Рішення

від 21.10.2013 по справі 922/3516/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,   тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

---

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "21" жовтня 2013 р.Справа № 922/3516/13 Господарський суд Харківської області у складі: судді Аюпової Р.М.  при секретарі судового засідання Лобові Р.М. розглянувши справу за позовом  Публічного акціонерного товариства  "Банк Кіпру", м. Київ      до  1.Товариства з обмеженою відповідальністю  "Тандемстрой-2009",м. Харків ,    2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Алірус", м. Харків    про   стягнення коштів в розмірі 174733,65 грн. за участю представників сторін: не з"явились. ВСТАНОВИВ: Позивач - відкрите акціонерне товариство "Банк Кіпру", м. Київ звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів:  Товариства з обмеженою відповідальністю "Алірус", м. Харків, Товариства з обмеженою відповідальністю    "Тандемстрой-2009",м. Харків, в якому просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 15-219/2011 від 14.03.2011р. в сумі 174733,65 грн. та просить покласти на відповідачів судові витрати. Ухвалою господарського суду від 22 серпня 2013р.  прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 04.09.2013р. о 10:45 год. Залучено до участі у справі в якості третьої особи,  яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Фізичну особу Попкова Валерія Євгеновича, м. Харків. Ухвалами господарського суду від 04.09.2013р., 19.09.2013р., 14.10.2013р. розгляд справи відкладався, в зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідачів та з метою надання додаткових доказів по справі. У призначене судове засідання представник позивача не з'явився, матеріали справи містять заяву позивача (вх. №37793), в якій зазначено, що позивачем надані всі необхідні для розгляду справи письмові докази та просить розглядати справу за відсутністю представника ПАТ «Банк Кіпру» за наявними в справі матеріалами. Представники відповідачів та третя особа в призначене судове засідання не з'явились, про причину неявки суд не повідомили, необхідних для розгляду справи доказів суду не надали. У постанові пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Таким чином, суд вважає, що перший відповідач, другий відповідач та третя особа   належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів, покладений на сторони, тому суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи доказів та можливість розгляду справи без участі представників сторін  за наявними в ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 ГПК України. З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне. Як  вбачається з матеріалів справи, 14 березня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Кіпру» (позивач, банк, кредитор) та фізичною особою Попковим Валерієм Євгеновичем (третя особа, позичальник) було укладено кредитний договір № 15-219/2011 (Договір). Згідно умов цього договору, Банк надав позичальнику у тимчасове користування грошові кошти в сумі 229000,00 грн., а позичальник зобов'язався повернути цей кредит до 11 березня 2016 року (п. 1.1. кредитного договору) та сплачувати відсотки за його користування згідно графіку погашення кредиту. Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі та надав позичальнику кредит в сумі 229000,00 грн. Надання кредиту підтверджується виписками по особовому рахунку позичальника, які додані до матеріалів позовної заяви. Згідно із п. 1.1. кредитного договору, процентна ставка за користування кредитом складає 18,9 % процентів річних за строковою заборгованістю та 21,9 % процентів річних у разі порушення позичальником зобов'язань за кредитним договором. Згідно із п. 2.2.3. кредитного договору, Позичальник зобов'язався щомісяця до 27 числа кожного місяця сплачувати нараховані проценти шляхом внесення готівкових коштів до каси Банку або шляхом перерахування коштів на рахунок, зазначений у п. 2.2.1. цього Договору. Відповідно до п. 3.3.5. кредитного договору, Банк має право розірвати договір та достроково стягнути раніше наданий кредит, проценти за ними та можливі штрафні санкції, в тому числі і шляхом звернення стягнення на забезпечення в разі погіршення фінансового стану позичальника, затримок погашення кредиту та сплати процентів, ухилення від контролю з боку Банку, погіршення стану заставленого майна, а також у разі, якщо наданий кредит буде з різних підстав незабезпеченим. В забезпечення виконання кредитних зобов'язань позичальника, між ПАТ «Банк Кіпру» та ТОВ «Тандемстрой-2009» (другий відповідач у