У Х В А Л А
7 вересня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідача Кривенди О.В.,
суддів: Кривенка В.В., Прокопенка О.Б., -
розглянувши заяву державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві (далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової адміністрації України, державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и л а:
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 14 липня 2011 року позов задовольнив. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 8 лютого 2012 року рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове, яким у задоволенні позову відмовив.
Вищий адміністративний суд України постановою від 30 червня 2015 року рішення суду апеляційної інстанції скасував, постанову суду першої інстанції змінив, виключивши з її резолютивної частини пункт 7, у решті - залишив без змін.
Як вбачається із поданої ДПІ заяви про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України, вона звернулася до Верховного Суду України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
У заяві ДПІ посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень пункту 1.4 Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів.
На обґрунтування заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 листопада 2012 року, яка, на думку ДПІ, підтверджує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Проте аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування касаційним судом норм матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду цих справ, перевірка правильності встановлення яких не входить до компетенції Верховного Суду України.
Крім того, надане для порівняння рішення не містить іншого, ніж в оскаржуваному рішенні, тлумачення норм матеріального права, про які йдеться у заяві ДПІ.
Зазначене дає підстави для висновку про необґрунтованість поданої ДПІ заяви.
За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової адміністрації України, державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинитипевні дії, за заявою про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 30 червня 2015 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кривенда
Судді: В.В. Кривенко
О.Б. Прокопенко
Суд | Верховний Суд України |
Дата ухвалення рішення | 07.09.2015 |
Оприлюднено | 16.09.2015 |
Номер документу | 50239104 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Верховний Суд України
Кривенда О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні