Постанова

від 10.09.2015 по справі 13/236-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2015 року Справа № 13/236-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів: Джихур О.В., Вечірко І.О.

при секретарі: Ситниковій М.Ю.

Представники сторін :

позивача - Миротенко О.М., довіреність № 78/16 від 21.07.15р.;

відповідача - Сорока В.М., довіреність № 00.01.0158 від 15.04.15р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2015 року по справі № 13/236-10

за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ

до Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа», м.Дніпродзержинськ

про стягнення 3 474 706,04 грн.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2015 року у справі № 13/236-10 (суддя Ярошенко В.І.) за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ до Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа», м.Дніпродзержинськ про стягнення 3 474 706,04 грн. було частково задоволено заяву відповідача про відстрочення виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2010р. по цій справі; відстрочено виконання рішення суду від 16.09.2010р. у справі № 13/236-10 до 01.11.2015р. (а.с.76-77).

Ухвала господарського суду Дніпропетровської області мотивована неможливістю виконання рішення в даний час в зв`язку з необхідністю підготування мереж підприємства до опалювального сезону; в якості норм процесуального права господарський суд послався на ст.121 ГПК України.

Не погодившись з вищезазначеною ухвалою місцевого господарського суду, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся позивач по справі - Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ, посилається на порушення господарським судом норм процесуального права, на неповне з`ясування господарським судом обставин справи, зазначає, що:

- господарським судом всупереч ст.43 ГПК України було прийнято до уваги лише доводи однієї сторони - відповідача, а заперечення позивача взагалі не прийняті до уваги;

- крім того, відповідно до ст.121 ГПК України та п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. № 14 задоволення заяви про відстрочення, розстрочення виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, чого в даній справі не має; крім того, господарський суд виходив не з норм ст.121 ГПК України, а брав до уваги негативні наслідки виконання рішення для комунального підприємства відповідача, а саме, арешт рахунків;

- також господарський суд не звернув уваги на той факт, що відповідач має залишок заборгованості 25 736 грн., який не може сплатити за виконавчими документами ще з 2011 року, а з часу отриманого відповідачем імпортованого природного газу минуло вже сім опалювальних сезонів.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти її задоволення заперечує, посилається на відповідність оскаржуваної судової ухвали вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи, зазначає, що Закон України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23.06.2005р. № 2711-ІV в частині погашення заборгованості за природний газ відносно відповідача діяв до 01.09.2015р.; підприємством відповідача до заяви про відстрочення виконання рішення подавався баланс, яким підтверджено скрутний фінансовий стан відповідача, на даний час фінансовий стан підприємства ще гірший - з боргом по заробітній платі у розмірі 6 322 518,32 грн., тому господарським судом повно досліджені матеріали справи на підставі закону.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду Дніпропетровської області, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення присутніх представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.09.2010р . рішенням господарського суду Дніпропетровської області (суддя Первушин Ю.Ю.) позовні вимоги Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ до Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа», м.Дніпродзержинськ про стягнення 3 474 706,04 грн. задоволені повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 2 796 798, 89 грн. основного боргу, 275 817,51 грн. пені, 292290,06 грн. суми боргу з урахуванням індексу інфляції, 109 799,58 грн. - 3% річних, 25500 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.52-54).

05.10.2010р. на виконання вищезазначеного рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2010р. було видано наказ (а.с.55), який 12.10.2010р. направлений стягувачу.

23.07.2015р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява відповідача про відстрочення виконання рішення суду від 16.09.2010 у цій справі до 01.09.2017р. (а.с.59-62). Заяву обґрунтовано тим, що відповідач є комунальним підприємством, основною діяльністю якого є надання послуг з теплопостачання; в зв`язку з закінченням дії щодо нього Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23.06.2005р. № 2711-ІV відносно КП «Дніпродзержинськтепломережа» з 01.09.2015р. можуть бути відновлені всі зупинені виконавчі провадження. Станом на 01.04.2015р. відповідач має збитки в розмірі 12377 тис. грн., кредиторську заборгованість в розмірі 544158 тис. грн., в тому числі заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 49795 тис. грн., тобто, підприємство знаходиться у вкрай важкому фінансово-економічному стані. Основною причиною зростання кредиторської заборгованості відповідач вказав незадовільний рівень розрахунків споживачів за послуги теплопостачання, за які згідно з законом останній не може нараховувати штрафні санкції, а арешт рахунків підприємства зробить неможливим підготування мереж міста до опалювального сезону.

Ухвалою господарського суду від 04.08.2015р. зазначену заяву відповідача було задоволено частково, з відстроченням виконання рішення господарського суду від 16.09.2010р. до 01.11.2015р. (а.с.76-77). Зазначений процесуальний документ і предметом апеляційного оскарження.

Частиною 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання .

Пунктом 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» встановлено, що господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення , ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

У підпункті 7.1.1 вищезазначеної Постанови Пленуму визначено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Пунктом 7.2 цієї Постанови Пленуму ВГСУ передбачено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Водночас, Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази щодо наявності таких обставин в порядку ст. 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Вирішуючи питання про застосування відстрочки або розстрочки виконання рішення суду, господарський суд також повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан тощо. Тобто, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

В зв'язку з тим, що відстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.

Питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати як доводи позивача так і заперечення відповідача, а також дотримуватися розумно встановленого строку відстрочки.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі.

Ці дані, зокрема, встановлюються на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Представники обох сторін в ході розгляді справи в суді апеляційної інстанції визнають факт залишку несплаченої заборгованості за судовим рішенням по цій справі в сум 25 736 грн., цей факт також підтверджується фактом звернення відповідача з заявою про відстрочення виконання рішення, тому колегією суддів не приймається до уваги постанова про закінчення виконавчого провадження від 15.02.2012р. по виконанню наказу № 13/236 від 05.10.2010р. Дніпровського ВДВС Дніпродзержиснького МУЮ (а.с.57).

Оскільки відповідач є комунальним підприємством, основною діяльністю якого є надання послуг теплопостачання населенню, що підтверджується матеріалами справи (а.с.65), яке невчасно сплачує за спожиті послуги, що призводить до збитковості підприємства, відмовитись від надання зазначених послуг населенню відповідач не має можливості, враховуючи поданий в якості доказу важкого економічного становища підприємства баланс, в якому відображена значна кредиторська заборгованість відповідача (544158,00 тис. грн., у тому числі заборгованості за природний газ - 49795,00 тис. грн.), беручи до уваги акт звірки розрахунків від 22.07.2015р. між позивачем та відповідачем, заборгованість за яким відповідача перед позивачем по цій справі становить 25736 грн., з присуджених до стягнення 3 500 206, 04 грн. та зважаючи на те, що арешт рахунків відповідача може негативно вплинути на початок опалювального сезону, то господарським судом правомірно задоволено заяву КП ДМР «Дніпродзержинськтепломережа» частково, з відстроченням виконання рішення до 01.11.2015р.

При цьому колегія суддів бере до уваги ті обставини, що після 01.11.2015р., початку опалювального сезону, збільшиться надходження оплат від абонентів відповідача, а до 01.11.2015р. відповідач повинен мати можливість здійснити заходи по підготовці до опалювального сезону.

Посилання скаржника на те, що природний газ за договором, який є предметом спору у цій справі, населенню не поставлявся, тому що придбався для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, а також для інших суб`єктів господарювання не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки згідно актів приймання-передачі природного газу, які містяться в матеріалах справи підтверджено отримання природного газу відповідачем для вироблення теплової енергії для бюджетних установ та організацій та інших споживачів , якими за видом діяльності підприємства-відповідача є саме населення м.Дніпродзержинська.

Щодо решти доводів апеляційної скарги, то вони не впливають та не спростовують вищенаведеної правової оцінки матеріалів, обставин справи згідно з вимогами закону, тому не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції.

За цих обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що висновки, викладені в резолютивній частині оскаржуваної ухвали господарського суду від 04.08.2015р. відповідають вимогам закону, матеріалам, обставинам справи, а доводи, наведені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставами скасування або зміни постановленої судом першої інстанції ухвали, правові підстави задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ч. 3-5 ст.49, ст.ст.99, 101, 103-106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2015 року у справі № 13/236-10 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» м.Київ - залишити без задоволення.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 14.09.2015р.

Головуючий суддя О.М. Виноградник

Суддя О.В.Джихур

Суддя І.О.Вечірко