ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"11" серпня 2010 р. Справа № 3/21-10-2559
За позовом: Закритого акціонерного товариство "Одеська кіностудія"
До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про виселення та стягнення 119358,87 грн.
Суддя Д'яченко Т.Г.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_2, представник за довіреністю
Від відповідача: ОСОБА_3, представник за довіреністю
В судовому засіданні 06.08.2010р. оголошено перерву до 11.08.2010р. на підставі ст.77 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ : Позивач - Закрите акціонерне товариство "Одеська кіностудія" звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою та заявою про збільшення позовних вимог від 03.08.2010р., в якій просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 34851,53 грн. заборгованості по орендній платі з урахуванням індексів інфляції, заборгованість за спожиту електроенергію у сумі 12656,41 грн., пеню за прострочення оплати орендної плати в сумі 3000,93 грн., неустойку в розмірі подвійної орендної плати за користування орендованим майном за час прострочення його повернення протягом травня, червня та липня 2010р. в сумі 68850 грн., виселити Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 з займаних ним нежилих приміщень чотирьох боксів, належних Закритому акціонерному товариству "Одеська кіностудія" і розташованих за адресою 65044, м. Одеса, Французький бульвар,33 та відшкодувати позивачу понесені ним судові витрати.
Відповідач у судових засіданнях проти задоволення позовних вимог заперечував, з підстав викладених у письмових запереченнях на позов від 14.07.2010р.
Представником відповідача 23.07.2010р. заявлялось письмове клопотання про витребування з Шевченківського відділу міліції Приморського районного відділення Одеського міського управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області матеріалів, складених за заявою ФОП ОСОБА_1, здійсненою за телефоном чергової міліції 02 та зареєстрованою під №1637 від 11.03.2010р. в ЖРЗПЗ ОМ 1163/10, а також за заявою ФОП ОСОБА_1, здійсненою за телефоном чергової міліції 02 та зареєстрованою під №1865 від 15.07.2010р. в ШУИ прапорщик Федоров.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
10 серпня 2009 року між Закритим акціонерним товариством "Одеська кіностудія" (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 Гаррієвичем (Орендатор) було укладено Договір оренди №33/2009, (надалі за текстом –Договір), згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у тимчасове платне користування приміщення чотирьох боксів, розташованих на першому поверсі за адресою: м. Одеса, Французький бульвар,33 та майно, яке знаходиться у приміщенні, приміщення передано з метою розміщення гаража. За умовами п. 7.1 Договору, за оренду приміщення та майно Орендар зобов'язався сплачувати орендну плату, що дорівнює 11475 грн. з урахуванням ПДВ. До складу орендної плати не входять плата за комунальні послуги, плата за спожиту електроенергію проводиться орендарем на підставі показників лічильника електроенергії в об'ємі її фактичного споживання. Вартість одного кіловата електроенергії визначається на підставі існуючого тарифу, встановленого постачальником. Орендна плата сплачується щомісяця, орендна плата за місяць сплачується до 10 числа місяця, за який сплачується така орендна плата.
Відповідно до п. 3.1 договору передача приміщення та майна в оренду здійснюється у відповідності з актом прийому-передачі, акт прийому-передачі в оренду приміщення та майна підписується повноважними представниками сторін та скріплюється печатками сторін.
На виконання умов договору 01.09.2009р. Закритим акціонерним товариством "Одеська кіностудія" передано, а Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 Гаррієвичем прийнято у користування об'єкт оренди. Згідно п. 3 даного акту встановлено, що для обліку споживання електроенергії Орендар за власні кошти придбає лічильник, який буде встановлено та опломбовано головним енергетиком Орендодавця.
Згідно п. 4.2 договору строк договору оренди поширювався з 01.09.2009р. по 31.12.2009р.
Як вбачається з пояснень представника позивача та не заперечується представником відповідача, за відсутності заперечень жодної із сторін протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди нежитлового приміщення було продовжено на новий строк, тобто, з 31.12.2009р. по 31.04.2009р у відповідності до ст. 764 Цивільного кодексу України.
За даними позивача, відповідачем –ФОП ОСОБА_1 не сплачувалась орендна плата протягом 3-х місяців, з 01.02.2010р. по 30.04.2010р., у зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість в сумі 34425 грн.
Як вбачається з пояснень представника позивача, 17.03.2010р. Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 було вручено лист за №34, у якому Орендодавець повідомив Орендаря про небажання продовжувати дію договору оренди на новий строк та про припинення дії договору з 30.04.2010р., необхідність повернення орендованих приміщень на підставі акту приймання-передачі. Крім того, у вказаному листі повідомлялось Орендаря про виявлені Орендодавцем факти нецільового використання переданих у оренду приміщень, зокрема під СТО, у зв'язку з чим Орендарю заборонялося ввезення автомобілів на територію кіностудії, вивезення автомобілів з території кіностудії. Дані заходи були запроваджені Орендодавцем для припинення нецільового використання орендованих боксів та для нівелювання наслідків самовільного використання Орендодавцем значної частини території кіностудії. Як вбачається з відмітки на листі представників Орендодавця, Орендар від підпису на листі про отримання відмовився.
Як вбачається з пояснень представника відповідача, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не заперечує проти завершення строку дії договору 31.04.2010р., однак зазначає, що починаючи з 10.03.2010р. Орендодавцем було заборонено вільний доступ Орендаря до орендованих приміщень, що зокрема підтверджується копією розпорядженням в.о. голови правління Закритого акціонерного товариство "Одеська кіностудія" від 10.03.2010р. про анулювання пропусків на територію кіностудії Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 та пропуску на автомобілі Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, анулювання пропусків особам, яким були видані перепустки з ціллю відвідування приміщень, орендованих Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, про невидачу пропусків відвідувачам, ціллю яких є відвідування боксів, які були орендовані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, тобто, починаючи з 10.03.2010р. відповідач не міг використовувати орендовані приміщення з вини позивача.
У якості доказів, понесених витрат за спожиту Орендодавцем електроенергію позивачем надано рахунки –фактури, виставлені позивачу постачальником електроенергії ВАТ „Одесаобленерго” від 25.01.2010р., який підтверджує споживання електроенергії на суму 31387,26грн., від 25.02.2010р., який підтверджує споживання електроенергії на суму 40144,93грн., від 25.03.2010р., який підтверджує споживання електроенергії на суму 26293,40грн.
Як вбачається з пояснень представника позивача, у січні, лютому та березні 2010р. відповідачу вручались акти споживання електроенергії Орендарем, від підписання яких Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 відмовлявся.
Як вбачається з пояснень представника відповідача, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 заперечує проти позовних вимог про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію у сумі 12656,41 грн., посилаючись на те, що позивачем не надано належних та відповідних доказів споживання відповідачем електроенергії на заявлену до стягнення суму та відсутність акту опломбування лічильника представником постачальника електроенергії.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням умов Договору відповідачем щодо своєчасного внесення орендної плати, щодо сплати вартості фактично спожитої електроенергії та фактичним зайняттям приміщення без правових підстав після закінчення строку дії договору та направлено на виселення відповідача з займаних ним приміщень, стягнення орендної плати з урахуванням індексу інфляції, пені за допущені прострочення у сплаті орендної плати, стягнення вартості спожитої відповідачем електроенергії та неустойки, нарахованої за час затримки у поверненні об'єкта оренди позивачу.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).
Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно п. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України - договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно положень ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Ст. 783 ЦК України наділяє наймодавця правом вимагати /за певних умов/ дострокового розірвання договору.
У даній статті перераховані чотири підстави, що дозволяють орендодавцю вимагати дострокового розірвання договору: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі, наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі, наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі, наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
Як вбачається з пояснень представника позивача, Орендодавцем під час дії договору було встановлено факт нецільового використання орендованого майна. Наведені факти у розумінні положень ст. 783 ЦК України наділяли наймодавця правом вимагати дострокового розірвання договору, однак доказів звернення до суду з відповідними вимогами позивачем суду не надано.
Натомість, згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Тобто, договір продовжував свою дію та мав обов'язковий характер для обох сторін. Наявні у матеріалах справи фактичні докази, надані як відповідачем (розпорядження 10.03.2010р. про заборону доступу Орендарою на об'єкт оренди), так і позивачем (лист від 17.03.2010р. № 34) засвідчують факти перешкоджання Орендарю у використанні орендованого майна.
