Рішення

від 08.09.2015 по справі 910/10082/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.09.2015Справа №910/10082/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., при секретарі судового засідання Нечай О.Н., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/10082/15

за позовом заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Ві Ай Бі Груп», м. Київ,

про стягнення 3 417 335,39 грн.,

за участю представників:

позивача - Пантюхов О.В. (посвідчення № 032439 від 18.06.2013);

позивача - Глазунов М.Ю. (довіреність від 05.12.2014 № 220/1003/д);

відповідача - Сокольська О.О. (довіреність від 01.04.2015 № б/н ) .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - Міністерство) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Ві Ай Бі Груп» (далі - Товариство) про стягнення 3 417 335, 39 грн. пені та штрафу за порушення умов договору від 21.08.2014 № 342/4/6/6 (далі - Договір).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2015 № 910/10082/15 позовну заяву Заступника військового прокурора Центрального регіону України повернуто без розгляду на підставі пункту 6 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 апеляційну скаргу заступника військового прокурора Центрального регіону України задоволено, ухвалу суду від 23.04.2015 скасовано, матеріали справи № 910/10082/15 передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.

За результатами автоматичного розподілу справу № 910/10082/15 передано судді Курдельчуку І.Д. для розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2015 порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 04.08.2015.

04.08.2015 відповідач подав суду відзив на позовну заяву та документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

У судовому засіданні 04.08.2015 було оголошено перерву до 18.08.2015, відповідно до статті 77 ГПК України.

18.08.2015 відповідач подав суду заяву про зменшення розміру штрафу та пені в порядку статті 83 ГПК України, а саме: штрафу до 81 365,13 грн. та пені до 89 501,64 грн.

Представники сторін у судовому засіданні 18.08.2015 заявили клопотання про продовження строку розгляду спору.

Суд визнав клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2015 було продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів.

У судовому засіданні 18.08.2015 було оголошено перерву до 08.09.2015, відповідно до статті 77 ГПК України.

07.09.2015 відповідач подав суду письмові пояснення та заяву про долучення до матеріалів справи судової практики.

Представники прокуратури та позивача у судовому засіданні 08.09.2015 надали пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав заяву про зменшення пені та штрафу в порядку статті 83 ГПК України та статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Представники позивача та прокуратури проти зменшення пені та штрафу заперечували, проте письмових пояснень суду не подали.

У судовому засіданні 08.09.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

21.08.2014 Міністерством (замовник) та Товариством (постачальник) було укладено Договір, за умовами якого:

- постачальник зобов'язується у 2014 році поставити замовникові шини та камери гумові нові (пневматичні шини до автомобільної техніки; далі - продукція) (пункт 1.1 Договору);

- продукцію постачальник зобов'язується поставити у кількості, в терміни та за цінами, які зазначені у специфікації, що є невід'ємною частиною Договору (додаток № 1), а замовник - прийняти та оплатити таку продукцію (пункт 1.2 Договору);

- обсяг закупівлі продукції може бути зменшений від реального фінансування видатків. Замовник може зменшити обсяги закупівлі продукції в залежності від реального фінансування видатків на цілі, що передбачено специфікацією (додаток № 1). Замовник у 10-тиденний строк з дня отримання інформації про зменшення бюджетних призначень на цілі, передбачені умовами Договору (у межах загального обсягу закупівлі за Договором), письмово повідомляє постачальника про зменшення обсягу закупівлі продукції, на підставі якого сторони вносять відповідні зміни до Договору на підставі додаткової угоди (пункт 1.3 Договору);

- ціна Договору становить 33 169 822,80 грн., у тому числі ПДВ (20%) у сумі 5 528 303,80 грн. Ціна за одиницю продукції - відповідно специфікації (пункт 3.1 Договору);

- строк поставки продукції, передбаченого специфікацією, що є невід'ємною частиною Договору (додаток № 1), не пізніше 30.10.2014, за лотом № 13 до 30.11.2014; місце поставки (передачі) продукції є військова частина А 3193 (с. Дубіївка, Черкаської області) (пункт 5.1 Договору);

