Постанова

від 03.09.2015 по справі 2/5025/178/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"03" вересня 2015 р. Справа № 2/5025/178/12

          Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Олексюк Г.Є. ,

суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Карпович О.В.

за участю представників сторін:

позивача- не з'явився;

відповідача - не з'явився;

стягувача- Білий В.В. (довіреність від 01.06.2015р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відпо-відальністю «Агрохімічна компанія «Вітагро» на ухвалу господарського суду Хмельницької об-ласті від 04.08.2015р. у справі №2/5025/178/12

за позовом Приватного підприємства «Агропром» м.Волочиськ Хмельницької обл.

до Державного підприємства «Дослідне господарство «Проскурівка»

Хмельницького інституту агропромислового виробництва Національної

академії аграрних наук України» с.Проскурівка Ярмолинецького району Хмельницької обл.

про стягнення 385 729 грн. 23 коп. заборгованості та штрафних санкцій,-

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 04.08.2015р. (суддя Дячук Т.В.) відмовлено в задоволенні заяви стягувача-Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохі-мічна компанія «Вітагро» (надалі в тексті – Товариство) про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу та видачу дубліката наказу №2/5025/178/12 від 13.04.2012р., ви-даного на виконання рішення у справі №2/5025/178/12 за позовом Приватного підприємства «Аг-ропром» (надалі в тексті – ПП «Агропром») до Державного підприємства «Дослідне господарство «Проскурівка» Хмельницького інституту агропромислового виробництва Національної академії аг-рарних наук України» про стягнення 385 729 грн. 23 коп. заборгованості та штрафних санкцій згід-но укладеного договору.(арк.справи 114-116).

Ухвала вмотивована тим, що Товариство пропустило строк на пред'явлення виконавчого документу до Відділу ДВС та не навело поважності причин такого пропуску строку. Крім того, суд першої інстанції відхилив доводи заявника щодо втрати наказу та відмовив у задоволенні вимоги про видачу дубліката наказу.

Не погоджуючись із винесеною ухвалою, Товариство подало скаргу до Рівненського апе-ляційного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Хмельни-цької області від 04.08.2015р. у даній справі та прийняти нове рішення, яким задоволити заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу та видачу дубліката наказу.(арк.справи 124-126).

Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала винесена судом першої інстанції із порушенням норм процесуального права, зазначаючи, що суд не врахував положення ст.ст. 31, 47 Закону Украї-ни «Про виконавче провадження» щодо обов'язку державного виконавця здійснювати повернення виконавчого документа стягувачу лише рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Зазначає, що Товариство не отримало наказ, а тому й не було відомо про закриття виконавчого про-вадження.(арк.справи 125-зворот).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.08.2015р. у даній справі прийнято апеляційну скаргу Товариства до провадження, справу призначено на 03.09.2015р. (арк. справи 122).

У день судового засідання 03.09.2015р. Відповідач подав через канцелярію суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін. Відповідач також клопотався про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю його участі в засіданні іншого суду, яке було відхилене апеляційним судом з урахуванням 15-ден-ного строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу встановленого ст.69 ГПК України і тим, що та-ка неявка не перешкоджає розгляду справи, оскільки ухвалою від 20.08.2015р. явка представників не визнавалась обов'язковою.(арк.справи 136-139, 140-141).

У судовому засіданні апеляційної інстанції 03.09.2015р. представник Товариства підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та надав свої пояснення.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представника, вивчивши матеріали справи, на-явні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріаль-ного та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Хмельницької області від 03.04.2012р. (суддя Дячук Т.В.) частково задоволено позов ПП «Агропром» до ДП «Дослідне гос-подарство «Проскурівка» Хмельницького інституту агропромислового виробництва національної академії аграрних наук України» (надалі в тексті – Дослідне господарство) про стягнення 385 729 грн. 23 коп. заборгованості та штрафних санкцій згідно укладеного договору.(арк.справи 62-64).

Рішення не оскаржувалося та набрало законної сили і на виконання даного рішення місце-вий господарський суд 13.04.2012р. видав наказ №2/5025/178/12 на стягнення 233 125 грн. 38 коп. основного боргу, 123 605 грн. штрафу, 22 616 грн. 15 коп. пені, 1 940 грн. 65 коп. втрат від інфляції, 4 439 грн. 25 коп. річних, та 7 714 грн. 53 коп. витрат зі сплати судового збору, зі строком пред'яв-лення до 13.04.2013р.(арк справи 67).