справі, поручитель) було укладено договір поруки № 15-219/2011-ПЗ від 14 березня 2011 року. Також в забезпечення виконання кредитних зобов'язань позичальника, між ПАТ «Банк Кіпру» та ТОВ «Алірус» (перший відповідач у справі, поручитель) було укладено договір поруки № 15-219/2011-П2 від 14 березня 2011 року. ТОВ «Тандемстрой -2009» та ТОВ «Алірус» виступили фінансовими поручителями по кредитному договору №15-219/2011 від 14.03.2011 року укладеного між ПАТ «Банк Кіпру» та Попковим Валерієм Євгеновичем. Як вбачається із п. 1.1. договорів поруки, поручителі зобов'язуються перед кредитором відповідати за виконання позичальником в повному обсязі грошових зобов'язань, що випливають з кредитного договору № 15-219/2011 від 14 березня 2011 року. Як свідчать матеріали справи, в порушення умов кредитного договору, в строки, встановлені п. 2.2.3. кредитного договору, позичальником не були сплачені Банку проценти за користування кредитними коштами, в результаті чого за кредитним договором станом на 08 серпня 2013 року утворилася заборгованість за простроченими процентами в розмірі 17 223,90 грн. Відповідно до наданих розрахунків, загальна заборгованість позичальника перед Банком станом на 08 серпня 2013 року становить 174 733,65 грн. та включає в себе: -          залишок за кредитом - 122 124,00 грн.; -          заборгованість за простроченим кредитом - 34 353,00 грн.; -          нараховані проценти за кредитом - 1 032,75 грн.; -          заборгованість по сплаті прострочених відсотків - 17 223,90 грн., Як свідчать матеріали справи, Банком на адресу ТОВ «Тандемстрой-2009» та ТОВ «Алірус» були направлені листи-попередження (вих. №0604-05/383 від 10.01.2013р. та  №0604-05/384 від 10.01.2013р. відповідно), з вимогою про сплату суми простроченої заборгованості за кредитом в тридцятиденний строк. Керівників ТОВ «Тандемстрой-2009» та ТОВ «Алірус» попереджено, що дана вимога є одночасно вимогою про дострокове стягнення всієї суми заборгованості за кредитним договором  №15-219/2011 від 14.03.2011 року. Проте, як зазначив позивач, зобов'язання за кредитним договором до теперішнього часу залишається невиконаним, внаслідок чого прострочена заборгованість станом на 08.08.2013р становить 174733,65 грн., що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом. Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного. За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.           У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.           Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України). Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених  цим кодексом.           Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України). Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України). Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності зі ст. 204 Цивільного кодексу України договори (кредитний та поруки) укладені між його сторонами, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі)           Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. У відповідності до ст. 345 Господарського кодексу України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту. Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. У відповідності до п. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець  має  право  на  одержання  від  позичальника процентів від суми позики,  якщо інше не встановлено договором або законом.  Розмір  і  порядок  одержання  процентів  встановлюються договором.   За користування кредитом сторонами були встановлені проценти по кредитному договору -    у розмірі 18,9% річних. Пунктом 1 ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Частиною  2 ст. 1050 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо   договором   встановлений   обов'язок   позичальника  повернути   позику   частинами   (з   розстроченням),  то  в  разі прострочення повернення чергової частини  позикодавець  має  право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів,  належних йому відповідно до статті  1048  цього Кодексу. Ст. 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором. За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. Відповідно до ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору. З правового аналізу вказаних норм вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. Частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Пунктом  3.3.5. кредитного договору, Банк має право розірвати договір та достроково стягнути раніше наданий кредит, проценти за ними та можливі штрафні санкції, в тому числі і шляхом звернення стягнення на забезпечення в разі погіршення фінансового стану позичальника, затримок погашення кредиту та сплати процентів, ухилення від контролю з боку Банку, погіршення стану заставленого майна, а також у разі, якщо наданий кредит буде з різних підстав незабезпеченим. Матеріалами справи встановлено, що третя особа у справі систематично порушував строки внесення, передбачених графіками  платежів по кредиту та відсоткам. З матеріалів справи вбачається, що в  забезпечення виконання кредитних зобов'язань позичальника, між ПАТ «Банк Кіпру» та ТОВ «Тандемстрой-2009» (другий відповідач у справі, поручитель) було укладено договір поруки № 15-219/2011-ПЗ від 14 березня 2011 року. Також в забезпечення виконання кредитних зобов'язань позичальника, між ПАТ «Банк Кіпру» та ТОВ «Алірус» (перший відповідач у справі, поручитель) було укладено договір поруки № 15-219/2011-П2 від 14 березня 2011 року. Згідно ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Ст. 540 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки. Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України, в разі солідарного обов'язку боржників, кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом так і від будь-кого з них окремо. Згідно з п. 4.1. договорів поруки від 14.03.2011р. позичальник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. З зазначеного вбачається, що банк (позивач), на підставі ч  2 ст. 1050 Цивільного кодексу України та п. 3.3.5. кредитного договору правомірно пред'явив вимогу до відповідачів  щодо дострокового повернення кредиту, процентів за кредитним договором . Як вбачається із розрахунку позивача, наданого до господарського суду  заборгованість позичальника станом на 18.08.2013р. року за кредитним договором від 14.11.2011р. складає 174 733,65 грн. та включає в себе: -          залишок за кредитом - 122 124,00 грн.; -          заборгованість за простроченим кредитом - 34 353,00 грн.; -          нараховані проценти за кредитом - 1 032,75 грн.; -          заборгованість по сплаті прострочених відсотків - 17 223,90 грн., Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі  його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.           Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться,  та враховуючи те, що відповідачі та третя особа не надали суду жодного документу, який б підтверджував сплату заборгованості по кредиту та по відсоткам по кредитному договору,  суд дійшов висновку про те, що позовна вимога в частині стягнення боргу за кредитним договором №15-219/2011 від 14.03.2011 року. В сумі  174 733,65 грн. (залишок за кредитом - 122124,00 грн.; заборгованість за простроченим кредитом - 34 353,00 грн.;           нараховані проценти за кредитом - 1032,75 грн.;          заборгованість по сплаті прострочених відсотків - 17 223,90 грн.), правомірна та обґрунтована, як така, що не спростована відповідачем та підтверджена належними доказами, тому підлягає задоволенню. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір покладається на відповідача- 1 та відповідача-2 в рівних частках. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 345, 509, 525, 540, 543, 610, 611, 612, 626, 629, 651, 1046, 1048, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 179 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -       ВИРІШИВ: Позов задовольнити повністю. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандемстрой-2006" (72500, Запорізька область, Якимівський район, смт. Якимівка, вул. Революції, 138, код ЄДРПОУ 36371710) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Алірус" (61141, м. Харків, вул. Клочківська, 193, оф. 3, код ЄДРПОУ 34758323) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" (03035, м. Київ, вул. Урицького, 45, код ЄДРПОУ 19358784) заборгованість за кредитним договором №15-219/2011 від 14.03.2011р. в сумі 174733,65 грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандемстрой-2006" (72500, Запорізька область, Якимівський район, смт. Якимівка, вул. Революції, 138, код ЄДРПОУ 36371710) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" (03035, м. Київ, вул. Урицького, 45, код ЄДРПОУ 19358784) судовий збір в розмірі 1747,34 грн. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Алірус" (61141, м. Харків, вул. Клочківська, 193, оф. 3, код ЄДРПОУ 34758323) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" (03035, м. Київ, вул. Урицького, 45, код ЄДРПОУ 19358784) судовий збір в розмірі 1747,34 грн. Видати накази  після набрання рішенням законної сили. Повне рішення складено 28.10.2013 р. Суддя  Аюпова Р.М. справа №922/3516/13