Постанова

від 10.09.2015 по справі 916/3117/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2015 р.Справа № 916/3117/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача : Кострікова Н.М. (довіреність № б/н від 23.07.2015)

від відповідача : не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єкт Сервіс"

на рішення господарського суду Одеської області від "27" липня 2015 року, повний текст якого складено та підписано "04" серпня 2015 року

по справі № 916/3117/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єкт Сервіс"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРИТОРІЯ"

про стягнення 187 581,39 грн.

В С Т А Н О В И В :

05 серпня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Об'єкт Сервіс" (далі - ТОВ "Об'єкт Сервіс", позивач) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мериторія " (далі - ТОВ "Мериторія ", відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 187 581,39 грн., яка складається з компенсації витрат за спожиту електроенергію за період з 01.12.2012р. по 30.09.2013р. у сумі 42 559,81 грн., із врахуванням встановленого індексу інфляції у сумі 1 617,27 грн., 3% річних - 290,34 грн., пені - 1 838,82 грн., штрафу - 200,00 грн., всього 46 306,24 грн.; заборгованості за компенсацію витрат за спожиту електроенергію в сумі 20 767,98 грн. за період з 28.02.2014р. по 12.05.2014р., обслуговування приміщень в розмірі 92 452, 32 грн. за період з 01.01.2014р. по 30.09.2014р. та інші компенсаційні витрати в розмірі 28 054, 85 грн. за період з 28.02.2014р. по 30.09.2014р. (з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 20.10.2014р.).

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором на обслуговування приміщень № 2,34,51,65 від 01.12.2012 року, у зв'язку з чим у останнього виникла перед позивачем заборгованість по компенсації витрат за спожиту електричну енергію та штрафні санкції у розмірі 187 581,39 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.10.2014 року (суддя Никифорчук М.І.) позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Мериторія " на користь ТОВ "Об'єкт Сервіс" заборгованість за компенсацію витрат за спожиту електроенергію за період з 28.02.2014р. по 12.05.2014р. в сумі 20767,98 грн. та судовий збір в сумі 415,36грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2014р. у справі №916/3117/14 (колегія суддів у складі головуючого судді: Головей В.М., суддів: Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.) апеляційну скаргу ТОВ "Об'єкт Сервіс" задоволено, рішення господарського суду Одеської області від 21.10.2014р. скасовано; позов ТОВ "Об'єкт Сервіс" з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 20.10.2014р., задоволено в повному обсязі; стягнуто з ТОВ "Мериторія " на користь ТОВ "Об'єкт Сервіс" суму заборгованості у розмірі 187 581,39 грн. та 2856,45 грн. понесених витрат на сплату судового збору за подання позову; стягнуто з ТОВ "Мериторія " 895,18 грн. судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.04.2015 року по справі № 916/3117/14 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мериторія " задоволено частково. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2014р. та рішення господарського суду Одеської області від 21.10.2014р. у справі № 916/3117/14 скасовано, справу №916/3117/14 направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області в іншому складі суду.

Під час нового розгляду даної справи, рішенням господарського суду Одеської області від 27.07.2015 року (суддя Погребна К.Ф.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єкт Сервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРИТОРІЯ" про стягнення заборгованості у розмірі 187 581,39 грн. - задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „МЕРИТОРІЯ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Об'єкт Сервіс (заборгованість за компенсацію витрат за спожиту електроенергію за період з 28.02.2014 р. по 12.05.2014 р. в сумі 20 767 (двадцять тисяч сімсот шістдесят сім) грн. 98 коп. та судовий збір в сумі 415 (чотириста п'ятнадцять) грн. 36 коп. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Об'єкт Сервіс" до державного бюджету України через Державну податкову інспекцію у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області 8 95 (вісімсот дев'яносто п'ять) грн. 18 коп. судового збору. В решті позову - відмовлено.

