Постанова

від 28.02.2011 по справі 3/131

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.02.2011 р.           справа №3/131

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Чернота Л.Ф.

суддівДіброви Г.І., Шевкової Т.А.

від позивача:Каморніков Ю.С. –за довіреністю№ 21/1-707/Мщ від 07.05.2010р.

від відповідача:не з»явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТериторіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області

на рішення господарського суду

Донецької області

від20.09.2010 року

у справі№3/131 (суддя Гассій О.В.)

за позовомУправління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області м. Донецьк

до відповідача

Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області

про

стягнення 1148,67грн.

ВСТАНОВИВ:

У 2010 році Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області м. Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області про стягнення боргу в розмірі 1148,67грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.09.10р. позовні вимоги Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області м. Донецьк задоволені в повному обсязі.

Відповідач, Територіальне управління Державної судової адміністрації в Донецькій області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 20.09.10 р. скасувати.

Позивач, Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області м. Донецьк в судовому засіданні просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду –без змін.

Відповідач, Територіальне управління Державної судової адміністрації в Донецькій області до судового засідання апеляційної інстанції не з»явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 11.01.2010р., але в апеляційні скарзі просив розглянути справу без участі його представника, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.10.2004р. між Управлінням державної служби охорони при Управлінні МВС України в Донецькій області м. Донецьк та Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Донецькій області укладений договір на централізовану охорону об»єкта підрозділами державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ № 13520/Мк (далі по тексту –Договір), згідно п. 1.1 якого „Виконавець” на кошти отримані від „замовника” здійснює за допомогою сигналізації (яку він також обслуговує) спостереження надходження на ПЦО сигналу про спрацювання сигналізації забезпечує реагування НМО, а Замовник оплачує надані охоронні послуги згідно умов цього договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору, вартість послуг (сума договору) визначена і узгоджена сторонами Розрахунком-Дислокацією (додаток 2 до Договору).

За п. 2.3 договору, оплата за надані послуги здійснюється «Замовником»шляхом сплати щомісячних авансових платежів в розмірі обумовленому Розрахунком дислокацією (додаток 2 до Договору).

Згідно п.2.4 перший авансовий платіж «Замовник»здійснює не пізніш двох днів до дати обумовленої п.1.1 цього договору, усі наступні авансові платежі вносяться замовником не пізніше 5 днів до кінця кожного поточного (про авансового) місяця.

Договір набуває чинності після підписання його обома сторонами і діє до 01.10.2005р. ( п. 10.1 Договору).

Якщо за 15 днів до закінчення строку дії Договору жодна із „сторін” не вимагатиме у письмовій формі його припинення або перегляду, Договір вважається продовженим на тих же умовах на той же термін. Якщо дія договору буде продовжена на підставі п.10.2, в цьому разі «Виконавець»надає «Замовнику»відповідний розрахунок вартості послуг на новий період дії договору ( п. 10.2 договору).

Договір підписаний обома сторонами без розбіжностей та зауважень, скріплений печатками обох підприємств.

Крім того, між сторонами була підписана Дислокація на 2009рік, позивачем були надані послуги з охорони за період з 01.01.2009р. 31.12.2009р.

Враховуючи, що відповідач не надав заперечень щодо вартості та обсягу наданих послуг, суд дійшов висновку про прийняття ним послуг з охорони за даний період.

Відповідачем зобов”язання з оплати наданих послуг були виконані частково, в зв”язку з чим неоплаченими залишилися послуги за жовтень 2009р., листопад 2009р., тому рахується борг в розмірі 1148,67грн.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ч. 1 ст. 530 Цивліьного кодексу України).

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Як свідчать матеріали справи, позивачем належним чином підтверджено надання охоронних послуг, а відповідачем ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надані належні та допустимі докази, оформлені належним чином, наявності заперечень відповідача щодо вартості або обсягу наданих послуг з охорони або доказів їх оплати. В матеріалах справи є докази направлення актів за жовтень-листопад 2009р. на адресу відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що господарський суд дійшов вірного висновку про недоведеність відповідачем належними та допустими доказами у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процессуального кодексу України, виконання належним чином згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України своїх грошових зобов»язань щодо оплати послуг з охорони та правомірно стягнув з Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області заборгованість в розмірі 1148,67грн.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення. Зокрема, посилання скаржника на п. 2.7 договору не беруться до уваги, оскільки докази призупинення дії договору в матеріалах справи відсутні.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 20.09.2010 року у справі № 3/131 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області на рішення господарського суду Донецької області від 20.09.2010 року у справі №3/131 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 20.09.2010 року у справі №3/131 –без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий                                                             Л.Ф. Чернота          

Судді                                                                                                     Г.І. Діброва

                                                                                           Т.А. Шевкова

Надрук. 5 прим: 1 –у справу; 2 –позивачу; 3 –відповідачу; 4 –ДАГС; 5–ГС Донец. обл.