Рішення

від 01.10.2009 по справі 5020-11/141

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-11/141

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"01" жовтня 2009 р. справа № 5020-11/141

За позовом:           Товариства з обмеженою відповідальністю „Максимум”

(99029, м. Севастополь, вул. Соловйова, буд. 10, кімн. 2)

до                     Виробничо-будівельного кооперативу „Опора”

(99014, м. Севастополь, вул. Правди, буд. 10)

про                     стягнення заборгованості у розмірі 17790,48 грн.,

                                                                                                                                  Суддя Дмитрієв В.Є.

Представники сторін:

позивача - Опанасенко Н.С., довіреність б/н, від 15.01.2009, ТОВ „Максимум”,

відповідача - не з'явився, Виробничо-будівельний кооператив „Опора”.

СУТЬ  СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Максимум” (далі –позивач) звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до виробничо-будівельного кооперативу „Опора” (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 17790,48 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов'язки щодо оплати  отриманого товару за договором № 266 від 13.11.2008.

Ухвалою суду від 18.08.2009 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-11/141.

Відповідач у судове засідання 07.08.2009 не з'явився, до початку судового засідання подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом вказане клопотання задоволено, розгляд справи відкладений на 01.10.2009.

У судовому засіданні 01.10.2009 представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача: основну заборгованість у розмірі 13478,86 грн., пеню у розмірі 2455,72 грн., збитки від інфляції у розмірі 785,97 грн. та 3% річних у розмірі 317,29 грн. Вказана заява прийнята судом.

У судове засідання 01.10.2009 відповідач повторно не з'явився, про причини неявки не повідомив.

Відповідач не скористався правом, наданим статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову, про дату, час і місце судового засідання 07.09.2009 повідомлявся належним чином, про що свідчать: повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.44) та клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 46).

У зв'язку з викладеним, суд визнав за можливе розглянути справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі  матеріалами.

Представнику позивача у судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу  України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.11.2009 між товариством з обмеженою відповідальністю „Максимум” (Продавець) та виробничо-будівельним кооперативом „Опора” (Покупець) укладений договір купівлі-продажу №  266 (далі - Договір) (а.с.15-16).

Відповідно до розділу 1 Договору позивач зобов'язався поставляти товар, а відповідач приймати та сплачувати вартість товару, за умовами, передбаченими вказаним Договором. Найменування (асортимент), ціна товару зазначаються в асортиментному переліку (прейскуранті) Продавця, який використовується при складанні заявки або прийнятті замови.  

Станом на 01.02.2009 у відповідача вже існувала заборгованість у розмірі 6567,40 грн., що підтверджується актом звірення взаєморозрахунків (а.с. 43).

Крім того, на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 31344,42 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними та довіреностями, яки долучені до матеріалів справи (а.с. 27-42, 54-57).

Але  зобов'язання з оплати за отриманий товар відповідачем здійснювалась не у повному обсязі, у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем склала 13478,86 грн.

Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526  Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини другої статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 2.3 Договору Покупцю надається відстрочка з оплати товару на 21 календарний день на суму 60000,00 грн. Відстрочка з оплати надається з моменту відвантаження товару Покупцю.

Докази оплати відповідачем наявної заборгованості у розмірі 13478,86 грн. відсутні.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу у розмірі 13478,86 грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ані три проценти річних, ані індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача збитки від інфляції за несвоєчасну оплату за Договором у розмірі 785,97 грн. та 3% річних у розмірі 317,29 грн.

Перевіривши розрахунки збитків від інфляції та 3% річних, суд вважає, що вказані розрахунки здійснені з урахуванням вимог діючого законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 передбачено, що розмір пені за прострочення платежу обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ.

Відповідно до пункту 7.2 Договору у випадку порушення Покупцем строків оплати переданого товару, передбачений пунктом 2.3 Договору, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, до повного виконання Покупцем зобов'язань з оплати переданого товару.

На підставі зазначеного позивачем нарахована пеня у розмірі 2455,72 грн.

Перевіривши розрахунок пені, суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита у розмірі 1% від суми уточнених позовних вимог, а саме у сумі 170,38 грн. та на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 315,00 грн. покладаються  на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 49, 75, 82–85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Виробничо-будівельного кооперативу „Опора” (99014, м. Севастополь, вул. Правди, буд. 10, код ЄДРПОУ 23010685, п/р 260051499980000 в АКЦ „УкрСибБанк”, м.Харків, МФО 3510005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Максимум” (99029, м. Севастополь, вул. Соловйова, буд. 10, кімн. 2, код ЄДРПОУ 31005009, п/р 26005317020001 у СФ КБ „ПриватБанк”, МФО 324935) основну заборгованість у розмірі 13478,86 грн., пеню у розмірі 2455,72 грн., 3% річних у розмірі 317,29 грн., збитки від інфляції у розмірі 785,97 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 170,38 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 315,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                             В.Є. Дмитрієв

Рішення оформлено відповідно до

вимог статті 84 Господарського

процесуального кодексу України  

і підписано 05.10.2009

Розсилка:

1.          ТОВ „Максимум”

(99029, м. Севастополь, вул. Соловйова, буд. 10, кімн. 2)

2.          Виробничо-будівельний кооператив „Опора”

(99014, м. Севастополь, вул. Правди, буд. 10)

3.          Справа