Рішення

від 09.10.2009 по справі 20/173-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/173-09

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"09" жовтня 2009 р.                                                                          Справа № 20/173-09          

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія Дортранс»

до Відкритого акціонерного товариства «Дорожньо-будівельне управління № 39»

про стягнення 1336611,75 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: Марченко В.М. –директор

                        Таліпов В.В., довір. № 23.02.2009 р.

від відповідача: Баранець О.В., довір. № 1/04-09 від 01.04.2009 р.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія Дортранс»(далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Дорожньо-будівельне управління № 39»(далі - відповідач) про стягнення 1336611,75 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 17.04.2007 р. з ВАТ «Дорожньо-будівельне управління № 39»договору поставки № 15/7, згідно якого ТОВ «Транспортна компанія Дортранс»зобов'язувалося передати товар, а відповідач –прийняти та оплатити його.

Згідно умов договору позивач здійснив поставку товару відповідачеві на загальну суму 1579181,98 грн., який покупцем був сплачений частково, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 1100000,00 грн. основного боргу, 199145,20 грн. пені, 12241,90 грн. інфляційних втрат, 25224,65 грн. 3% річних, а також відшкодувати 13366,12 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Крім того, ТОВ «Транспортна компанія Дортранс»заявило клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ВАТ «Дорожньо-будівельне управління № 39», яке судом було залишено без задоволення.

Розгляд справи відкладався.

31.08.2009 р. до господарського суду Київської області ВАТ «Дорожньо-будівельне управління № 39»було подано відзив № 26/08-02 від 26.08.2009 р., відповідно до якого відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими, посилаючись на наступне. Позивач у позовній заяві вказує про те, що у відповідача є невиконані грошові зобов'язання перед позивачем за договором поставки № 15/7 від 17.04.2007 р. В якості доказів, які підтверджують факт невиконання грошових зобов'язань відповідача за даним договором, позивач надав суду видаткові накладні № РН-0000086, № РН-0000085, № РН-0000069, № РН-0000050, № РН-0000044, № РН-0000049, № РН-0000043, № РН-0000012.

Однак, на переконання відповідача, із доданих до позовної заяви документів не вбачається виконання позивачем своїх зобов'язань на підставі договору № 15/7, оскільки надані документи не дозволяють ідентифікувати їх з точки зору відношення до договору № 15/7. Зокрема, у графі «замовлення»у вказаних видаткових накладних міститься напис «без замовлення», хоча, як зазначено в пункті 6.1 договору № 15/7, постачальник зобов'язується поставити товар згідно із заявками покупця. Крім того, вказані видаткові накладні не містять жодних посилань на договір № 15/7.

При цьому відповідач вважає, що видаткові накладні, а також рахунки-фактури, надані позивачем в якості доказів до позову, є самостійними правочинами, здійсненими у вигляді оферт та акцептів, які не мають відношення до договору № 15/7,

тобто складають позадоговірні відносини між позивачем та відповідачем. При цьому строк виконання зобов'язання відповідача з оплати поставлених товарів згідно видаткових накладних № РН-0000086 від 18.02.2008 р., № РН-0000085 від 18.02.2008 р., № РН-0000069 від 08.02.2008 р., № РН-0000050 від 31.01.2008 р., № РН-0000044 від 31.01.2008 р., № РН-0000049 від 29.01.2008 р., № РН-0000043 від 18.01.2008 р., № РН-0000012 від 12.01.2008 р. не настав, оскільки відповідач не отримував від позивача будь-якої належним чином оформленої вимоги про виконання зазначеного зобов'язання та позивачем не надано доказів надсилання такої вимоги на адресу відповідача.

У судовому засіданні 09.10.2009 р. за згодою представників сторін судом було оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

17.04.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія Дортранс»(постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Дорожньо-будівельне управління № 39»(покупець) було укладено договір поставки № 15/7, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, поставити та передати у власність (повне господарське відання) покупця товар, а покупець зобов'язується, в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити його на умовах даного договору.

Згідно з п. 6.1 договору постачальник зобов'язується поставити товар згідно із заявками покупця.

Відповідно до п. 7.4 договору отримавши товар, покупець повинен підтвердити отримання товару підписом у накладній та довіреністю.

У відповідності з п. 9.1 договору за порушення умов даного договору винна сторона сплачує неустойку та відшкодовує спричинені цим збитки, у тому числі неотриманий прибуток у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Транспортна компанія Дортранс»було передано ВАТ «Дорожньо-будівельне управління № 39» товару на загальну суму 1579181,98 грн., що підтверджується видатковими накладними РН-0000012 від 12.01.2008 р. на суму 219912,00 грн., № РН-0000043 від 18.01.2008 р. на суму 279384,34 грн., № РН-0000049 від 29.01.2008 р. на суму 396345,36 грн., № РН-0000044 від 31.01.2008 р. на суму 33600,00 грн., № РН-0000050 від 31.01.2008 р. на суму 166957,56 грн., № РН-0000069 від 08.02.2008 р. на суму 13279,92 грн., № РН-0000086 від 18.02.2008 р. на суму 399546,00 грн., № РН-0000085 від 18.02.2008 р. на суму 70156,80 грн. та відповідними рахунками-фактурами, який був частково сплачений покупцем.

ТОВ «Транспортна компанія Дортранс»та ВАТ «Дорожньо-будівельне управління № 39»було підписано акт звірки взаєморозрахунків станом з 01.07.2008 р. до 10.09.2008 р. на суму 1400000,00 грн.

16.09.2008 р. ТОВ «Транспортна компанія Дортранс»було надіслано на адресу ВАТ «Дорожньо-будівельне управління № 39»претензію № 71 на суму 1400000,00 грн.

На момент звернення товариства з позовом до суду заборгованість за поставлений товар у сумі 1100000,00 грн. відповідачем сплачена не була.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь  другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч.1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання  належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Крім того, частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Водночас статтею 629 ЦК України передбачена обов'язковість виконання договору для його сторін.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина друга статті 530 ЦК України).

Слід зазначити, що з аналізу долучених до матеріалів справи видаткових накладних та відповідних рахунків-фактур вбачається відсутність зв'язку між отриманням товару відповідачем на підставі вказаних документів (факт якого не заперечується сторонами) та договірними відносинами, що виникли між сторонами на підставі згадуваного договору поставки № 15/7 від 17.04.2007 р.

Так, відсутність посилань у видаткових накладних та рахунках-фактурах на договір поставки № 15/7 від 17.04.2007 р., а також зазначення позивачем у видаткових накладних про відсутність замовлення відповідача, всупереч умовам наведеного вище п. 6.1 договору поставки, дає підстави вважати, що між сторонами існували позадоговірні відносини.

Також з долучених до матеріалів справи копій податкових накладних, виданих позивачем відповідачеві за спірними операціями поставки товару, слідує, що в графі «Форма цивільно-правового договору»позивач зазначав відповідні видаткові накладні. Будь-які посилання у вказаних документах на договір поставки № 15/7 від 17.04.2007 р. є відсутніми.

За таких обставин обов'язок щодо оплати поставленого позивачем товару виникає у відповідача, за приписами наведеної вище частини другої статті 530 ЦК України, у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги кредитором (позивачем).

При цьому суд враховує, що ані акти звірки взаєморозрахунків станом на 30.06.2008 р., на 10.09.2008 р., на 18.08.2009 р., ані рахунок –фактура № СФ-0000085 від 18.08.2009 р., ані претензія від 16.09.2008 р. № 71 не можуть вважатися вимогою щодо сплати заборгованості за поставлений товар на підставі видаткових накладних № РН-0000012 від 12.01.2008 р. на суму 219912,00 грн., № РН-0000043 від 18.01.2008 р. на суму 279384,34 грн., № РН-0000049 від 29.01.2008 р. на суму 396345,36 грн., № РН-0000044 від 31.01.2008 р. на суму 33600,00 грн., № РН-0000050 від 31.01.2008 р. на суму 166957,56 грн., № РН-0000069 від 08.02.2008 р. на суму 13279,92 грн., № РН-0000086 від 18.02.2008 р. на суму 399546,00 грн., № РН-0000085 від 18.02.2008 р. на суму 70156,80 грн., оскільки не містять посилання на вказані видаткові накладні.

З огляду на непред'явлення позивачем відповідачеві вимоги щодо оплати товару, поставленого за вказаними накладними, підстави вважати строк виконання даного зобов'язання таким, що настав, є відсутніми.

Згідно з приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог ТОВ  «Транспортна компанія Дортранс»у повному обсязі, у тому числі –щодо стягнення пені за договором № 15/7 від 17.04.2007 р. та щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат на підставі ст. 625 ЦК України у зв'язку з відсутністю прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

        Суддя                                                                                               В.М. Бабкіна

                Дата підписання рішення –  14.10.2009 р.