Рішення

від 05.10.2009 по справі 5020-11/116

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-11/116

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"05" жовтня 2009 р. справа № 5020-11/116

За позовом            Товариства з обмеженою відповідальністю „Анді”

                              (69120, м. Запоріжжя, вул. Мікояна, 22/6)

           (69035, м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, 26, кв. 61)

до                           Товариства з обмеженою відповідальністю „Империя-Юг”

                              (99000, м. Севастополь, вул. Курганна, 6)

(99029, м.Севастополь, вул.Шабаліна, 45)

(99016, м.Севастополь, вул.Богданова, кооператив з будівництва гаражів „Приборист”)

про                         стягнення заборгованості в розмірі 23588,16 грн.

                                                                                                                                  Суддя Дмитрієв В.Є.

Представники сторін:

позивача - Лісняк І.О., довіреність б/н, від 05.01.2009, ТОВ "Анді",

відповідача –не з'явився, ТОВ "Империя-Юг"

СУТЬ  СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Анді” (далі –позивач) звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Империя-Юг” (далі – відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 23588,16 грн., з яких: основна заборгованість –15732,63 грн., штраф –2980,31 грн., пеня –2114,02 грн., 3% річних –487,77 грн. та збитки від інфляції –2273,43 грн. Вказана заява прийнята судом.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов'язки щодо оплати  отриманого товару за договором № 40 від 04.01.2008.

Ухвалою суду від 05.08.2009 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №5020-11/116.

Крім того, при поданні позовної заяви позивачем заявлено клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах 23588,16 грн., а також заборони відповідачу вчиняти будь-які дії, пов'язані з відчуженням або передачею в оренду належного йому майна.

З урахуванням положень статті 66 Господарського процесуального кодексу України суд залишив клопотання без задоволення у зв'язку  з необґрунтованістю та відсутністю доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Окрім того заявлене позивачем клопотання про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу вчиняти будь-які дії, пов'язані з відчуженням належного йому майна, не пов'язане з предметом  спору.

У судовому засіданні 10.09.2009 представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 23733,46 грн., з яких: основна заборгованість –15732,63 грн., штраф –2980,31 грн., пеня –2114,02 грн., 3% річних –633,07 грн. та збитки від інфляції –2273,43 грн. Вказана заява прийнята судом.

05.10.2009 представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 22549,31  грн., з яких: основна заборгованість –15732,63 грн., штраф –1831,26 грн., пеня –1965,25 грн., 3% річних –559,24 грн. та збитки від інфляції –2460,93 грн. Вказана заява прийнята судом.

Представник позивача у судовому засіданні 05.10.2009 уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову; явку повноважних представників в судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання 20.08.2009 повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 41), про дату, час і місце судового засідання 10.09.2009 повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (а.с. 47-48); у подальшому повідомлявся також за юридичною адресою відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців (а.с.50-51).

Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового зв'язку з позначками „за зазначеною адресою не проживає”, можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

У зв'язку з викладеним суд визнав за можливе розглянути справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі  матеріалами.

Розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання.

Представнику позивача у судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу  України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

04.01.2008 між товариством з обмеженою відповідальністю „Анді” (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Империя-Юг” (Покупець) укладений договір купівлі-продажу № 40 (далі - Договір) (а.с. 23-24).

Відповідно до розділу 1 Договору продавець продає, а покупець купує кабельно-провідникову та електротехнічну продукцію, тару (у подальшому - товар) окремими партіями у кількості та асортименті, зазначених в узгоджених специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 29803,18 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними (а.с. 27-28):

№ 00002589 від 15.07.2008 на суму 21490,55 грн.,

№ 00002880 від 01.08.2008 на суму 8312,63 грн.

товар по зазначеним накладним отримав уповноважений представник відповідача, що підтверджується довіреностями (а.с. 29-32).

Проте, зобов'язання з оплати за отриманий товар відповідачем здійснювалась не у повному обсязі у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 15732,63 грн.

Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526  Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно вимог статті 692 цього Кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 5.1 Договору оплата покупцем за відвантажений продавцем товар здійснюється на поточний рахунок продавця у строки, які обумовлені в узгодженій Специфікації (Додатку).

Судом встановлено, що відповідно до Специфікації №2 до Договору (а.с. 25) строк оплати за накладною № 00002589 від 15.07.2008 сплинув 30.07.2008, відповідно до Специфікації №4 до Договору (а.с. 26) строк оплати за накладною № 00002880 від 01.08.2008 сплинув 29.08.2008.

Докази належного виконання відповідачем зобов'язань з оплати заборгованості у розмірі 15732,63 грн. на день прийняття рішення відсутні.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимоги позивача у цій частині обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а заявлена сума основної заборгованості у розмірі 15732,63 грн. підлягає стягненню.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ані три проценти річних, ані індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача збитки від інфляції за несвоєчасну оплату за Договором у розмірі 2460,93 грн. та 3% річних у розмірі 559,24 грн.

Перевіривши розрахунки збитків від інфляції та 3% річних, суд вважає, що вказані розрахунки здійснені з урахуванням вимог діючого законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 передбачено, що розмір пені за прострочення платежу обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ.

Відповідно до пункту 7.2 Договору у за несвоєчасну оплату товару Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі 0,3%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

На підставі зазначеного позивачем нарахована пеня у розмірі 1965,25 грн.

Перевіривши розрахунок пені, суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до пункту 7.3 Договору у випадку, якщо затримка в оплаті поставленого товару перевищує 30 днів, покупець зобов'язаний сплатити продавцю штраф у розмірі 10% від суми поставленого, але не оплаченого товару.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача  штраф у розмірі 1831,26 грн.

Судом встановлено, що відповідач дійсно допустив затримку платежу більше ніж на 30 днів за накладними № 00002589 від 15.07.2008 та № 00002880 від 01.08.2008, тому суд вважає позовні вимоги про стягнення з останнього штрафу у розмірі 1831,26 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються  на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82–85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Империя-Юг” (99000, м. Севастополь, вул. Курганна, 6; 99016, м.Севастополь, вул.Богданова, кооператив з будівництва гаражів „Приборист”, код ЄДРПОУ 30422979, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Анді” (69120, м. Запоріжжя, вул. Мікояна, 22/6; 69035, м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, 26, кв. 61, код ЄДРПОУ 30201777, відомості про рахунки в установах банків відсутні) основну заборгованість у розмірі 15732,63 грн., пеню у розмірі 1965,25 грн., штраф у розмірі 1831,26 грн., 3% річних у розмірі 559,24 грн., збитки від інфляції у розмірі 2460,93 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 225,49 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 315,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                             В.Є. Дмитрієв

Рішення оформлено відповідно до

вимог статті 84 Господарського

процесуального кодексу України  

і підписано 06.10.2009

Розсилка:

1. ТОВ „Анді”

(69120, м. Запоріжжя, вул. Мікояна, 22/6)

(69035, м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, 26, кв. 61)

2. ТОВ „Империя-Юг”

(99000, м. Севастополь, вул. Курганна, 6)

(99029, м.Севастополь, вул.Шабаліна, 45)

(99016, м.Севастополь, вул.Богданова, кооператив з будівництва гаражів „Приборист”)

3. Справа