Рішення

від 07.09.2015 по справі 911/4720/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2015 р. Справа № 911/4720/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сурбіс», м. Київ

до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, Київська обл., м. Бориспіль

про стягнення 679990,36 грн.

Суддя Наріжний С.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Біленко С.Б. - довіреність б/№ від 20.01.2015 р.;

Суслов В.Ю. - керівник згідно з Витягу з ЄДРПОУ № 18668156 від 14.05.2014 р.;

від відповідача: Парикожка О.І. - довіреність № 1.23-5 від 27.01.2015 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

до господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Сурбіс» (далі - позивач) з позовом до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (далі - відповідач) про стягнення 679990,36 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за договором № 7.1-352/2014 від 08.04.2014 р. про надання послуг, щодо оплати наданих послуг. У зв'язку з цим Позивач просить суд стягнути з Відповідача 679990,36 грн. заборгованості, з якої: 672000,00 грн. основного боргу, 6443,84 грн. - пені та 1546,52 грн. - 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.11.2014 р. порушено провадження у справі № 911/4720/14 та призначено її до розгляду на 24.11.2014 р. В подальшому розгляд справи відкладався, строк розгляду справи продовжувався судом.

16.01.2015 р. через відділ діловодства суду надійшло клопотання Позивача від 15.01.2015 р. № 15-01-15 (вх. № 840/15) про залучення додаткових доказів, а саме розроблених Позивачем на виконання вимог договору документів.

26.01.2015 р. через відділ діловодства суду надійшов відзив Відповідача від 23.01.2015 р. № 3.4.4-17 (вх. № 1530/15) на позов, з доданими документами.

В судовому засіданні 26.01.2015 р. суд заслухав пояснення представників сторін. Позивач позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Відповідач проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві. Зокрема Відповідачем було поставлено під сумнів якість наданих Позивачем за договором послуг.

Ухвалою суду від 26.01.2015 р. у справі призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; провадження у справі зупинено до закінчення судової експертизи і отримання господарським судом висновку експерта.

19.02.2015 р. на адресу господарського суду Київської області згідно листа Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 1947-15 від 18.02.2015 р. про неможливість проведення експертного дослідження надійшли матеріали справи № 911/4720/14.

Ухвалою суду від 02.03.2015 р. поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду на 01.04.2015 р.

01.04.2015 р. через відділ діловодства суду надійшло клопотання Відповідача від 01.04.2015 р. № 3.4.4-108 (вх. № 7316/15) про призначення судової експертизи та доручення її проведення Дніпропетровському або Харківському НДІ судових експертиз.

01.04.2015 р. через відділ діловодства суду надійшли заперечення Позивача від 31.03.2015 р. б/№ (вх. № 7318/15) на відзив Відповідача на позов та письмові пояснення від 31.03.2015 р. б/№ (вх. № 7320/15) по суті позову.

У судовому засіданні представник Позивача просив суд доручити проведення судової експертизи ТОВ «Сертифікаційний центр «Стандарт», яке є органом оцінки відповідності, акредитованим Національним агентством з акредитації України (НААУ) на відповідність вимогам ISO/IEC 17021:2011 в різних сферах, в тому числі й міжнародного стандарту ISO/IEC 27001:2013. Представник Відповідача просив доручити проведення експертизи Харківському НДІ судових експертиз.

У судовому засіданні 01.04.2015 р. було оголошено перерву до 06.04.2015 р., зокрема у зв'язку з потребою визначення того, чи є ТОВ «Сертифікаційний центр «Стандарт» експертною установою.

06.04.2015 р. у судовому засіданні представник Позивача надав лист ТОВ «Сертифікаційний центр «Стандарт» від 06.04.2015 р. № 06-04/15-1, згідно якого зазначеною установою було повідомлено про залучення для проведення відповідної експертизи судового експерта Урденка Олександра Георгійовича (свідоцтво експерта № 901, термін дії свідоцтва до 24.11.2015 р., вид експертизи: інженерно-технічна експертиза, вид експертної діяльності 10.9 дослідження комп'ютерної техніки та програмних продуктів та 10.17 дослідження телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів).

