Рішення

від 07.09.2015 по справі 492/1946/13-ц

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 492/1946/13-ц

У К Р А Ї Н А

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

07 вересня 2015 року м.Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Гусєвої Н.Д.,

при секретарі - Рябчук О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Арциз Одеської області цивільну справу за позовною заявою Фермерського господарства «Мітасов П.І.» до ОСОБА_2, за участю третьої особи - ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

встановив:

Фермерське господарство «Мітасов П.І.» (далі - ФГ «Мітасов П.І.») звернулося до суду із зазначеним позовом до відповідача про стягнення матеріальної шкоди та відшкодування моральної шкоди, який в подальшому уточнив позовні вимоги, мотивуючи свої вимоги тим, що 15.09.2013р. відповідач здійснював випас стада овець, які внаслідок неналежного догляду зайшли на земельну ділянку позивача де виростали кавуни, в результаті чого було пошкоджено 1 га посівів продовольчих баштанних культур (кавунів) так як рослини не отримали подальшого розвитку. Таким чином, діями відповідача позивачу спричинена матеріальна шкода в сумі 16865,75 грн., яку просить стягнути з відповідача. Крім того, позивачу внаслідок неправомірних дій відповідача завдано моральну шкоду, яку позивач оцінює в 20000,00 грн., яку також просить стягнути з відповідача.

В судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд їх задовольнити.

Відповідач, представник відповідача в судовому засіданні позов не визнали, вказавши що позов необґрунтований, просили суд відмовити в його задоволенні.

Залучений судом до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_3 та його представник в судове засідання не з'явилися, але від представника третьої особи надійшла до суду заява про розгляд справи в їх відсутність, позовні вимоги не підтримали, просили відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із цивільного законодавства, пов'язані з обов'язком винної особи відшкодувати завдану шкоду, тому, при вирішенні спору між сторонами, слід керуватися Цивільним Кодексом України.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Фермерське господарство «Мітасов П.І.» зареєстроване Арцизькою районною державною адміністрацією Одеської області № 15271200000000284 (а.с. 4) та діє на підставі статуту, затвердженого рішенням засновників ФГ «Мітасов П.І.», протокол № 1 від 05.01.2006р., головною метою якого є виробництво товарної сільськогосподарської продукції (а.с. 5-7). Мітасову П.І. (а.с. 8, 45) належить земельна ділянка площею 6 га, розташована на території Павлівської сільської ради народних депутатів Арцизького району Одеської області, на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ОД-02-186 від 06.06.1994р. (а.с. 13).

Згідно виписки ЄО-2157 від 16.09.2013р. до Арцизького РВ ГУМВС України 16 вересня 2013 року о 08 год. 45 хв. надійшло повідомлення від Мітасова П.І., а також Мітасов П.І. звернувся до Арцизького РВ ГУМВС України з письмовою заявою про те, що ОСОБА_2 на земельній ділянці, де виростають кавуни випасає своїх овець (а.с. 41, 42). Відповідно до висновку про розгляд виписки з ЄО-2157 від 16.09.2013р. перевірка по заяві Мітасова П.І. припинена (а.с. 9, 43, 44).

На підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії ОД № 0140621 від 24.09.2013р. постановою за справою про адміністративне правопорушення від 24.09.2013р. ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 104 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51,00 грн. (а.с. 35, 36, 37, 38, 39, 40, 46, 47, 79, 80).

З листа відділу статистики в Арцизькому районі Одеської області № 01-34/117 від 03.04.2014р. вбачається, що середня урожайність баштанових культур за 2013 рік по Арцизькому району Одеської області становила 58,8 ц з 1 га (а.с. 34).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Отже, зазначена норма закону встановлює преюдиційні обставини, від доказування яких звільняються сторони та інші особи, які беруть участь у справі.

При тлумаченні наведеної норми закону, суд приходить до висновку, що преюдиційність обставин ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішення у такій справі правовідносини. На думку суду, суб'єктивними межами є те, що в двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини, а об'єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням чи постановою суду.

Частинами 1 та 2 статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Із роз'яснень, викладених у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27 березня 1992 року № 6 вбачається, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Таким чином, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність одночасно усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.

Суд приходить до висновку, що у судовому засіданні знайшов свого підтвердження той факт, що шкода, яка завдана ФГ «Мітасов П.І.» завдана саме з вини відповідача ОСОБА_2 Дані обставини підтверджуються висновком про розгляд виписки з ЄО-2157 від 16.09.2013р., яким перевірка по заяві Мітасова П.І. припинена (а.с. 9), постановою за справою про адміністративне правопорушення від 24.09.2013р. (а.с. 46, 79).

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що йому як землекористувачу були заподіяні збитки діями відповідача.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 11 січня 1955 року, із змінами від 08 вересня 1982 року, «Про відповідальність за потраву посівів в колгоспах і радгоспах», який є чинним на теперішній час, встановлено, що тварини і птиця, які заподіяли потраву посівів і пошкодили насадження господарств, затримуються цими господарствами до відшкодування володільцями тварин і птиці, шкоди, заподіяної потравою. Встановлення розміру шкоди, заподіяної потравою посівів проводиться комісією у складі представника виконкому місцевої ради, агронома і представника господарства в присутності володільця тварин, що заподіяли потраву посівів. При неявці володільця тварин, визначення розміру шкоди проводиться комісією в його відсутності.

Розміри збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам вилученням (викупом) або тимчасовим зайняттям земельних ділянок у встановленому порядку, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (затверджений постановою Кабінету Міністрів україни від 19 квітня 1993р. № 284).

З урахуванням вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України, наведених положень закону щодо підстав і порядку відшкодування заподіяної шкоди шляхом потрави посівів, потерпілий (позивач) повинен довести розмір цієї шкоди, а саме - вартість неодержаної сільськогосподарської продукції (кавунів), яка має бути обчислена за ринковими цінами, з урахуванням середньої врожайності певної культури в господарстві, за винятком витрат виробництва, пов'язаних зі збиранням урожаю, а також витрат на відновлення якості земель відповідно до їхнього призначення.

На підтвердження своїх вимог позивачем надано лист відділу статистики в Арцизькому районі Одеської області № 01-34/117 від 03.04.2014р. (а.с. 34) про урожайність кавунів, однак такий лист є належним доказом по справі, оскільки у листі не зазначено про вартість сільськогосподарської продукції без врахуванням витрат на відновлення якості землі та витрат на збирання врожаю.

Крім того, в матеріалах справи відсутній висновок комісії, яка уповноважена визначати розмір збитків заподіяних позивачу відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (затверджений постановою Кабінету Міністрів україни від 19 квітня 1993р. № 284).

Докази надані відповідачем, якими він обґрунтовує розмір заподіяних йому збитків (а.с. 81, 99, 100, 101) не є належними доказами, оскільки для визначення розміру збитків заподіяних позивачу діє спеціальна норма, а саме Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (затверджений постановою Кабінету Міністрів україни від 19 квітня 1993р. № 284).

Крім того, позивачем не надано належних доказів, що потрава посівів була заподіяна тваринами, які належать відповідачу. Так, під час потрави посівів вівці не були затримані, їх ідентифікаційні номери не встановлені, що не дає можливості достовірно встановити факт їх належності будь-якій особі.

Оскільки позивач в установленому порядку не довів розмір заподіяний йому діями відповідача збитків, у суду відсутні підстави для задоволення позову в частині стягнення матеріальної шкоди.

Суд не бере до уваги письмові докази, а саме акт обстеження посівів сільськогосподарських культур від 17.08.2013р. (а.с. 10), лист ПСК «Центральний Ринок Арцизької районної спілки споживчих товариств» № 160 від 11.10.2013р. про вартість кавунів станом на 16.08.2013р. (а.с. 11), лист відділу статистики в Арцизькому районі Одеської області № 01-34/278 від 10.10.2013р. (а.с. 12), оскільки зазначені письмові докази підтверджують обставини станом на серпень 2013 року, а потрава посівів була в вересні 2013 року та урожайність за 2012 рік.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Із роз'яснень, викладених у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних або фізичних страждань або інших негативних явищ, завданих фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Зважаючи на вищевикладене, на думку суду вимога про стягнення моральної шкоди в сумі 20000,00 грн. з відповідача на користь позивача є необґрунтованоюта не підлягає задоволенню, так як представниками позивача не визначено та в судовому засіданні не обґрунтовано з яких саме міркувань вони виходили, визначаючи розмір моральної шкоди.

В зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог позивача не підлягають задоволенню і вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат.

Керуючись ст. ст. 22, 386, 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 15, 30, 57-60, 61, 64, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов Фермерського господарства «Мітасов П.І.» до ОСОБА_2, за участю третьої особи - ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення. Якщо рішення було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

Арцизького районного суду Гусєва Н.Д.