Відповідно до п. 6 ст.762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
З огляду на те, що доказів надання вільного доступу до Об'єкта оренди матеріали справи не містять, докази наявні у матеріалах справи не спростовані, суд приходить до висновку, що з 10.03.2010р. Орендар - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 не міг використовувати об'єкт оренди з вини Орендаря, який не діяв у встановленому ст. 783 ЦК України порядку, а вчинив неправомірно. Враховуючи вищевикладене, встановлені обставини звільняють Орендаря від сплати орендної плати з 10.03.2010р. та, відповідно, нарахованої позивачем неустойки, оскільки, Орендар не використовував та не міг використовувати орендоване приміщення за умовами договору оренди, у зв'язку з неправомірними діями Орендодавця.
Відповідно до положень ст. 785 Цивільного Кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
З огляду на те, що 31.04.2010р. строк дії договору було завершено, що не заперечується та визнається сторонами, а Орендодавець не звільнив орендовані приміщення, зокрема від власного майна та у передбаченому п. 6.3 договору оренди порядку не передав орендовані приміщення Орендодавцю за актом приймання-передачі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про виселення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з орендованих приміщень є законними, а тому підлягають задоволенню.
Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем суми заборгованості з орендної плати та пені за прострочення платежів орендної плати, вважає, що даний розрахунок підлягає перерахуванню з врахуванням періоду, за який орендар міг вільно користуватись орендованим майном, тобто, з 01.02.2010р. по 10.03.2010р. Тобто, орендна плата підлягає сплаті за лютий 2010р. та за 10 днів березня 2010р., що складає суму (11475грн. + 3701,84 грн.) 15176,84 грн.
Згідно п. 8.2 договору у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань по сплаті орендних платежів, орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла протягом часу, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день затримки оплати.
Як встановлено судом, Орендарем були допущені прострочення оплати орендної плати за листопад 2009р. (9 днів), грудень 2009р. (18 днів), лютий 2010р. (171 день), за 10 днів березня (143 дня).
Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.
Згідно перерахунку пені, проведеного судом, сума пені за допущенні Орендарем прострочення зі сплати орендної плати за листопад 2009р. (9 днів) становить 57,83 грн., за грудень 2009р. (18 днів) - 115,66 грн., за лютий 2010р. (171 день) - 1060,29 грн., за 10 днів березня (143 дня) - 284,01 грн. Загальна сума пені, яка підлягає стягненню становить 1517,79грн.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем суми 426,53 грн. інфляційних за допущені відповідачем прострочення сплати орендної плати за лютий 2010р. та березень 2010р., нарахованих з урахуванням індексів інфляції, визначених Мінстатом, вважає його таким, що підлягає перерахуванню, з урахуванням встановленого судом факту користування Орендарем об'єктом оренди у березні 2010р. строком всього 10 днів.
Перерахована судом сума інфляційних за прострочення сплати орендної плати за лютий 2010р. становить 323,26 грн., за прострочення сплати орендної плати за 10 днів березня 2010р. становить 33,32 грн. Тобто, сума інфляційних, яка підлягає сплаті становить 356,58 грн.
За умовами п. 7.1 Договору оренди до складу орендної плати не входила плата за спожиту електроенергію, яка підлягала оплаті орендарем на підставі показників лічильника електроенергії в об'ємі її фактичного споживання. Вартість одного кіловата електроенергії повинна була визначатись на підставі існуючого тарифу, встановленого постачальником.
Згідно п. 3 акту приймання-передачі об'єкту оренди від 01.09.2009р. для обліку споживання електроенергії Орендар за власник кошт придбає лічильник, який буде встановлено та опломбовано головним енергетиком Орендодавця.
Згідно до п. 3.1 та 3.2 Правил, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.96 р. електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії. Розрахункові засоби обліку електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог ПУЕ, цих Правил та проектних рішень. Відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору.
Згідно до п. 3.6 Правил, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.96 р. Підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) обліку електричної енергії, забороняється, за винятком випадків, передбачених розділом 6 цих Правил. Споживання електричної енергії за відповідним тарифом має бути забезпечене окремим обліком. Окремі площадки вимірювання мають бути забезпечені засобами обліку, які дають можливість організувати розрахунковий облік за відповідним тарифом на всій площадці вимірювання.
