Постанова
від 10.10.2013 по справі 911/2553/13
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "10" жовтня 2013 р.           Справа№ 911/2553/13 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого:          Гаврилюка  О.М. суддів:            Іоннікової  І.А.           Коротун  О.М. за участю секретаря судового засідання Шалівського В.О. за участю представників від позивача: Бема І.Ю. – дов. від 24.12.2012 року № 3 від відповідача: Дзюба О.І. – дов. від 30.08.2013 року б/н розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Позитив Транслайн” на рішення господарського суду Київської області від 29.07.2013 року у справі № 911/2553/13 (суддя Наріжний С.Ю.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Аверсойл” (м. Київ) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Позитив Транслайн” (м. Ірпінь Києво-Святошинського району Київської області) про стягнення 479 987 грн. 09 коп. ВСТАНОВИВ: До господарського суду Київської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю „Аверсойл” з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Позитив Транслайн” про стягнення з відповідача на користь позивача суми у розмірі 479 987 грн. 09 коп., в тому числі пені в подійному розмірі облікової ставки НБУ 29 220 грн. 69 коп. та штрафних санкцій у розмірі 36% річних 71 172 грн. 84 коп. Рішенням від 29.07.2013 року господарський суд Київської області позов задовольнив повністю. Стягнув з ТОВ „Позитив Транслайн” на користь ТОВ „Аверсойл” 380 593 грн. 56 коп. основного боргу, 29 220 грн. 69 коп. пені, 70 172 грн. 84 коп. 36% річних та 9 599 грн. 74 коп. судового збору. Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду ТОВ „Позитив Транслайн” звернулося до апеляційного господарського суду з клопготаням про визнання поважним та поновлення пропущеного строку та з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 29.08.2013 року повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2013 року ТОВ „Позитив Транслайн” було відновлено строк на апеляційне оскарження, його апеляційна скарга була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 911/2553/13 у судовому засіданні за участю представників сторін. В судовому засіданні 10.10.2013 року представник відповідача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги. Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечувала з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Київської області має бути залишено без змін, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч. 6 ст. 265 ГК України реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Cт. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи 02.01.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Аверсойл” (постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю „Позитив Транслайн” (покупець) уклали договір поставки нафтопродуктів № 0201-01 відповідно до умов якого постачальник взяв на себе зобов'язання протягом строку дії договору передати у власність покупця нафтопродукти (далі – товар), а покупець зобов'язувався прийняти товар та оплатити його згідно умов договору та відповідної додаткової угоди. Найменування товару, його марка, вид, кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю товару, загальна вартість партії та інші характерні ознаки визначаються сторонами у додатковій угоді до цього договору, підписаною уповноваженими представниками сторін та скріпленою їх  печаткою. Додаткова угода до цього договору має містити в обов'язковому порядку посилання на цей договір та є його невід'ємною частиною. Ч. 1 ст. 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Ч. 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до статей  525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами. Так, 08.01.2013 року між сторонами по справі було підписано додаткову угоду  № 1, що є невід'ємною частиною договору поставки нафтопродуктів 02.01.2013 року № 0201-01, за умовами якої позивач зобов'язувався здійснити поставку дизельного палива ЕН-590 на умовах СРТ м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 2А (поставка автомобільним транспортом, наданим постачальником ) протягом 1 дня. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною від 08.01.2013 року № РН-0000001 на суму 46 106 грн. 81 коп., товар отримав Бабін A.A., повноваження якого підтверджуються довіреністю від 31.12.2012 року № 483. Відповідно до п. 4 даної додаткової угоди № 1 від 08.01.2013 року відповідач зобов'язаний здійснити оплату товару в розмірі 100%, що складає 46 106 грн. 81 коп., в строк до 15.01.2013 року включно. Проте, відповідач прострочив строк оплати товару та здійснив оплату за товар тільки 05.03.2013 року, що підтверджується банківською випискою від 05.03.2013 року. Відповідно до ст. 230 ГК України  штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Частиною 4 статті 231 ГК України встановлюється, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Ч. 6 ст. 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Відповідно до п. 5.2 договору від 02.01.2013 року № 0201-01 у випадку порушення строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період зазначеного порушення, за кожен день такого порушення від вартості товару, що мав бути оплачений. Крім того відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. В п. 5.3 договору від 02.01.2013 року № 0201-01 сторони узгодили, що окрім пені, передбаченої п. 5.2 даного договору, покупець у випадку порушення строків оплати за поставлений товар зобов'язаний сплатити постачальнику штрафні санкції за користування чужими грошовими коштами у розмірі 36% річних, що нараховуються на суму заборгованості покупця за кожен день просрочки оплати, за весь період користування грошовими коштами, що підлягають оплаті постачальнику. Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру пені та штрафних санкцій та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача 909 грн. 50 коп. пені та 2 182 грн. 81 коп. за користування чужими грошовими коштами. 11.01.2013 року між сторонами по справі було підписано додаткову угоду  № 2, що є невід'ємною частиною договору поставки нафтопродуктів 02.01.2013 року № 0201-01, за умовами якої позивач зобов'язувався здійснити поставку дизельного палива ЕН-590 на умовах СРТ м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 2А (поставка автомобільним транспортом, наданим постачальником ) протягом 1 дня. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною від 11.01.2013 року № РН-0000006 на суму 48 208 грн. 21 коп., товар отримав Бабін A.A., повноваження якого підтверджуються довіреністю від 31.12.2012 року № 483. Відповідно до п. 4 даної додаткової угоди № 2 від 11.01.2013 року відповідач зобов'язаний здійснити оплату товару в розмірі 100%, що складає 48 208 грн. 21 коп., в строк до 15.01.2013 року включно. Проте відповідач прострочив строк оплати товару та здійснив оплату за товар таким чином: – 08.04.2013 року оплачено грошові кошти за товар в розмірі 17 000 грн., що підтверджується банківською випискою від 08.04.2013 року; – 09.04.2013 року оплачено грошові кошти за товар в розмірі 31 208 грн. 21 коп., що підтверджується банківською випискою 09.04.2013 року. Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру пені та штрафних санкцій та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача 1 637 грн. 38 коп. пені та 3 929 грн. 72 коп. за користування чужими грошовими коштами. 15.01.2013 року між сторонами по справі було підписано додаткову угоду  № 3, що є невід'ємною частиною договору поставки нафтопродуктів 02.01.2013 року № 0201-01, за умовами якої позивач зобов'язувався здійснити поставку дизельного палива ЕН-590 на умовах СРТ м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 2А (поставка автомобільним транспортом, наданим постачальником ) протягом 1 дня. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною від 15.01.2013 року № РН-0000011 на суму 44 758 грн. 20 коп., товар отримав Бабін A.A., повноваження якого підтверджуються довіреністю від 31.12.2012 року № 483. Відповідно до п. 4 даної додаткової угоди № 3 від 15.01.2013 року відповідач зобов'язаний здійснити оплату товару в розмірі 100%, що складає 44 758 грн. 20 коп., в строк до 17.01.2013 року включно. Проте відповідач прострочив строк оплати товару та здійснив оплату за товар 07.03.2013 року, що підтверджується банківською випискою від 07.03.2013 року. Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру пені та штрафних санкцій та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача 846 грн. 11 коп. пені та 2 030 грн. 67 коп. за користування чужими грошовими коштами. 18.01.2013 року між сторонами по справі було підписано додаткову угоду  № 4, що є невід'ємною частиною договору поставки нафтопродуктів 02.01.2013 року № 0201-01, за умовами якої позивач зобов'язувався здійснити поставку дизельного палива ЕН-590 та дизельного палива ЕН-591 на умовах СРТ м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 2А (поставка автомобільним транспортом, наданим постачальником ) протягом 1 дня. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною від 18.01.2013 року № РН-0000014 на суму 71 700 грн. 68 коп., товар отримав Бабін A.A., повноваження якого підтверджуються довіреністю від 31.12.2012 року № 483. Відповідно до п. 4 даної додаткової угоди № 4 від 18.01.2013 року відповідач зобов'язаний здійснити оплату товару в розмірі 100%, що складає 71 700 грн. 68 коп., в строк до 21.01.2013 року включно. Проте відповідач прострочив строк оплати товару та здійснив оплату за товар таким чином: – 19.02.2013 року оплачено грошові кошти за товар в розмірі 47 683 грн. 79 коп., що підтверджується банківською випискою від 19.02.2013 року; – 16.04.2013 року оплачено грошові кошти за товар в розмірі 24 016 грн. 89 коп., що підтверджується банківською випискою від 16.04.2013 року. Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру пені та штрафних санкцій та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача 1 377 грн. 77 коп. пені та 3 306 грн. 64 коп. за користування чужими грошовими коштами. 21.01.2013 року між сторонами по справі було підписано додаткову угоду  № 5, що є невід'ємною частиною договору поставки нафтопродуктів 02.01.2013 року № 0201-01, за умовами якої позивач зобов'язувався здійснити поставку дизельного палива ЕН-590 на умовах СРТ м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 2А (поставка автомобільним транспортом, наданим постачальником ) протягом 1 дня. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною від 18.01.2013 року № РН-0000014 на суму 41 850 грн., товар отримав Бабін A.A., повноваження якого підтверджуються довіреністю від 31.12.2012 року № 483. Відповідно до п. 4 даної додаткової угоди № 5 від 21.01.2013 року відповідач зобов'язаний здійснити оплату товару в розмірі 100%, що складає 41 850 грн., в строк до 23.01.2013 року включно. Проте відповідач прострочив строк оплати товару та здійснив оплату за Товар таким чином: – 26.02.2013 року оплачено грошові кошти за товар в розмірі 21 850 грн., що підтверджується банківською випискою від 26.02.2013 року; – 27.02.2013 року оплачено грошові кошти за товар в розмірі 20 000 грн., що підтверджується банківською випискою від 27.02.2013 року. Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру пені та штрафних санкцій та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача 575 грн. 77 коп. пені та 1 381 грн. 86 коп. за користування чужими грошовими коштами. 23.01.2013 року між сторонами по справі було підписано додаткову угоду  № 6, що є невід'ємною частиною договору поставки нафтопродуктів 02.01.2013 року № 0201-01, за умовами якої позивач зобов'язувався здійснити поставку дизельного палива ЕН-590 на умовах СРТ м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 2А (поставка автомобільним транспортом, наданим постачальником ) протягом 1 дня. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною від 23.01.2013 року № РН-0000019 на суму 43 899 грн. 55 коп., товар отримав Бабін A.A., повноваження якого підтверджуються довіреністю від 31.12.2012 року № 483. Відповідно до п. 4 даної додаткової угоди № 6 від 23.01.2013 року відповідач зобов'язаний здійснити оплату товару в розмірі 100%, що складає 43 899 грн. 55 коп., в строк до 25.01.2013 року включно. Проте відповідач прострочив строк оплати товару та здійснив оплату за товар 13.03.2013 року, що підтверджується банківською випискою від 13.03.2013 року. Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру пені та штрафних санкцій та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача 829 грн. 88 коп. пені та 1 991 грн. 72 коп. за користування чужими грошовими коштами. 25.01.2013 року між сторонами по справі було підписано додаткову угоду № 7, що є невід'ємною частиною договору поставки нафтопродуктів 02.01.2013 року № 0201-01, за умовами якої позивач зобов'язувався здійснити поставку дизельного палива ЕН-590 на умовах СРТ м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 2А (поставка автомобільним транспортом, наданим постачальником ) протягом 1 дня. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною від 25.01.2013 року № РН-0000023 на суму 44 145 грн., товар отримав Бабін A.A., повноваження якого підтверджуються довіреністю від 31.12.2012 року № 483. Відповідно до п. 4 даної додаткової угоди № 7 від 25.01.2013 року відповідач зобов'язаний здійснити оплату товару в розмірі 100%, що складає 44 145 грн., в строк до 29.01.2013 року включно. Проте відповідач прострочив строк оплати товару та здійснив оплату за товар 11.02.2013 року, що підтверджується банківською випискою від 11.02.2013 року. Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру пені та штрафних санкцій та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача 217 грн. 70 коп. пені та 522 грн. 48 коп. за користування чужими грошовими коштами. 28.01.2013 року між сторонами по справі було підписано додаткову угоду  № 8, що є невід'ємною частиною договору поставки нафтопродуктів 02.01.2013 року № 0201-01, за умовами якої позивач зобов'язувався здійснити поставку дизельного палива ЕН-590 на умовах СРТ м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 2А (поставка автомобільним транспортом, наданим постачальником ) протягом 1 дня. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною від 28.01.2013 року № РН-0000026 на суму 44 635 грн. 31 коп., товар отримав Бабін A.A., повноваження якого підтверджуються довіреністю від 31.12.2012 року № 483. Відповідно до п. 4 даної додаткової угоди № 8 від 28.01.2013 року відповідач зобов'язаний здійснити оплату товару в розмірі 100%, що складає 44 635 грн. 31 коп., в строк до 30.01.2013 року включно. Проте відповідач прострочив строк оплати товару та здійснив оплату за товар таким чином: – 11.03.2013 року оплачено грошові кошти за товар в розмірі 40 035 грн. 31 коп., що підтверджується банківською випискою від 11.03.2013 року; – 13.03.2013 року оплачено грошові кошти за товар в розмірі 4 600 грн., що підтверджується банківською випискою від 13.03.2013 року. Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру пені та штрафних санкцій та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача 719 грн. 17 коп. пені та 1 726 грн. за користування чужими грошовими коштами. 31.01.2013 року між сторонами по справі було підписано додаткову угоду № 9, що є невід'ємною частиною договору поставки нафтопродуктів 02.01.2013 року № 0201-01, за умовами якої позивач зобов'язувався здійснити поставку дизельного палива ЕН-590 на умовах СРТ м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 2А (поставка автомобільним транспортом, наданим постачальником ) протягом 1 дня. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною від 31.01.2013 року № РН-0000028 на суму 48 732 грн., товар отримав Бабін A.A., повноваження якого підтверджуються довіреністю від 31.12.2012 року № 483. Відповідно до п. 4 даної додаткової угоди № 9 від 31.01.2013 року відповідач зобов'язаний здійснити оплату товару в розмірі 100%, що складає 48 732 грн., в строк до 05.02.2013 року включно. Проте відповідач прострочив строк оплати товару та здійснив оплату за товар 11.02.2013 року, що підтверджується банківською випискою від 11.02.2013 року. Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру пені та штрафних санкцій та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача 100 грн. 13 коп. пені та 240 грн. 32 коп. за користування чужими грошовими коштами. 31.01.2013 року між сторонами по справі було підписано додаткову угоду  № 10, що є невід'ємною частиною договору поставки нафтопродуктів 02.01.2013 року № 0201-01, за умовами якої позивач зобов'язувався здійснити поставку дизельного палива на умовах СРТ м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 2А (поставка автомобільним транспортом, наданим постачальником ) протягом 1 дня. Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними від 31.01.2013 року № РН-0000031 на суму 45 126 грн. 19 коп., від 31.01.2013 року № РН-0000032 на суму 45 126 грн. 19 коп., від 31.01.2013 року № РН-0000033 на суму 45 126 грн. 19 коп., від 31.01.2013 року № РН-0000034 на суму 45 126 грн. 19 коп., від 31.01.2013 року № РН-0000035 на суму 45 126 грн. 19 коп., від 31.01.2013 року № РН-0000036 на суму 45 126 грн. 23 коп., товар отримав Бабін A.A., повноваження якого підтверджуються довіреністю від 31.12.2012 року № 483. Відповідно до п. 4 даної додаткової угоди № 10 від 31.01.2013 року відповідач зобов'язаний здійснити оплату товару в розмірі 100%, що складає 270 757 грн. 18 коп., в строк до 15.02.2013 року включно. Проте відповідач прострочив строк оплати товару та здійснив оплату за товар таким чином: – 21.02.2013 року оплачено грошові кошти за товар в розмірі 49 757 грн. 18 коп., що підтверджується банківською випискою від 21.02.2013 року; – 25.02.2013 року оплачено грошові кошти за товар в розмірі 50 000 грн., що підтверджується банківською випискою від 25.02.2013 року. Таким чином непогашеним являється зобов'язання відповідача зі сплати основного боргу у розмірі 171 000 грн. Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру пені та штрафних санкцій та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача 9 352 грн. 52 коп. пені та 22 446 грн. 03 коп. за користування чужими грошовими коштами. 04.02.2013 року між сторонами по справі було підписано додаткову угоду  № 11, що є невід'ємною частиною договору поставки нафтопродуктів 02.01.2013 року № 0201-01, за умовами якої позивач зобов'язувався здійснити поставку дизельного палива підвищеної якості на умовах СРТ м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 2А (поставка автомобільним транспортом, наданим постачальником ) протягом 1 дня. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною від 04.02.2013 року № РН-0000044 на суму 47 684 грн., товар отримав Бабін A.A., повноваження якого підтверджуються довіреністю від 01.02.2013 року № 19/1. Відповідно до п. 4 даної додаткової угоди № 11 від 04.02.2013 року відповідач зобов'язаний здійснити оплату товару в розмірі 100%, що складає 47 684 грн. 18 коп., в строк до 15.02.2013 року включно. Проте відповідач прострочив строк оплати товару та здійснив оплату за товар таким чином: – 08.02.2013 року оплачено грошові кошти за товар в розмірі 20 000 грн., що підтверджується банківською випискою від 08.02.2013 року; – 11.02.2013 року оплачено грошові кошти за товар в розмірі 7 684 грн., що підтверджується банківською випискою від 11.02.2013 року; – 26.02.2013 року оплачено грошові кошти за товар в розмірі 20 000 грн., що підтверджується банківською випискою від 26.02.2013 року. Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру пені та штрафних санкцій та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача 154 грн. 26 коп. пені та 370 грн. 23 коп. за користування чужими грошовими коштами. 12.02.2013 року між сторонами по справі було підписано додаткову угоду № 12 що є невід'ємною частиною договору поставки нафтопродуктів 02.01.2013 року № 0201-01, за умовами якої позивач зобов'язувався здійснити поставку дизельного палива Л-0,05-62 на умовах СРТ м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 2А (поставка автомобільним транспортом, наданим постачальником ) протягом 1 дня. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною від 12.02.2013 року № РН-0000047 на суму 50 304 грн., товар отримав Бабін A.A., повноваження якого підтверджуються довіреністю від 01.02.2013 року № 19/1. Відповідно до п. 4 даної додаткової угоди № 12 від 12.02.2013 року відповідач зобов'язаний здійснити оплату товару в розмірі 100%, що складає 50 304 грн., в строк до 14.02.2013 року включно. Проте відповідач прострочив строк оплати товару та здійснив оплату за товар 04.03.2013 року, що підтверджується банківською випискою від 04.03.2013 року. Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру пені та штрафних санкцій та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача 351 грн. 44 коп. пені та 843 грн. 45 коп. за користування чужими грошовими коштами. 19.02.2013 року між сторонами по справі було підписано додаткову угоду № 15 що є невід'ємною частиною договору поставки нафтопродуктів 02.01.2013 року № 0201-01, за умовами якої позивач зобов'язувався здійснити поставку дизельного палива підвищеної якості на умовах СРТ м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 2А (поставка автомобільним транспортом, наданим постачальником ) протягом 1 дня. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною від 13.02.2013 року № РН-0000051 на суму 46 597 грн. 69 коп., товар отримав Бабін A.A., повноваження якого підтверджуються довіреністю від 01.02.2013 року № 19/1. Відповідно до п. 4 даної додаткової угоди № 15 від 19.02.2013 року відповідач зобов'язаний здійснити оплату товару в розмірі 100%, що складає 46 597 грн. 69 коп., в строк до 22.02.2013 року включно. Проте відповідач прострочив строк оплати товару та здійснив оплату за товар 09.04.2013 року, що підтверджується банківською випискою від 09.04.2013 року. Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру пені та штрафних санкцій та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача 861 грн. 74 коп. пені та 2 068 грн. 17 коп. за користування чужими грошовими коштами. 21.02.2013 року між сторонами по справі було підписано додаткову угоду № 16 що є невід'ємною частиною договору поставки нафтопродуктів 02.01.2013 року № 0201-01, за умовами якої позивач зобов'язувався здійснити поставку дизельного палива підвищеної якості на умовах СРТ м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 2А (поставка автомобільним транспортом, наданим постачальником ) протягом 1 дня. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною від 21.02.2013 року № РН-0000053 на суму 46 740 грн. 19 коп., товар отримав Бабін A.A., повноваження якого підтверджуються довіреністю від 01.02.2013 року № 19/1. Відповідно до п. 4 даної додаткової угоди № 16 від 21.02.2013 року відповідач зобов'язаний здійснити оплату товару в розмірі 100%, що складає 46 740 грн. 19 коп., в строк до 26.02.2013 року включно. Проте відповідач прострочив строк оплати товару та здійснив оплату за товар 04.04.2013 року, що підтверджується банківською випискою від 04.04.2013 року. Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру пені та штрафних санкцій та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача 691 грн. 50 коп. пені та 1 659 грн. 60 коп. за користування чужими грошовими коштами. 22.02.2013 року між сторонами по справі було підписано додаткову угоду № 17 що є невід'ємною частиною договору поставки нафтопродуктів 02.01.2013 року № 0201-01, за умовами якої позивач зобов'язувався здійснити поставку дизельного палива підвищеної якості на умовах СРТ м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 2А (поставка автомобільним транспортом, наданим постачальником ) протягом 1 дня. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною від 22.02.2013 року № РН-0000056 на суму 46 597 грн. 69 коп., товар отримав Бабін A.A., повноваження якого підтверджуються довіреністю від 01.02.2013 року № 19/1. Відповідно до п. 4 даної додаткової угоди № 17 від 22.02.2013 року відповідач зобов'язаний здійснити оплату товару в розмірі 100%, що складає 46 597 грн. 69 коп., в строк до 26.02.2013 року включно. Проте відповідач прострочив строк оплати товару та здійснив оплату за товар 22.03.2013 року, що підтверджується банківською випискою від 22.03.2013 року. Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру пені та штрафних санкцій та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача 440 грн. 44 коп. пені та 1 057 грн. 07 коп. за користування чужими грошовими коштами. 25.02.2013 року між сторонами по справі було підписано додаткову угоду  № 18, що є невід'ємною частиною договору поставки нафтопродуктів 02.01.2013 року № 0201-01, за умовами якої позивач зобов'язувався здійснити поставку дизельного палива на умовах СРТ м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 2А (поставка автомобільним транспортом, наданим постачальником ) протягом 1 дня. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною від 25.02.2013 року № РН-0000058 на суму 77 121 грн. 32 коп., товар отримав Бабін A.A., повноваження якого підтверджуються довіреністю від 01.02.2013 року № 19/1. Відповідно до п. 4 даної додаткової угоди № 18 від 25.02.2013 року відповідач зобов'язаний здійснити оплату товару в розмірі 100%, що складає 77 121 грн. 32 коп., в строк до 28.02.2013 року включно. Проте відповідач прострочив строк оплати товару та здійснив оплату за товар таким чином: – 18.04.2013 року оплачено грошові кошти за товар в розмірі 30 523 грн. 63 коп., що підтверджується банківською випискою від 18.04.2013 року; – 19.04.2013 року оплачено грошові кошти за товар в розмірі 2 207 грн. 24 коп., що підтверджується банківською випискою від 19.04.2013 року. Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру пені та штрафних санкцій та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача 2 744 грн. 46 коп. пені та 6 629 грн. 88 коп. за користування чужими грошовими коштами. 28.02.2013 року між сторонами по справі було підписано додаткову угоду № 19 що є невід'ємною частиною договору поставки нафтопродуктів 02.01.2013 року № 0201-01, за умовами якої позивач зобов'язувався здійснити поставку дизельного палива підвищеної якості на умовах СРТ м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 2А (поставка автомобільним транспортом, наданим постачальником ) протягом 1 дня. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною від 22.02.2013 року № РН-0000059 на суму 49 780 грн. 21 коп., товар отримав Бабін A.A., повноваження якого підтверджуються довіреністю від 01.03.2013 року № 36. Відповідно до п. 4 даної додаткової угоди № 19 від 28.02.2013 року відповідач зобов'язаний здійснити оплату товару в розмірі 100%, що складає 49 780 грн. 21 коп., в строк до 04.03.2013 року включно. Проте відповідач прострочив строк оплати товару та здійснив оплату за товар 12.04.2013 року, що підтверджується банківською випискою від 12.04.2013 року. Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру пені та штрафних санкцій та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача 756 грн. 93 коп. пені та 1 816 грн. 64 коп. за користування чужими грошовими коштами. 01.03.2013 року між сторонами по справі було підписано додаткову угоду № 20 що є невід'ємною частиною договору поставки нафтопродуктів 02.01.2013 року № 0201-01, за умовами якої позивач зобов'язувався здійснити поставку дизельного палива підвищеної якості на умовах СРТ м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 2А (поставка автомобільним транспортом, наданим постачальником ) протягом 1 дня. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною від 22.02.2013 року № РН-0000062 на суму 46 597 грн. 69 коп., товар отримав Бабін A.A., повноваження якого підтверджуються довіреністю від 01.02.2013 року № 19/1. Відповідно до п. 4 даної додаткової угоди № 20 від 01.03.2013 року відповідач зобов'язаний здійснити оплату товару в розмірі 100%, що складає 46 597 грн. 69 коп., в строк до 04.03.2013 року включно. Проте відповідач прострочив строк оплати товару та здійснив оплату за товар 11.04.2013 року, що підтверджується банківською випискою від 11.04.2013 року. Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру пені та штрафних санкцій та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача 708 грн. 54 коп. пені та 1 700 грн. 50 коп. за користування чужими грошовими коштами. 03.04.2013 року між сторонами по справі було підписано додаткову угоду  № 21, що є невід'ємною частиною договору поставки нафтопродуктів 02.01.2013 року № 0201-01, за умовами якої позивач зобов'язувався здійснити поставку дизельного палива ДТ-3-К5 F на умовах СРТ м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 2А (поставка автомобільним транспортом, наданим постачальником ) протягом 1 дня. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною від 03.04.2013 року № РН-0000081 на суму 44 390 грн. 45 коп., товар отримав Бабін A.A., повноваження якого підтверджуються довіреністю від 01.04.2013 року № 74. Відповідно до п. 4 даної додаткової угоди № 21 від 03.04.2013 року відповідач зобов'язаний здійснити оплату товару в розмірі 100%, що складає 44 390 грн. 45 коп., в строк до 05.04.2013 року включно. Проте відповідач прострочив строк оплати товару та здійснив оплату за товар таким чином: – 16.04.2013 року оплачено грошові кошти за товар в розмірі 22 580 грн. 80 коп., що підтверджується банківською випискою від 16.04.2013 року; – 19.04.2013 року оплачено грошові кошти за товар в розмірі 21 809 грн. 65 коп., що підтверджується банківською випискою від 19.04.2013 року. Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру пені та штрафних санкцій та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача 209 грн. 32 коп. пені та 502 грн. 35 коп. за користування чужими грошовими коштами. 05.04.2013 року між сторонами по справі було підписано додаткову угоду № 22 що є невід'ємною частиною договору поставки нафтопродуктів 02.01.2013 року № 0201-01, за умовами якої позивач зобов'язувався здійснити поставку дизельного палива ДТ-3-К5 F на умовах СРТ м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 2А (поставка автомобільним транспортом, наданим постачальником ) протягом 1 дня. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною від 05.04.2013 року № РН-0000083 на суму 44 390 грн. 45 коп., товар отримав Бабін A.A., повноваження якого підтверджуються довіреністю від 01.04.2013 року № 74. Відповідно до п. 4 даної додаткової угоди № 22 від 05.04.2013 року відповідач зобов'язаний здійснити оплату товару в розмірі 100%, що складає 44 390 грн. 45 коп., в строк до 08.04.2013 року включно. Проте відповідач прострочив строк оплати товару та здійснив оплату за товар 18.04.2013 року, що підтверджується банківською випискою від 18.04.2013 року. Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру пені та штрафних санкцій та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача 164 грн. 18 коп. пені та 394 грн. 04 коп. за користування чужими грошовими коштами. 09.04.2013 року між сторонами по справі було підписано додаткову угоду № 23 що є невід'ємною частиною договору поставки нафтопродуктів 02.01.2013 року № 0201-01, за умовами якої позивач зобов'язувався здійснити поставку дизельного палива ДТ-3-К5 F на умовах СРТ м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 2А (поставка автомобільним транспортом, наданим постачальником ) протягом 1 дня. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною від 09.04.2013 року № РН-0000086 на суму 44 390 грн. 45 коп., товар отримав Бабін A.A., повноваження якого підтверджуються довіреністю від 01.04.2013 року № 74. Відповідно до п. 4 даної додаткової угоди № 23 від 09.04.2013 року відповідач зобов'язаний здійснити оплату товару в розмірі 100%, що складає 44 390 грн. 45 коп., в строк до 11.04.2013 року включно. Проте відповідач прострочив строк оплати товару та здійснив оплату за товар 19.04.2013 року, що підтверджується банківською випискою від 19.04.2013 року. Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру пені та штрафних санкцій та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача 127 грн. 70 коп. пені та 306 грн. 48 коп. за користування чужими грошовими коштами. 11.04.2013 року між сторонами по справі було підписано додаткову угоду № 24 що є невід'ємною частиною договору поставки нафтопродуктів 02.01.2013 року № 0201-01, за умовами якої позивач зобов'язувався здійснити поставку дизельного палива ДТ-3-К5 F на умовах СРТ м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 2А (поставка автомобільним транспортом, наданим постачальником ) протягом 1 дня. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною від 11.04.2013 року № РН-0000091 на суму 47 422 грн. 21 коп., товар отримав Бабін A.A., повноваження якого підтверджуються довіреністю від 01.04.2013 року № 74. Відповідно до п. 4 даної додаткової угоди № 24 від 11.04.2013 року відповідач зобов'язаний здійснити оплату товару в розмірі 100%, що складає 47 422 грн. 21 коп., в строк до 15.04.2013 року включно. Проте відповідач не здійснив оплату за поставлений товар. Таким чином непогашеним являється зобов'язання відповідача зі сплати основного боргу у розмірі 47 422 грн. 21 коп. Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру пені та штрафних санкцій та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача 1 364 грн. 20 коп. пені та 3 274 грн. 08 коп. за користування чужими грошовими коштами. 12.04.2013 року між сторонами по справі було підписано додаткову угоду № 25 що є невід'ємною частиною договору поставки нафтопродуктів 02.01.2013 року № 0201-01, за умовами якої позивач зобов'язувався здійснити поставку дизельного палива ДТ-3-К5 F на умовах СРТ м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 2А (поставка автомобільним транспортом, наданим постачальником ) протягом 1 дня. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною від 12.04.2013 року № РН-0000092 на суму 44 390 грн. 45 коп., товар отримав Бабін A.A., повноваження якого підтверджуються довіреністю від 01.04.2013 року № 74. Відповідно до п. 4 даної додаткової угоди № 25 від 12.04.2013 року відповідач зобов'язаний здійснити оплату товару в розмірі 100%, що складає 44 390 грн. 45 коп., в строк до 15.04.2013 року включно. Проте відповідач не здійснив оплату за поставлений товар. Таким чином непогашеним являється зобов'язання відповідача зі сплати основного боргу у розмірі 44 390 грн. 45 коп. Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру пені та штрафних санкцій та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача 1 276 грн. 99 коп. пені та 3 064 грн. 77 коп. за користування чужими грошовими коштами. 16.04.2013 року між сторонами по справі було підписано додаткову угоду № 26 що є невід'ємною частиною договору поставки нафтопродуктів 02.01.2013 року № 0201-01, за умовами якої позивач зобов'язувався здійснити поставку дизельного палива ДТ-Л-К5 С на умовах СРТ м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 2А (поставка автомобільним транспортом, наданим постачальником ) протягом 1 дня. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною від 16.04.2013 року № РН-0000094 на суму 44 390 грн. 45 коп., товар отримав Бабін A.A., повноваження якого підтверджуються довіреністю від 01.04.2013 року № 74. Відповідно до п. 4 даної додаткової угоди № 26 від 16.04.2013 року відповідач зобов'язаний здійснити оплату товару в розмірі 100%, що складає 44 390 грн. 45 коп., в строк до 19.04.2013 року включно. Проте відповідач не здійснив оплату за поставлений товар. Таким чином непогашеним являється зобов'язання відповідача зі сплати основного боргу у розмірі 44 390 грн. 45 коп. Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру пені та штрафних санкцій та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача 1 204 грн. 01 коп. пені та 2 889 грн. 64 коп. за користування чужими грошовими коштами. 18.04.2013 року між сторонами по справі було підписано додаткову угоду № 27 що є невід'ємною частиною договору поставки нафтопродуктів 02.01.2013 року № 0201-01, за умовами якої позивач зобов'язувався здійснити поставку дизельного палива ДТ-3-К5 F на умовах СРТ м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 2А (поставка автомобільним транспортом, наданим постачальником ) протягом 8 днів. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною від 18.04.2013 року № РН-0000086 на суму 43 899 грн. 55 коп., товар отримав Бабін A.A., повноваження якого підтверджуються довіреністю від 01.04.2013 року № 74. Відповідно до п. 4 даної додаткової угоди № 27 від 18.04.2013 року відповідач зобов'язаний здійснити оплату товару в розмірі 100%, що складає 43 899 грн. 55 коп., в строк до 22.04.2013 року включно. Проте відповідач прострочив строк оплати товару та здійснив оплату за товар 24.04.2013 року, що підтверджується банківською випискою від 24.04.2013 року. Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру пені та штрафних санкцій та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача 36 грн. 08 коп. пені та 86 грн. 60 коп. за користування чужими грошовими коштами. 