Рішення

від 30.09.2009 по справі 37/610

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/610

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  37/610

30.09.09

За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»

ДоЖитлово-будівельного кооперативу «КВАЗАР-2»

Простягнення 36 239, 68 грн.

 Суддя  Гавриловська І.О.                                                                                                                                                  

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача:      Марковська В.В., дов. № Д07/2009/07/10-13 від 10.07.2009 р.

Від відповідача:  не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Житлово-будівельного кооперативу «КВАЗАР-2»про стягнення 35 026, 40 грн. основного боргу, 965, 46 грн. інфляційної складової боргу та 247, 82 грн. річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати поставленої теплової енергії у гарячій воді за договором № 1030154 від 09.12.1998 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2009 р. було порушено провадження у справі № 37/610, розгляд справи призначено на 30.09.09 р., зобов'язано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 30.09.2009 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав витребувані судом документи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, вимог ухвали суду від 31.08.2009 р. не виконав.

Через службу діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи у зв'язку з його непідготовленістю.

Розглянувши заявлене клопотання відповідача про перенесення розгляду справи, суд його відхилив у зв'язку з безпідставністю, виходячи з наступного. З повідомлення про вручення поштового рекомендованого відправлення № 0826190 від 07.09.2009 р. вбачається, що відповідач отримав ухвалу про порушення провадження у даній справі 09.09.2009 р. Таким чином, у нього було достатньо часу для підготовки до судового розгляду. Доказів об'єктивної неможливості підготуватися до судового засідання протягом 21 дня відповідач не надав, обґрунтованих причин не навів. До того ж, відповідач не зазначив, в чому саме полягає його непідготовленість до розгляду, оскільки з матеріалів справи вбачається, що у нього є документи, на яких ґрунтуються позовні вимоги АЕК «Київенерго».

За таких обставин, враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -   

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»(енергопостачальна організація) та Житлово-будівельним кооперативом «КВАЗАР-2»(споживач) був укладений договір № 1030154 від 09.12.1998 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до пункту 2 якого, енергопостачальна організація зобов'язується постачати споживачу теплову енергію у гарячій воді, а споживач, відповідно до пункту 11 вищевказаного договору, зобов'язується своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії і виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені додатками до договору, які є його невід'ємною частиною.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідач свої зобов'язання за договором № 1030154 від 09.12.1998 р. належним чином не виконав, його заборгованість перед позивачем станом на 01.12.2008 р. складала 51 526, 40 грн. У зв'язку з цим, між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»та Житлово-будівельним кооперативом «КВАЗАР-2»було укладено угоду № 43-08 від 24.12.2008 р. про реструктуризацію заборгованості за договором № 1030154 від 09.12.1998 р., яка є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до пункту 1 угоди № 43-08 від 24.12.2008 р., відповідач визнає та підтверджує заборгованість перед позивачем у розмірі 51 526, 40 грн. станом на 01.12.2008 р.

Згідно з пунктом 2 зазначеної угоди, відповідач зобов'язується сплатити зазначену у пункті 1 даної угоди суму заборгованості у період з грудня 2008 р. до травня 2009 р.

Пункт 3 угоди № 43-08 від 24.12.2008 р. передбачає, що відповідач, разом із сплатою суми заборгованості, зобов'язується оплачувати поточне споживання згідно з договором на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Згідно з пунктом 4 вищевказаної угоди, при проведенні сплати заборгованості, відповідач зобов'язується посилатися в реквізитах «призначення платежу»платіжного документа на цю угоду. За відсутності чіткого формулювання призначення платежу, отримані позивачем кошти зараховуються в першу чергу як оплата поточного споживання енергії, а залишок коштів (за наявності) –на виконання цієї угоди.

Позивач у своїй позовній заяві стверджував, що ним належним чином виконувалися зобов'язання за договором № 1030154 від 09.12.1998 р. та укладеною до нього угодою № 43-08 від 24.12.2008 р. Відповідач взяті на себе зобов'язання виконав частково, сплативши на виконання вимог угоди протягом січня 2009 –червня 2009 р. 7 500, 00 грн., внаслідок чого його заборгованість перед позивачем становить 35 026, 40 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача   підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей  525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В ході судового розгляду справи судом було встановлено, що зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 35 026, 40 грн. відповідач не виконав, незважаючи на те, що строк виконання цих зобов'язань настав.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 35 026, 40 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»в частині стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «КВАЗАР-2»суми основного боргу за договором № 1030154 від 09.12.1998 р. та укладеною до нього угодою № 43-08 від 24.12.2008 р. у розмірі  35 026, 40 грн.  визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»просить суд також стягнути з відповідача 965, 46 грн. інфляційної складової боргу та 247, 82 грн. річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 1030154 від 09.12.1998 р. та укладеною до нього угодою № 43-08 від 24.12.2008 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання в сумі 35 026, 40 грн., з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу  України, підлягають стягненню  відповідно 965, 46 грн. інфляційної складової боргу та 247, 82 грн. річних.

Враховуючи вищевикладене, позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 230, 231, 232, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –         

В И Р І Ш И В:

1.          Позов  задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «КВАЗАР-2»(провул. Квітневий, 7, м. Київ, 04108, ідентифікаційний код 22885571) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(вул. Івана Франка, 5, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 00131305) 35 026 (тридцять п'ять тисяч двадцять шість) грн. 40 коп. основного боргу,        965 (дев'ятсот шістдесят п'ять ) грн. 46 коп. інфляційної складової боргу, 247 (двісті сорок сім) грн. 82 коп. річних, 362 (триста шістдесят дві) грн. 40 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                            Гавриловська І.О.