Постанова

від 08.09.2015 по справі 914/4218/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2015 р. Справа № 914/4218/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді М.І.Хабіб

суддів О.В. Зварич

Я.О. Юрченка

при секретарі судового засідання Мазепа Н.В.,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ВМВ Холдінг", б/н від 17.03.15

на рішення Господарського суду Львівської області від 06.03.15

у справі № 914/4218/14

за позовом: Оленчина Ростислава Богдановича, м. Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ВМВ Холдінг", м. Червоноград Львівської області

про стягнення 430 000,00 грн вартості частки майна товариства

за участю представників сторін:

позивача: Яцишин А.В. - адвокат;

відповідача: не з'явився (належно повідомлений)

Апеляційну скаргу прийнято до провадження ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 31.03.15 ( колегія суддів у складі : Хабіб М.І - головуючий суддя, судді Зварич О.В., Юрченко Я.О.), розгляд справи призначено на 21.04.2015.

У зв'язку з перебуванням судді Юрченка Я.О. у відпустці розпорядженням голови суду від 21.04.2015 до складу колегії суддів замість судді Юрченка Я.О. введено суддю Гриців В.М.

Розгляд апеляційної скарги відкладався на 12.05.2015 з підстав, викладених в ухвалі від 21.04.2015. В судових засіданнях оголошувалася перерва:12.05.2015 - до 02.06.2015, 02.06.2015 - до 09.06.2015.

Ухвалою апеляційного суду від 09.06.2015( колегія суддів у складі : Хабіб М.І - головуючий суддя, судді Гриців В.М., Зварич О.В) призначено судову почеркознавчу експертизу, провадження у даній справі зупинено до надання експертного висновку.

10.08.2015 надійшов експертний висновок № 2274.

У зв'язку з перебуванням судді Гриців В.М. у відпустці розпорядженням голови суду від 11.08.2015 до складу колегії суддів замість судді Гриців В.М. введено Юрченка Я.О.

Ухвалою суду від 11.08.2015 ( колегія суддів у складі : Хабіб М.І - головуючий суддя, судді Зварич О.В., Юрченко Я.О.) провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 18.08.2015

Ухвалою від 18.08.2015 розгляд справи відкладено на 08.09.2015.

В С Т А Н О В И В :

28.11.2014 позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ВМВ Холдінг" про стягнення 430 000,00 грн вартості належної йому частки у статутному капіталі товариства розміром 10%.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно із статутом товариства в редакції від 25.01.2013 позивачу належала частка у статутному капіталі товариства розміром 10%, що становить 430 000,00грн. У квітні 2013 позивач подав заяву про вихід з товариства. Рішенням загальних зборів від 22.10.2013 заяву позивача задоволено, однак відповідач відмовив йому у виплаті належної частки у статутному капіталі з тих підстав, що позивач не вніс своєї частки до статутного капіталу товариства.

Посилаючись на акт приймання - передачі від 29.03.2013, позивач стверджує, що вніс свою частку у статутний капітал товариства, шляхом передачі майна загальною вартістю 430 000,00грн, тому вважає відмову відповідача у проведенні розрахунку незаконною.

Позивач також вказує, що доказом передачі ним майна у статутний капітал товариства є договір застави від 29.04.2013 № 19-3/13, за яким майно було передане товариством в заставу банку для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором та в подальшому за договором страхування від 24.04.2014 № С05199 було застраховане товариством.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.03.15 у справі № 914/4218/14 (суддя Кидисюк Р.А.) позов задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з ТОВ "ВМВ Холдінг" на користь Оленчина Ростислава Богдановича 430 000,00грн вартості належної йому частки майна товариства та 6 773,00 грн судового збору.

Рішення мотивоване положеннями ст. 88ГК України, ст.ст. 10, 54 ЗУ « Про господарські товариства», п.4.1, п.7.1 статуту товариства.

При задоволенні позову суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджено перебування позивача у складі учасників товариства та розмір його частки у статутному капіталі товариства Так, згідно із статутом товариства в редакції від 25.01.2013 частка позивача у статутному капіталі товариства становить 430 000,00грн, що складає 10% статутного капіталу, внесеного обладнанням та механізмами, а саме:.

- автоматична пакувальна машина РАКОWАRКА РРА 110 -1 шт. за ціною 70 000грн;

- пилеуловлюючі установки В-9, В- 6, В-5 - 3 шт. за ціною 100 000,00грн за штуку, на суму 300 000,00грн;

- пакувальна машина Owije RKA GР з підставкою -1 шт. за ціною 60 000грн.

Позивач передав ці машини та установки до статутного капіталу товариства по акту приймання-передачі від 29.03.2013. Позивач подав нотаріально посвідчену заяву про вихід з числа учасників товариства. Рішенням загальних зборів від 22.10.2013 вирішено провести розрахунок з позивачем однак розрахунок не проведений.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Львівської області від 06.03.15 у справі №914/4218/14, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Скаржник стверджує, що позивач не вніс своєї частки до статутного капіталу товариства, тому відсутні підстави для стягнення її вартості. Скаржник заперечує факт підписання заступником директора Хомеєм В.С. акту оцінки вартості та приймання-передачі майна, що вноситься до статутного (складеного) капіталу ТзОВ"ВМВ Холдінг", від 29.03.2013, на який посилався позивач як на доказ внесення ним майнового вкладу вартістю 430 000,00грн до статутного капіталу товариства. Скаржник посилається на рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 та постанову пленуму вказує, що статут товариства - це документ, що описує ідеальну модель юридичної особи, про яку мріють учасники, яка в майбутньому має відповідати певним кількісним та якісним критеріям регулювання відносин, до яких учасники хочуть вступити. Тому посилання судів лише на дані зі статуту та з єдиного державного реєстру як докази наявності головного права в учасника товариства є такою, що повністю суперечить принципам справедливості, закріпленим як в Конституції України, так і в чинному законодавстві України.

На думку скаржника, статут товариства та державна реєстрація змін до установчих документів без підтверджуючих первинних документів( заяви, договору, акту приймання-передачі тощо) не можуть бути доказами внесення учасником частки до статутного капіталу. Позивач не довів належними та допустимими доказами, а суд не дослідив і не встановив наявності у нього головного права - права на частку у статутному капіталі товариства, похідним від якого є корпоративні права.

Також зазначає, що майно, яке начебто є внеском позивача до статутного капіталу товариства, належить ТзОВ ВКФ «ВМВ Компані» № 1 і ніколи нею не відчужувалося на користь позивача, що на вимогу суду позивач не надав жодних доказів на підтвердження належності йому вищевказаного майна до передачі його по акту від 29.03.2013.

У відзиві від 08.05.2015 позивач заперечує проти доводів скаржника, посилаючись, зокрема, на те, що рішенням зборів від 22.10.2013 учасники товариства мали намір виплати позивачу належну йому частку та не мали сумнівів щодо внесення ним частки до статутного капіталу. Також зазначає, що акт оцінки вартості та приймання - передачі майна, що вноситься до статутного (складеного) капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «ВМВ Холдінг», від 29.03.2013, він отримав від бувшого директора товариства Хомея В.С. уже підписаним і справжності його підпису не перевіряв, оскільки був з ним в довірливих відносинах.

За клопотанням скаржника ухвалою апеляційного суду від 09.06.2015 призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення експерта поставлено таке питання: Чи виконано підпис в акті оцінки вартості та приймання - передачі майна, що вноситься до статутного (складеного) капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «ВМВ Холдінг», від 29.03.2013, в графі «Майно прийняв уповноважений представник-директор» Хомеєм Володимиром Степановичем , або іншою особою?.

10.08.2015 надійшов експертний висновок № 2274, у зв'язку з чим ухвалою суду від 11.08.2015 провадження у справі було поновлено.

В судове засідання 08.09.2015 скаржник не забезпечив явки свого представника , хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Представник позивача в судове засідання з'явився підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях від 07.09.2015, а також підтримав клопотання від 07.09.2015 про залучення до участі у справі в якості третіх осіб Хомея В.С., Любовицьку Т.М. та Мартинюк В.Г.С, які були учасниками товариства станом на січень 2013року.

Розглянувши клопотання представника позивача про залучення до участі у справі третіх осіб, колегія суддів відхиляє його, оскільки позивач не вказав та не обґрунтував наявності підстав, передбачених ст.27 ГПК України, з якими процесуальний закон пов'язує можливість залучення до участі у справі третіх осіб.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Згідно із статутом ТзОВ «ВМВ Холдінг», зареєстрованим 15.12.2005( т.1, а.с.13-21), засновниками товариства є ТзОВ ВКФ «ВМВ Компані» та Хомей В.С., за рахунок внесків яких утворений статутний капітал товариства у розмірі 100 000,00грн. Частки засновників у статутному капіталі становлять:

-ТзОВ ВКФ «ВМВ Компані» - 90 000,00грн. - 90% ;

- Хомей В.С. - 10 000,00грн. - 10%.

В подальшому склад учасників товариства, розмір статутного капіталу товариства та частки учасників змінювалися.

Станом на 28.12.2012 учасниками товариства були:

- Мартинюк В.Г. з часткою 90 000,00грн - 90% статутного капіталу;

- Хомей В.С. з часткою 10 000,00грн. - 10%статутного капіталу.

28.12.2012 загальними зборами прийнято рішення, оформлене протоколом №15 (т.1, а.с. 103 -104), про прийняття до складу учасників товариства Любовицької Т,М., збільшення статутного капіталу на 3 300 000,00грн та затвердження його в розмірі 3 400 000грн, а також про розподіл часток між учасниками:

- Мартинюк В.Г. - 1 740 000,00грн - 51% статутного капіталу, в.т.ч. 90 000,00грн. -грошові кошти, 1650 000,00 грн матеріали ( аеродромні плити) ;

- Хомей В.С. з часткою 68 000,00грн. - 2%статутного капіталу, в т.ч.: 10 000,00грн - грошові кошти, 58 000,00грн.- автонавантажувач;

- Любовицька Т.М. - 1 592 000,00грн. -47 % статутного капіталу, внесеного матеріалами, транспортними засобами та обладнанням(стояки, надставки, прогони, перемички, плити аеродромні, автонавантажувач, виробниче обладнання).

На підставі цього рішення до статуту товариства зареєстровані 28.12.2012 відповідні зміни.

Рішенням загальних зборів від 23.01.2013, яке оформлене протоколом№16( т.1, а.с. 105-106) до складу учасників товариства прийнято Оленчина Р.Б., збільшено статутний капітал товариства на 900 000,00грн та затверджено його в розмірі 4 300 000грн, розподілено частки між учасниками наступним чином:

- Мартинюк В.Г. - 2 193 000,00грн - 51% статутного капіталу, в.т.ч. 90 000,00грн. -грошові кошти, 2 103 000,00 грн матеріали на суму 1 650 000,00грн ( аеродромні плити) та оброблюваний верстат на суму 410 000,00грн ;

- Хомей В.С. з часткою 68 800,00грн. - 1,6% статутного капіталу, в т.ч.: 10 000,00грн - грошові кошти, автонавантажувач -58 000,00грн, надставка і прогони - 800грн;

- Любовицька Т.М. - 1 608 200,00грн. -37,4 % статутного капіталу, внесеного матеріалами, транспортними засобами та обладнанням(стояки, надставки, прогони, перемички, плити аеродромні, автонавантажувач, виробниче обладнання);

- Оленчин Р.Б. - 430 000,00грн - 10% статутного капіталу, внесеного обладнанням та механізмами, а саме:.

- автоматична пакувальна машина РАКОWАRКА РРА 110 -1 шт. за ціною 70 000грн;

- пилеуловлюючі установки В-9, В- 6, В-5 - 3 шт. за ціною 100 000,00грн за штуку, на суму 300 000,00грн;

- пакувальна машина Owije RKA GР з підставкою -1 шт. за ціною 60 000грн.

Також цим рішенням звільнено Хомея В.С. з посади директора товариства, переведено на посаду на посаду заступника директора по зовнішньо - економічній діяльності, директором товариства призначено Оленчина Р.Б.

25.01.2013 на підставі вказаного рішення зареєстровані відповідні зміни до статуту товариства (т.1, а.с.22-23).

Як доказ внесення своєї частки до статутного капіталу, шляхом передачі товариству обладнання та механізмів, вказаних в рішенні зборів від 23.01.2013 та в статуті, в редакції від 25.01.2013, позивач додав до позовної заяви акт оцінки вартості та приймання - передачі майна, що вноситься до статутного (складеного) капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «ВМВ Холдінг», від 29.03.2013, підписаний позивачем та від товариства підписаний представником Хомеєм Володимиром Степановичем.

Рішенням загальних зборів від 27.05.2013, оформлених протоколом №21, Оленчина Р.Б. звільнено з посади директора товариства за його заявою від 29.04.2013, яка надійшла 07.05.2013, на посаду директора обрано Савілову Н.Ю.( т.1, а.с. 66-70).

Згідно із нотаріально посвідченою заявою позивача від 23.04.2013 позивач повідомив товариство про вихід з товариства з наступного дня після сплаву 3-х місяців з дня одержання цієї заяви та про проведення з ним розрахунків згідно з чинним законодавством шляхом виплати належної йому частки у статутному капіталі, яка складає 10% - 430 000,00грн ( т.1, а.с12 ).

Рішенням загальних зборів учасників товариства від 22.10.2013, оформлених протоколом №22, задоволено заяву позивача про добровільний вихід з числа учасників товариства, доручено директору товариства для проведення розрахунку з позивачем визначити вартість його частки в майні товариства( а.с. 71-73).

Листом № 70 від 12.05.2014 відповідач повідомив позивача про відмову йому у виплатах, передбачених ст. 54 ЗУ «Про господарські товариства», у зв'язку з не внесенням ним своєї частки до статного капіталу товариства ( т.1, а.с.42).

У зв'язку із запереченням відповідачем факту внесення позивачем частки до статутного капіталу та запереченням Хомеєм В.С. факту підписання ним акту від 29.03.2013, апеляційним судом була призначена судова почеркознавча експертиза. На вирішення експерта було поставлено питання: Чи виконано підпис в акті оцінки вартості та приймання - передачі майна, що вноситься до статутного (складеного) капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «ВМВ Холдінг», від 29.03.2013, в графі «Майно прийняв уповноважений представник-директор» Хомеєм Володимиром Степановичем , або іншою особою?.

Згідно з висновком №2274 криміналістичної експертизи з дослідження підписів за матеріалами господарської справи № 914/ 4218/14 , складеним 04.08.2015 судовим експертом Львівського НДІ судових експертиз Гордон Л.В., підпис від імені Хомея В.С., розташований в графі «Майно прийняв уповноважений представник-директор» в акті оцінки вартості та приймання - передачі майна, що вноситься до статутного (складеного) капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «ВМВ Холдінг», від 29.03.2013, виконаний не Хомеєм Володимиром Степановичем , а іншою особою( т.2, а.с. 71-72).

Дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги, оцінивши в сукупності всі докази, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про господарські товариства» господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Згідно із ст. 50 ЗУ « Про господарські товариства» товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Права та обов'язки учасників господарського товариства визначені статтями 10 та 11 цього Закону. Учасники товариства зобов'язані, зокрема, виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами ( ст. 11 Закону). Учасники товариства вправі вийти в установленому порядку з товариства ( ст. 10 Закону).

Відповідно до ч.1ст. 144 ЦК України статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів.

Частиною 2 ст. 144 ЦК України встановлено, що не допускається звільнення учасника товариства з обмеженою відповідальністю від обов'язку внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до товариства.

Статтею 54 названого Закону , статтею 148 ЦК України передбачено , що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Як зазначено у п.11 постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24 жовтня 2008 року N 13, при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

У пункті 30 названої постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» вказано, що у разі, якщо учасник не повністю вніс (не повністю оплатив) свій вклад до статутного капіталу товариства, при виході йому виплачується дійсна вартість частки пропорційно внесеній (оплаченій) частині вкладу.

З аналізу названих норм законодавства випливає, що статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Кожен з учасників товариства зобов'язаний внести свій вклад до статутного капіталу товариства у розмірі, визначеному статутом. При виході учасника з товариства йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його фактично внесеній частці (вкладу) у статутний капітал.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач був прийнятий до складу часників товариства рішенням загальних зборів від 23.01.2013, яке оформлене протоколом№16. Його частка визначена в розмірі 430 000,00грн - 10% статутного капіталу, шляхом внесення обладнання та механізмів( автоматичної пакувальної машини РАКОWАRКА РРА 110 -1 шт. за ціною 70 000грн; пилеуловлюючих установок В-9, В- 6, В-5 - 3 шт. за ціною 100 000,00грн за штуку, на суму 300 000,00грн; пакувальної машини Owije RKA GР з підставкою -1 шт. за ціною 60 000грн).

Названим рішенням також було збільшено статутний капітал товариства на 900 000,00грн та затверджено його в розмірі 4 300 000 грн і перерозподілено частки між учасниками. Крім того цим же рішенням директором товариства призначено позивача - Оленчина Р.Б.

На підставі рішенням загальних зборів від 23.01.2013, до статуту товариства були зареєстровані 25.01.2013 відповідні зміни.

23.04.2013 позивач написав заяву про вихід з товариства та подав її товариству.

Рішенням загальних зборів учасників товариства від 22.10.2013, оформлених протоколом №22, заяву позивача про добровільний вихід з товариства задоволено.

Статутом товариства встановлені строки внесення часток учасниками при створенні товариства( п.4.2 статуту). Строків внесення часток новими учасниками товариства, які приймаються до складу учасників після створення товариства та його державної реєстрації, статутом не встановлено.

Разом з тим п.4.4 статуту товариства встановлено, що при прийнятті нових учасників перерозподіл розміру в статутному капіталі регулюється нотаріально посвідченим договором по прийняттю цих осіб у товариство із внесенням відповідних змін до статуту.

З матеріалів справи не вбачається, що при прийнятті позивача до числа учасників товариства укладався договір, передбачений п. 4.4 статуту, такий договір суду не наданий.

Звертаючись з позовом про виплату вартості частини майна товариства, пропорційну частці у статутному капіталі товариства, позивач посилається у позовній заяві як на докази внесення своєї частки до статутного капіталу товариства на статут товариства, в редакції від 25.01.2013, та акт оцінки вартості та приймання - передачі майна, що вноситься до статутного (складеного) капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «ВМВ Холдінг», від 29.03.2013, підписаний позивачем та від товариства підписаний представником Хомеєм Володимиром Степановичем.

Відповідач заперечує факт внесення позивачем до статутного капіталу його частки, визначеної статутом.

Названий акт від 29.03.2013 не можна вважати належним та допустимим доказом внесення позивачем своєї частки до статутного капіталу товариства, оскільки висновком судової експертизи встановлено, що підпис на акті від імені представника товариства Хомея В. С. про прийняття майна від позивача виконаний не Хомеєм В.С., а іншою особою.

Сам по собі статут товариства без відповідних первинних документів ( накладної, акту приймання-передачі, договору тощо) не може бути доказом фактичного внесення позивачем частки до статутного капіталу.

