51/63-09
Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" жовтня 2009 р. Справа № 51/63-09
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі Міракові Г.А.
за участю представників сторін:
позивача – Мар'їної І.О. за довіреністю № 10/132-1393 від 26.05.2009р.,
відповідача – Аверіної О.Г. за дорученням, директор - Горошко В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 2786Х/2-4) Державної інспекції з енергозбереження, м. Київ, на рішення господарського суду Харківської області від 05.08.2009 року по справі № 51/63-09,
за позовом Державної інспекції з енергозбереження, м. Київ,
до Приватного підприємства фірми «Віргонія», м. Харків,
про визнання недійсним договору, -
встановила:
Державна інспекція з енергозбереження просила суд визнати недійсним договір №132 від 30.07.2008 р. про створення науково-технічної продукції укладений з ППФ «Віргонія».
Рішенням господарського суду Харківської області від 05.08.2009р. по справі № 51/63-09 (суддя Ольшанченко В.І.) в позові відмовлено повністю.
Позивач не погодившись з рішенням господарського суду Харківської області від 05.08.2009р. по даній справі подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм чинного законодавства.
Апелянт зазначав, що виходячи із змісту ч. 1 ст. 203 ЦК України повноваження на здійснення правочину, в даному випадку на створення науково-технічної продукції у позивача відсутні, так як у Положенні про Державну інспекцію з енергозбереження такі повноваження не передбачені. Частиною 3 ст. 215 ЦК України зазначено що, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Апелянт вважав, що оскільки договір №132 від 30.07.2008р. суперечить актам законодавства, тому якщо закон містить норми які встановлюють умови недійсності правочину, то такі норми не підлягають застосуванню.
Апелянт стверджував, що істотною умовою для договорів даного виду на створення науково-технічної продукції є наявність повноважень у сторін на укладання даного договору, а оскільки повноваження на замовлення науково-технічної продукції у державної інспекції з енергозбереження відсутні, а наявні лише у НАЕР, в заявку з чим посилання суду першої інстанції про те, що у позивача є право на укладання зазначеного договору є безпідставним.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважав рішення господарського суду Харківської області від 05.08.2009р. по даній справі законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачав, в зв'язку з чим просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Відповідач вказував, що НАЕР очолює голова, якого призначає та звільняє з посади Кабінет Міністрів України за поданням Прем'єр - міністра України. Згідно абз. 10 п. 4 Положення, НАЕР відповідно до покладених на нього завдань виступає замовником науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт у сфері ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження.
Відповідач спростовуючи заперечень позивача щодо порушення п. З Договору та календарного плану вказував, що у відповідності з Актом № 1 від 02.09.2008 р. про приймання-здавання науково-технічної продукції за договором № 132 від 30.07.2008р. Виконавцем та Замовником було засвідчено, що науково-технічна продукція відповідає умовам Договору та першому етапу календарного плану.
Відповідач зазначав щодо зауважень до виконаної роботи, то позивачем не наведено конкретних прикладів невідповідності звітних матеріалів технічному завданню до роботи, у зв'язку з цим твердження Інспекції в цій частині є також безпідставними.
Також відповідач зазначав, що другий етап згідно календарного графіку був виконаний достроково в листопаді 2008р. було завершено та надано Замовнику примірники методики в друкованому та електронному вигляді, був наданий інформаційний звіт, акти виконаних робіт.
11.12.2008 р. ППФ «Віргінія»отримало зауваження та пропозиції до розроблених матеріалів 2-го етапу МД від Замовника, територіальних інспекцій і НАЕР.
19.12.2008 р. згідно з затвердженим календарним планом виконання робіт по Договору ( закінчення роботи 25.12.2008р.) з урахуванням зауважень методика повторно була здана Замовнику.
25.12.2008 р. листом за № 06/47-3596 Державна інспекція з енергозбереження запросила Виконавця для переговорів щодо подальших дій по виконанню договірних відносин яка планувалась в період з 29-31.12.2008р. За результатами переговорів в січні місяці з ініціативи Замовника, була складена і підписана додаткова угода про перенесення виконання робіт на кінець лютого 2009 р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду в повному обсязі погоджується з висновками господарського суду Харківської області по даній справі, оскільки вони є обґрунтованими та базуються на нормах чинного законодавства та документах, наданих до справи.
30.07.2008р. між Державною інспекцією з енергозбереження, в особі першого заступника голови НАЕР - начальника Державної інспекції з енергозбереження Крутя О.А., який діє на підставі Положення (Замовник), та ППФ «Віргонія», в особі директора Горошка В.І. (Виконавець), укладено договір № 132 на створення науково-технічної продукції на замовлення Державної інспекції з енергозбереження. Відповідно до умов вказаного договору позивач доручив, а відповідач взяв на себе зобов'язання щодо створення науково-технічної продукції: розробка типової методики визначення втрат та перевитрат ПЕР на підприємствах нафтотранспортної промисловості.
Наукові, технічні, економічні та інші вимоги до науково-технічної продукції, яка є предметом договору, визначаються Технічним завданням, яке становить невід'ємну частину договору (додаток 1).
Згідно з Технічними вимогами назва роботи: типова методика розрахунку питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на виробництво продукції підприємствами нафтотранспортної промисловості. Передбачалося два етапи робіт: перший етап - вивчення та аналіз існуючих методик, експлуатаційної документації, характеристик обладнання, режиму роботи підприємств нафтотранспортної промисловості; другий етап - розробка типової методики визначення втрат та перевитрат паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах нафтотранспортної промисловості. При цьому, технічні вимоги на створення науково-технічної продукції було погоджено з директором Департаменту нормативно-правового забезпечення НАЕР - Малою М.В.
Також, між сторонами було визначено та погоджено календарний план робіт, якій складався з двох етапів роботи, перший етап повинен бути виконаний 25.08.2008р., а другий етап –25.12.2008р.
Згідно з додатками № 3 та № 4 до договору, загальна вартість виконання робіт сторонами була визначена в розмірі 140000,00 грн., з яких 90000,00 грн. за перший етап роботи та 50000,00 грн. за другий етап роботи.
Всі роботи за договором виконуються згідно з Положенням «Державної інспекції з енергозбереження «Про підготовку, виконання та впровадження науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт».
Відповідно до акту № 1 від 02.09.2008р. приймання-здавання науково-технічної продукції за договором № 132 від 30.07.2008 р. загальна вартість першого етапу склала 90000,00 грн. без ПДВ (а.с. 34). Даний акт було підписано представниками обох сторін без зауважень та заперечень та скріплено їх печатками.
Листом № 8/12 від 17.12.2008р. відповідач надіслав позивачу остаточну редакцію з внесенням змін згідно з зауваженнями позивача № 06/47-3379 від 08.12.2008р., Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів № 1311-4/3 від 10.12.2008 р. та Запорізького, Дніпропетровського, Львівського, Полтавського, Харківського територіальних управлінь трьох методичних документів, зокрема Методику визначення втрат та перевитрат ПЕР на підприємствах нафтотранспортної промисловості.
Згідно копії реєстраційної картки НДР І ДКР (РК) виконана робота 17.03.2009р. зареєстрована відповідачем в УкрІНТЕІ відповідно до «Порядку державної реєстрації та обліку відкритих науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт і дисертацій», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 25.12.2001 р. № 808, зареєстрованого в МЮУ 11.01.2002 р. за № 28/6316.
Відповідачем був своєчасно виконаний і другий етап календарного плану, але акт позивачем не підписаний та не повернутий відповідачу. Зауважень від позивача по другому етапу робіт не надходило.
З матеріалів справи вбачається, що виконаний відповідачем перший етап роботи був оплачений позивачем в повному обсязі у сумі 90000,00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок (а.с. 89, 90).
Згідно з ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно ч. 3 ст. 215 ЦК України зазначено що, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Отже, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Ст. 80 ЦК України визначено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем і відповідачем в суді.
Відповідно до ч. 2 ст. 81 ЦК України, юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права і юридичних осіб публічного права. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
Згідно з п. 1 Положення про Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (НАЕР), затвердженим постановою КМ України від 03.04.2006 р. № 412 НАЕР є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМ України.
НАЕР очолює голова, якого призначає та звільняє з посади КМ України за поданням Прем'єр-міністра України.
Відповідно до п. 8 вказаного Положення голова Агентства має заступників, які призначаються та звільняються з посади КМ України за поданням Голови Агентства.
Пунктом 14 вищевказаного Положення визначено, що НАЕР є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Згідно з абз. 10 п. 4 Положення, НАЕР відповідно до покладених на нього завдань виступає державним замовником науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт у сфері ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження.
Відповідно до постанови КМ України від 23.06.2000р. № 1039 «Питання Державної інспекції з енергозбереження», та затвердженого Положення про Державну інспекцію з енергозбереження вона є урядовим органом державного управління, що діє у складі НАЕР.
Згідно п. 6 Положення про Державну інспекцію з енергозбереження, Інспекцію очолює начальник, який за посадою є першим заступником голови НАЕР та призначається і звільняється КМ України за поданням голови НАЕР.
Розпорядженням КМ України від 25.07.2007р. № 555-р Крутя О.А. було призначено першим заступником Голови Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів –начальником Державної інспекції з енергозбереження –головним державним інспектором з енергозбереження.
Положення про Державну інспекцію з енергозбереження не містить заборони на укладання інспекцією договорів на створення науково-технічної продукції.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності посилання позивача на відсутність у нього повноважень на укладання договорів на створення науково-технічної продукції з наступних підстав.
Державна інспекція з енергозбереження є урядовим органом державного управління, що діє у складі НАЕР.
Договір № 132 від 30.07.2008 р. зі сторони позивача підписаний першим заступником голови НАЕР, який є одночасно начальником Державної інспекції з енергозбереження (саме в такому порядку зазначено в спірному договорі).
Технічні умови на створення науково-технічної продукції (додаток № 1 до спірного договору), погоджені крім Виконавця і Замовника, директором Департаменту нормативно-правового забезпечення НАЕР.
Крім того, одним із основних видів діяльності відповідача відповідно до довідки № 116265 Головного управління статистики у Харківській області з ЄДРПОУ від 16.04.2008 р. є дослідження та розробки в галузі технічних наук.
Також відповідно до ч.2 ст.241 ЦК України, наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює та припиняє цивільні пава та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Беручи до уваги те, що позивачем без заперечень був прийнятий виконаний відповідачем перший етап роботи за договором № 132 від 30.07.2008р. на створення науково-технічної продукції на замовлення Державної інспекції з енергозбереження, в зв'язку з чим посилання позивача на те, що він відповідно до Положення про Державну інспекцію з енергозбереження не мав права на укладання вказаного договору не може бути підставою для визнання договору недійсним.
Таким чином, викладене свідчить про те, що доводи позивача про укладання спірного договору з перевищенням наданих йому повноважень не відповідають матеріалам справи і діючому законодавству, а посилання позивача на неналежне виконання робіт з боку відповідача та на неврахування з його боку зауважень та пропозицій є необґрунтованими і не може бути підставою для визнання спірного договору недійсним.
На підставі викладеного, рішення господарського суду Харківської області 05.08.2009 р. по справі № 51/63-09 прийняте у відповідності до матеріалів справи та норм чинного законодавства і підстави для його скасування відсутні, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду одноголосно, -
постановила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 05.08.2009 року по справі № 51/63-09 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена протягом місяця до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписано та оголошено в судовому засіданні 12.10.2009р.
Головуючий суддя
Судді
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 13.10.2009 |
Оприлюднено | 16.10.2009 |
Номер документу | 5009588 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Карбань І.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні