Постанова

від 13.10.2009 по справі 22/361-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

22/361-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2009 року                                    Справа №  22/361-08

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                    Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів:             Джихур О.В., Ясир Л.О. (зміни у складі колегії суддів на підставі розпорядження від 13.10.2009р. № 810)

при секретарі: Ковзикові В.Ю.

за участю представників сторін:  

позивача –не з'явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с.66-67);

відповідача (1) –не з'явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с.66-67);

відповідача (2) –не з'явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с.66-67);

розглянувши у відкритому судовому засіданні          апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Алчевський коксохімічний завод” м.Алчевськ Донецької області

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2008 року                                    

у справі № 22/361-08                             

за позовом  відкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів”, м.Нікополь

до В/1 –державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ

В/2 –відкритого акціонерного товариства “Алчевський коксохімічний завод”, Донецька область, м.Алчевськ

про  стягнення 7635 грн. 94 коп.

          В судовому засіданні 29.09.2009р. була оголошена перерва до 13.10.2009р. (ст.77 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2008р., підписаним 12.08.2009р. (суддя Пуппо Л.Д.) по справі № 22/361-08 за позовом відкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів”, м.Нікополь (далі –ВАТ “Нікопольський завод феросплавів”) до державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ (далі – ДП “Придніпровська залізниця” (перший відповідач)), відкритого акціонерного товариства “Алчевський коксохімічний завод”, Донецька область, м.Алчевськ (далі –ВАТ “Алчевський коксохімічний завод” (другий відповідач)) про стягнення 7635 грн. 94 коп. позов було задоволено частково та стягнено з відповідача-1 на користь позивача 3246 грн. суми збитків, 43 грн. 36 коп. витрат по держмиту, 50 грн. 17 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнено з відповідача-2 на користь позивача 3375 грн. 84 коп. суми збитків, 45 грн. 10 коп. витрат по держмиту, 52 грн. 17 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в задоволенні решти позовних вимог –відмовлено.

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області мотивовано фактом порушення відповідачами статті 31 Статуту залізниць України –подачею відповідачем-1 технічно несправного вагону, та навантаженням відповідачем-2 вантажу у вагон, який не перевірений у комерційному відношенні; в частині відмови в позові –невірним розрахунком позивачем суми збитків.

          Не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, його оскаржує в апеляційному порядку відповідач-2 –ВАТ “Алчевський коксохімічний завод” м.Алчевськ Луганської області, посилається на порушення господарським судом при його прийнятті норм матеріального та процесуального права, на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для її правильного вирішення, зокрема:

          - господарським судом всупереч вимог ст.924 ЦК України відповідальність покладено частково і на відповідача-2, але цією нормою відповідальність повністю покладається на перевізника, тобто, відповідача-1 по цій справі; зазначене твердження повністю підтверджується також і Роз'ясненням Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. № 04-5/601;  

          - господарським судом відповідно до ст.31 Статуту залізниць України відповідальність також покладена і на відповідача-2, оскільки ним був завантажений технічно несправний вагон, але суд не звернув уваги на доводи відповідача-2 про те, що несправність мала прихований характер і в такому випадку відповідно до п.3.9 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. № 04-5/601 скаржник звільняється від відповідальності;

          - також господарським судом покладена відповідальність на відповідача-2 хоча останній не є стороною за договором поставки, і в нього відсутні будь-які зобов'язанні перед позивачем;

          - крім того, господарський суд не звернув увагу на те, що позивачем зроблений невірний розрахунок нестачі, виходячи із 520 грн. за тону коксового дріб'язку, але згідно умов договору відповідач-2 реалізовував ТОВ “Інтертрейдінг груп” коксовий дріб'язок за ціною 500 грн. за тону;

          - господарським судом всупереч вимог ст.84 ГПК України рішення прийнято в частині вимог –6621 грн. 84 коп., позов же заявлений на суму 7635 грн. 94 коп., тобто, господарським судом не прийнято ніякого рішення в частині 1014 грн. 10 коп.

          Позивач по справі –ВАТ “Нікопольський завод феросплавів” м.Нікополь –правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористався (ст.96 ГПК України), але в судовому засіданні представник, проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на відповідність оскаржуваного судового рішення вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи.   

          Відповідач-1 –ДП “Придніпровська залізниця” м.Дніпропетровськ –правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористався (ст.96 ГПК України), але в судовому засіданні представник, проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на відповідність оскаржуваного судового рішення вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи.   

          Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін в судовому засіданні 29.09.2009р., перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2008р. на адресу ВАТ “Нікопольський завод феросплавів” (позивач по справі) відкритим акціонерним товариством “Алчевський коксохімічний завод” (відповідач-2  по справі, вантажовідправник) по залізничній накладній № 50363275 в полувагонах №№ 66667981, 66376351, 65717118, 66117573  було відвантажено коксовий дріб'язок масою нетто 212 050 кг, як визначено у залізничній накладній (а.с.10-11).

24.04.2008р. при прийманні вантажу в н/вагоні № 66667981 було виявлено нестачу продукції в кількості 12750 кг, з урахуванням норми недостачі –1%, відповідальна вагона нестача склала 10 820 кг, на суму 7635 грн. 94 коп., вартість якої повністю сплачена позивачем на підставі рахунку-фактури № 250401 від 25.04.2008р. (а.с.13) за платіжним дорученням № 89780 від 14.05.2008р. ТОВ “Інтертрейдінг групп” (а.с.14). Факт оплати вартості нестачі продукції, яку було отримано позивачем в н/вагоні № 66667981 не спростовується жодними доказами в розумінні ст.ст.32, 33, 36 ГПК  України відповідачем-2, не оспорюється, підтверджується вищепереліченими доказами по справі.