Матеріалами справи стверджено, що постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ярмолинецького районного управління юстиції (надалі в тексті – Відділ ДВС) від 16.05.2012р. відкрито виконавче провадження ВП №32598748 з примусового виконання наказу господарського суду Хмельницької області від 13.04.2012р. №2/5025/178/12 про стягнення з Дослід-ного господарства 393 440 грн. 96 коп. на користь ПП «Агропром». Боржнику надано строк для добровільного виконання рішення суду до 23.05.2012р.(арк.справи 80).

Як свідчать матеріали справи, 24.05.2012р. державним виконавцем Відділу ДВС винесено постанову про приєднання виконавчого провадження за наказом №2/5025/178/12 до зведеного ви-конавчого провадження №13429525.(арк.справи 89).

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 18.07.2012р. задоволив заяву Пози-вача від 05.07.2012р., замінивши стягувача у виконавчому провадженні ВП №32598748 з ПП «Аг-ропром» на ТзОВ «Агрохімічна компанія «Вітагро».(арк.справи 68-72, 82).

З матеріалів справи вбачається, що 12.09.2012р. державним виконавцем Відділу ДВС вине-сено постанову про передачу матеріалів виконавчого провадження №32598748 з примусового ви-конання наказу господарського суду Хмельницької області №2/5025/178/12 від 13.04.2012р. до Від-ділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управ-ління юстиції у Хмельницькій області (надалі в тексті – Головного управління ДВС), яке прийняло до виконання зазначене виконавче провадження постановою від 24.09.2012р.(арк.справи 90, 91).

Матеріали справи свідчать, що 27.06.2013р. заступник начальника відділу Головного управ-ління ДВС виніс постанову про повернення стягувачеві виконавчого документа – наказу господар-ського суду Хмельницької області №2/5025/178/12 від 13.04.2012р. з підстав встановлення морато-рію на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських това-риств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25%.

У даній постанові зазначено, що грошові кошти достатні для задоволення вимог стягувача у боржника на даний час відсутні, а терміни виконання виконавчого документа визначені Законом України «Про виконавче провадження» спливли. Постанова також містить застереження про мож-ливість повторного пред'явлення виконавчого документу до виконання в строк до 27.06.2014р.(арк. справи 92, 92-зворот).

Як вбачається з матеріалів справи, 10.07.2015р. до місцевого господарського суду Товарист-вом надіслано заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу від 13.04.2012р. №2/5025/178/12 до виконання та видачу дублікату наказу, яку вмотивовано тим, що лише з листа Головного управління ДВС від 30.06.2015р. №2466 стягувачеві стало відомо про постанову дер-жавного виконавця від 27.06.2013р. про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», яку разом з оригіналом виконав-чого документу – наказом №2/5025/178/12 простою кореспонденцією надіслано на адресу ПП «Аг-ропром» (Хмельницька область, м.Волочиськ, вул.Котовського, 7). До заяви у встановленому по-рядку додано довідку Товариства про втрату наказу.(арк.справи 85-86, 93, 96).

Як вже зазначалось вище, у задоволенні вказаної заяви місцевий суд відмовив ухвалою від 18.08.2015р.(арк.справи 114-116).

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і про-цесуального права, апеляційний суд вважає, що скарга обґрунтована з огляду на наступне:

Відповідно до ст.116 ГПК України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили – наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомен-дованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до державних по-даткових інспекцій.

Предметом апеляційної скарги є правомірність відмови у поновленні пропущеного строку на пред'явлення наказу до виконання та відмови у видачі дубліката наказу.

Статтями 119 та 120 ГПК України передбачено можливість поновлення пропущеного строку на пред'явлення наказу та видачі дубліката наказу у разі поважності причин такого пропуску та звернення з заявою про видачу дубліката в разі втрати наказу.

Розглядаючи апеляційну скаргу апеляційний суд приймає до уваги, що відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі в тексті – Закон), виконавче провадження – це сукупність дій органів і посадових осіб Державної виконавчої служби, спрямованих на приму-сове виконання рішень судів та інших органів, яке здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених чинним законодавством України, а також рішеннями, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню.

При здійсненні виконавчого провадження державний виконавець керується Законом Украї-ни «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 47 Закону (в редакції, яка діяла станом на винесення постанови про повернення ви-конавчого документа) передбачає повернення виконавчого документа, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, стягувачу у разі, зокрема, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість ви-конання відповідного рішення.

Статтею 33 ГПК України встановлено обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Звертаючись із заявою про видачу дубліката наказу, Товариство зазначило, що наказ ним втрачено і до виконання не пред'явлено, оскільки постанову про повернення виконавчого доку-мента від 27.06.2013р. і сам наказ Головне управління Відділу ДВС надіслало не на адресу стягу-вача, а на адресу Позивача-ПП «Агропром».(арк.справи 86, 92, 93).

Колегія суддів також звертає увагу, що відповідно до ст.31 Закону (в редакції від 26.06.2013 року) – копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провад-ження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається пові-домленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Разом з тим, матеріалами справи стверджується, що всупереч вимог ст.31 Закону постанову про повернення виконавчого документа та оригінал наказу Головним управлінням ДВС було надіс-лано простою кореспонденцією. Доказів отримання стягувачем вказаних документів матеріали справи не містять, що не було враховано судом першої інстанції.(арк.справи 93, 95).

Враховуючи зазначене, колегія суддів не погоджується з висновком місцевого суду щодо відсутності поважних причин пропуску строку на пред'явлення наказу до виконання, а тому в цій частині заява Товариства підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала – скасуванню.

При цьому, апеляційний суд примає до уваги, що право стягувача очікувати на виконання, а обов'язок Відповідача (боржника) виконати дії, передбачені рішенням суду, що набрало законної сили, – є обов'язковими на всій території України. Рішення, ухвали, постанови господарського суду виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».(ст.124 Конституції України, ст.115 ГПК України).

Проте, відмовляючи у видачі дублікату наказу суд першої інстанції залишив поза увагою, що матеріали справи не містять доказів, які стверджують вину заявника у порушенні процесуаль-ного строку, відсутні докази добровільного виконання Відповідачем рішення протягом трьох ро-ків з моменту видачі наказу №2/5025/178/12, а тому відсутність у стягувача наказу, повернутого Відділом ДВС з порушенням встановленого порядку – зумовлює неможливість виконання в приму-совому порядку рішення у даній справі.

Враховуючи зазначені обставини, апеляційний суд вважає, що заява від 10.07.2015р. обґ-рунтована, тому відновлює пропущений строк для пред'явлення наказу №2/5025/178/12 і з підстав ст.120 ГПК України вважає за необхідне видати стягувачеві-ТзОВ «Агрохімічна компанія «Віта-гро» дублікат наказу.

З мотивів, викладених вище, апеляційний суд визнає обґрунтованими доводи апелянта що-до безпідставної відмови в поновленні пропущеного строку для пред'явлення до виконання нака-зу та відмови у видачі дублікату наказу №2/5025/178/12 від 13.04.2012р., а оскаржувану ухвалу господарського суду першої інстанції – такою, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому про-цесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на встановлені Рівненським апеляційним господарським судом обставини в сукуп-ності – доводи Скаржника визнаються апеляційним судом такими, які згідно п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст.104 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки, за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи місцевий господарський суд припустився невідповід-ності обставинам справи висновку, викладеного в ухвалі та порушив норми процесуального пра-ва.

Задоволення апеляційної скарги, зумовлює перерозподіл судових витрат в частині сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105, 106, 119, 120 Господарського про-цесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімічна компанія «Вітагро» на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 04.08.2015р. у справі №2/ 5025/178/12 – задоволити, ухвалу суду першої інстанції – скасувати.

2. Прийняти нове рішення (ухвалу) про задоволення заяви ТзОВ «Агрохімічна компанія «Ві-тагро» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу та видачу ду-бліката наказу №2/5025/178/12 від 13.04.2012р.

3. Доручити господарському суду Хмельницької області видати дублікат наказу від 13.04. 2012р. №2/5025/178/12.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

5. Справу №2/5025/178/12 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Мельник О.В.