ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ 08.09.2015 Справа № 907/689/15 За позовом прокурора Іршавського району в інтересах держави, м. Іршава ДО Арданівської сільської ради, с. Арданово Іршавського району ДО товариства з обмеженою відповідальністю „Гроно”, с. Арданово Іршавського району ПРО визнання недійсним та скасування рішення 18 сесії 6-го скликання Арданівської сільської ради №195 від 23.07.2013р. та рішення 24 сесії 6-го скликання Арданівської сільської ради від 06.02.2014р. №275 „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на умовах оренди”, яким надано в. оренду земельну ділянку площею 2,0га, нормативною грошовою оцінкою 556,8тис.грн.; - визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 2,0га, нормативною грошовою оцінкою 556,8тис.грн., кадастровий номер якої 2121980400:08:001:0014, укладений між Арданівською сільською радою та ТОВ „Гроно”, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.02.2014р.; - зобов'язання ТОВ „Гроно” повернути Арданівській сільській раді земельну ділянку площею 2,0га, що використовується на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного між Арданівською сільською радою та ТОВ „Гроно”, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.02.2014р. нормативною грошовою оцінкою 556,8тис.грн., Суддя О.Ф. Ремецькі Представники сторін: від позивача (прокуратури) – Фірка І.І. - прокурор від відповідача 1– не з'явився. від відповідача 2 – не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Прокурор Іршавського району звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом в інтересах держави, м. Іршава до Арданівської сільської ради, с. Арданово Іршавського району та до товариства з обмеженою відповідальністю „Гроно”, с. Арданово Іршавського району про визнання недійсним та скасування рішення 18 сесії 6-го скликання Арданівської сільської ради №195 від 23.07.2013р. та рішення 24 сесії 6-го скликання Арданівської сільської ради від 06.02.2014р. №275 „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на умовах оренди”, яким надано в. оренду земельну ділянку площею 2,0га, нормативною грошовою оцінкою 556,8тис.грн.; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 2,0га, нормативною грошовою оцінкою 556,8тис.грн., кадастровий номер якої 2121980400:08:001:0014, укладений між Арданівською сільською радою та ТОВ „Гроно”, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.02.2014р.; зобов'язання ТОВ „Гроно” повернути Арданівській сільській раді земельну ділянку площею 2,0га, що використовується на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного між Арданівською сільською радою та ТОВ „Гроно”, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.02.2014р. нормативною грошовою оцінкою 556,8тис.грн., Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 24.06.2015р. порушено провадження у справі №907/689/15 та призначено справу до розгляду на 15.07.2015р. Ухвалою суду від 15.07.2015р. розгляд справи було відкладено на 11.08.2015р. з мотивів, викладених в ній. Ухвалою суду від 11.08.2015р. розгляд справи було відкладено на 25.08.2015р. з мотивів, викладених в ній. Ухвалою суду від 25.08.2015р. розгляд справи було відкладено на 08.09.2015р. та за клопотанням прокурора судом в порядку вимог ст. 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору. Позивач (прокурор) підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Разом з тим, на виконання вимог суду подав додаткове нормативне обгрунтування заявлених позовних вимог, в якому просить суд взяти до уваги те, що на момент передачі в оренду земельної ділянки, державна реєстрація нерухомого майна (на 4-рядний корівник) за відповідачем 2 була відсутня, а тому були і відсутні підстави у сільської ради передавати земельну ділянку в оренду на підставі частини 2 статті 134 Земельного кодексу України без проведення аукціону. Вказане підтверджується інформаційними довідками із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Разом з тим, земельну ділянку ТзОВ «Гроно» передано в оренду саме «для іншого сільськогосподарського призначення», а не для обслуговування нерухомого майна, розмір якого є значно меншим від розміру земельної ділянки. Арданівська сільська, розпоряджаючись спірною земельною ділянкою, порушила вимоги ст. 19 Конституції України, статей 5, 15, 16 Закону України «Про оренду землі», статей 124, 134 Земельного кодексу України, ст. 203 Цивільного кодексу України та іншого законодавства, оскільки відчуження вказаної ділянки мало відбутися шляхом проведення аукціону, а тому спірні, та укладений на їх підставі договір оренди земельної ділянки підлягають визнанню недійсними та скасуванню. Оскільки при передачі у користування спірної земельної ділянки порушення вимог законодавства допущені саме представницьким виборним органом - Арданівською сільською радою, тому прокурором зазначений орган місцевого самоврядування визначений в якості відповідача. Таким чином, зазначає, що підставою для звернення до суду з позовом стало порушення інтересів держави у сфері регулювання земельних відносин, а не захист інтересів Держсільгосінспекції і такий захист інтересів держави не може ставитись в залежність від належного чи неналежного виконання Держсільгосінспекції своїх контрольних функцій. при врегулюванні спірних земельних правовідносин. Стверджує, що прокурор, в силу ст.29 ГПК України, виступає самостійно як позивач саме через збіг в одній особі відповідача та позивача. Відповідач 1 заперечує з приводу заявлених позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених у поданому суду письмовому поясненні. Просить суд взяти до уваги те, що ТОВ „Гроно” 15.07.2013р. було подано до Арданівської сільської ради відношення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на умовах оренди, орієнтовною площею 2,00 га, для іншого сільськогосподарського використання в с. Арданово, 412”а”. До даного звернення ТОВ „Гроно” було приєднано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, та технічний паспорт №199 на виробничий будинок (будівлю корівника). 23.07.2013р. рішенням №195 18-ої сесії 6-го скликання було надано дозвіл дирекції ТзОВ „Гроно” на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди, орієнтовною площею 2,00га для іншого сільськогосподарського використання в с. Арданово, 412”а”, на якій розташоване майно, що належить згідно Технічного паспорта №199 від 17.06.2013р. ТОВ „Гроно” в межах населеного пункту. Проект землеустрою було подано на погодження, після чого 06.02.2014 року поступило відношення від дирекції ТзОВ „Гроно” про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди для іншого сільськогосподарського використання в с. Арданово, 412”д” в межах населеного пункту. На підставі проекту землеустрою було затверджено проект за рішенням № 275 від 06.02.2014 р. 24-ої сесії (позачергової) 6-го скликання щодо відведення земельної ділянки у користування на умовах оренди площею 2,00 га за кадастровим № 2121980400:08:001:0014 та встановлена орендна плата 1,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також укладено договір оренди земельної ділянки з ТзОВ „Гроно” для іншого сільськогосподарського використання з с. Арданово, 412„д” в межах населеного пункту, який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 4601744 від 07.02.2014 р. Разом з тим, відповідачем 1 подано суду клопотання з проханням розгляд справи призначений на 08.09.2015р. відкласти з підстав неможливості забезпечити явку свого повноважного представника. Однак, суд вважає, що дане клопотання відповідача 2 задоволенню не підлягає, оскільки суд неодноразово відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, а відтак, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України та продовжені судом за клопотанням прокурора, доказове наповнення матеріалів справи та численні письмові пояснення учасників судового процесу, не знаходить підстав та можливості для повторного відкладення розгляду справи. Відповідач 2 також заперечує з приводу заявлених позовних вимог в повному обсязі, однак, письмово викладеної позиції суду не подав, свого повноважного представника в судове засідання не направив. Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України. У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, враховуючи те, що мають місце докази належного повідомлення сторони про час та місце проведення судового засідання по розгляду позовної заяви, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами. В судовому засіданні 08.09.2015, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Розглянувши подані сторонами та прокурором документи і матеріали, заслухавши повноважних представників прокуратури, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, - ВСТАНОВИВ: Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Арданівської сільської ради №195 від 23.07.13 надано дозвіл дирекції ТзОВ «Гроно» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди для іншого сільськогосподарського використання в селі Арданово, 412А «а», орієнтовною площею 2 га, на якій розташоване майно, що належить ТзОВ «Гроно» згідно технічного паспорта №199 від 17.06.13. Рішенням №275 Арданівської сільської ради від 06.02.14 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на умовах оренди ТзОВ «Гроно» площею 2 га, за кадастровим номером 2121980400:08:001:0014, надано в оренду земельну ділянку для іншого сільськогосподарського призначення строком на 49 років. На виконання вказаного рішення між ТзОВ «Гроно» та Арданівською сільською радою 06.02.2014р. укладено договір оренди землі, який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №10736193 від 07.02.2014. Згідно п.п.1.5 вказаного договору орендодавець передає у користування земельну ділянку площею 2 га, нормативна грошова оцінка якої становить 556800грн. Пунктами 15,16 даного договору передбачено, що ділянка передається в оренду для іншого сільськогосподарського призначення, з цільовим призначенням «для іншого сільськогосподарського призначення». Об'єкти нерухомого майна на земельній ділянці - відсутні (п.3 договору). Прокурор, звертаючись з даним позовом стверджує, що Арданівська сільська, розпоряджаючись спірною земельною ділянкою, порушила вимоги ст. 19 Конституції України, статей 5, 15, 16 Закону України «Про оренду землі», статей 124, 134 Земельного кодексу України, ст. 203 Цивільного кодексу України та іншого законодавства, оскільки відчуження вказаної ділянки мало відбутися шляхом проведення аукціону, а тому спірні, та укладений на їх підставі договір оренди земельної ділянки підлягають визнанню недійсними та скасуванню. Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав. За приписами статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських рад у галузі земельних відносин на території сіл належить: розпорядження землями територіальних громад та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу. Відповідно до положень статті 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення від 18.09.2013) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. За приписами ст. ст. 121 - 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок у постійне чи тимчасове користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за клопотанням зацікавленої особи, за проектами відведення цих ділянок. Статтею 124 Земельного кодексу України визначено порядок передачі земельних ділянок в оренду, згідно з положеннями частини 1 якої передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Зокрема, такими є випадки, коли земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) та коли при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам земельні торги не проводяться. Так, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, зокрема, у разі: розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб; використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів; використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями; будівництва об'єктів, що в повному обсязі здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів; тощо. Відтак, виходячи з приписів чинного законодавства, необхідною умовою для передачі таких земельних ділянок в оренду є проведення земельних торгів, за результатами яких в подальшому укладається договір оренди. Недотримання цієї процедури є порушенням органом місцевого самоврядування наведених приписів законодавства. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 03.06.14 у справі № 13/17/5022-675/2012. Як вбачається з матеріалів справи, спірне рішення сільської ради про передачу ТОВ „Гроно” земельної ділянки без проведення аукціону ґрунтується на тому, що на спірній земельній ділянці розташований об'єкт нерухомого майна (4-ох рядний корівник), що належить ТОВ „Гроно” на праві власності. Однак, дані доводи відповідачів не можуть бути взяті судом до уваги з огляду на те, що на момент прийняття рішення Арданівською сільською радою 18 сесії 6-го скликання №195 від 23.07.2013р. та рішення 24 сесії 6-го скликання від 06.02.2014р. №275 „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на умовах оренди”, яким надано в. оренду земельну ділянку площею 2,0га, нормативною грошовою оцінкою 556,8тис.грн., не було зареєстровано у встановленому законодавством порядку права власності на нерухоме майно (4-ох рядний корівник). Так, як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкту нерухомого майна №36176797 від 10.04.2015р. державну реєстрацію права власності на нерухоме майно здійснено 08.02.2014р. на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна серії номер 245 від 08.02.2014р. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 10759510 від 08.02.2014р.). Окрім того, власником такого нерухомого майна є не ТОВ „Гроно”, а фізична особа (арк.. справи 11-12). Відповідно до п.1 ч.2 ст. 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. Частиною 2 статті 331 Цивільного кодексу передбачено, що якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вказано, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Стаття 4 вказаного закону каже, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, в тому числі, право власності на нерухоме майно. З матеріалів справи вбачається що на момент передачі в оренду земельної ділянки, державна реєстрація нерухомого майна (на 4-рядний корівник) була відсутня, а відтак, були відсутні підстави передавати земельну ділянку в оренду на підставі частини 2 статті 134 Земельного кодексу України. Вказане підтверджується інформаційними довідками із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідно до частини 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може Відповідно до частин 1 та 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Частиною 2 статті 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами 2, 3 статті 134 Земельного кодексу України, водночас частиною 1 цієї статті передбачено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною 2 статті 134 Земельного кодексу України. Місцевим господарським судом встановлено, а відповідачами не спростовано відсутність у спірних правовідносинах підстав для надання відповідачу 2 в оренду земельні ділянки відповідно до випадків, встановлених частиною 2 статті 134 Земельного кодексу України. Недотримання вимог законодавства щодо конкурентних засад надання земельної ділянки є порушенням підстав та порядку набуття права оренди земельної ділянки за спірними правочинами в момент їх вчинення. Отже, оспорювані рішення 18 сесії 6-го скликання Арданівської сільської ради №195 від 23.07.2013р. та рішення 24 сесії 6-го скликання Арданівської сільської ради від 06.02.2014р. №275 „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на умовах оренди”, якими вирішено питання про надання в оренду ТОВ „Гроно” землі, прийнято з перевищенням визначених законодавством повноважень ради. Невідповідність акту органу місцевого самоврядування чинному законодавству або визначеній законом компетенції є підставою для визнання такого акту недійсним. За таких обставин, вимога про визнання недійсним рішення 18 сесії 6-го скликання Арданівської сільської ради №195 від 23.07.2013р. та рішення 24 сесії 6-го скликання Арданівської сільської ради від 06.02.2014р. №275 „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на умовах оренди”, яким надано в. оренду земельну ділянку площею 2,0га, нормативною грошовою оцінкою 556,8тис.грн. підлягає задоволенню. Щодо вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 2,0га, нормативною грошовою оцінкою 556,8тис.грн., кадастровий номер якої 2121980400:08:001:0014, укладений між Арданівською сільською радою та ТОВ „Гроно”, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.02.2014р., слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Недодержання стороною (сторонами) в момент вчинення правочину вимог, які встановлені частиною першою ст. 203 Цивільного кодексу України, є відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину. Необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або в комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки (п. 2.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин"). Укладення оспорюваного договору оренди земельної ділянки на підставі рішення, визнаного судом недійсним внаслідок перевищення повноважень органом, який приймав це рішення, свідчить про порушення чинного законодавства, а саме, ст. 116 Земельного кодексу України, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", є відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою для визнання договору недійсним. З огляду на допущені порушення порядку передачі земельної ділянки в оренду, визнану судом обґрунтованість вимоги про визнання недійсним рішення 18 сесії 6-го скликання Арданівської сільської ради №195 від 23.07.2013р. та рішення 24 сесії 6-го скликання Арданівської сільської ради від 06.02.2014р. №275 „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на умовах оренди”, яким надано в. оренду земельну ділянку площею 2,0га, нормативною грошовою оцінкою 556,8тис.грн., суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги про визнання недійсним також оспорюваного договору оренди землі. Інша наведена у позовній заяві підстава недійсності договору оренди земельної ділянки, а саме, відсутність у договорі умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, оцінюється судом критично з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 8-1 Закону України „Про оренду землі" право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу, крім передбачених частиною другою цієї статті випадків для земель, наданих для будівництва житлового будинку. Враховуючи, що питання передачі орендарем в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки врегульовано вищевказаною нормою Закону України „Про оренду землі", що не допускає можливості сторонам узгоджувати це питання іншим чином, суд вважає безпідставними твердження позивача та прокурора про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним з підстави відсутності в ньому істотної умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Щодо вимоги прокурора про застосування наслідків недійсності договору оренди та повернення земельної ділянки до земель Арданівської сільської ради, суд зазначає, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Враховуючи, що договір оренди землі може бути припиненим лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути вже здійснене за ним користування земельною ділянкою, вимога прокурора про зобов'язання звільнити земельну ділянку та повернути її до земель Арданівської сільської ради підлягає задоволенню. За наведених обставин позов підлягає задоволенню повністю. Судові витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України належить віднести на відповідачів, стягнувши в доход державного бюджету з Арданівської сільської ради в сумі 1827грн.. за вимогою про визнання недійсним рішення сільської ради (1218грн.) та договору оренди (1/2 від 1218 грн.), а з ТОВ „Гроно” суму 1827грн. судового збору за вимогою про визнання недійсним договору оренди (609грн.) та вимогою про зобов'язання звільнити земельну ділянку (1218 грн.). На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, СУД ВИРІШИВ: 1. Позовні вимоги задовольнити повністю. 2. Визнати недійсним рішення 18 сесії 6-го скликання Арданівської сільської ради №195 від 23.07.2013р. та рішення 24 сесії 6-го скликання Арданівської сільської ради від 06.02.2014р. №275 „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на умовах оренди”, яким надано в. оренду земельну ділянку площею 2,0га, нормативною грошовою оцінкою 556,8тис.грн. 3. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2,0га, нормативною грошовою оцінкою 556,8тис.грн., кадастровий номер якої 2121980400:08:001:0014, укладений між Арданівською сільською радою та ТОВ „Гроно”, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.02.2014р. 4. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю „Гроно” (90120, село Арданово, будинок 412”А” Іршавського району, код ЄДРПОУ 00415818) звільнити земельну ділянку площею 2,00га вартістю 556,8тис.грн., кадастровий номер 2121980400:08:001:0014 та повернути її до земель Арданівської сільської ради. 5. Стягнути з Арданівської сільської ради (90120, с. Арданово, будинок 410 Іршавського району, код ЄДРПОУ 04350257) в дохід державного бюджету України (банк отримувача ГУДКУ у Закарпатській області, 812016, отримувач коштів - державний бюджет м. Ужгород 22030001; рахунок отримувача - 31211206783002; код отримувача - 38015610) суму 1827грн. судового збору. 7. Стягнути з товариство з обмеженою відповідальністю „Гроно” (90120, село Арданово, будинок 412”А” Іршавського району, код ЄДРПОУ 00415818) в дохід державного бюджету України (банк отримувача ГУДКУ у Закарпатській області, 812016, отримувач коштів - державний бюджет м. Ужгород 22030001; рахунок отримувача - 31211206783002; код отримувача - 38015610) суму 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. судового збору. Видати накази. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Суддя О.Ф. Ремецькі
Суд | Господарський суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 08.09.2015 |
Оприлюднено | 17.09.2015 |
Номер документу | 50184455 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Закарпатської області
Ремецькі О.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні