20/232
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 20/232
14.10.09
За позовом Казенного підприємства «Запорізький титано - магнієвий комбінат»
До Державного підприємства «Науково-виробничий центр «ТИТАН»Інституту
електрозварювання ім. Є.О.Патона НАН України»
Про стягнення 923 509,54 грн.
Суддя Палій В.В.
Секретар Молочна Н.С.
Представники сторін:
від позивача не з'явився
від відповідача не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 923 509,54грн. (739 830,70грн. –основного боргу, 88 536,45грн. –пені, 14 837,15грн. –3% річних, 80 305,24грн. –збитків від інфляції), яка виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань по сплаті поставленого позивачем товару за контрактом №14/51-16 від 21.02.2005р., а також витрати по сплаті державного мита –9235,10грн., витрати по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –312,50грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.09.2009р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/232, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 22.09.2009р.
18.09.2009р. судом одержано письмові пояснення від відповідача, відповідно до яких відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні клопотання про накладення арешту на рахунки відповідача та зобов'язати відповідача погасити борг із коштів, які надійдуть на рахунок підприємства з виготовлення устаткування за вимогою позивача, яка викладена у листі від 02.09.2009р.
У судовому засіданні 22.09.2009р. судом оголошено перерву до 06.10.2009р., для надання позивачу можливості ознайомитись із відзивом на позовну заяву.
У судовому засіданні 22.09.2009р. представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про продовження строку вирішення спору у справі №20/239, для вирішення спору мирним шляхом.
Представник позивача заперечив проти можливості вирішення спору мирним шляхом та просить суд розглянути спір по суті.
За наведених обставин суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про продовження строку вирішення спору у справі №20/232.
У судовому засіданні 06.10.2009р. судом оголошено перерву до 14.10.2009р., з метою виготовлення повного тексту рішення по справі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
в с т а н о в и в :
21.02.2008р. між позивачем та відповідачем укладено контракт №14/51-61 (далі –контракт), відповідно до умов якого продавець (позивач) зобов'язався продати, а покупець (відповідач) зобов'язався купити титан губчастий (надалі –товар) у кількості, за ціною, у строки та якості відповідно до додатків, які є невід'ємною частиною даного контракту.
Відповідно до п.10.8 контракту даний контракт набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2005р. також, сторонами 26.12.2005р. було укладено додаткову угоду №6 до контракту, відповідно до умов якої строк дії контракту продовжено до 31.12.2007р., та укладено додаток №14 від 28.12.2007р., умовами якого продовжено строк дії контракту до 31.12.2008р.
Також, умовами контракту сторони погодили, що товар поставляється партіями. Кількість, якість та строки партій товару визначаються додатками до даного контракту (п.3.2), датою поставки вважається дата товарно-транспортної накладної (п.3.5).
Так, згідно п.3.2. контракту сторонами 27.10.2008р. було укладено додаток №17 до контракту, згідно умов якого позивач поставляє товар, згідно даного додатку, без попередньої оплати, а відповідач зобов'язується здійснити оплату за поставлений товар –до 31.11.2008р.
Крім того, у вказаному додатку сторонами погоджено, що вартість товару за даним додатком складає 1 743 030,00грн. з ПДВ.
Позивачем було поставлено на користь відповідача товар, визначений додатком №17 до контракту, на загальну суму 1 121 610,70грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною серії 02АББ №423685 від 29.10.2008р. та накладною на відпуск товарно-матеріальних цінностей серії СО №2308 від 29.10.2008р., які підписані уповноваженою особою позивача та уповноваженою довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей особою відповідача та скріплені печатками юридичних осіб, належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Відповідно до п.4.1. контракту відповідач протягом 5 днів з дня повідомлення про готовність товару для відвантаження, здійснює передоплату у сумі 100% вартості підготовленого до відвантаження товару згідно переданому факсом рахунку-фактурі.
Умовами додатку №17 до контракту сторонами було змінено вищевказані умови оплати товару, а саме було визначено, що позивач поставляє товар без попередньої оплати, а відповідач зобов'язується здійснити оплату за поставлений товар –до 31.11.2008р.
Позивачем було виставлено на оплату відповідачу за поставлений товар рахунок-фактуру №С-08-2308 від 29.10.2008р. на суму 1 121 610,70грн.
Відповідач вартість поставленого товару оплатив частково в сумі 381 780,00грн., що підтверджується банківською випискою, наданою позивачем, а повну оплату поставленого товару в сумі 739 830,70грн. у встановлений додатком №17 до контракту строк не здійснив. Станом на момент звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача за поставлений товар складає 739 830,70грн.
У зв'язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 739 830,70грн. основного боргу.
Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 739 830,70грн. основного боргу вважається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо посилання відповідача на те, що позивач відмовляється від погашення відповідачем заборгованості у вигляді виконання робіт та не погоджується на варіант повернення товару, то суд зазначає, що в силу закону позивач має право вимагати оплати переданого у власність відповідача товару. Щодо заміни одного зобов'язання відповідача іншим зобов'язанням (новація), то зазначене допускається лише за згодою сторін, і надання такої згоди є правом позивача, а не його обов'язком. Щодо можливості повернення товару, то договором не передбачено можливості повернення переданого товару за відсутності у відповідача коштів для здійснення його оплати.
Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання 88 536,45грн. –пені.
Відповідно до п.1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Суд, дослідивши умови Контракту №14/51-16 від 21.02.2005р., встановив, що його умовами не передбачено відповідальності відповідача у вигляді сплати неустойки (пені) за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по оплаті поставленого позивачем товару.
Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 88 536,45грн. - пені є необґрунтованою, в зв'язку з чим задоволенню не підлягає.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобов'язання 14 837,15грн. –3% річних, 80 305,24грн. –збитків від інфляції.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).
Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Ознайомившись з розрахунком 3% річних та збитків від інфляції, суд задовольняє зазначені вимоги відповідно до розрахунку позивача у розмірі 14 837,15грн. –3% річних, 80 305,24грн. –збитків від інфляції.
Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, а саме: 739 830,70грн. - основного боргу, 14 837,15грн. –3% річних, 80 305,24грн. –збитків від інфляції.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Науково-виробничий центр «ТИТАН»Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона НАН України»(м. Київ, вул. Ракетна, 26, код ЄДРПОУ 23712944) на користь Казенного підприємства «Запорізький титано - магнієвий комбінат»(м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18, код ЄДРПОУ 00194731) 739 830,70грн. - основного боргу, 14 837,15грн. –3% річних, 80 305,24грн. –збитків від інфляції, 8349,73грн. - державного мита, 213,37грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. В іншій частині позовних вимог –відмовити.
5. Повернути Казенному підприємству «Запорізький титано - магнієвий комбінат»(м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18, код ЄДРПОУ 00194731) з Державного бюджету України 76,50грн. зайво сплачених витрат по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, перераховані платіжним дорученням №09К-1976 від 30.04.2009р.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя В.В. Палій
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 14.10.2009 |
Оприлюднено | 16.10.2009 |
Номер документу | 5009135 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні