Постанова

від 07.09.2015 по справі 914/314/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2015 р. Справа № 914/314/15

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,

при секретарі судового засідання Кришталь М.Б.,

за участю представників:

від прокуратури (позивача) - Мельничук Ю.І.

від позивача - Парамонов О.С.

від відповідача - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Львівської області, вих.№05/2-725вих-15 від 20.05.2015 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 14.04.2015 року (підписане 20.04.2015 року), суддя Березяк Н.Є.

у справі №914/314/15

за позовом Прокурора Залізничного району м. Львова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Західгідромеханізація", м. Львів

про стягнення 243379,78 грн.

в с т а н о в и в :

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.04.2015 року по справі №914/314/15 позов прокурора Залізничного району м. Львова, заявлений в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області задоволено частково: присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західгідромеханізація» на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області 156859,18 грн. - заборгованості по орендній платі та 7904,58 грн. - пені. В задоволенні решти позовних вимог (щодо стягнення 44643,51 грн. - заборгованості по орендній платі та 33972,51 грн. - пені) суд відмовив.

Суд у рішенні зазначає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість з орендної плати у розмірі 156859,18 грн., нарахована за період з 01.06.2014 року по 11.12.2014 року, що не охоплений рішенням Господарського суду Львівської області від 18.11.2014 року по справі №914/2498/14. Вказана заборгованість перерахована судом з урахуванням умов договору оренди №91 від 13.07.2006 року щодо коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції звітного місяця (для визначення орендної плати за кожний наступний місяць). Поряд з тим, перерахувавши заявлену до стягнення пеню, суд вирішив, що стягненню підлягає остання у розмірі 7904,58 грн., що нарахована за період з 11.07.2014 року по 11.12.2014 року на заборгованість з орендних платежів (червень-грудень 2014 року).

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Заступник прокурора Львівської області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 14.04.2015 року по справі №914/314/15 в частині відмови в позові та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Зокрема, зазначає, що заявлена до стягнення заборгованість з орендної плати розрахована відповідно до умов п.3.5 договору оренди №91 від 13.07.2006 року, а також з урахуванням заборгованості за попередні періоди. Крім того, вважає підставною заявлену до стягнення пеню в розмірі 41877,09 грн. за період з 01.06.2014 року по 11.12.2014 року.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 07 вересня 2015 року склад судової колегії у справі №914/314/15 змінено: замість судді Давид Л.Л. введено суддю Бонк Т.Б.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали та просили задовольнити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 14.04.2015 року по справі №914/314/15 в частині відмови в позові та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Разом з тим, 25.08.2015 року позивач подав суду розрахунок заборгованості по орендній платі та пені. Згідно вказаних розрахунків заборгованість відповідача перед позивачем становить 201502,69 грн. (по орендній платі) та 41877,09 грн. - пеня.

Слід зазначити, що вказані розрахунки ідентичні розрахункам, що подавались позивачем під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Представник відповідача в судове засідання жодного разу не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судових засідань (арк. арк. справи 76, 88 зворот, 93 зворот, 97 зворот, 104 зворот). Кореспонденція надсилалась відповідачу на адресу, яка вказана у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (м. Львів, вул. Братів Міхновських, 32 А), з якого вбачається, що місцезнаходження відповідача не змінювалось (арк. арк. справи 109-108).

Відповідно до п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, оскільки явка представника відповідача не визнавалась обов'язковою, а розгляд справи неодноразово відкладався, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення прокурора та позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 13 липня 2006 року між Регіональним відділення Фонду державного майна України по Львівській області (в тексті договору - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Західгідромеханізація» (в тексті договору - орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №91, відповідно до умов якого, а саме: п.1.1 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - групу інвентарних об'єктів за адресою: м. Львів, вулиця Братів Міхновських, 32 а.

Згідно з п.2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акту приймання-передачі майна.

Об'єкт оренди передано орендарю згідно з актом приймання-передачі від 13.07.2006 року.

Відповідно до п.3.1 Договору (з урахуванням Договору від 29.12.2011 року про внесення змін до договору оренди №91 від 13.07.2006 року) орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 року №786 (із змінами, внесеними постановою КМУ від 14.09.2011 року №961, які набрали чинності з 20.09.2011 року становить без ПДВ за перший місяць оренди вересень 2011 року 21 166 грн. 08 коп. Орендна плата згідно даного договору сплачується з 20.09.2011 року.

Пунктом 3.2 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції звітного місяця .

Орендна плата перераховується щомісяця, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції 100% до державного бюджету на рахунок визначений Управлінням Державного Казначейства України (п.3.3 Договору).

Згідно з п.3.5 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Обов'язок орендаря щодо своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати передбачено п.5.2 Договору.

Відповідно до п.10.1 Договору (в редакції від 13.07.2011 року про внесення змін до договору оренди), строк останнього становить 5 років з 14.07.2011 року по 13.07.2016 року включно.

Разом з тим, у п.10.4 Договору сторони погодили, що за ініціативою однієї із сторін договір оренди може бути розірвано рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

У зв'язку з неналежним виконанням орендарем умов договору оренди, рішенням Господарського суду Львівської області від 18.11.2014 року у справі №914/2498/14 розірвано договір оренди №91 від 13.07.2006 року; зобов'язано ТзОВ «Західгідромеханізація» повернути за актом приймання-передачі Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Львівській області окреме індивідуально визначене державне нерухоме майно - будівлі, загальною площею 2448,9 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Братів Міхновських,32 а, також присуджено до стягнення з ТзОВ «Західгідромеханізація» 132942,97 грн. - заборгованості з орендної плати за період з 01.01.2014 року до 31.05.2014 року та 12274,02 грн. - пені.

Вказане рішення залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 року.

Прокурор Залізничного району м. Львова звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області з даним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західгідромеханізація» про стягнення 243379,78 грн. (з яких, 201502,69 грн. - заборгованості по орендній платі та 41877,09 грн. - пені) за період з 01.06.2014 року по 11.12.2014 року, що не охоплений рішенням Господарського суду Львівської області від 18.11.2014 року по справі №914/2498/14.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а у відповідності до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.ч.1, 5 ст.762 ЦК України).

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ст.286 ГК України).

Крім того, статтею 19 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

У пункті 3.1 договору оренди №91 від 13.07.2006 року (з урахуванням Договору від 29.12.2011 року про внесення змін) сторони погодили, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 року №786 (із змінами, внесеними постановою КМУ від 14.09.2011 року №961, які набрали чинності з 20.09.2011 року становить без ПДВ за перший місяць оренди вересень 2011 року 21166 грн. 08 коп. Орендна плата згідно даного договору сплачується з 20.09.2011 року.

Пунктами 4, 13 наведеної вище Методики передбачено, що орендна плата за цією Методикою розраховується у такій послідовності: визначається розмір річної орендної плати. На основі розміру річної орендної плати встановлюється розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку орендної плати - останній місяць, за який визначено індекс інфляції, яка фіксується у договорі оренди. З урахуванням розміру орендної плати за базовий місяць оренди розраховується розмір орендної плати за перший та наступні місяці оренди. Розрахунок орендної плати за базовий місяць затверджується орендодавцем. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Предметом позову є стягнення заборгованості з орендної плати за період з 01.06.2014 року по 11.12.2014 року, що не охоплений рішенням Господарського суду Львівської області від 18.11.2014 року по справі №914/2498/14.

Так, розмір орендної плати за червень 2014 року складав 23754,56 грн., з урахуванням індексу інфляції за червень 2014 року (1.010) скоригований розмір орендної плати за липень 2014 року складав 23849,58 грн., скоригований розмір орендної плати за серпень 2014 року (з врахуванням індексу інфляції за липень - 1.004) складав 24040,38 грн., скоригований розмір орендної плати за вересень 2014 року (з урахуванням індексу інфляції за серпень - 1.008) складав 24737,55 грн., скоригований розмір орендної плати за жовтень 2014 року (з урахуванням індексу інфляції за вересень - 1.029) складав 25331,25 грн., скоригований розмір орендної плати за листопад 2014 року (з урахуванням індексу інфляції за жовтень - 1.024) складав 25812,54 грн., скоригований розмір орендної плати за грудень 2014 року (з урахуванням індексу інфляції за листопад - 1.019) складав 26302,98 грн., однак, охоплюваний позовними вимогами період - до 11.12.2014 року, відтак, за 11 днів грудня 2014 року розмір орендної плати складав 9333,32 грн.).

