Постанова

від 19.10.2015 по справі 910/10082/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2015 р. Справа№ 910/10082/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Жук Г.А.

суддів: Сухового В.Г.

Агрикової О.В.

при секретарі судового засідання Барболіній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну б/н від 22.09.2015року Товариства з обмеженою відповідальністю «Ві Ай Бі Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2015 року

у справі № 910/10082/15 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовомЗаступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ві Ай Бі Груп»

про стягнення 3417335,39грн

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Глазунов М.Ю., довіреність №220/1003/д від 05.12.2014року

від відповідача: Сокольська О.О., довіреність б/н від 01.04.2015року

від Прокуратури: Пантюхов О.В., посвідчення №032439 від 11.03.2015року

ВСТАНОВИВ:

Заступник військового прокурора Центрального регіону України звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (позивач у справі) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ві Ай Бі Груп» (відповідач у справі) про стягнення 3417335,39грн (а.с. 26-30).

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем визначених договором про закупівлю за державні кошти №342/4/6/6 від 21.08.2014року строків поставки продукції, що згідно п. 7.3.1. договору є підставою для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ві Ай Бі Груп» 1790032,86грн пені та 1627302,53грн штрафу .

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.09.2015року у справі №910/10082/15 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ві Ай Бі Груп» 895016грн 43 коп. пені та 813651грн26коп.штрафу. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ві Ай Бі Груп» в доход Державного бюджету України 68346грн.71 коп. судового збору. В іншій частині позову відмовлено (а.с. 216-223).

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами факту прострочення поставки товару, що становив предмет договору про закупівлю за державні кошти №342/4/6/6 від 21.08.2014року, а відтак правомірністю заявленої вимоги про стягнення пені та штрафу за порушення строків поставки. Разом з цим, Господарський суд міста Києва, встановивши відсутність доказів понесення позивачем збитків у зв`язку з несвоєчасною поставкою продукції, враховуючи майновий стан сторін, відповідно до приписів ст. 233 ГК України, ст. 83 ГПК України зменшив штрафні санкції на 50% та задовольнив позов частково.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ві Ай Бі Груп» подав апеляційну скаргу б/н від 22.09.2015року, в якій просить змінити рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2015 року у справі №910/10082/15, зменшивши розмір штрафу, який підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ві Ай Бі Груп» до 81365,13грн та зменшивши розмір пені до 89501,64грн.

В поданій апеляційній скарзі відповідач зазначає, що встановлені судом обставини справи, згідно приписів ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, були достатніми підставами для зменшення розміру заявлених до стягнення пені та штрафу не до 50%, а до 5%, як просив відповідач у клопотанні від 17.08.2015року (а.с. 182-185), однак місцевий господарський суд не врахував всіх обставин наведених Товариством з обмеженою відповідальністю «Ві Ай Бі Груп» та необґрунтовано зменшив розмір штрафних санкцій лише на 50%.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2015року апеляційну скаргу б/н від 22.09.2015року Товариства з обмеженою відповідальністю «Ві Ай Бі Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2015 року у справі №910/10082/15 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Жук Г.А., суддів: Мальченко А.О., Сухового В.Г. та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 19.10.2015 року.

У зв`язку з перебуванням судді Мальченко А.О. на лікарняному, Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2015року справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Жук Г.А., судді Агрикова О.В., Суховий В.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2015року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ві Ай Бі Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2015року у справі №910/10082/15 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів.

У судовому засіданні 19.10.2015року представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив змінити рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2015 року у справі №910/10082/15, зменшивши розмір штрафу, який підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ві Ай Бі Груп» до 81365,13грн та зменшивши розмір пені до 89501,64грн.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні 19.10.2015року заперечили проти доводів апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ві Ай Бі Груп», просили апеляційний господарський суд рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2015року у справі №910/10082/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв`язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

21.08.2014року між Міністерством оборони України (замовник за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ві Ай Бі Груп» (постачальник за договором, відповідач у справі), відповідно до рішення комітету з конкурсних торгів (протокол від 12.08.2014року №75/254/17) щодо визначення переможця переговорної процедури на закупівлю шин та камер гумових нових та до розпорядження КМУ від 23.03.2014року №244-р, від 17.04.2014року №383-р, було укладено договір про закупівлю за державні кошти №342/4/6/6 (далі договір, а.с. 31-36).

Відповідно до п.п. 1.1.-1.2. договору постачальник зобов`язався у 2014 році поставити замовникові шини та камери гумові нові (пневматичні шини до автомобільної техніки; далі - продукція). Продукцію постачальник зобов`язався поставити у кількості, в терміни та за цінами, які зазначені у специфікації, що є невід`ємною частиною договору (додаток № 1), а замовник прийняти та оплатити таку продукцію.

Пунктом 1.3. договору погоджено, що обсяг закупівлі продукції може бути зменшений залежно від реального фінансування видатків. Замовник може зменшити обсяги закупівлі продукції в залежності від реального фінансування видатків на цілі, що передбачено специфікацією (додаток № 1). Замовник у 10-тиденний строк з дня отримання інформації про зменшення бюджетних призначень на цілі, передбачені умовами договору (у межах загального обсягу закупівлі за договором), письмово повідомляє постачальника про зменшення обсягу закупівлі продукції, на підставі якого сторони вносять відповідні зміни до договору на підставі додаткової угоди.

Згідно п. 3.1. договору його ціна становить 33169822,80грн, у тому числі ПДВ (20%) у сумі 5528303,80грн. Ціна за одиницю продукції відповідно специфікації.

Ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору строк поставки продукції, передбаченого специфікацією, що є невід`ємною частиною договору (додаток № 1), не пізніше 30.10.2014, за лотом № 13 до 30.11.2014. Місце поставки (передачі) продукції є військова частина НОМЕР_1 (с. Дубіївка, Черкаської області) (пункт 5.1 договору).

Обов`язок постачальника забезпечити поставку продукції у передбачені договором строки, визначений також у підпункті 6.3.1 пункту 6.3 договору.

Згідно п. 10.1. договору, він набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2014, а в частині проведення розрахунків - до повного їх виконання.

Відповідно до специфікації (Додаток №1 до договору) відповідач повинен був поставити чотири найменування продукції, а саме:

- лот № 2 - 8.40-15, аналог мод. Я-192, покришка з камерою, підвищеної прохідності в кількості 660 шт., загальною вартістю (з ПДВ) 824986,80 грн;

- лот № 13 - R21 400/85 (1220x400-533) аналог мод. ИП-184-1, покришка з камерою та обідною стрічкою, діагональна, підвищеної прохідності з регулюючим тиском в кількості 3 000 шт., загальною вартістю (з ПДВ) 17298000 грн;

- лот № 15 - 21.5/75 R 21, аналог мод. ИД-370, покришка з камерою та обідною стрічкою, діагональна, підвищеної прохідності з регулюючим тиском в кількості 140 шт., загальною вартістю (з ПДВ) 1390872грн;

- лот № 17- 385/55R22.5 укомплектована колесом бездисковим аналог 1025x420-457. мод. К-83А.У, покришка з камерою та обідною стрічкою, діагональна н.с.-16 в кількості 1190 шт. загальною вартістю (з ПДВ) 13655964грн.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи Актів приймання, продукція за лотами №2 та №15 була поставлена Товариством з обмеженою відповідальністю «Ві Ай Бі Груп» своєчасно у строк до 30.10.2014року (згідно Актів №216 від 30.09.2014року а.с. 55, № 107 від 27.08.2014року а.с. 51, №217 від 30.09.2014року а.с.56 та №232 від 02.10.2014року а.с. 02.10.2014року).

Продукція за лотом №17, яка повинна була бути поставлена до 30.10.2014року та за лотом №13 до 30.11.2014року, у зазначений строк була поставлена відповідачем лише частково, що підтверджується Актами приймання №261 від 16.10.2014року, №271 від 22.10.2014року (а.с. 59-60), № 115 від 01.09.2014року, №127 від 05.09.2014року, №175 від 19.09.2014року та №229 від 01.10.2014року ( а.с. 52-54, 57).

В подальшому листами вих №07-01-14/1 від 07.10.2014року та вих №22-10-14/1 від 22.10.2014року (а.с.168-172) Товариство з обмеженою відповідальністю «Ві Ай Бі Груп» зверталось до Міністерства оборони України з пропозицією внести зміни до договору щодо вартості продукції та продовження терміну її поставки.

В результаті переговорів між сторонами були підписані: Додаткова угода №1 від 29.10.2014року, якою сторони змінили п. 4.4. договору щодо порядку здійснення оплати (а.с. 37); Додаткова угода №2 від 12.12.2014року щодо внесення змін до ціни договору (Специфікації до договору та п. 7.3.1. договору (а.с. 38-40); Додаткова угода №3 від 12.12.2014року щодо внесення змін до порядку оплати за договором (а.с. 41) та Додаткова угода № 4 від 15.12.2014року ( а.с. 42-44), якою внесли зміни до п. 3.1. договору, визначивши ціну договору в сумі 23247179,04грн (в т.ч. ПДВ) та внесли зміни до специфікації.

Остаточну поставку, визначеної договором продукції за лотами №17 та №13 у обсягах, визначених договором з урахуванням внесених змін, відповідач здійснив лише протягом листопада-грудня 2014 року, що підтверджується Актами приймання: №297 від 05.11.2014року, №300 від 07.11.2014року, №327 від 18.11.2014року, №361 від 10.12.2014року, №368 від 12.12.2014року, №370 від 12.12.2014року, №382 від 23.12.2014року, №383 від 23.12.2014року, №347 від 02.12.2014року; №369 від 12.12.2014року; №373 від 16.12.2014року; №383 від 23.12.2014року.

Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ві Ай Бі Груп» штрафних санкцій у зв`язку з простроченням строків поставки визначеної договором продукції.

Місцевий господарський суд правомірно дійшов висновку, що за своєю правовою природою укладений договір є договором поставки.

Частинами першою та другою ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу

Як визначено п. 1 ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, факт несвоєчасної поставки відповідачем визначеного договором товару належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, що відповідно є підставою для застосування до винної особи відповідальності, яка передбачена умовами договору.

Разом з цим, колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність прострочення поставки товару, оскільки пунктом 5.1 договору сторони чітко визначили строки поставки, а саме: не пізніше 30.10.2014 та за лотом № 13 до 30.11.2014року. Зазначений пункт договору сторонами у порядку, передбаченому чинним законодавством, не змінювався, а підписаними сторонами Додатковими угодами вносились зміни лише щодо обсягів, ціни продукції, яка підлягала поставці, порядку розрахунків та відповідальності постачальника.

Частиною 1 ст. 216 ГК України унормовано, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч. 2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 2 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості

Сторонами на основі вільного волевиявлення, враховуючи принцип свободи договору, у підпункті 7.3.1 п. 7.3 договору (в редакції Додаткової угоди №2 від 12.12.2014року) узгоджено, що за порушення строків поставки продукції та за порушення строків усунення недоліків (дефектів), виявлених замовником протягом гарантійного строку експлуатації, визначених в акті усунення недоліків, постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1% ціни Договору за кожний день прострочення. За прострочення поставки продукції понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості Договору за кожний місяць прострочення. За відмову поставки продукції постачальник сплачує 10 % вартості недопоставленої продукції.

На підставі зазначеного пункту договору позивач просив стягнути з відповідача: 1790032,86 грн пені (за період нарахування за лотом № 13 з 01.12.2014року до 23.12.2014року; період нарахування за лотом № 17 з 31.10.2014року до 23.12.2014року) та 1627302,53 грн штрафу з розрахунку 7% від вартості договору 23247179,04грн.

З урахуванням встановлених обставин справи, які підтверджені документально, колегія суддів вважає законним та обґрунтованим висновок Господарського суду міста Києва про правомірність заявлених вимог про стягнення з відповідача пені та штрафу у зв`язку з порушенням строків поставки продукції та вірність їх обрахунку.

Одночасно, колегія суддів погоджується із зменшенням місцевим господарським судом пені та штрафу до 50% від суми, яка заявлена заступником прокурора, виходячи з наступного.

Стаття 233 ГК України передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Таке ж право господарського суду передбачено п. 3 ч.1 ст. 83 ГПК України, де зазначено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання.

У п. 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз`яснено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

З вищевикладеного вбачається, що зменшувати розмір штрафних санкцій є не обов`язком суду, а його правом і виключно у виняткових випадках.

На підтвердження незадовільного фінансового стану Товариства з обмеженою відповідальністю «Ві Ай Бі Груп», останнім було подано належним чином засвідчену копію фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва станом на 31.08.2015року, з якого вбачається, що поточні зобов`язання у сумі 4137,9 тис грн перевищують ліквідні оборотні активи у сумі 3445,3 тис грн на 692,6 тис. грн.

Разом з цим, враховуючи повне виконання відповідачем умов договору щодо обсягів поставки продукції (з урахуванням додаткових угод); прострочення поставки лише за двома лотами з чотирьох; прострочення поставки продукції на 23 дні щодо лоту № 13 та на 54 дні щодо лоту № 17; відсутність доказів понесення позивачем збитків у зв`язку з невиконанням умов договору щодо строків поставки, відсутністю заперечень позивача та прокурора щодо зменшення штрафних санкцій, суд першої інстанції правомірно та обґрунтовано з урахуванням принципу справедливості та розумності дійшов до висновку про зменшення штрафних санкцій на 50%, та відповідно про стягнення з відповідача 895016, 43грн пені і 813651,26 грн штрафу.

За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2015року у справі №910/10082/15 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.

Враховуючи вимоги ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладається на апелянта (відповідача у справі).

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу б/н від 22.09.2015року Товариства з обмеженою відповідальністю «Ві Ай Бі Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2015 року у справі №910/10082/15 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2015 року у справі №910/10082/15 залишити без змін.

3.Справу №910/10082/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

СуддіВ.Г. Суховий

О.В. Агрикова