Рішення

від 07.09.2015 по справі 922/4222/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,   тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

---

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "07" вересня 2015 р.Справа № 922/4222/15 Господарський суд Харківської області у складі: судді Шарко Л.В.         при секретарі судового засідання Васильєвой Л.О. розглянувши справу за позовом    ТОВ "Сандор", м. Харків до  Харківської міської ради, м. Харків    про стягнення 3996841,24 грн. за участю представників: позивача - Чаплинський О.В., довіреність від 31.07.2015 року; відповідача - Заярний О.С., довіреність № 08-11/3158/2-15 від 17.08.2015 року. ВСТАНОВИВ: ТОВ "Сандор" звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Харківської міської ради  3425854,64 грн. - інфляційних втрат, 570986,60 грн. - 3% річних за несвоєчасне повернення авансового внеску за договором №32/10 від 25.05.10р. Судові витрати просить покласти на відповідача. Ухвалою суду від 22.07.15р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні. 02.09.15р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають закону. 02.09.15р. в судовому засіданні оголошувалась перерва до 14:15 07.09.15р. Представник позивача в судовому засіданні 07.09.15р. щодо відзиву представника відповідача, стверджує, строк позовної давності не сплив, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Представник відповідача в судовому засіданні 07.09.15р. наполягає на застосуванні спливу строку позовної давності, просить відмовити в задоволенні позову. Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами. Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне. 24.02.2010р. Харківською міською радою було прийнято рішення № 26/10 «Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок юридичним та фізичним особам». Пунктом 13 додатку до вказаного рішення Товариству з обмеженою відповідальністю «Сандор» було надано дозвіл на проведення експертної грошової оцінки наступних земельних ділянок: площею 0,4086 га (в т.ч. ділянка А - 0,2190 га, ділянка Б - 0,1896 га), розташованої за адресою: м. Харків, просп. Московський, 257, в Фрунзенському районі для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель; площею 2,4488 га (на плані ділянка «А», в тому числі земельну ділянку площею 0,1229 га на якій діє договір сервітуту), розташованої за адресою: м. Харків, просп. Московський, 257, в Фрунзенському районі для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель; площею 1,7857 га ( у тому числі ділянка, на якій діє договір сервітут, площею 0,0884 га), розташованої за адресою: м. Харків, Просп. Московський, 257, в Фрунзенському районі для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель; площею 0,6464 га (в тому числі: ділянка № 1-2-3 - площею 0,3750 га, ділянка № 4 - площею 0,2714 га), розташованої за адресою: м. Харків, просп. Московський, 257, в Фрунзенському районі для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель; площею 1,6031 га, розташованої за адресою: м. Харків, просп. Московський, 257, в Фрунзенському районі для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель; площею 0,0052 га, розташованої за адресою: м. Харків, просп. Московський, 257, в Фрунзенському районі для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель. Пунктом 13.2 додатку до зазначеного рішення встановлено, що розмір авансового внеску становить 3% вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки. З матеріалів справи вбачається, що 25.05.2010р. між ТОВ «Сандор» та Харківською міською радою було укладено Договір про внесення авансового внеску № 32/10, згідно пунктів 2.1, 2.2 якого 28.04.2010р. позивачем перераховано грошову суму у розмірі 4 154 906,46 грн. в якості авансового внеску за придбання земельної ділянки, що складає 3% її вартості. Рішенням Харківської міської ради від 29.04.2010р. № 74/10 було вирішено продати ТОВ «Сандор» земельну ділянку загальною площею 4,5594 га, у тому числі: ділянка 2 - 2,4488 га (кадастровий номер 6310138500:06:002:0010) з земель житлової та громадської забудови, ділянка 3 - 1,7857 га (кадастровий номер 6310138500:06:002:0009) з земель житлової та громадської забудови, ділянка 4 (4) - 0,2714 га (кадастровий номер 6310138500:06:002:0004) з земель промисловості, ділянка 6 - 0,0535 га (кадастровий номер 6310138500:06:002:0023) з земель житлової та громадської забудови, розташовану за адресою: м. Харків, просп. Московський, 257, у Фрунзенському районі, за ціною 23 364 247 (двадцять три мільйона триста шістдесят чотири тисячі двісті сорок сім) грн. 00 коп. (без ПДВ) для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель Товариству з обмеженою відповідальністю «Сандор» (пункт 5.1 додатку до рішення від 29.04.2010р.). Пунктом 5.2 ТОВ «Сандор» було надано розстрочення кінцевого розрахунку за вказану земельну ділянку терміном на 5 (п'ять) років у порядку, визначеному чинним законодавством. Незважаючи на наявність рішення Харківської міської ради про продаж земельної ділянки по пр. Московському, 257 Товариству з обмеженою відповідальністю «Сандор», а також на сплату Товариством авансового внеску у розмірі 4 154 906,46 грн., договір купівлі-продажу земельної ділянки так і не було укладено. Рішенням Харківської міської ради від 22.09.2010р. № 247/10, а саме, пунктом 18 додатку 3 до рішення, було виключено п. 5 додатку до рішення від 29.04.2010р. про продаж земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «Сандор» на підставі листа ТОВ «Таміра». Тобто, рішення про продаж земельної ділянки ТОВ «Сандор» було скасовано. Матеріали справи свідчать про те, що авансовий внесок, сплачений на виконання умов Договору № 32/10 про внесення авансового внеску, відповідачем у добровільному порядку повернений не був. З метою відновлення свого порушеного права ТОВ «Сандор» у вересні 2013 року звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Харківської міської ради грошових коштів, сплачених в якості авансового внеску за земельну ділянку. За вказаним позовом судом було порушено справу № 922/4002/13. Рішенням господарського суду Харківської області від 20.11.2014р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2015р., позов ТОВ «Сандор» задоволено повністю та стягнено суму боргу з Харківської міської ради. Відповідно до вказаних судових актів, внесений Товариством з обмеженою відповідальністю «Сандор» платіж у розмірі 4 154 906,46 грн. за своєю природою є авансовим внеском за придбання земельної ділянки, і, відповідно до норм Земельного кодексу України, Договору № 32/10 та Порядку продажу земельних ділянок або прав на них на підставі цивільно-правових договорів у м. Харкові, затвердженому рішенням Харківської міської ради № 362/08 від 24.12.2008р., єдиною підставою для його утримання Харківською міською радою може бути відмова покупця від придбання земельної ділянки. Оскільки матеріалами справи і поясненнями сторін підтверджується, що факту такої відмови з боку ТОВ «Сандор» не було, і відповідальність за неукладення договору купівлі-продажу несе Харківська міська рада, то, відповідно, підстави для утримання нею авансового внеску відсутні. Відповідно до частини 2 статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Як вбачається із наданих позивачем судових рішень, господарськими судами при розгляді справи № 922/4002/13 було встановлено, по-перше, факт наявності у Харківської міської ради обов'язку повернути сплачений ТОВ «Сандор» авансовий внесок, і, по-друге, факт наявності порушення з боку Харківської міської ради прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ «Сандор» невиконанням зазначеного обов'язку. Отже, з урахуванням ч. 2 ст. 35 ГПК України, господарський суд вважає ці обставини доведеними та такими, що не підлягають повторному з'ясуванню в рамках даної справи. Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами, та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав встановлених ст. 11 ЦК України (ч. 2 ст. 509 ЦК України). Однією з встановлених ч. 2 ст. 11 ЦК України підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори. Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. У відповідності до ч. 1 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Як вбачається із матеріалів справи та вже зазначалося судом, між сторонами по справі було укладено Договір № 32/10 від 25.05.2010р. про внесення авансового внеску, який за своїм змістом є попереднім договором. Згідно його умов, сторони в майбутньому повинні були укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки. Проте, матеріалами справи підтверджується, що такий договір укладений сторонами не був, що спричинило виникнення у Харківської міської ради обов'язку з повернення авансового внеску відповідачу. Згідно позиції Верховного Суду України, викладеній, зокрема, у постанові від 18.09.2013р. по справі № 6-90цс13, зобов'язання з повернення сплаченого за попереднім договором авансу є грошовим зобов'язанням, невиконання якого створює підстави для застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України. Враховуючи викладені обставини та судові рішення по справі № 922/4002/13, суд доходить висновку, що з моменту скасування Харківською міською радою свого рішення про продаж ТОВ «Сандор» земельної ділянки, в останньої виникло грошове зобов'язання перед ТОВ «Сандор», а саме – зобов'язання повернути сплачений позивачем авансовий внесок у розмірі 4 154 906,46 грн. При цьому, суд критично оцінює твердження Харківської міської ради, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо відсутності прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача. Так, відповідач у своєму відзиві зазначає, що обов'язок з повернення авансового внеску відповідно до Договору № 32/10 від 25.05.2010р. у нього був відсутній, оскільки такий обов'язок прямо не передбачений умовами вказаного договору. Крім того, за твердженням відповідача, авансовий внесок у розмірі 4 154 906,46 грн. був ним повернений у добровільному порядку на підставі рішення господарського суду Харківської області по справі № 922/4002/15. А отже, прострочення грошового зобов'язання відсутнє. Проте, із викладеним погодитись не можна з огляду на факти, встановлені судовими рішеннями по справі № 922/4002/13, якими прямо визначено, що Харківська міська рада не мала правових підстав для утримання сплаченого ТОВ «Сандор» авансового внеску. При цьому, господарськими судами при вирішенні вказаного спору моментом виникнення обов'язку з повернення авансового внеску визначено саме момент скасування Харківською міською радою власного рішення щодо продажу земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «Сандор». Невиконання відповідачем свого обов'язку з повернення грошових коштів після такого скасування і є простроченням виконання зобов'язання. Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Відповідно до вимог статті 32 ГПК України, доказами у справі  є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. З урахуванням наявності прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, суд доходить висновку, що позивач має право вимагати від нього відшкодування інфляційних втрат та сплати відсотків за користування грошовими коштами. Суд, з урахуванням матеріалів справи та судових рішень по справі № 922/4002/13, погоджується з твердженням позивача щодо того, що періодом прострочення у даному випадку є період з 23.09.2010р. (наступний день після дня скасування Харківською міською радою рішення про продаж земельної ділянки) до 21.04.2015р. (день, що передує дню фактичного повернення коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «Сандор»). Як вірно зазначено позивачем, розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції здійснюється відповідно до Листа Верховного Суду України від 03.04.1997р. № 62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», відповідно до якого визначення індексу інфляції за певний період здійснюється шляхом помноження між собою щомісячних індексів, що складають відповідний період. Щомісячні індекси інфляції публікуються в газеті «Урядовий кур'єр». Для визначення розміру інфляційних втрат сума боргу помножується на сукупний  індекс інфляції та ділиться на 100%. Згідно розрахунку, проведеного позивачем у відповідності до вказаних правил, розмір інфляційних втрат за весь період прострочення складає 3 425 854,64 грн. Сума 3% річних визначається шляхом помноження суми боргу на процентну ставку (3%), ділення на 100%, ділення на 365 (кількість днів у році), та помноження на кількість днів прострочення. З урахуванням зазначеного, сума процентів (3% річних) складає 570 986,60 грн. Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а отже, стягненню з Харківської міської ради на користь ТОВ «Сандор» підлягає сума у розмірі 3 996 841,24 грн. Стосовно заяви Харківської міської ради про застосування до позовних вимог ТОВ «Сандор» позовної давності, суд зазначає наступне. Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно п. 5.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013  № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів», зі спливом позовної давності за вимогою про повернення або сплату коштів спливає й позовна давність за вимогою про сплату процентів, передбачених статтями 536, 625 ЦК України, і сум інфляційних нарахувань згідно з тією ж статтею 625 ЦК України (незалежно від періоду часу, за який обчислено відповідні суми процентів та інфляційних нарахувань, оскільки такі суми є складовою загальної суми боргу). Відповідно до ч. 2, 3 ст. 264 Цивільного кодексу України, позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Враховуючи те, що право вимоги щодо повернення авансового внеску виникло у ТОВ «Сандор» після винесення Харківською міською радою рішення від 22.09.2010р., а також те, що у вересні 2013 року (тобто, у межах строків позовної давності) Товариством з обмеженою відповідальністю «Сандор» подано позов про стягнення суми авансового внеску (тобто, щодо частини суми, право на вимогу якої має позивач), строк позовної давності перервався відповідно до ст. 264 ЦК України у 2013 році. Таким чином, після закінчення судового розгляду справи про стягнення авансового внеску перебіг позовної давності щодо іншої частини вимог почався спочатку. Зазначене підтверджується і наведеним вище посиланням на п. 5.3 ППВСУ від 29.05.2013р. № 10, згідно якого суми процентів за користування чужими грошовими коштами та інфляційні нарахування є складовою загальної суми боргу. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в застосуванні до позовних вимог ТОВ «Сандор» позовної давності. Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача. Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 16, 256, 257, 264, 509, 625, 626, 635 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -    ВИРІШИВ: У задоволенні заяви Харківської міської ради про застосування позовної давності до позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандор» -відмовити. Позовні вимоги задовольнити повністю. Стягнути з Харківської міської ради (61003, м. Харків, пл. Конституції, 7, Код ЄДРПОУ 04059243, п/р 33213812800002 в УДК у Харківській обл., м. Харків, МФО 851011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандор» (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 92-А, код ЄДРПОУ 36817741, п/р 26006550786800 в АТ «Укрсиббанк», МФО 351005) грошову суму у розмірі 3 425 854,64 (три мільйони чотириста двадцять п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят чотири грн. 64 коп.) грн. інфляційних втрат за несвоєчасне повернення авансового внеску за Договором № 32/10 від 25.05.2010р.; грошову суму у розмірі 570 986,60 (п'ятсот сімдесят тисяч дев'ятсот вісімдесят шість грн. 60 коп.) грн. відсотків за несвоєчасне повернення авансового внеску за Договором № 32/10 від 25.05.2010р.; витрати по сплаті судового збору в сумі 73080,00 (сімдесят три тисячі вісімдесят грн. 00 коп.) грн. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення складено 11.09.2015 р.    Суддя  Л.В. Шарко