Ухвала

від 02.09.2015 по справі п/811/665/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У  Х  В  А  Л  А і м е н е м  У к р а ї н и 02 вересня 2015 рокусправа № П/811/665/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Олефіренко Н.А.                     суддів:                     Білак С.В.  Шальєвої В.А. за участю секретаря судового засідання:          Фірсіка Д.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду  від  16 червня 2015 р.   у справі № П/811/665/15 за позовом  Науково-виробничої фірми "КІТ-Консалтінг"Товариства з обмеженою відповідальністю до  Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області       про визнання протиправним та скасування податкових повідомленнь-рішеннь, - ВСТАНОВИВ: У березні 2015 року Науково-виробнича фірма “Кіт-Консалтінг” Товариство з обмеженою відповідальністю звернулася до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000152205 від 17 грудня 2014 року, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 5    100,00 грн.; №0000142205 від 17 грудня 2014 року, яким позивачу нараховано пеню у розмірі 249    217,19 грн. Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000152205 від 17 грудня 2014 року, яким до Науково-виробничої фірми “Кіт-Консалтінг” Товариства з обмеженою відповідальністю застосовано штраф у розмірі 5    100,00 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000142205 від 17 грудня 2014 року, яким до Науково-виробничої фірми “Кіт-Консалтінг” Товариства з обмеженою відповідальністю застосовано штраф у розмірі 249  217,19 грн., у частині нарахованої пені в сумі 198    218,75    грн., у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволені адміністративного позову. В судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечили, вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною. Просять в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судового рішення, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню, виходячи з такого. Відповідачем проведена виїзна позапланова документальна перевірка з питань дотримання позивачем вимог валютного законодавства за період з 27.11.2014 року по 03.12.2014 року, за результатами якої складено акт N 282/2200/23222306 від 10.07.2014 року. За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" по експортним контрактам: №13 MD від 21.06.2010 року, укладений з фірмою-резидентом ООО «Мегако» (Грузия), №1 MD від 10.01.2012 року, укладений з фірмою-нерезидентом ТОО «General Service Compani» (Казахстан), № 16082012 УКР від 16.08.2012 року, укладений з фірмою-нерезидентом ООО «Кит-Комплект» (Росія); ст..2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме прострочення терміну надходження від нерезидента товарів за імпортним контрактом N 2014/102 від 31.01.2014 року укладеного з фірмою "Muller Machines SA" (Швейцарія). На підставі акта перевірки прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій N 0000152205 від 17.12.2014 року в сумі 5  100,00 грн. та N 0000142205 від 17.12.2014 року в сумі 249  217,19 грн. Суд першої інстанції, з доводами якого погоджується суд апеляційної інстанції, не підтримав висновки відповідача про підтвердження факту порушення позивачем термінів розрахунків за вищезазначеними зовнішньоекономічними контрактами, обґрунтовував свої висновки тим, що  згідно з імпортним контрактом N 2014/102 від 31.01.2014 року укладеного з фірмою "Muller Machines SA" (Швейцарія) відбулася поставка товару на суму 220  000 Євро, згідно п.4.1 якого розрахунок за поставку продукції здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця у наступному порядку: передоплата у розмірі 40% від суми у розмірі 60%-132  000,00 Євро щомісячним платежем протягом 12 місяців по 11  000,00 Євро після спливу 3 місяців з дня встановлення обладнання і підписання акта введення в експлуатацію. На виконання умов контракту позивачем на рахунок "Muller Machines SA" (Швейцарія) здійснено передоплату за продукцію на загальну суму 120  446,42 Євро. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. З огляду на викладене, суди дійшли висновку про порушення позивачем вимог статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", у зв'язку з чим застосування відповідачем пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності відповідно до статті 4 зазначеного Закону є правомірним. Позивач, відповідно до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (далі - Закон N 959-XII) є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, одним з видів якої згідно зі статтею 4 цього Закону є імпорт. Згідно із частиною першою статті 4 зазначеного Закону порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). Щодо доводів апелянта  про  порушення позивачем  вимог Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині виконання  умов інших експортних контрактів слід зазначити. За змістом абзацу чотирнадцятого статті 1 Закону N 959-XII та абзацу другого підпункту 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24 березня 1999 року N 136, імпорт - це купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. Моментом здійснення імпорту, відповідно до абзацу 38 статті 1 Закону N 959-XII, є момент перетину товаром митного кордону України або переходу прав власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця. Пунктом 2 статті 1 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - МК України) визначено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку. Згідно з пунктами 23, 35 статті 1 МК України переміщенням товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях є переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезення товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація. Пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур. Відповідно до частин 1, 2 статті 43 МК України товари і транспорті засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України. Частиною 5 статті 43 МК України передбачено, що митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України. Отже, моментом вчинення імпортної операції, зокрема, моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону N 185/94-ВР є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України. Митне ж оформлення товарів як наступна подія після перетину митного кордону має інше правове значення. Вантажна митна декларація  не є єдиним документом, виключно яким засвідчується факт та дата переміщення товарів через митний кордон України. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої   інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у контролюючого органу правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 червня 2015 року.   Керуючись ст.ст.  195,  196,  199,  200,  205,  206,  254 КАС України, судова колегія, - УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області - залишити без задоволення. Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду  від  16 червня 2015 року  у справі № П/811/665/15   - залишити без змін. Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України. Повний текст ухвали виготовлено 04.09.2015 року. Головуючий:                                                                      Н.А. Олефіренко           Суддя:                                                                      С.В. Білак           Суддя:                                                                      В.А. Шальєва