Не можуть братися до уваги посилання позивача на договір добровільного страхування від 24.04.2013 № С05199 та договір застави від 29.04.2013 № 19-3/13 (т.1, а.с. 28-33), за якими майно, яке начеб-то було внесене позивачем до статутного капіталу за названим вище актом від 29.03.2013, було застраховане та в подальшому передане товариством в заставу банку для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, оскільки ці договори підписані самим позивачем Оленчин Р.Б, який в той час перебував на посаді директора товариства (призначений на посаду директора рішенням загальних зборів від 23.01.2013, а звільнений з посади директора - рішенням від 27.05.2013).

Більш того, стверджуючи про фактичне внесення своєї частки до статутного капіталу шляхом передачі товариству майна по акту оцінки вартості та приймання - передачі майна, що вноситься до статутного (складеного) капіталу ТзОВ «ВМВ Холдінг», від 29.03.2013, позивач 25.01.2013 сам собі видав свідоцтво про внесення вкладу до статутного капіталу ТзОВ «ВМВ Холдінг» та підписав його як директор товариства (т.1, а.с.107), що суперечить ч. 5 ст. 52 ЗУ « Про господарські товариства», якою встановлено , що свідоцтво видається учаснику лише після повного внесення ним вкладу, та свідчить про необґрунтованість доводів позивача.

Слід також зазначити, що позивач не подав жодних доказів того, що станом на 29.03.2013 йому належало майно, яке мало бути внесене ним до статутного капіталу товариства.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що таке майно належало ТзОВ ВКФ «ВМВ Компані», з якою позивач усно домовлявся про придбання майна, однак в період з 01.01.2013 по 26.09.2013 жодного договору сторонами не було укладено щодо цього майна, у зв'язку з чим за договором купівлі-продажу від 27.09.2013 майно було продане відповідачу, яке відповідач оплатив (відповідь ТзОВ ВКФ «ВМВ Компані», докази придбання ним майна, договір купівлі-продажу від 27.09.2013, видаткова накладна, податкова накладна, платіжні доручення , акти введення в експлуатацію, інвентарні картки обліку основних засобів тощо, т.1, а.с. 82, 83,110-140).

Згідно із фінансовими звітами ТзОВ «ВМВ Холдінг», балансом форми №1-м станом на 30.06.2013 та на 31.12.2013, неоплачений статутний капітал становить 430 000,00 грн (т.1, а.с. 55,56).

Апеляційний суд також відхиляє посилання позивача на рішення зборів від 22.10.2013, оформлених протоколом №22, як доказ внесення ним частки до статутного капіталу, оскільки цим рішення не встановлено та не підтверджено внесення позивачем частки до статутного капіталу, а у зв'язку із задоволення заяви позивача про добровільний вихід з товариства доручено директору товариства визначити вартість його частки в майні товариства.

З огляду на викладене апеляційний суд погоджується з доводами скаржника та вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту внесення ним свої частки до статутного капіталу товариства у розмірі, визначеному статутом, відтак не доведено свого права на отримання вартості частини майна товариства, пропорційної частці у статутному капіталі, у зв'язку з виходом з товариства, і , як наслідок, не доведено порушення цього права відповідачем відмовою у виплаті позивачу вартості частини майна товариства.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст.ст.33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

На підставі викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, суд першої інстанції визнав встановленими обставини, які позивачем не доведені, та дійшов помилкового висновку про задоволення позову. Відтак рішення суду першої інстанції належить скасувати , прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Судовий збір покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 42, 43, 49, 91, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу задоволити.

Рішення Господарського суду Львівської області від 06.03.15 у справі №914/4218/14 скасувати, прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з Оленчина Ростислава Богдановича, ідент. номер 2804708374, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Горького, буд.72, кв.100, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМВ Холдінг", ідент. код 33963954, місцезнаходження: 80100, м. Червоноград Львівської області, пр. Шевченка, 18а, - 4 300,00грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Постанова підписана 11.09.2015

Головуючий - суддя М.І. Хабіб

суддя О.В.Зварич

суддя Я.О. Юрченко