Колегія суддів погоджується з перерахунком орендної плати, здійсненим місцевим господарським судом, за яким заборгованість відповідача перед позивачем з орендної плати за заявлений у позовній заяві період з 01.06.2014 року по 11.12.2014 року становить 156859,18 грн. Докази сплати відповідачем вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні, у зв'язку з чим, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача вказаної суми.

Слід зазначити, що у розрахунках позивача, що містяться у матеріалах справи, сукупний проіндексований розмір орендної плати за період з 01.06.2014 року по 11.12.2014 року становить 156959,93 грн., однак, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в розмірі 201502,69 грн. Як вбачається із поданих позивачем розрахунків, вказана сума складається з суми орендних платежів (визначених у відповідності до пунктів 3.1, 3.2 Договору з урахуванням щомісячної індексації орендної плати), що становить 156959,93 та розміру індексації (44542,76 грн.). Відтак, позивачем розраховано заборгованість з орендної плати (проіндексованої відповідно до умов договору) з урахуванням індексу інфляції на заборгованість з уже проіндексованої орендної плати, однак, відповідних вимог щодо стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції, що передбачено ч.2 ст.625 ЦК України, позивач не заявляв.

Предметом позову в даній справі є стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з 01.06.2014 року по 11.12.2014 року та пені. Вимоги про стягнення передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, інфляційних втрат та 3% річних позивачем не заявлялись.

З огляду на наведене, колегія суддів не бере до уваги посилання прокурора в апеляційній скарзі на ч.2 ст.625 ЦК України та п.7.1 постанови Пленуму ВГС України №14 від 17.12.2013 року та вважає обґрунтованим висновок суду про стягнення з відповідача на користь позивача 156859,18 грн. - заборгованості з орендної плати (визначеної у відповідності до умов договору оренди щодо щомісячної індексації).

Крім того, прокурор просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 41877,09 грн. - пені.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Забезпечення виконання зобов'язання, зокрема неустойкою, передбачено ч.1 ст.546 ЦК України, а статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У п.3.5 договору оренди №91 від 13.07.2006 року орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Як зазначалось вище, у пункті 3.3 Договору сторони погодили, що орендна плата перераховується щомісяця, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним.

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відтак, орендна плата за червень 2014 року підлягала сплаті до 10 липня 2014 року, з огляду на що, пеня підлягає нарахуванню за період з 11.07.2014 року по 11.12.2014 року (кінцева дата періоду, зазначеного у позовній заяві).

Разом з тим, безпідставними є посилання скаржника на те, що судом першої інстанції не визначено початку та строку нарахування пені, оскільки в рішенні суд зазначив, що пеня нараховується з 11.07.2014 року до 11.12.2014 року.

З огляду на наведене, беручи до уваги умови укладеного між сторонами договору та вимоги чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про стягнення з відповідача на користь позивача 7904,58 грн. - пені нарахованої на заборгованість з орендних платежів (за червень-грудень 2014 року).

Слід також зазначити, як вбачається з розрахунків позивача, що містяться у матеріалах справи, пеня нараховувалась позивачем на загальну суму боргу в тому числі і за попередні періоди, а також на заборгованість з орендної плати (проіндексованої) ще додатково з урахуванням індексу інфляції. Колегія суддів вважає вказані розрахунки позивача невірними. Суд апеляційної інстанції неодноразово зобов'язував позивача подати детальні розрахунки заявленої до стягнення заборгованості та пені, однак, позивач подав такий же розрахунок, що подавався і в суді першої інстанції, при цьому жодних пояснень в судових засіданнях щодо сум, зазначених у розрахунках, представник позивача суду так і не надав , хоча розгляд апеляційної скарги неодноразово відкладався, і у позивача була можливість довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відтак, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги в розмірі 913,50 грн. слід стягнути в доход Державного бюджету України з позивача (Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області).

Керуючись ст.ст.101, 102, 103, 105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення Господарського суду Львівської області від 14.04.2015 року по справі №914/314/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу Заступника прокурора Львівської області - без задоволення.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (79007, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3, код ЄДРПОУ 20823070) в доход Державного бюджету України 913,50 грн. - судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи №914/314/15 повернути до Господарського суду Львівської області.

Повну постанову складено 11.09.2015 року

Головуючий-суддя Якімець Г.Г.

Судді Бойко С.М.

Бонк Т.Б.