Факт нестачі продукції в н/вагоні № 66667981 було засвідчено складеним за участю відповідача-1 комерційним актом БН № 756013/56 (а.с.9) від 25.04.2008р.

Крім цього, 23.04.2009р. на ст.Запоріжжя-Ліве (станція слідування потягу) було складено акт загальної форми № 7030, відповідно до якого при прийманні поїзда в спірному вагоні виявлено: навантаження по рівню бортів, ліворуч за рухом пошкоджений армований лист 6-го люка, праворуч за рухом пошкоджені армовані листи 3, 4 люків, зазори довжиною 7-100 см шириною 3-5 см, що призвело до течі вантажу; поглиблення ліворуч за рухом поїзду на  5, 6-ми люками довжиною 210 см шириною 140 см глибиною 70 см, над 2, 3, 4 люками поглиблення довжиною 400 см, шириною 280 см, глибиною на всю висоту навантаження. По станції зазори закладені паклею, теча вантажу відсутня, вагон слідує за призначенням без відцеплення (а.с.23).

З комерційного акту БН № 756013/56 вбачається, що його складено 25.04.2008 саме в якості додатку до вищевказаного акту загальної форми № 7030 (а.с.9, 23), а також зазначено, що після зважування у порівнянні з масою, вказаною відправником в накладній, вантажу у вагоні № 66667981 виявилося на 12750 кг менше, відсутній вантаж вміститися міг. Навантаження за накладною –з шапкою, в дійсності навантаження відповідає акту загальної форми № 7030, навантаження за рівнем бортів, вантаж не маркований, маються поглиблення над 5, 6 люками розміром 210х140х70 см, над 2, 3, 4-ми люками довжиною 400 см, шириною 280 см, глибиною на всю висоту навантаження; в 6, 3, 4 люках пошкоджені армовані листи, маються зазори, до прибуття закладені паклею, течі вантажу не було. Зазначений комерційний акт містить висновки про те, що пошкодження н/вагону має застарілий характер, виник в процесі експлуатації н/вагону, під завантаження подано несправний в технічному стані н/вагон (а.с.11, на звороті). З моменту прибуття до комерційного переваження вагон знаходився під охороною чергових приймальноздавальників. При повторному переваженні недостача підтвердилась.  

24.04.2008р. на станції Нікополь (станції призначення) також був складений акт № 11 про технічний стан спірного вагону, з якого вбачається, що з одного боку вагону в люку пошкоджений армований лист, мається зазор довжиною 70 см, шириною 3 см; з другого боку вагону в 3-му люку пошкоджений армований лист, мається зазор довжиною 100 см, шириною 5 см; в 4-му люку пошкоджений армований лист довжиною 100 см, шириною 5 см; по прибуттю зазори закладені паклею, течі вантажу по ст.Нікополь не було. Причиною виникнення несправності зазначено: “старий –знос в процесі експлуатації”. Подача під навантаження технічно несправного вагону, вантажовідправник мав можливість побачити зазори (а.с.22).

Отже, із вищенаведених актів вбачається, що вагон, в якому було здійснено відвантаження продукції вантажовідправником –ВАТ “Алчевський коксохімічний завод” (а.с.10-11) –був несправний в будь-якому відношенні.

Статтею 31 Статуту залізниць України передбачений обов'язок “залізниці” подавати під завантаження вантажу лише справні, придатні для перевезення вагони. Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, і у разі невідповідності вагону для перевезення вантажу він мав право відмовитися від вагону.   

Відповідно до частин 1, 2 статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Частинами 1, 2, 3 статті 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу, одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Частинами 1, 2 статті 924 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачу, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажів у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося не з його вини.

Згідно зі статтею 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 Статут залізниць України (далі Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статтею 6 Статуту встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.

Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Подані скаржником в суд апеляційної інстанції додаткові докази у відповідності до ст.101 ГПК України, зокрема, довідка ДП “Донецька залізниця” від 10.10.2008р., не приймаються, оскільки скаржником не наведено жодної поважної причини їх неподання до суду першої інстанції, не надано жодного доказу в розумінні ст.ст.32, 33, 36 ГПК України, підтверджуючих ці обставини, тоді як представник відповідача-2 брав участь в судовому засіданні в господарському суді.

Оцінюючи доводи сторін, матеріали справи та докази, подані сторонами, суд апеляційної інстанції у відповідності до ст.ст.43, 99 ГПК України вважає за необхідне зазначити, що завантаживши вантаж в несправний в технічному та комерційному відношенні н/вагон мала місце як вина відповідача-1, так і відповідача-2, тому господарським судом обґрунтовано покладено відповідальність на обох відповідачів: в сумі 3246 грн. на відповідача-1 (виходячи із цін відправника на спірну продукцію) та в сумі 3375 грн. 84 коп. (виходячи із цін на продукцію, по якій отримав продукцію позивач), з урахуванням віднімання частки вартості залізничного тарифу (п.3.9 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. № 04-5/601 (з подальшими змінами та доповненнями)).  

За цих обставин рішення господарського суду Дніпропетровської області відповідає вимогам закону, матеріалам, обставинам справи, правові підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2008р. по справі № 22/361-08 –залишити без змін; апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Алчевський коксохімічний завод” м.Алчевськ Донецької області – залишити без задоволення.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд в місячний строк.

Головуючий                                                                                                    О.М. Виноградник

Судді                                                                                                               О.В. Джихур

                                                                                                    Л.О.Ясир