Рішення

від 11.09.2015 по справі 923/1001/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2015 р.Справа № 923/1001/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Лук'яненко Ю.Ю.

розглянувши справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Херсон до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Коммерс", м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 15 від 25.06.2015 року);

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (позивач) звернулась до господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Коммерс" (відповідач) про стягнення коштів за непоставлений товар в сумі 46620,00 грн., 3% річних у сумі 295,05 грн., інфляційних втрат в сумі 8578,08 грн. та покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу № 5 від 24.03.2015 року.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 26.06.2015 року на підставі ч.2 ст. 15 ГПК України матеріали справи №923/1001/15 направлено за територіальною підсудністю до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.07.2015 року судом прийнято справу №923/1001/15 до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні на "04" серпня 2015 р.

18.08.2015 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №33185), проведення якої доручити господарському суду Херсонської області, який знаходиться за адресою : 73000, м. Херсон, вул. Горького, 18, дане клопотання було задоволено ухвалою суду від 19.08.2015 року та ухвалив судове засідання у справі № 923/1001/15 призначене на 11.09.2015 року 10:20 год. провести в режимі відеоконференції.

18.08.2015 року позивач через канцелярію суду надав правове обгрунтування позовних вимог щодо стягення інфляційних втрат та процентів.

Представник позивача у судовому засіданні 11.09.2015 року підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у призначене судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причину неявки на час розгляду справи суд не повідомив.

Відповідно до пункту 3.9.1. Пленуму Вищого господарського суду № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, враховуючи те, що ухвали суду направлені на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Коммерс", вказану у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулись до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання", суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, проте своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення учасників судового процесу про час та місце розгляду справи.

Присутній у судовому засіданні 11.09.2015 року представник позивача пояснив, що ним надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 20.07.2015 року та від 12.08.2015 року сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи викладене, а також достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання та надання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Згідно із статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 11.09.2015 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

24.03.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд-Коммерс" (далі - відповідач, продавець) та Фізичною особою-підприємецем ОСОБА_2 (далі - позивач, покупець) було укладено договір купівлі продажу № 5, у відповідності до умов якого відповідач зобов`язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти й оплатити наступний товар напівбрикети торфяні паливні (товар) (а.с. 10).

Відповідно до п. 8.2. договору, строк цього договору починає свій перебіг у момент визначений у п. 8.1 цього договору тобто з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками, та закінчується після виконання всіх зобов'язань по даному договору.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що загальна ціна товару за цим договором складає 46620,00 грн.

Згідно із пунктом 5.1 покупець зобов`язується провести передоплату, а продавець протягом десяти банківських днів з дня отримання коштів здійснити відправку товару.

24.03.2015 року відповідачем позивачу вставлено рахунок №6 на суму 46620,00 грн.(а.с. 11).

Як зазначає позивач, на виконання умов договору 25.03.2015 року було перераховано 46620,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №5 (а.с 12).

За вимогами ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вимогами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

05.06.2015 року позивачем на адресу відповідача направлено претензію (а.с. 13, 66) з вимогою відвантажити товар або повернути кошти.

За твердженням позивача, відповідач своїх зобов`язань за договором належним чином не виконав та не здійснив поставки товару та не повернув кошти (попередню оплату) в сумі 46620,00 грн., що й стало підставою для звернення останнього до суду.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню із наступних підстав.

Враховуючи приписи ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На час розгляду справи відповідач доказів повернення Позивачу суми авансу в розмірі 46620,00 грн., суду не надав.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги те, що факт перерахування коштів позивачем підтверджується належними доказами, а саме платіжним дорученням №5 від 25.03.2015 року (а.с.12), враховуючи те, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо поставки товару, чим суттєво порушив умови укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача передплати в сумі 46620,00 грн., які було перераховано відповідачу в якості авансу правомірна та обґрунтована, тому підлягає задоволенню.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивачем було нараховано за період з 08.04.2015 року по 23.06.2015 року: 3 % річні у розмірі 295,05 грн. та інфляційні у розмірі - 8578,08 грн. за період з 08.04.2015 року по 23.06.2015 року.

Щодо стягнення із відповідача, нарахованих позивачем 295,05 грн. - 3 % річних, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перевірку нарахування позивачем відповідачу 3% річних у сумі 295,05 грн. за період з 08.04.2015 року по 23.06.2015 року та встановлено, що нарахування здійснено не вірно. Оскільки позивачем відповідачу було виставлено претензію 05.06.2015 року, у відповідності до положень ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України відповідне нарахування має бути з 12.06.2015 року. Тому позовні вимоги в частині нарахування 3 % підлягають частковому задоволенню у розмірі 45,98 грн. за період з 12.06.2015 року по 23.06.2015 року та є таким що підлягає задоволенню.

В решті нарахованих 3 % річних 249,07 грн. слід відмовити.

Щодо нарахованої позивачем інфляційних втрат за період з 08.04.2015 року по 23.06.2015 року у розмірі - 8578,08 грн. суд виходив із наступного.

Позивачем також не враховано, що нарахування має бути здійснено з 12.06.2015 року.

Разом з тим, відповідно до п. 2.1. інформаційного листа ВГСУ 17.07.2012 № 01-06/928/2012, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) [див. постанову Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466 та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р].

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.02.2012 № 52/30).

Перевіривши правильність нарахування інфляційних втрат, суд дійшов висновку про відмову в позовних вимогах про стягнення інфляційних втрат, а саме в частині нарахування за період з 08.04.2015 року по 11.06.2015 року, як безпідставно нараховані. В частині нарахування за період з 12.06.2015 року 23.06.2015 року необгрунтованими, оскільки якщо термін прострочення виконання боржником грошового зобов'язання становить менше ніж місяць, то індекс інфляції при визначенні заборгованості не нараховується, як-то у даному разі 11 днів).

Тому, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні інфляційних втрат за період з 08.04.2015 року по 23.06.2015 року у розмірі - 8578,08 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України, у зв"язку із чим судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1536,38 грн.

Керуючись статтями 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Коммерс"( проспект Леніна, буд. 58, Дзержинський район, м. Харків, Харківська обл., 61072 ЄДРПОУ 37685667) на користь Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_2(юридична адреса: АДРЕСА_1, 73000 інд. код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ХОБ "Укргазбанк", МФО 320478) кошти за непоставлений товар в сумі 46620,00 грн., 3% річних у сумі 45,98 грн. та судовий збір у розмірі 1536,38 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті 3 % річних у сумі 249,07 грн. та інфляційних втрат у сумі - 8578,08 грн. - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повне рішення складено 11.09.2015 р.

Суддя О.О. Ємельянова