Рішення

від 22.10.2010 по справі 2-278/2010

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-278/2010

Провадження №-

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2010 р. Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді: Бойка М. П.

при секретарі: Швець Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Монастириську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Монастириського районного управління пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та про стягнення недоплачених сум щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до Монастириського районного управління пенсійного фонду України про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни». Посилається на те, що, набувши статус дитини війни, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має право на одержання пенсії, підвищеної на 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак, у зв'язку із тим, що Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена, одержує лише пенсію за віком. Оскільки рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року пункт 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» визнано неконституційним то просить суд постановити рішення, яким дії управління Пенсійного фонду України про відмову їй у виплаті в повному обсязі щомісячної соціальної допомоги як «Дітині війни» визнати неправомірними, зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області здійснити щомісячне нарахування та виплату, підвищення до пенсії у розмірі 30% відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала і просить суд його задоволити.

Представник відповідача - управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі в судовому засіданні позов не визнав, проти позовних вимог заперечив.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що вказаний позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004р., дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення - 02.09.1945р. Другої світової війни було менше 18 років.

Як вбачається із посвідчення № 113926, виданого управлінням Пенсійного фонду України в Монастириському районі 17.04.1997р., ОСОБА_1 призначено пенсію за віком довічно.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, а отже є дитиною війни, що підтверджується відміткою у вищевказаному пенсійному посвідченню.

Ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Однак, пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» і пунктом 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 п.12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» та рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 п.41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» визнано неконституційними. Положення Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» рішенням Конституційного суду неконституційними не визнавались.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про неконституційність.

Таким чином, п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» припинив свою чинність з 9 липня 2007 року і п.41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» припинив свою чинність з 22 травня 2008 року.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позивачка, будучи дитиною війни, має право на одержання пенсії, підвищеної на 30% мінімальної пенсії за віком, з 9 липня по 31 грудня 2007 року, тобто з моменту ухвалення рішення Конституційного суду України № 6-рп/ 2007 від 09.07.2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з моменту ухвалення рішення Конституційного суду України рішенням № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року.

З урахуванням наведеного, суд дійшов до переконання, що у даному випадку має місце порушення прав позивачки, що підлягають захисту шляхом часткового задоволення позовних вимог та визнання дій відповідача протиправними та стягнення допомоги.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 8, 19, 22, 48, 55, 64, 92, 95, 124, 147 Конституції України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 3, 15, 118, 119, 120 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково. Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідного до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі на користь ОСОБА_1 соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, що становить 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та в подальшому проводити перерахунок та виплату соціальної допомоги як «дитині війни» згідно чинного законодавства.

Стягнути з Монастириського районного управління пенсійного фонду України 51 грн. державного мита та 120 грн. на матеріально-технічне забезпечення розгляду справи судом в банк одержувача - УДК у Монастириському районі, найменування рахунку - Монастириський район 22050000, № 31219259700375, МФО - 838012, код - 23588177.

Врешті позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_2