19.04.2013 року між сторонами по справі було підписано додаткову угоду  № 28, що є невід'ємною частиною договору поставки нафтопродуктів 02.01.2013 року № 0201-01, за умовами якої позивач зобов'язувався здійснити поставку дизельного палива ДТ-3-К5 F та ДТ-Л-К5 С на умовах СРТ м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 2А (поставка автомобільним транспортом, наданим постачальником ) протягом 7 днів. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною від 25.04.2013 року № РН-0000108 на суму 71 844 грн. 30 коп., товар отримав Бабін A.A., повноваження якого підтверджуються довіреністю від 01.04.2013 року № 74. Відповідно до п. 4 даної додаткової угоди № 18 від 25.02.2013 року відповідач зобов'язаний здійснити оплату товару в розмірі 100%, що складає 71 844 грн. 30 коп., в строк до 22.04.2013 року включно. Проте відповідач прострочив строк оплати товару та здійснив оплату за товар таким чином: – 24.04.2013 року оплачено грошові кошти за товар в розмірі 35 844 грн. 30 коп., що підтверджується банківською випискою від 24.04.2013 року; – 20.05.2013 року оплачено грошові кошти за товар в розмірі 10 000 грн., що підтверджується банківською випискою від 20.05.2013 року; – 29.05.2013 року оплачено грошові кошти за товар в розмірі 10 000 грн., що підтверджується банківською випискою від 29.05.2013 року; – 30.05.2013 року оплачено грошові кошти за товар в розмірі 10 000 грн., що підтверджується банківською випискою від 30.05.2013 року; – 04.06.2013 року оплачено грошові кошти за товар в розмірі 6 000 грн., що підтверджується банківською випискою від 04.06.2013 року. Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру пені та штрафних санкцій та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача 529 грн. 26 коп. пені та 1 270 грн. 20 коп. за користування чужими грошовими коштами. 22.04.2013 року між сторонами по справі було підписано додаткову угоду  № 29, що є невід'ємною частиною договору поставки нафтопродуктів 02.01.2013 року № 0201-01, за умовами якої позивач зобов'язувався здійснити поставку дизельного палива ДТ-Л-К5 С на умовах СРТ м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 2А (поставка автомобільним транспортом, наданим постачальником ) протягом 4 днів. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною від 25.04.2013 року № РН-0000109 на суму 43 409 грн. 26 коп., товар отримав Бабін A.A., повноваження якого підтверджуються довіреністю від 01.04.2013 року № 74. Відповідно до п. 4 даної додаткової угоди № 29 від 22.04.2013 року відповідач зобов'язаний здійснити оплату товару в розмірі 100%, що складає 43 409 грн. 26 коп., в строк до 24.04.2013 року включно. Проте відповідач прострочив строк оплати товару та здійснив оплату за товар таким чином: – 04.06.2013 року оплачено грошові кошти за товар в розмірі 4 409 грн. 26 коп., що підтверджується банківською випискою від 04.06.2013 року; – 21.06.2013 року оплачено грошові кошти за товар в розмірі 10 000 грн., що підтверджується банківською випискою від 04.06.2013 року. В зв'язку з частковою оплатою по цій поставці непогашеним являється зобов'язання відповідача зі сплати основного боргу у розмірі 29 000 грн. Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру пені та штрафних санкцій та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача 1 033 грн. 74 коп. пені та 2 480 грн. 91 коп. за користування чужими грошовими коштами. Відповідач не заперечував факт поставки товару. Втім відповідач зазначив, що ним здійснювалася оплата по недійсним рахункам-фактурам, оскільки на момент їх оплати відповідачем у них закінчувався строк дії. Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає такі посилання безпідставними, оскільки закінчення строку вказаному в документі не призводить до його недійсності. Посилання відповідача на неналежну якість поставлених нафтопродуктів не підтверджене жодними доказами, а тому залишається колегією суддів без уваги. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду. Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга – без задоволення. Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд –   ПОСТАНОВИВ: 1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Позитив Транслайн” на рішення господарського суду Київської області від 29.07.2013 року по справі № 911/2553/13 залишити без задоволення. 2.          Рішення господарського суду Київської області від 29.07.2013 року по справі № 911/2553/13 залишити без змін. 3.          Справу № 911/2553/13 повернути до господарського суду Київської області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Повний текст постанови підписано__14.10.2013 р.__ Головуючий суддя                                                            Гаврилюк  О.М. Судді                                                                                Іоннікова  І.А.                                                                                 Коротун  О.М.  

СудКиївський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення10.10.2013
Оприлюднено21.09.2015
Номер документу50085187
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —911/2553/13

Постанова від 10.10.2013

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Гаврилюк О.М.

Ухвала від 12.09.2013

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Гаврилюк О.М.

Ухвала від 23.08.2013

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Гаврилюк О.М.

Ухвала від 03.07.2013

Господарське

Господарський суд Київської області

Наріжний С.Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні