Рішення

від 23.10.2007 по справі 2-856/2007

ГОРОДНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 2-856/2007

справа № 2-856/2007

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23

жовтня 2007 року                                                                              м.

Городня

Городнянський

районний суд Чернігівської області у складі:

·       

головуючого - судді                    Криворученко

Д.П.,

·       

при секретарі                               Марченко Т.А.,

за

участю позивача ОСОБА_1., представника відповідача Луданик Т.В., розглянувши у

відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Городня цивільну справу за

позовом ОСОБА_1до відділу освіти Городянської районної державної адміністрації,

третьої особи на боці відповідача без самостійних вимог щодо предмета спору

Головного управління Державного казначейства України в Чернігівській області

про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з

порушенням термінів її виплати, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до відділу освіти Городянської

районної державної адміністрації третьої особи на боці відповідача без

самостійних вимог щодо предмета спору Головного управління Державного

казначейства України в Чернігівській області про стягнення компенсації втрати

частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати.

Позивач у позовній заяві зазначила, що вона відповідно до вимог ст.57

Закону України „Про освіту" 13.09.2007 року отримала заборгованість по

заробітній платі у вигляді своєчасно не виплаченої надбавки за вислугу років як

педагогу та матеріальної допомоги на оздоровлення. Згідно ст. 34 Закону України

„Про оплату праці" та ПКМУ №1427 від 20.12.1997 року повинна

нараховуватись та виплачуватись компенсація втрати частини заробітної плати у

зв'язку з порушенням термінів її виплати. Просить стягнути з відділу освіти

компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її

виплати.

У судовому засіданні позивач заявлений позов підтримала, просить стягнути з

відділу освіту компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з

порушенням термінів її виплати у розмірі 1311,39 грн.

Представник відповідача по справі у судовому засіданні

заявлений позов не визнала і пояснила, що у зв'язку з не фінансуванням з

бюджету виплат передбачених ст.57 Закону України „Про освіту", відсутністю

відповідних бюджетних асигнувань протягом 1997-2000 років працівникам районного

відділу освіти не проводилось нарахування надбавки за вислугу років та допомоги

на оздоровлення при наданні щорічної відпустки педагогічним працівникам. Ці

виплати не були нараховані, не вівся їх облік, вони не відносились до

кредиторської заборгованості. Згідно Закону України „Про реструктуризацію

заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про

освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників

навчальних закладів" від 09.09.2004 року №1994-IV

врегульовано правовідносини з цього питання і цим Законом не передбачено

виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх

виплати. Крім того, спільним листом Міністерства освіти і науки України,

Мінфіну України за погодженням з Мінпраці та соціальної політики України,

Державним казначейством України від 30.11.2005 року №1/9-681 роз'яснено, що

виплата згідно Закону України

„Про

реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону

України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим

категоріям працівників навчальних закладів" від 09.09.2004 року №1994-IV є

разовою виплатою державного бюджету, яка здійснюватиметься протягом п'яти

років. Таким чином, вимоги позивача є такими, що суперечать бюджетному

законодавству і компенсація нарахуванню та виплаті не підлягає.

Представник третьої особи на боці відповідача у судове засідання не

з'явився, згідно листа №14-13/721/7759 від 10.10.2007 року ГУ ДКУ в Чернігівській

області просить справу розглянути без участі їх представника і у задоволенні

позову відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та

дослідивши надані сторонами докази до і під час попереднього судового

засідання, встановив наступні обставини і визначені відповідно до них

правовідносини.

З трудової книжки позивача встановлено, що вона дійсно працювала на посаді

вчителя у Невклянській школі в період з 15.08.1973 року по 01.10.2004 року.

З довідки ДВС Городнянського районного управління юстиції №01-29/1/7315 від

04.10.2007 р. встановлено, що ОСОБА_1. 13.09.2007 року перераховано грошові

кошти в сумі 4646,24 грн. згідно виконавчого листа №2-177 Городнянського

районного суду від 27.02.07 про стягнення з відділу освіти на її користь

заборгованості.

Дослідженням довідки відділу освіти №221 від 11.10.2007

року встановлено, що компенсація втрати частини заробітної плати у зв'язку з

порушенням строків її виплати становить позивачу ОСОБА_1. 1311,39 грн. за

період з 01.06.1999 року по 31.08.2002 року.

Відповідно положень ст. 233 КЗПП України в редакції статті до 11.07.2001

року, працівник мав право звернутися з заявою про вирішення трудового спору до

суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про

порушення свого права. 11.07.2001 року з прйняттям Закону України №2620-111,

згідно якого ст.233 КЗПП доповнено частиною другою, у разі порушення

законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом

про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Суд, з'ясувавши причини пропущення позивачем тримісячного строку звернення до

суду, що того вимагала стаття 233 КЗПП України в редакції до 11.07.2001 року, прийшов

до висновку, що він не пропущений оскільки тільки у 2007 році, позивач отримала

заборгованість по заробітній платі, і за таких обставин, суд вважає, що

позивачем недопущено порушення строків зверення до суду за захистиом свого

трудового права.

Статтею 55 Конституції України зазначено, що кожному гарантується право на

оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів

місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Стаття 22 Конституції

України наголошує, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних

законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Стаття 43 Конституції України проголошує, що кожен має право на належні,

безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної

законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

В статті 57 Закону України „Про освіту", якою

визначені гарантії держави педагогічним, науково-педагогічним працівникам та

іншим категоріям працівників навчальних закладів, визначено, що держава

забезпечує вказаній категорії працівників виплату надбавок за вислугу років

щомісячно у відсотках до посадового окладу ( ставки заробітної плати) залежно

від стажу педагогічної роботи та виплату допомоги на оздоровлення у розмірі

місячного посадового окладу (ставки заробітної плати ) при наданні щорічної

відпустки. Відповідно до ст.94 КЗПП України, заробітна плата - це винагорода,

обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або

уповноважений  

ним   орган   виплачує  

працівникові   за   виконану  

ним   роботу. Відповідно до частини

2 статті 2 Закону України „Про оплату праці", додаткова заробітна плата,

це- винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та

винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивачу

неправомірно своєчасно не виплачувалась надбавка за вислугу років, яка є

частиною її заробітної плати, чим порушено її конституційне право на своєчасне

одержання винагороди за працю.

Згідно положень ст. 34 Закону України „Про оплату

праці", компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку

із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання

цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним

законодавством. Цей порядок врегульовано законодавством, зокрема Законом

України „Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з

порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року N 2050-ІП, Постановою

КМУ від 20 грудня 1997 p.

N 1427 „Про затвердження Положення про порядок компенсації

працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її

виплати", Постановою КМУ від 21 лютого 2001 p. N 159 „Про

затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових

доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати".

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що

позовні вимоги ОСОБА_1. підлягають задоволенню у повному обсязі та підлягає

стягненню з відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації

нарахована позивачу компенсація втрати частини заробітної плати у зв'язку з

порушенням строків її виплати.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відділу освіти Городнянської

райдержадміністрації слід стягнути судові витрати по справі.

На підставі викладеного й у відповідності до положень ст.ст. 22, 43, 55, 58

Конституції України, ст. 57 Закону України „Про освіту", ст.2, ст. 34

Закону України „Про оплату праці", ст. 233 КЗПП України, Закону України

„Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням

строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року N 2050-ІП, Постанови КМУ від

20 грудня 1997 p.

N 1427 „Про затвердження Положення про порядок компенсації

працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її

виплати", Постанови КМУ від 21 лютого 2001 p. N 159 „Про

затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових

доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати", керуючись ст.ст. 10,

11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги

ОСОБА_1- задовольнити повністю.

Стягнути з відділу освіти Городнянської районної

державної адміністрації Чернігівської області на користь ОСОБА_1- 1311,39 грн.

компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її

виплати за період з 01.06.1999 року по 31.08.2002 року.

Стягнути з відділу освіти Городнянської районної

державної адміністрації 51 грн. 00 коп. державного мита (судового збору) на

користь держави та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення

розгляду цивільної справи на користь державного бюджету Городнянського району

Чернігівської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до

Апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом

подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне

оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в

порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.