З урахуванням викладеного, ухвалами суду у позивача витребувались докази, що підтверджують відповідність засобу обліку (електролічильника) вимогам п. 3 Правил, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.96 р., докази встановлення у орендованих приміщеннях засобу окремого обліку у відповідності до п. 3.6 Правил, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.96 р., докази фактичного споживання відповідачем електроенергії на заявлену до стягнення суму та у відповідача витребувались докази встановлення та опломбування лічильника у відповідності до п. 3 акту приймання-передачі від 01.09.2009р.
Наведені докази витребувались судом з огляду на неможливість встановлення реального об'єму споживання електроенергії Орендарем за період нарахування заборгованості, заявленої до стягнення та за наявності заперечень іншої сторони про споживання електроенергії на заявлену до стягнення суму. Так, як вбачається з пояснень сторін, орендоване приміщення не було забезпечене окремим засобом обліку, з фіксацією показань такого засобу вимірювання на момент укладення договору та, який дає можливість організувати розрахунковий облік за відповідним тарифом на всій площадці вимірювання. Надані позивачем до матеріалів справи рахунки –фактури, виставлені позивачу постачальником електроенергії ВАТ „Одесаобленерго” від 25.01.2010р., від 25.02.2010р., від 25.03.2010р. засвідчують об'єм споживання електроенергії саме Закритим акціонерним товариством "Одеська кіностудія" та не дають суду можливості встановити реальний об'єм споживання електроенергії за січень, лютий, березень 2010р. відповідачем. Надані до матеріалів справи акти споживання електроенергії Орендарем у січні, лютому та березні 2010р. не містять доказів отримання відповідачем, факт такого отримання та розмір споживання, визначений у актах, відповідачем заперечується, тому дані документи не можуть бути розцінені судом як належні докази. Крім того, матеріали справи не містять даних про звернення позивача до відповідача з вимогою про встановлення та опломбування лічильника у відповідності до п. 3 акту приймання-передачі від 01.09.2009р., доказів звернення до суду з вимогами про виконання даного положення договору.
Згідно положень ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в частині стягнення 15176,84 грн. орендної плати за лютий та 10 днів березня 2010р., 1517,79 грн. пені, 356,58 грн. інфляційних та виселення відповідача з орендованих приміщень, в решті позовних вимог слід відмовити.
Клопотання представника відповідача про витребування з Шевченківського відділу міліції Приморського районного відділення Одеського міського управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області матеріалів, складених за заявою ФОП ОСОБА_1, здійсненою за телефоном чергової міліції 02 та зареєстрованою під №1637 від 11.03.2010р. в ЖРЗПЗ ОМ 1163/10, а також за заявою ФОП ОСОБА_1, здійсненою за телефоном чергової міліції 02 та зареєстрованою під №1865 від 15.07.2010р. в ШУИ прапорщик Федоров для додаткового підтвердження факту перешкоджання Орендарю у вільному доступі до орендованих приміщень з 10.03.2010р., судом не задовольняється, у зв'язку з достатністю у матеріалах справи документальних доказів, залучених до матеріалів справи, як позивачем так і відповідачем, які підтверджують позицію позивача про неможливість використання орендованого приміщення з 10.03.2010р.
На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 255,51грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 77,10грн. покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд, –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Виселити Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (65012, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з займаних ним нежилих приміщень чотирьох боксів, належних Закритому акціонерному товариству "Одеська кіностудія" і розташованих за адресою 65044, м. Одеса, Французький бульвар,33.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65012, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Закритого акціонерного товариство "Одеська кіностудія" (65044, м. Одеса, Французький бульвар, 33, п/р 26000060467807 в Південному ГРУ „Приватбанк” в м. Одеса, МФО 328704, код 33932816) 15176 (п'ятнадцять тисяч сто сімдесят шість) грн. 84 коп. заборгованості з орендної плати, 1517 (одна тисяча п'ятсот сімнадцять) грн. 79 коп. пені, 356 (триста п'ятдесят шість) грн. 58 коп. інфляційних, 255 грн. (двісті п'ятдесят п'ять) грн. 51 коп. витрат на оплату державного мита; 77 (сімдесят сім) грн. 10 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.
3. В задоволенні решти позовних вимог –відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Д'яченко Т.Г.
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 11.08.2010 |
Оприлюднено | 17.09.2015 |
Номер документу | 50185302 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Д'яченко Т.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні