Рішення

від 17.06.2015 по справі 755/6027/15-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/6027/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"17" червня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Гончарука В.П.

при секретарях Лисенко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Дентал» про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив поновити його на роботі на посаді директора ТОВ "Глобал Дентал", стягнути заборгованість по заробітній платі, та суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та моральну шкоду в розмірі 300 000 грн.

Вимоги позову мотивовані тим, що позивач з 03.11.2014 р. працював на посаді директора ТОВ "Глобал Дентал".

16.04.2015 р. його було звільнено на підставі п.5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України відповідно до наказу.

Однак, позивач вважає своє звільнення незаконним та таким, що суперечить вимогам трудового законодавства та Конституції України, оскільки звільненя відбулось без видачі позивачу копії наказу, розрахунку не проведено, трудова книжка не оформлена. Вказані незаконні дії з боку відповідача призвели до моральних переживань, втрачено душевний спокій. Тому позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Позивача надав в судове засідання заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідач ТОВ «Глобал Дентал» в судове засідання не з'явилась, про місце, час та дату слухання справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду невідомі, але через канцелярію суду надійшли запереченя на позов, які долучені до матеріалів справи.

Відповідно до ч.1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів що у даному випадку вбачається за доцільне.

Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи та письмові заперечення відповідача приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.11.2014 р. позивача було прийнято на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Дента». На підставі наказу № 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Дента» ОСОБА_1 від 16.04.2015 р. було звільнено з посади директора ТОВ «Глобал Дента» у зв»язку з припиненням повноважень посадової особи п. 5 ч. 1 ст .41 КЗпП України.

Вимогами ст. 21 КЗпП України встановлено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Пунктом 1 частини 1 ст. 36 КЗпП України передбачено, що підставою припинення трудового договору є угода сторін.

За угодою сторін може припинятись як трудовий договір, укладений на невизначений строк, так і строковий трудовий договір. Таке припинення можливе у будь-який час, коли між власником або уповноваженим ним органом і працівником досягнуто угоду про припинення трудового договору. Пропозиція про припинення трудового договору може надходити як з боку працівника, так і власника або уповноваженого ним органу. Якщо інша сторона погоджується з висловленою пропозицією, то вважається, що сторони досягли угоди про припинення трудового договору, і працівник звільняється з роботи.

За вимог ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Згідно ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Виходячи з положень ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Положеннями ст. 40 КЗпП України встановлено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:

1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

2) виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці;

3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;

4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

5) нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

6) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

7) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;

8) вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, позивачу станом на момент звільнення не було сплачено заробітну плату за березень місяць 2015 р., а також компенсацію за чотири дні невикористаної відпустки.

Згідно наданих стороною відповідача розрахункових відомостей по зарплаті за березень - квітень 2015 р., дійсність та достовірність яких сторонами під сумнів не ставилась, ОСОБА_1 належало до виплати 2200,00 грн. за березень 2015 року, та 1152 грн. 38 коп. за квітень 2015 року.

З розрахунку середньої заробітної плати, яка складає 77 грн. 96 коп. за день вимушеного прогулу.

Здійснюючи розрахунок належної до виплати компенсації за час вимушеного прогулу суд виходить із тривалості вимушеного прогулу, який становить період часу з дня, наступного за звільненням - 17 квітня 2015р. по день постановлення рішення - 16 червня 2015 р., тобто така сума складає 4 911 грн. 48 коп.

Згідно положень ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

З наданих стороною позивача доказів та пояснень суд не вбачає наявності обставин, визначених наведеними положеннями ст. 237-1 КЗпП України, виходячи з чого заявлена вимога про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягає.

За вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином, звільнення було проведено з грубим порушенням наведених вимог ст. 40, 41 КЗпП України в частині відсутності підстав для розірвання трудового договору з ініціативи власника, зокрема звільнення відбулось з підстав не передбачених законодавством.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в частині поновлення на роботі стягнення заявленої суми заборгованості по заробітній платі, компенсації середнього заробітку за час вимушеного прогулу по день винесення рішення.

Судові витрати піддягають розподілу в порядку, визначеному ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 3, 15, 31,60,61 79, 81, 84, 88, 118, 119, 120, 224-228 ЦПК України, ст. 83, 115,116, 117,237-1 КЗпП України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Дентал» про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково .

Скасувати наказ №2 ТОВ "Глобал Дента" від 16.04.2015 р. яким було звільнено ОСОБА_1 з посади директора ТОВ "Глобал Дента".

Поновити ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ "Глобал Дента".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Дентал» (і/к 35977639 ) на користь ОСОБА_1 2 200 грн. заробітної плати за березень 2015 року, 4 911 грн. 48 коп середнього заробітку за час вимушеного прогулу , а всього стягнути 7 111,48 грн. (сім тисяч сто одинадцять гривень грн.. 48 коп.).

В іншій частині задоволення позову - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Дентал» (і/к 35977639 )на користь державного бюджету України 243 грн. 60 коп. судового збору.

Рішення суду, може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

С у д д я :