України просить змінити рішення суду та задовольнити його вимоги в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, з таких підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають  застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам відповідає.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06 грудня 2004 року затверджено мирову угоду у справі про банкрутство № 2/68 ТОВ НВП "Літа-М" та встановлений графік погашення заборгованості боржником строком на 15 місяців, а саме: до 01.04.05 –2 600 грн.; до 01.05.05 –2 600 грн.; до 01.06.05 –2 600 грн.; 01.07.05 –2 600 грн.; 01.08.05 –2 600 грн.; до 01.09.05 –2 600 грн.; до 01.10.05 –2 600 грн.; до 01.11.05 –2 600 грн.; до 01.12.05 –2 600 грн.; до 01.01.06 –2 600 грн.; до 01.02.06 –2 600 грн.; до 01.03.06 –2 600 грн. та до 01.04.06 –2 649,98 грн.

Статтею 78 ГПК України встановлено, що одним із засобів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка визначає їх права та обов'язки щодо предмету позову та затверджується ухвалою суду.

Відповідно до рекомендації Президії Вищого господарського суду України № 04-5/141 від 25.04.08 наказ господарського  суду  про  примусове виконання мирової угоди  не  може  бути  видано,  оскільки  провадження  зі   справи припинено.  У  разі  ж  ухилення  однієї  зі  сторін від виконання мирової угоди: якщо  ухвала  господарського  суду про затвердження мирової

угоди відповідає вимогам статті 19 Закону України  "Про  виконавче провадження",  то  вона  є  виконавчим  документом у розумінні пункту 2 частини другої  статті  3  названого  Закону  і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах; якщо ж  ухвала  суду  про  затвердження  мирової  угоди  не містить усіх  даних,  зазначених  у  статті  19  названого  Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

За приписами ст. 118 ГПК України та ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" виданий стягувачеві наказ може бути пред'явлено до  виконання не  пізніше трьох років з дня прийняття рішення, ухвали, постанови або  закінчення  строку, встановленого у разі відстрочки виконання судового   рішення  або  після  винесення  ухвали  про  поновлення пропущеного  строку  для  пред'явлення  наказу до виконання.

Місцевим судом встановлено, що позивач звернувся до Центрального відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції з заявою про відкриття виконавчого провадження 11.03.09, а 12.03.09 постановою ДВС йому відмовлено у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з невідповідністю виконавчого документа вимогам ст. 19 Закону України  "Про  виконавче провадження".

За таких обставин, оскільки ухвала  суду  про  затвердження  мирової  угоди  від 06.12.04 у справі № 2/68 не відповідає вимогам ст.  19  Закону України "Про виконавче провадження", то така ухвала не має статусу виконавчого документа, тому позивач обгрунтовано звернувся з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

Разом з тим,  відповідно до положень ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк,  у  межах  якого  особа  може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у  три роки.

Судом першої інстанції встановлено, що боржник звертався з вимогою про застосування наслідків пропуску позивачем строку позовної давності для стягнення боргу за мировою угодою від 06.12.04.

Таким чином, встановивши, що позивач звернувся з позовом про спонукання відповідача до виконання мирової угоди в межах строку пред'явлення її до виконання відносно платежу, який мав відбутися до 01.04.06, суд правомірно задовольнив позовні вимоги в цій частині та обгрунтовано застосував наслідки пропуску строку позовної давності в частині вимог про стягнення боргу за період з 01.04.05 до 01.03.06.

Враховуючи вище викладене,місцевим судом, на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Посилання касаційної скарги на ту обставину, що позивачем не пропущено строк позовної давності щодо повного обсягу вимог за мировою угодою, не заслуговують на увагу суду, оскільки не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку позовної давності для стягнення боргу за період з 01.04.05 до 01.03.06.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного малого підприємства "Юнтек" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 09 червня 2009 року у справі № 2/101/09 залишити без змін.

Головуючий суддя:                                                         Н.Г. Дунаєвська                                                                      

Судді:                                                                             І.М. Волік

                                                                                      Н.І. Мележик