Такий висновок суду мотивний тим, що позивачем не підтверджені вимоги, щодо неврахування показників другого лічильника та вимоги щодо стягнення штрафних санкцій, у зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості за компенсацію витрат за спожиту електричну енергію за період з 28.02.2014 року - по 12.05.2014 року у сумі 20 767,98 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Об'єкт Сервіс" звернулося через місцевий господарський суд до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з ТОВ "МЕРИТОРІЯ" на користь ТОВ "Об'єкт Сервіс" суму заборгованості у розмірі 187 584,39 грн.

Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в зв'язку з чим частково виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не повністю відповідає обставинам справи і вимогам закону.

За твердженням апелянта, відмовляючи у задоволення вимог, судом було не правильно визначено норму матеріального права, яка регулює відносини які склалися між сторонами, оскільки зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав визначених законом, є грошовим зобов'язанням.

Також скаржник зазначає, що посилання місцевого господарського суду на акт звіряння розрахунків станом на 30.11.2013 року, яким було встановлено відсутність заборгованості у відповідача не є належним та допустимим доказом по справі, оскільки у вказаному акті не зазначено, що взаєморозрахунок проводиться за лічильником та копія вказаного акту належним чином не завірена.

Крім того, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції послався лише на припущення відповідача відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми за обслуговування приміщень № 2, 34, 51, 65, розташованих на 1-му поверсі АКЦ Галерея «Афіна» за період з 01.01.2014 року - по 30.09.2014 року.

Також скаржник вважає, що відмовляючи у задоволенні клопотання позивача про призначення економічної експертизи, позивача було фактично позбавлено права довести ті обставини на які він посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, що призвело до необ'єктивного розгляду справи.

Повноважний представник Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРИТОРІЯ" в судове засідання 10.09.2015 року не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги був належним чином повідомлений, проте відповідно до відзиву на апеляційну скаргу ТОВ "Об'єкт Сервіс", який був поданий до суду апеляційної інстанції, представник відповідача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.

В судовому засіданні 10.09.2045 року представником позивача було заявлено клопотання про призначення судово-економічної експертизи, проведення якої доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз, у задоволенні якого колегією суддів було відмовлено з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, при новому розгляді справи у місцевому господарському суді, представником позивача також було заявлено клопотання про призначення судово-економічної експертизи з тими ж самими питаннями як і в заявленому клопотанні в суді апеляційної інстанції та у задоволенні якого судом першої інстанції було відмовлено.

Так, відповідно до ч.1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Статтею 1 ЗУ України, від 25.02.1994, № 4038-XII "Про судову експертизу" передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Водночас, відповідно до вимог статті 42 Господарського процесуального кодексу України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу. Призначення судової експертизи у відповідності до вимог ст.41 ГПК України є правом суду, а не обов'язком.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України у п. 12 постанови від 23.03.2012 за №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи " , недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що питання, які були поставлені у клопотанні позивача для проведення судово-економічної експертизи не потребують спеціальних знань, оскільки як вірно було зазначено місцевим господарським судом, з їх аналізу вбачається, що їх вирішення відносяться саме до компетенції суду з наданням правової оцінки.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України, апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, скасовуючи рішення господарського суду Одеської області від 21.10.2014 року, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2014 року та направляючи справу № 916/3117/14 на новий розгляд до суду першої інстанції, постанова Вищого господарського суду України від 29.04.2015 року містить відповідні вказівки, як це передбачено положеннями ст.111-12 ГПК України та які є обов'язковими під час нового розгляду справи.

Так, зі змісту зазначеної постанови колегією суддів Вищого господарського суду зазначено, що під час нового розгляду справи, суду першої інстанції необхідно всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають правове значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення у відповідності до норм процесуального права.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, під час нового розгляду справи, 01.11.2012 року між Підприємством з іноземними інвестиціями "Міханікі Україна" (далі - ПІІ "Міханікі Україна", замовник) та ТОВ "Об'єкт Сервіс" (виконавець), укладено договір утримання та комплексного обслуговування нерухомого майна, предметом якого є забезпечення надання послуг з утримання та поточного ремонту нерухомого майна будинку №3/4 по площі Грецькій, м. Одеса (далі - Галерея "Афіна"), шляхом надання послуг власними силами та укладання угод в інтересах Замовника з третіми особами, в т.ч. технічне обслуговування (утримання) загального майна; контроль за технічним станом загального майна шляхом проведення планових та позапланових технічних оглядів, підтримку в справності та працездатності, наладку та регулювання інженерних систем і вимірювальних приладів (внутрішньо будинкових мереж, за винятком газових, з кордоном експлуатаційнойної відповідальності - по стіні будинку); обслуговування ліфтів та ескалаторів; планово-попереджувальні ремонти загального майна; підготовка будинку і його інженерних мереж до сезонної експлуатації; санітарне утримання будинку та прибудинкових територій; вивіз сміття; цілодобове функціонування аварійно-диспетчерської служби (п.п . 1.1.1. договору), забезпечення власників нежитлових приміщень у Галереї "Афіна" комунальними послугами шляхом укладання договорів з постачальниками послуг в інтересах власників приміщень та Замовника, у т.ч.: теплопостачання, електропостачання, холодного і гарячого водопостачання; водовідведення; обслуговування колективної антени, вивезення сміття, прибирання прибудинкової території (п.п . 1.1.2. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору Замовник передав, а Виконавець прийняв такі функції: укладання договорів з підрядниками на надання житлово-комунальних послуг, послуг з діагностики, обслуговування та ремонту рухомих механізмів; складання рахунків та збір платежів з власників нежитлових приміщень у Галереї "Афіна" за надані послуги; складання компенсаційних рахунків та збір платежів з власників нежитлових приміщень у Галереї "Афіна" за послуги, що були надані незалежними підрядниками (водопостачання та водовідведення, електропостачання та забезпечення технічної можливості передачі електричної енергії Споживачам, газопостачання); здійснення контролю за внесенням власниками нежитлових приміщень у Галереї "Афіна" платежів за житлово-комунальні послуги; представництво інтересів замовника перед власниками нерухомих приміщень у Галереї "Афіна", орендаторами площ загального користування, державними органами, установами, підприємствами з питань функціонування Галереї "Афіна" (п.п . 1.2.1. - 1.2.4., 1.2.6., 1.2.7. договору).

Згідно додатку №1 до договору від 01.11.2012р. сторони погодили, що Виконавець надає Замовнику наступні послуги: а) Технічне обслуговування обладнання та комунікацій: обслуговування ліфтів та ескалаторів; обслуговування газової котельні; обслуговування пожежної автоматики і системи пожежогасіння ; обслуговування генераторної станції та електричних мереж; щорічна перевірка електрообладнання; обслуговуванні дренажних насосів; обслуговування системи кондиціювання; технічне обслуговування (ЦРП , двері, повітряні заслони); обслуговування комп'ютерної системи управління будинком; обслуговування телефонних мереж і телевізійних ліній; б) Прибирання: громадських приміщень всередині будинку; вивезення сміття; заміна брудопоглинаючого покриття; дератизація, дезінфекція, дезінсекція; прибирання побутових відходів і снігу навколо галереї:догляд за зеленими насадженнями навколо галереї; інвентаризація відходів; в) охорона Галереї всередині та зовні; г) Ремонт: поточний ремонт загальних площ; поточний ремонт ліфтів, ескалаторів, дверей, замків; поточній ремонт тротуарів навколо Галереї, герметизація балконів; г) Інші роботи, необхідні для підтримання Галереї у належному та робочому стані.

Даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє безстроково (п. 4.1. договору). (т.1, а.с . 200-203).

15.11.2012р. між ПІІ "Міханікі Україна" та ТОВ "Об'єкт Сервіс", укладено договір №1115/1 купівлі-продажу майна, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Грецька, на підставі якого позивач став власником енергосистем АКЦ Галерея "Афіна", що також підтверджується належним чином завіреною копією акта приймання-передавання приміщень електрощитових внутрішніх споживачів в АКЦ Галерея "Афіна" від 25.11.2012р., який без зауважень та заперечень підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕРИТОРІЯ" (відповідач) є користувачем нежитлових приміщень №2, 34, 61, 65, що розташовані на першому поверсі АКЦ Галерея "Афіна" за адресою: Україна, м. Одеса, вул. Грецька, 3/4. Право користування нежилими приміщеннями передано ТОВ "МЕРИТОРІЯ" на підставі акту приймання - передачі прав користування у статутний капітал ТОВ "МЕРИТОРІЯ" від 07.09.2012 року.

Відповідно до акту приймання-передавання приміщень електрощитових внутрішніх споживачів в АКЦ Галерея "Афіна" від 25.11.2012р. до договору купівлі-продажу №1115/1 від 15.11.2012р. укладеного між позивачем та ПІІ "Міханіки Україна", за приміщенням №2, яким користується ТОВ "МЕРИТОРІЯ" закріплені лічильники №36475330 та №0711-3406.

01.12.2012р. між ТОВ "Об'єкт Сервіс" (виконавець) та ТОВ "МЕРИТОРІЯ" укладено договір на обслуговування приміщень №2, 34, 51, 65, розміщених на першому поверсі АКЦ Галерея "Афіна", за умовами договору викладеними у п.1.3. договору, виконавець зобов'язався за обумовлену у договорі винагороду виконати обслуговування частини приміщень власника майнового права згідно переліку послуг зазначених у п. 1.5. договору (т.1 а.с.27-33).

Відповідно до п. 1.5. договору, розмір плати за обслуговування Приміщення складається із загальних часткових експлуатаційних витрат, основних експлуатаційних витрат (витрати, пов'язані з забезпеченням електроенергії та опалення внутрішніх приміщень). Облік витрат електроенергії в приміщенні визначається за показниками електролічильника, закріпленого за приміщенням ТОВ "Мериторія ". Оплата вказаних витрат проводиться ТОВ "МЕРИТОРІЯ" на підставі виставлених виконавцем рахунків відповідно до діючих тарифів на споживання газо- та електропостачання (п.п . б) п. 5 договору)) та витрат по технічному обслуговуванню.

Відповідно до п.п . б) п. 5 Договору "Основні експлуатаційні витрати - це витрати, пов'язані з забезпеченням електроенергії та опаленням внутрішні приміщення Власника майнового права. Облік витрат електроенергії в приміщенні Власника майнового права визначається за показниками електролічильника, закріпленого за приміщенням Власника майнового права. Оплата вказаних витрат проводиться Власником майнового права на підставі виставлених Виконавцем рахунків у відповідності із діючим тарифом на споживання газо - та електропостачання."

Згідно із п.п . б) п. 2.10 договору виконавець зобов'язується надати в розпорядження власника майнового права - вільний доступ до загальних приборів обліку (лічільника ) споживання електро- , тепло- , водо забезпечення для визначення сум комунальних та експлуатаційних витрат.

Пунктом 1.4 договору, сторони встановили строк дії договору - до 31.12.2013р.

Отже 31.12.2013 року сплив термін дії договору, укладеного між сторонами.

Як встановлено, ТОВ "Об'єкт Сервіс" укладено наступні договори із виробниками комунальних послуг:

24.01.2012р. договір з ПАТ ЕК "Одесаобленерго " на постачання електричної енергії;

30.11.2012р. договір з ПАТ "ОДЕСЬКА ТЕЦ" №463 про технічне забезпечення електропостачання споживача;

20.12.2012р. договір з ПАТ "ОДЕСАГАЗ" № 008850-Ком на розподіл та постачання природного газу за регульованим тарифом для промислових споживачів та інших суб'єктів господарської діяльності;

20.12.2012р. договір з ТОВ "ІНФОКС" №6383/3 про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення;

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що з грудня 2012 року ТОВ "МЕРИТОРІЯ" фактично виконувало умови Договору від 01.12.2012 року, а саме здійснювало перерахування грошових коштів на компенсацію витрат за електричну енергію відповідно до наданих рахунків, на підставі актів здачі-приймання робіт (надання послуг), якими узгоджувались об'єми наданих послуг (т.1 а.с.77-84).

В подальшому між сторонами був складений та підписаний Акт звіряння взаєморозрахунків за період з 01.01.2013 року по 30.11.2013 року, з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед ТОВ "Об'єкт Сервіс" - відсутня.

Як було зазначено вище, з заявлених позовних вимог вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача витрати по обслуговуванню приміщень, які складається з:

- компенсації витрат за спожиту електроенергію за період з 01.12.2012р. по 30.09.2013р. у сумі 42 559,81грн.;

- заборгованості за компенсацію витрат за спожиту електроенергію за період з 28.02.2014р. по 12.05.2014р. в сумі 20 767,98грн.;

- заборгованості за надання послуг з обслуговування приміщень за період з 01.01.2014р. по 30.09.2014р. в розмірі 92 452, 32грн.;

- заборгованості за інші компенсаційні витрати за період з 28.02.2014р. по 30.09.2014р. в розмірі 28 054, 85грн.

Як вірно встановлено та підтверджено судом першої інстанції під час нового розгляду справи, вимоги ТОВ "Об'єкт Сервіс" в частині стягнення витрат за спожиту електроенергію у сумі 20767,98 грн. за період з 28.02.2014 року по 12.05.2014 року визнані відповідачем у повному обсязі.

Крім того з матеріалів справи вбачається, що відповідачем з 31 березня по 08 серпня 2014 року систематично перераховувалися на розрахунковий рахунок позивача суми коштів на компенсацію витрат по електроенергії згідно показників лічильників, які були повернуті позивачем як такі, що помилково зараховані на рахунок (т.1 а.с.137-177).

В обґрунтування доводів позовних вимог та апеляційної скарги, позивач зазначає, що в підтвердження наданих ТОВ "МЕРИТОРІЯ" послуг є оплачені позивачем виставлені енергопостачальною організацією; ПАТ "Одесагаз "; ТОВ "Інфокс "; ПАТ "Одеська ТЕЦ" за укладеними відповідними договорами рахунки - фактури за спожиту електроенергію за договором №81 за період з 01.01.2013р. по 30.08.2014р. (Т.1, а.с . 92-103); бухгалтерськими довідками №16 від 07.07.2014р., № 30 від 15.10.2014 року (Т. 1, а.с . 25, Т.3 а.с . 90-93), актами приймання-передачі послуг газопостачання, водопостачання та водовідведення за період з січня 2014р. по серпень 2014р. (Т.3, а.с . 11, 13, 17, 18, 21, 22,25,27,30,32,34,35,41,43), актами приймання виконаних робіт з технічного обслуговування ліфтів, ескалаторів за період з січень-серпень 2014р.( Т. 2, а.с . 248-250, Т. 3, а.с . 1-5), актами надання послуг з вивезення ТВП за січень-серпень 2014р. (Т. 2, а.с . 221-228), актами виконаних робіт з сервісного обслуговування котельної за січень-серпень 2014р. (Т. 2, а.с . 229-236), актами надання послуг по технічному обслуговуванню газового устаткування за січень-серпень 2014р. (Т.2, а.с . 213-220), актами здачі-прийняття робіт з чищення покриття за січень-лютий 2014р. (Т.2, а.с . 211-212), актами наданих послуг з дезінфекції за січень-серпень 2014р. (Т. 2, а.с . 237-244), акти здачі-прийняття охоронних робіт за січень-серпень 2014р. (Т. 2, а.с . 245-247, Т. 3, а.с . 6 -10). Проте виставлені енергопостачальною організацією позивачу рахунки-фактури на оплату послуг за користування електричною енергією, не є доказом надання позивачем у спірний період послуг ТОВ "МЕРИТОРІЯ".

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єкт Сервіс" та вважає, апеляційна скарга останнього задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, у відповідності до ст .11 ЦК України є , зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено , що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно положень ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положення ст.ст. 173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність договору. При цьому, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами, договорами, статутними та уставними документами. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання в разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Отже, як встановлено під час розгляду даної справи, у відповідності із цими нормами чинного законодавства, між сторонами склалися правовідносини пов'язані із обслуговуванням приміщень відповідача № 2,34,51,65 за адресою: м. Одеса, вул. Грецька, ѕ, за обумовлену у договорі винагороду, про що 01.12.2012 року був укладений відповідний договір.

Відповідно до п.1.4, укладений між сторонами договір діє до 31.12.2013 року. Оскільки, як вбачається з наявних матеріалів справи, жодною стороною не було заявлено про продовження дії вказаного договору, тому вважається таким, що припинив свою дію, що також не було спростовано позивачем під час розгляду справи та підтверджується наявними в матеріалами справи письмовими поясненнями позивача.

Як вірно зазначено та встановлено місцевим господарським судом, правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до ст.1 зазначеного вище закону, комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо - та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Утримання будинків і прибудинкових територій - це господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової ) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Статтею 14 цього ж Закону передбачено , що ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги можуть визначатись, зокрема, за договором (домовленістю сторін).

Відповідно до ст .16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Порядок надання послуг з утримання будинків і прибудинкових територій, визначений Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, за якими утримання будинків і прибудинкових територій - це господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової ) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", пункту 1.7 Методичних рекомендацій щодо участі суб'єктів підприємницької діяльності в утриманні будинків і прибудинкової території, які затверджено Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.09.2001 №176, суб'єкти підприємницької діяльності, які орендують нежитлові приміщення у житлових будинках, або яким нежитлові приміщення належать на праві власності, крім орендної плати та плати за комунальні послуги за встановленими органами місцевого самоврядування тарифами, приймають участь в загальних для всього житлового будинку експлуатаційних витратах пропорційно загальній площі.

Відповідно до п.1.5 цих Методичних рекомендацій, всі умови участі суб'єктів підприємницької діяльності у розрахунках за утримання будинку, прибудинкової території та оплати комунальних послуг повинні передбачатись відповідним договором між ними та власником нежилого приміщення або встановленою ним особою.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про стягнення з відповідача заборгованість за компенсацію витрат за спожиту електричну енергію за період з 28.02.2014 року по 12.05.2014 року у сумі 20 767,98 грн. та вважає що ТОВ "Об'єкт Сервіс" не було доведено під час нового розгляду справи з яким саме послуг та з якого визначення їх розміру складається заявлена заборгованість за інший період заявлених позовних вимог по обслуговуванню приміщень, не доведено як саме позивачем були здійснені розрахунки та з якої саме методики враховуючи те, що укладений між сторонами договір від 01.12.2012 року припинив свою дію.

Так, в обґрунтування збільшення позовних вимог за заявою від 20.10.2014 року, позивач послався на відомості бухгалтерської довідки, в якій також не зазначені ні складові послуг з обслуговування та інших компенсаційних витрат, ні порядок їх розрахунку.

Позивачем ні в суді першої ні в апеляційній інстанції не було доведено, що відповідач мав доступ до лічильників, а всі дані обліку лічильників позивач та його вповноважені особи перевіряв та надавав самостійно, оскільки електрощитові знаходяться у зачиненому стані, у зв'язку з чим з грудня 2012 р. - квітня 2013 року рахунки та акти виконаних робіт на компенсацію витрат по електроенергії виставлялися без попередніх та поточних показників лічильників, тому неможливо встановити яким чином встановлювався обсяг спожитої електроенергії.

Таким чином, позивачем всупереч вимогам розділу 6 ПКЕЕ, не було надано відповідних документів, в підтвердження доказів відповідно до яких відбувається зняття показників лічильника, а також об'єми спожитої електричної енергії за спірний.

Крім того, позивачем не доведено якими саме нормами матеріального права регулюються стягнення з відповідача компенсації понесених ТОВ "Об'єкт Сервіс" витрат.

Згідно з частиною першою статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною першою статті 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи викладене, судова колегія цілком погоджується з висновками місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єкт Сервіс".

Позивач ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надали, а тому зазначені вище факти під час розгляду апеляційної скарги та справи в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які відповідач посилався як на підстави своїх вимог, доводів і заперечень.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 27.07.2015 року по справі № 916/3117/14 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єкт Сервіс" - без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єкт Сервіс" залишити без задовольнити.

2. Рішення господарського суду Одеської області від « 27» липня 2015 року по справі № 916/3117/14 залишити без змін.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови

складено „14" вересня 2015 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров