Постанова

від 08.09.2015 по справі 910/9306/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "08" вересня 2015 р.           Справа№ 910/9306/15 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого:          Михальської  Ю.Б. суддів:            Отрюха  Б.В.           Тищенко  А.І. За участю представників: не з'явились розглянувши апеляційну скаргу  Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення    Господарського суду міста Києва від 20.05.2015 у справі          № 910/9306/15 (суддя Чебикіна С.О.) за позовом     Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФЕКТ УКРАЇНА» до           Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про         зобов'язання виконати договірні зобов'язання на суму 272  322,71 грн. ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕФЕКТ УКРАЇНА» (далі, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (далі, відповідач або Банк) про зобов'язання відповідача перерахувати грошові кошти на підставі платіжного доручення № 25 від 23.01.2015 в сумі 98 000,00 грн. та на підставі платіжного доручення № 31 від 27.01.2015 в сумі 50 000,00 грн. з банківського рахунку позивача відкритого у відповідача та про зобов'язання відповідача здійснити повернення грошових коштів в розмірі 124 322,71 грн., шляхом їх перерахування на банківський рахунок позивача відкритий у АТ «Укрексімбанк». Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором № 69343 на розрахунково-касове обслуговування від 14.09.2010. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.05.2015 у справі № 910/9306/15 позов задоволено. Зобов'язано Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» перерахувати грошові кошти, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕФЕКТ Україна» на підставі платіжного доручення № 25 від 23.01.2015 в сумі 98 000 (дев'яносто вісім тисяч) грн. 00 коп. та на підставі платіжного доручення № 31 від 27.01.2015 в сумі 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. з банківського рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФЕКТ УКРАЇНА», відкритого у Публічному   акціонерному товаристві «Банк «Фінанси та Кредит», на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФЕКТ УКРАЇНА», відкритий у АТ «Укрексімбанк». Зобов'язано Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»  здійснити повернення грошових коштів в розмірі 124 322 (сто двадцять чотири тисячі триста двадцять дві) грн. 71 коп., з банківського рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФЕКТ УКРАЇНА», відкритого у Публічному акціонерному товаристві «Банк «Фінанси та Кредит» на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФЕКТ УКРАЇНА», відкритий у АТ «Укрексімбанк». Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФЕКТ УКРАЇНА» 5 446 (п'ять тисяч чотириста сорок шість) грн. 45 коп. судового збору. Рішення суду мотивоване тим, що позивачем доведено факт порушення відповідачем умов укладеного з позивачем Договору № 69343 на розрахунково-касове обслуговування від 14.09.2010, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 272 322,71 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду, Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2015 у справі             № 910/9306/15 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення господарського суду є незаконним, необгрунтованим та таким, що підлягає скасуванню в повному обсязі. Відповідач у апеляційній скарзі зазначив, що грошові кошти об'єктивно не можуть бути перераховані за платіжними дорученнями, строк виконання яких закінчився, а тому рішення господарського суду, яким задоволено позовні вимоги, що полягають у стягненні з Банку таких грошових коштів, суперечить вимогам нормативно-правових актів чинного законодавства України, зокрема, пункту 3.5. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22. Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В.,        Тищенко А.І. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 21.07.2015. 20.07.2015 представник позивача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. У зв'язку із перебуванням  судді Отрюха Б.В. у відпустці, а судді           Тищенко А.І. на лікарняному, розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2015 сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/9306/15 колегію суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Іоннікова І.А, Федорчук Р.В. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2015 (головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Іоннікова І.А, Федорчук Р.В.) апеляційну скаргу прийнято до провадження та розгляд справи вирішено здійснювати у судовому засіданні, призначеному на 21.07.2015. У зв'язку з неявкою у судове засідання представників сторін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2015 розгляд справи відкладено на 08.09.2015. 17.08.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФЕКТ Україна» надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. У зв'язку із надходженням клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, враховуючи перебування суддів Іоннікової І.А. та Федорчука Р.В. у відпустці та у зв'язку з виходом суддів Тищенко А.