- постачальник, не пізніше ніж за три доби, письмово повідомляє (надає оповіщення) замовника та вантажоодержувача про дату постачання продукції. Дозволяється постачання продукції партіями (пункт 5.3 Договору);

- належним виконанням сторонами Договору є підписаний акт взаєморозрахунків (поставки продукції), який є невід'ємною частиною Договору (пункт 5.7 Договору);

- постачальник зобов'язаний забезпечити поставку продукції у строки, встановлені Договором (підпункт 6.3.1 пункту 6.3 Договору);

- сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення Договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна) (пункт 8.1 Договору);

- Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2014, а в частині проведення розрахунків - до повного їх виконання (пункт 10.1 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - начальником Центрального автомобільного управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України Сергієм Олександром Петровичем, який діяв на підставі довіреності від 16.07.2014 № 220/487/д, та від відповідача - директором Шипуліним Олексієм Ігоровичем, який діяв на підставі статуту, та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Отже, укладений позивачем і відповідачем договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини п'ятої статті 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, зокрема крім випадку продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.

Відповідно до специфікації мало бути поставлено чотири найменування продукції, зокрема:

- лот № 2 - 8.40-15, аналог мод. Я-192, покришка з камерою, підвищеної прохідності в кількості 660 шт., загальною вартістю (з ПДВ) 824 986,80 грн.;

- лот № 13 - R21 400/85 (1220x400-533) аналог мод. ИП-184-1, покришка з камерою та обідною стрічкою, діагональна, підвищеної прохідності з регулюючим тиском в кількості 3 000 шт., загальною вартістю (з ПДВ) 17 298 000 грн.;

- лот № 15 - 21.5/75 R 21, аналог мод. ИД-370, покришка з камерою та обідною стрічкою, діагональна, підвищеної прохідності з регулюючим тиском в кількості 140 шт., загальною вартістю (з ПДВ) 1 390 872 грн.;

- лот № 17- 385/55R22.5 укомплектована колесом без дисковим аналог 1025x420-457. мод. К-83А.У, покришка з камерою та обідною стрічкою, діагональна н.с.-16 в кількості 1190 шт. загальною вартістю (з ПДВ) 13 655 964 грн.

15.12.2014 сторонами було укладено додаткову угоду № 4 до Договору, за умовами якої узгоджено зменшити ціну Договору до 23 247 179,04 грн. та обсяги продукції за лотом № 13 з 3 000 одиниць до 1 094.

Замовник здійснив передоплату та перерахував на користь відповідача грошові кошти у сумі 7 266 458,64 грн.

Постачальник належним чином зобов'язання з поставки продукції у сторк не виконав та остаточну поставку продукції за лотом № 13 здійснив лише 23 грудня 2014 року, що підтверджується такими актами приймання: від 02.12.2014 №347; від 12.12.2014 №369; від 16.12.2014 №373; від 23.12.2014 №383.

Також, Товариством були порушені строки поставки продукції за лотом № 17 та остаточно відвантажено продукцію у кількості 1 190 шт. 23 грудня 2014 року.

Міністерство зверталося до постачальника з вимогою виконати обов'язок в натурі та попереджало про застосування до останнього негативних наслідків за невиконання зобов'язання у вигляді нарахування пені та штрафу (лист від 30.10.2014 №342/4/4/522 та лист від 01.12.2014 №342/4/4/546).

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач в обумовлені Договором строки (до 30.10.2014 та до 30.11.2014) поставку продукції у повному обсязі не здійснив.

Посилання відповідача на пункт 1.1 Договору, в якому вказано про поставку продукції у 2014 році, є необґрунтованими, оскільки пунктом 5.1 сторони деталізували строки поставки, а саме: не пізніше 30.10.2014 та за лотом № 13 до 30.11.2014.

Відповідач, заперечуючи проти позову, також посилався на обставини, які зумовили неможливість поставки продукції у повному обсязі, у зв'язку з незадоволенням виробниками автошин заявок Товариства.

Вказане не є підставою для звільнення від відповідальності в порядку розділу 8 Договору, а зазначені відповідачем обставини - обставинами непереборної сили.

Доводи Товариства щодо зміни істотних умов Договору шляхом укладення додаткових угод і як наслідок не прострочення строку поставки є безпідставними, оскільки додатковими угодами зменшувалась ціна Договору та об'єм продукції, а не строки її поставки.

Заступник прокурора та позивач просили суд стягнути з відповідача: 1 790 032,86 грн. пені (період нарахування за лотом № 13 з 01.12.2014 по 23.12.2014; період нарахування за лотом № 17 з 31.10.2014 по 23.12.2014) та 1 627 302,53 грн. штрафу.

Відповідно до частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Пунктом 3 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 Договору за порушення строків поставки продукції та за порушення строків усунення недоліків (дефектів), виявлених замовником протягом гарантійного строку експлуатації, визначені в акті усунення недоліків, постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1% ціни Договору за кожний день прострочення. За прострочення поставки понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості Договору за кожний місяць прострочення.

Відповідно до частини другої статті 213 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно з частиною четвертою статті 231 ГК України, штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Так, перевіривши здійснені розрахунки пені та штрафу, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні.

Разом з тим, відповідач подав суду заяву про зменшення штрафних санкцій в порядку статті 83 ГПК України та статті 233 ГК України.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Пунктом 3.17.4 Постанови № 18 передбачено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У зазначеній нормі ГПК України йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 ЦК України).

Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 ЦК України і статтею 233 ГК України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

На підтвердження незадовільного фінансового стану Товариства відповідачем було подано належним чином засвідчену копію фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва станом на 31.08.2015, з якого вбачається те, що поточні зобов'язання у сумі 4 137,9 тис. грн. перевищують ліквідні оборотні активи у сумі 3 445,3 тис. грн. на 692,6 тис. грн.

Суд приймає до уваги: повне виконання відповідачем умов Договору щодо обсягів поставки продукції (з урахуванням додаткових угод); прострочення поставки за двома лотами з чотирьох; прострочення поставки продукції на 23 дні щодо лоту № 13 та на 54 дні щодо лоту № 17; відсутність доказів понесення позивачем збитків у зв'язку з невиконанням умов Договору щодо строків поставки.

Разом з тим, заявлене відповідачем зменшення сум штрафних санкцій (81 365,13 грн. штрафу та 89 501,64 грн. пені) документально не підтверджені.

Оскільки прострочення поставки продукції підтверджено документально, з урахуванням принципу справедливості та з метою збереження економічної стабільності Товариства, Господарський суд міста Києва дійшов до висновку про зменшення штрафних санкцій на 50 %, часткове задоволення вимог та стягнення з відповідача 895 016, 43 грн. пені і 813 651,26 грн. штрафу.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Частиною третьою статті 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру заявлених позовних вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент заявлення позову) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1 827 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (73 080 грн.).

Отже, на відповідача покладається судовий збір у сумі 68 346,71 грн.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ві Ай Бі Груп» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4 А; ідентифікаційний код: 38825508) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6; ідентифікаційний код: 00034022): 895 016 (вісімсот дев'яносто п'ять тисяч шістнадцять) грн. 43 коп. пені та 813 651 (вісімсот тринадцять тисяч шістсот п'ятдесят одну) грн. 26 коп. штрафу.

3. У решті позовних вимог відмовити.

4.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ві Ай Бі Груп» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4 А; ідентифікаційний код: 38825508) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, в доход державного бюджету України 68 346 (шістдесят вісім тисяч триста сорок шість) грн. 71 коп. судового збору.

5. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 14.09.2015.

Суддя І.Д. Курдельчук