Ухвала

від 29.11.2011 по справі 11/307-02

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"29" листопада 2011 р. Справа № 11/307-02

вх. № 16071/4-11

Суддя господарського суду Рильова В.В.

при секретарі судового засідання Боброва Д.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю №49 від 16.05.2011р.;

відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Акціонерного товариства відкритого типу з іноземними інвестиціями "НПК - Холдінг", м. Харків;

до Приватного підприємця ОСОБА_2, м.Харків;

про стягнення 2036,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Акціонерне товариство відкритого типу "НПК-Холдинг", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - приватного підприємця ОСОБА_2, грошових коштів у сумі 2 036,76грн., з яких заборгованість за договором оренди від 01.11.2000р. складає 1 330,78 грн., пеня за неповну сплату платежів у розмірі 638,56грн.; 3% річних у порядку ст.214 Господарського кодексу України - 67,42 грн. Також позивач просить судові витрати покласти на відповідача.

В процесі розгляду даної справи були виявлені обставини, які можуть свідчити про наявність у діях невідомих осіб ознак злочину, у зв'язку з чим ухвалою господарського суду Харківської області від 16 грудня 2002 року провадження у справі №11/307-02 було зупинено, а копії матеріалів справи №11/307-02 направлено до прокуратури Харківської області для проведення перевірки.

Розпорядженням виконуючого обов"язки голови господарського суду Харківської області від 13.09.2010р., у зв'язку з обранням судді Черленяка М.І. суддею Харківського апеляційного господарського суду, справу № 11/307-02 було передано судді Рильовій В.В.

Господарський суд Харкіської області неодноразово звертався до прокуратури Дзержинського району м.Харкова з запитами про повідомлення інформації стосовно вирішення питання слідчими органами, щодо наявності ознак злочинів, передбачених статтями 190, 358 Кримінального кодексу України.

На останній запит від 30.09.2011 року на адресу господарського суду Харківської області надійшов лист від 04.11.2011р. (вх.4860) від прокуратури Дзержинського району, в якому зазначалося, що вказана кримінальна справа в провадженні прокуратури Дзержинського району м.Харкова не перебувала та копія листа направлена до Дзержинського РВ ГУМВС України в Харківській області для розгляду та надання інформації.

Станом на 14.11.11 року в матеріалах справи №11/307-02 відсутні відомості щодо результатів згаданої вище перевірки.

Зважаючи на те, що провадження у даній справі зупинено з 16.12.2002 року, до цих пір відсутні результати перевірки щодо наявності у діях відповідача ознак злочину та на те, що тривале зупинення провадження у справі не сприяє дотриманню права на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, як того вимагає ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. №475/97-ВР В«Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до КонвенціїВ» , суд дійшов висновку про поновлення провадження у справі та призначення справи до розгляду та витребування у сторін, а також Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області відомостей щодо результатів перевірки щодо наявності ознак злочину, до проведення якої було зупинено провадження у даній справі.

Ухвалою суду від 14.11.2011р. провадження у справі №11/307-02 було поновлено та призначено до розгляду на 29.11.2011р.

24.11.2011р. відповідач надав до канцелярії суду пояснення (вх.№5144), які долучаються судом до матеріалів справи.

28.11.2011р. до канцелярії суду, на запит господарського суду Харківської області, надійшло повідомлення (вих.№15456 від 23.11.2001р.) від Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, в якому зазначається, що, згідно наявних обліків, звернень та заяв гр. ОСОБА_2 до Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області не надходило.

29.11.2011р. позивач надав до канцелярії суду пояснення на виконання ухвали суду від 14.11.2011р. у справі №11/307-02 (вих.б/н від 29.11.2011р.) та документи для долучення до матеріалів справи. Зокрема, позивач вказує на те, що, згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію серія А01 №425367 від 26.07.2010р., АТВТзІІ "НПК-ХОЛДІНГ" було перейменоване у Приватне акціонерне товариство "НПК-ХОЛДІНГ".

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, а саме документи подані позивачем 29.11.2011р., стосовно зміни найменування юридичної особи позивача, суд встановив наступне.

Позивачем на підтвердження зміни назви підприємства надано копію свідоцтва про державну реєстрацію серія А01 №425367 та копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Отже, зміна назви підприємства позивача не є правонаступництвом у розумінні ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Відповідно до п.69 Закону України "Про внесення змін до Закону України про акціонерні товариства" щодо вдосконалення механізму діяльності акціонерних товариств" (Відомості Верховної ОСОБА_1 України (ВВР), 2011, N 35, ст.344), приведення діяльності товариств у відповідність із нормами цього Закону, статутів та внутрішніх положень акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у тому числі зміна найменування акціонерних товариств з відкритого або закритого на публічне або приватне, не є перетворенням та не потребує застосування процедури припинення.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає необхідним змінити найменування позивача у справі №11/307-02 з АТВТзІІ "НПК-ХОЛДІНГ" на Приватне акціонерне товариство "НПК-ХОЛДІНГ".

Представник позивача в судовому засіданні 29.11.2011р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 29.11.2011р. не з"явився, відзив на позов та документи витребувані судом не надав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про вручення судової ухвали відповідачу на поштовому повідомленні.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача у судовому засіданні, суд встановив, що позивач вказує підставою для звернення до суду із позовною заявою те, що відповідач неналежним чином виконував зобов"язання за договором оренди №32/23 від 01.11.2000р.

Отже, позивачем було заявлено до стягнення суму основного боргу у розмірі 1330,78грн.; 638,56грн. пені, із посиланням на п.5.2. договору оренди №32/23 від 01.11.2000р. та 67,42грн. - 3% річних, в порядку ст. 214 Господарського кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 11.11.2011р., діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (реєстраційний номер 20019414668) припинена (арк.спр.157).

У п.3 листа Вищого арбітражного суду України від 23.10.2000р. №01-8/556 "Про деякі приписи чинного законодавства, що регулює підприємницьку діяльність громадян", зазначено, що з моменту скасування державної реєстрації громадянина як суб"єкта підприємницької діяльності, зокрема за його особистою заявою, спори за участю такого громадянина, у тому числі пов"язані із здійсненням ним раніше підприємницької діяльності, підвідомчі судам загальної юрисдикції, за винятком випадків, коли провадження у відповідних справах було порушено до настання згаданих обставин.

Відтак , якщо під час розгляду справи фізична особа - підприємець втратив статус суб'єкта підприємницької діяльності, ця обставина не може бути підставою для припинення провадження у справі.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Проте, судом встановлено, що, на час звернення позивача до господарського суду з позовом до відповідача (02.11.2002р.) та в процесі судового розгляду справи, позивачем не було надано доказів на підтвердження того, що відповідач включений до Державного реєстру підприємств і організацій України, станом на дату подачі позовної заяви (всупереч вимогам ухвали суду про порушення провадження у справі №11/307-02 від 04.11.2002р.).

Тобто, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що на час звернення позивача до суду з відповідним позовом, відповідач був приватним підприємцем.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, правом на звернення до господарського суду користуються підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Стаття 21 Господарського процесуального кодексу України визначає, що сторонами в судовому процесі - позивачем і відповідачем -можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього кодексу.

Як вже було зазначено вище, особа, яка визначена позивачем у даній справі у якості відповідача на даний час не має статусу фізичної особи-підприємця, отже не може бути стороною у справі, відповідно до приписів ст.ст. 1, 21 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, в тому числі, якщо спір за предметною ознакою підвідомчий господарському суду, але одна із сторін не може бути учасником господарського процесу.

З огляду на вказане, суд вважає, що провадження у даній справі підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що особа, яка визначена відповідачем у даній справі не має статусу фізичної особи-підприємця, отже не може бути учасником господарського процесу.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1, 21, 49, п. 1 частини 1 статті 80, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Змінити найменування позивача у справі №11/307-02 з Акціонерного товариства відкритого типу з іноземними інвестиціями "НПК-ХОЛДІНГ" на Приватне акціонерне товариство "НПК-ХОЛДІНГ".

Провадження у справі №11/307-02 припинити .

Суддя Рильова В.В.

Справа №11/307-02