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.04.2015 р. у справі № 911/4720/14 призначено судову експертизу, проведення якої доручено судовому експерту ТОВ «Сертифікаційний центр «Стандарт» Урденку Олександру Георгійовичу (свідоцтво експерта № 901, термін дії свідоцтва до 24.11.2015 р.); обов'язок оплати судової експертизи покладено на Позивача, а також зупинено провадження у справі.

11.08.2015 р. на адресу господарського суду Київської області від ТОВ «Сертифікаційний центр «Стандарт» повернулись матеріали справи № 911/4720/14 разом із висновком № 11-08/15 експертного дослідження комп'ютерної техніки та програмних продуктів від 07.08.2015 р.

Ухвалою суду від 13.08.2015 р. поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду на 07.09.2015 р.

07.09.2015 р. через відділ діловодства суду надійшло клопотання Позивача (вх. № 20701/15) про залучення додаткових доказів, зокрема щодо проведення та оплати судової експертизи, витрати за проведення якої у сумі 82000,00 грн. Позивач просить покласти на Відповідача.

В судове засідання 07.09.2015 р. з'явились представники Позивача та Відповідача і надали пояснення у справі. Позивач позов підтримав та просив задовольнити повністю. Представник Відповідача проти позову заперечив та просив відмовити у задоволенні позову повністю з підстав викладених у відзиві.

Згідно з ч. 2 ст. 82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У судовому засіданні 07.09.2015 р. після виходу з нарадчої кімнати судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Детально розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

08.04.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сурбіс» (виконавець, позивач у справі) та Державним підприємством обслуговування повітряного руху України (замовник, відповідач у справі) укладено договір на надання послуг № 7.1-352/2014 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1.) виконавець зобов'язується надати і здати замовнику, а останній зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги з розробки системи управління інформаційною безпекою для Корпоративної системи управління Украероруху та навчання відповідальних осіб замовника, відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO/IEC 27001:2013.

Згідно п. 1.2. Договору, метою надання послуг є розробка системи управління інформаційною безпекою (СУІБ) для Корпоративної системи управління (КСУ) Украероруху для її подальшого впровадження та сертифікації на відповідність вимогам стандарту ISO/IEC 27001:2013.

Ціна договору становить 960000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 160000,00 грн. Складові ціни договору узяті за звичайною ціною, зокрема: ціна послуг становить: 942000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 157000,00 грн.; ціна послуг за навчання відповідальних осіб становить 18000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 3000,00 грн. (ціна за навчання однієї особи становить 900,00 грн. з ПДВ), що узгоджено сторонами у п. 3.1. Договору.

Так, згідно п. 3.2. Договору, оплата за договором здійснюється в національній валюті України, у безготівковій формі шляхом перерахування замовником відповідної грошової суми на поточний рахунок виконавця.

Пунктом 3.3. Договору встановлено, що замовник здійснює попередню оплату у розмірі 30% від ціни договору не пізніше 20-ти робочих днів з дати отримання від виконавця рахунку-фактури, оформленого належним чином після набуття чинності договору.

Відповідно до п. 3.4. Договору, остаточну оплату у розмірі 70% за надані послуги замовник сплачує виконавцю не пізніше 20-ти робочих днів з дати отримання від виконавця рахунку-фактури, оформленого належним чином після підписання акту здачі-приймання наданих послуг та акту здачі-приймання послуг з навчання.

Згідно з п. 4.1. Договору, датою початку надання послуг за договором вважається дата отримання попередньої оплати виконавцем згідно з п. 3.3.

У відповідності до умов п. 3.3. Договору Відповідачем було здійснено попередню оплату 30% від ціни Договору, що становить 288000,00 грн., у т.ч. 48000,00 грн. ПДВ згідно рахунку № 1 від 06.05.2014 р.

Відповідно до п. 10.1. Договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання своїх зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем було надано Відповідачу передбачені Договором послуги на загальну суму 960000,00 грн., що підтверджується копією підписаного та скріпленого печатками сторін акту здачі - приймання наданих послуг № 1 від 05.09.2014 р.

Втім Відповідачем свої зобов'язання за Договором щодо остаточного розрахунку у розмірі 70% від ціни Договору у сумі 672000,00 грн. виконано не було.

Заперечуючи проти позову, Відповідач у відзиві на позов зазначає, що у зв'язку зі зміною керівного складу підприємства у липні 2014 р. була проведена перевірка усіх діючих договорів з контрагентами на їх відповідність щодо якості наданих послуг, вартості та вимог міжнародних стандартів ISO/IEC 27001:2013. У зв'язку з тим, що було виявлено невідповідність наданих послуг щодо вартості та їх якості, Відповідач звернувся до експертної установи ТОВ «ІТ-консалтинг». За результатом експертного висновку визначено невідповідність наданих послуг чинному законодавству України, а також невідповідність стандарту ISO/IEC 27001:2013. На підставі цього Відповідач вважає, що договір, який укладений між сторонами, є недійсним.

Втім вказана позиція Відповідача є безпідставною, оскільки з висновку судової експертизи, що проводилась у даній справі - № 11-08/15 експертного дослідження комп'ютерної техніки та програмних продуктів від 07.08.2015 р. вбачається, що надані Позивачем послуги на підставі договору № 7.1-352/2014 від 08.04.2014 р., та оформлені актом № 1 від 05.09.2014 р. відповідають вимогам міжнародного стандарту ISO/IEC 27001:2013 та умовам, обумовленим Договором, а питання щодо визначення ціни наданих послуг є прерогативою сторін договору при його укладенні та підписанні.

Також суд відзначає, що Договір № 7.1-352/2014 від 08.04.2014 р. є чинним, не оскаржений та не визнаний судом недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач звертався до Відповідача з претензією від 10.10.2014 р. № 14-10-10 щодо оплати заборгованості за Договором, проте Відповідачем вказана претензія залишена без реагування.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що на момент розгляду спору у суді Позивачем підтверджено належними і допустимими доказами заборгованість Відповідача за Договором у сумі 672000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про доведеність існування боргу Відповідача перед Позивачем щодо оплати наданих за Договором послуг у розмірі 672000,00 грн., а відтак заявлена позовна вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім цього Позивачем у позовній заяві заявлено вимоги щодо стягнення пені за Договором у розмірі 6443,84 грн.

Частиною першою ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини першої ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6.3. Договору встановлено, що у разі прострочення оплати наданих послуг замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.

Перевіривши правильність нарахування Позивачем пені, судом встановлено, що наданий Позивачем розрахунок є обґрунтованим та арифметично вірним, а отже вимога Позивача про стягнення з Відповідача пені за період з 04.10.2014 р. по 31.10.2014 р. підлягає задоволенню повністю в сумі 6443,84 грн.

Також у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем грошового зобов'язання за Договором, Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача 1546,52 грн. 3 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування Позивачем 3% річних, судом встановлено, що наданий Позивачем розрахунок є обґрунтованим та арифметично вірним, а отже вимога Позивача про стягнення з Відповідача 3% річних за період з 04.10.2014 р. по 31.10.2014 р. підлягає задоволенню повністю в сумі 1546,52 грн.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України судові витрати у сумі 95599,81 грн., у тому числі 13599,81 грн. судового збору за подачу позову та 82000,00 грн. витрат за проведення судової експертизи, покладаються на Відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (08307, Київська обл., м. Бориспіль, Аеропорт; код ЄДРПОУ 19477064) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сурбіс» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 57/3; код ЄДРПОУ 32826695) 672000 (шістсот сімдесят дві тисячі) грн. 00 коп. основного боргу, 6443 (шість тисяч чотириста сорок три) грн. 84 коп. пені, 1546 (одну тисячу п'ятсот сорок шість) грн. 52 коп. 3 % річних, 82000 (вісімдесят дві тисячі) грн. 00 коп. витрат на проведення судової експертизи та 13599 (тринадцять тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 81 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата виготовлення та підписання рішення 11.09.2015 р.

Суддя С.Ю. Наріжний