І. та Отрюха Б.В. із відпустки, які входять до постійного складу судової колегії, розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 справу № 910/9306/15 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 справу № 910/9306/15 прийнято до провадження у наступному складі колегії суддів: головуючий суддя Михальська Ю.Б. (доповідач у справі), судді:              Отрюх Б.В., Тищенко А.І. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФЕКТ УКРАЇНА» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та зазначено, що проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі № 910/9306/15 відбудеться 08.09.2015 о 09 год. 15 хв. у залі судового засідання № 13 (2-й поверх) за адресою: вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04655. У судове засідання 08.09.2015, проведення якого мало здійснюватись у режимі відеоконференції, представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, у зв'язку з чим судове засідання у справі                           № 910/9306/15 проводилось в загальному режимі у відповідності до Господарського процесуального кодексу України. Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення сторін про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а саме повідомлення про вручення поштових відправлень, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників сторін. Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивача та вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав. Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України та статті 179 Господарського кодексу України зобов'язанням (у томі числі господарським) є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Як підтверджується матеріалами справи, 14.09.2010 між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФЕКТ Україна» (клієнт) було укладено Договір № 69343 на розрахунково-касове обслуговування (далі, Договір), відповідно до пункту 1.1. якого Банк відкриває клієнту поточний рахунок № 26004189343980 у національній валюті і поточні рахунки в іноземній валюті № 26003169343840, № 26005169343978, № 26009169343985 та зобов'язується здійснювати їх розрахунково-касове обслуговування, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги банку згідно тарифів банку в порядку і на умовах, визначених договором.       Пунктом 2.1. Договору передбачено, що банк здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку в операційний день банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами. Згідно пункту 2.2. Договору списання банком грошових коштів з рахунку здійснюється за дорученням клієнта або без його доручення у випадках, передбачених чинним законодавством. Відповідно з пунктом 2.4. Договору умови та порядок роботи за системою «Клієнт – Банк» регламентуються окремим договором, який є невід'ємною частиною договору.             У відповідності до пункту 3.2.1. Договору, клієнт має право: самостійно розпоряджатися грошовими коштами на рахунку, окрім випадків обмеження такого права, встановлених чинним законодавством України. Пунктом 3.3.2. сторони погодили, що Банк, зокрема, взяв на себе зобов'язання вести комплексне розрахунково-касове обслуговування рахунку та виконувати за дорученням клієнта розрахункові, касові та інші операції, які не суперечать та передбачені для даного рахунків чинним законодавством України та банківськими правилами.             Як зазначає позивач та вбачається із матеріалів справи, 23.01.2015 та 27.01.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕФЕКТ УКРАЇНА» відповідачу були надані платіжне доручення № 25 від 23.01.2015 про переказ грошових коштів в розмірі 98 000,00 грн. на рахунок № 26002000115781 в Ф-Я АТ «Укрексімбанк», Рівне, МФО 333539, який належить ТОВ «Ефект Україна», призначення платежу: поповнення поточного рахунку та платіжне доручення № 31 від 27.01.2015 про переказ грошових коштів в розмірі 50   000,00 грн. на рахунок № 26002000115781 в Ф-Я АТ «Укрексімбанк», Рівне, МФО 333539, який належить ТОВ «Ефект Україна», призначення платежу: поповнення поточного рахунку. Із наданих позивачем платіжних доручень № 25  від 23.01.2015 та № 31 від 27.01.2015, вбачається, що вказані платіжні доручення були одержані банком 27.01.2015. Також, 13.02.2015 позивач звернувся до відповідача з вимогою про перерахування грошових коштів в сумі 124 322,71 грн. на рахунок № 26002000115781. 20.02.2015 позивач звернувся до відповідача з листом, в якому просив повідомити про стан його поточного рахунку, а також про можливість здійснювати грошові операції з використання цих коштів. Однак, платіжні доручення № 25  від 23.01.2015, № 31 від 27.01.2015 та вимога про перерахування грошових коштів в сумі 124 322,71 грн. відповідачем виконані не були. Колегія суддів погоджується із рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФЕКТ УКРАЇНА» з огляду на наступне. За своєю правовою природою спірний Договір є договором банківського рахунка. Частиною 1 статті 1066 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Відповідно до частини 3 статті 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. Відповідно до пункту 1.15. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі, Інструкція), затвердженої Постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 року № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976, доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, установлений законодавством України.   Відповідно до пункту 7.1.2. статті 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. Як уже зазначалося вище, згідно пункту 3.1.3. Договору банк зобов'язаний розрахункові операції за дорученням клієнта проводити у відповідності до діючих правил здійснення безготівкових рахунків. Проводити списання коштів з рахунку клієнта за його дорученням. Примусове стягнення коштів з рахунку клієнта виконується банком у випадках, передбачених чинним законодавством України або договорами сторін. Пунктом 8.1. статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та пунктом 2.19. вищезазначеної Інструкції встановлено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня. Банк і клієнт мають право, ураховуючи встановлені законодавством строки проведення переказу, передбачити в договорі банківського рахунку інші, ніж встановлені в абзаці першому цього пункту, строки виконання розрахункових документів клієнта. Порядок виконання таких документів визначається договором між банком і клієнтом та внутрішніми правилами банку. Так, пунктом 3.3.3. Договору визначено, що Банк зобов'язаний здійснювати розрахунково-касове обслуговування рахунку в визначений час з 9.00. до 16.00., крім суботи, неділі та святкових і неробочих днів. Згідно статті 1066 Цивільного кодексу України, банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Відповідно до частини 1 статті 1073 Цивільного кодексу України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом. У відповідності до частини 1 статті 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом. Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму». Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми (частина 2 статті 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність»). Відповідачем не заперечується факт невиконання ним спірних платіжних доручень позивача та вимоги про перерахування грошових коштів. Водночас, матеріали справи не містять доказів надання відповідачем обґрунтованої відмови, з встановлених законом підстав, щодо їх невиконання. Будь-яких обмежень прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами та підстав для зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками,  а також видаткових операцій за рахунками юридичних  осіб не встановлено. Отже, матеріалами справи підтверджується факт невиконання Банком платіжних доручень та вимоги про перерахування грошових коштів у встановлений Договором та чинним законодавством строк. Банк у апеляційній скарзі як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог посилається на пункт 3.5. Інструкції, згідно якого Банк платника приймає платіжне доручення до виконання протягом 30 календарних днів з дати його виписки, та зазначає, що строк виконання спірних платіжних доручень закінчився, а тому вони не можуть бути виконані Банком. Зазначені твердження апелянта не приймаються судом до уваги, оскільки платіжні доручення були пред'явлені Банку до виконання у межах строку, встановленого Інструкцією, що підтверджується відміткою Банку на них. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений строк (статті 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, стаття 193 Господарського кодексу України). У відповідності до статей 525, 615 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору та від зобов'язання не допускається. Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем умов укладеного з позивачем Договору, позовні вимоги про зобов'язання відповідача перерахувати грошові кошти на підставі платіжного доручення № 25 від 23.01.2015 в сумі 98 000,00 грн. та на підставі платіжного доручення № 31 від 27.01.2015 в сумі 50 000,00 грн. з банківського рахунку позивача, відкритого у відповідача, та про зобов'язання відповідача здійснити повернення грошових коштів в розмірі 124 322,71 грн., шляхом їх перерахування на банківський рахунок позивача, відкритий у АТ «Укрексімбанк», обґрунтовані та підлягають задоволенню. Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які грунтуються на належних та допустимих доказах. Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. З огляду на вищевикладене, заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції. Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд – ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2015 у справі           № 910/9306/15 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2015 у справі                      № 910/9306/15 залишити без змін. Матеріали справи № 910/9306/15 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку. Головуючий суддя                                                             Ю.Б. Михальська Судді                                                                                Б.В. Отрюх                                                                                 А.І. Тищенко