Рішення

від 10.09.2015 по справі 372/633/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/633/14-ц Головуючий у І інстанції Мори О.М. Провадження № 22-ц/780/4662/15 Доповідач у 2 інстанції Матвієнко Ю. О. Категорія 26 10.09.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

10 вересня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - судді: Матвієнко Ю.О.,

суддів Волохова Л.А., Коцюрби О.П.,

при секретарі Якимчук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Союз-Віктан ЛТД» на рішення Обухівського районного суду Київської області від 30 червня 2015 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії» до ОСОБА_3, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Союз-Віктан ЛТД», про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

В лютому 2014 року ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» звернувся до суду з вищевказаним позовом та просив ухвалити рішення про його задоволення, посилаючись на те, що між ним та Фірмою «Союз-Віктан» ЛТД (ТОВ) було укладено договір на встановлення ліміту для проведення операцій з відкриття та сплати документарних акредитивів №LC/150808 від 15.08.2008 року, відповідно до якого банк відкрив позичальнику ліміт для проведення операцій з відкриття документарних та (або) резервних акредитивів у сумі 27 500 000 доларів США терміном дії до 30 серпня 2010 року. Згідно п. 1.3. Договору про акредитив сума кожного акредитива, строк його відкриття та сплати, дата платежу Фірми «Союз-Віктан ЛТД», строки і розмір сплати винагороди за відкриття акредитиву, назва бенефіціара та інші істотні умови, будуть визначатися сторонами в додаткових угодах до Договору про акредитив, що мають бути укладені для відкриття кожного акредитиву та будуть невід»ємною частиною договору про акредитив.

19.08.2008 року між ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» та ТОВ «Союз-Віктан» було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору про акредитив, відповідно до якої позивач на підставі наданої йому заяви на акредитив № 1 від 19.08.2008 року відкрив третій особі резервний акредитив на суму 15 970 312,50 доларів США з датою платежу останнім за акредитивом - не пізніше 20.08.2009 року і терміном дії до 20.08.2009 року.

19.08.2008 року між ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» та ТОВ «Союз-Віктан» було укладено Додаткову угоду № 3 до Договору про акредитив, відповідно до якої позивач на підставі наданої йому заяви на акредитив № 2 від 19.08.2008 року відкрив третій особі документарний акредитив на суму 8 540 000 доларів США з датою платежу за акредитивом - не пізніше 20.09.2009 року і терміном дії до 08.09.2009 року.

26.11.2008 року між ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» та ТОВ «Союз-Віктан» було укладено Додаткову угоду № 6 до Договору про акредитив, відповідно до якої позивач на підставі наданої йому заяви на акредитив № 3 від 26.11.2008 року відкрив третій особі документарний акредитив на суму 2 979 412 доларів США з датою платежу за акредитивом - не пізніше 23.11.2009 року і терміном дії до 27.12.2008 року.

01.12.2008 року між банком та ТОВ «Союз-Віктан» було укладено Додаткову угоду № 7 до Договору про акредитив, якою сторони встановили нову дату платежу останнього за акредитивом, випущеним позивачем на підставі заяви на акредитив № 3 від 26.11.2008 року - 27.11.2009 року.

04.08.2009 року між ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» та ТОВ«Союз-Віктан» було укладено Додаткову угоду № 8 до Договору про акредитив, якою сторони встановили нову дату платежу останнього за акредитивом, випущеним позивачем на підставі заяви на акредитив № 1 від 19.08.2008 року - 18.09.2009 року.

В забезпечення виконання третьою особою умов договору про акредитив 15.08.2008 року між АТ «Сбербанк Росії» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, відповідно до ст. 2 якого порукою забезпечуються наступні зобов'язання Фірми «Союз-Віктан» ЛТД (ТОВ), які випливають із Договору про акредитив та можуть виникнути в майбутньому за Договором про акредитив: зобов'язання відшкодувати суми акредитивів згідно Договору про акредитив; зобов'язання в строк/и та в порядку, які передбачені в Розділі 5 Договору про акредитив, а у випадках передбачених законодавством України та/або Договором про акредитив та/або Договором застави, - до настання термінів, зазначених в розділі 5 Договору про акредитив - сплатити/чувати ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» комісійну винагороду за обслуговування акредитивів за Договором про акредитив з розрахунку 4% річних (з можливістю зміни розміру процентів та строків їх сплати у випадках, передбачених розділом 5 Договору про акредитив); зобов'язання відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань по Договору про акредитив; зобов'язання сплатити ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань по Договору про акредитив; зобов'язання сплатити ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» штрафні санкції за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по Договору про акредитив у строки та у розмірах, передбачених Договором про акредитив.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав повністю, натомість Фірмою «Союз-Віктан ЛТД» були порушені умови Договору про акредитив та Додаткових угод до нього, в зв'язку з чим 05.03.2010 року банком було надіслано на адресу позичальника повідомлення-вимогу про сплату всієї суми заборгованості та застосування до останнього штрафних санкцій за невиконання взятих на себе зобов'язань.

27 квітня 2010 року банком було надіслано на адресу ОСОБА_3 повідомлення-вимогу про сплату ним, як поручителем, всієї суми заборгованості, яке було отримане ним 22 травня 2010 року особисто.

Зважаючи на невиконання позичальником зобов'язань за договором про акредитив, позивач і звернувся до суду з позовом до поручителя ОСОБА_3, з якого просив стягнути на свою користь частину заборгованості за акредитивом в розмірі 15 000 000,00 доларів США, що за курсом НБУ станом на 22.01.2014 року становить 119 895 000,00 грн., 77 652 877,85 грн. комісії за обслуговування акредитиву, 7 454 833,79 грн. пені за прострочення повернення заборгованості за акредитивом, 86 422,88 грн. пені за прострочення сплати комісії за обслуговування акредитиву.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 30 червня 2015 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» частину заборгованості за Договором на встановлення ліміту для проведення операцій з відкриття та сплати документарних акредитивів від 15 серпня 2008 року у розмірі: 15 000 000,00 (п'ятнадцять мільйонів) доларів США заборгованість за акредитивом, що за курсом НБУ станом на 22.01.2014 року становить 119 895 000,00 грн., 77 652 877 (сімдесят сім мільйонів шістсот п'ятдесят дві тисячі вісімсот сімдесят сім) грн. 85 коп. - комісія за обслуговування акредитиву, 7 454 833 (сім мільйонів чотириста п'ятдесят чотири тисячі вісімсот тридцять три) грн. 79 коп. - пеня за прострочення повернення заборгованості за акредитивом; 86 422 (вісімдесят шість тисяч чотириста двадцять дві) грн. 88 коп. - пеня за прострочення сплати комісії за обслуговування акредитиву та 3 654,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ Фірма «Союз-Віктан ЛТД» подала на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просила рішення суду скасувати та провадження у справі закрити.

Заслухавши доповідь доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 15 серпня 2008 року між ЗАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії», правонаступником якого є ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії», та Фірмою «Союз-Віктан» ЛТД (ТОВ) було укладено договір на встановлення ліміту для проведення операцій з відкриття та сплати документарних акредитивів №LC/150808, відповідно до якого банк відкрив позичальнику ліміт для проведення операцій з відкриття документарних та (або) резервних акредитивів у сумі 27 500 000 доларів США терміном дії до 30 серпня 2010 року.

Згідно п. 1.3. Договору про акредитив сума кожного акредитива, строк його відкриття та сплати, дата платежу Фірми «Союз-Віктан ЛТД», строки і розмір сплати винагороди за відкриття акредитиву, назва бенефіціара та інші істотні умови, будуть визначатися сторонами в додаткових угодах до Договору про акредитив, що мають бути укладені для відкриття кожного акредитиву та будуть невід»ємною частиною договору про акредитив.

19 серпня 2008 року між ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» та ТОВ «Союз-Віктан» було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору про акредитив, відповідно до якої позивач на підставі наданої йому заяви на акредитив № 1 від 19 серпня 2008 року відкрив третій особі резервний акредитив на суму 15 970 312,50 доларів США з датою платежу останнім за акредитивом - не пізніше 20.08.2009 року і терміном дії до 20.08.2009 року.

19 серпня 2008 року між ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» та ТОВ «Союз-Віктан» було укладено Додаткову угоду № 3 до Договору про акредитив, відповідно до якої позивач на підставі наданої йому заяви на акредитив № 2 від 19 серпня 2008 року відкрив третій особі документарний акредитив на суму 8 540 000 доларів США з датою платежу за акредитивом - не пізніше 20.09.2009 року і терміном дії до 08.09.2009 року.

26 листопада 2008 року між ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» та ТОВ «Союз-Віктан» було укладено Додаткову угоду № 6 до Договору про акредитив, відповідно до якої позивач на підставі наданої йому заяви на акредитив № 3 від 26 листопада 2008 року відкрив третій особі документарний акредитив на суму 2 979 412 доларів США з датою платежу за акредитивом - не пізніше 23.11.2009 року і терміном дії до 27.12.2008 року.

01 грудня 2008 року між банком та ТОВ «Союз-Віктан» було укладено Додаткову угоду № 7 до Договору про акредитив, якою сторони встановили нову дату платежу останнього за акредитивом, випущеним позивачем на підставі заяви на акредитив № 3 від 26 листопада 2008 року - 27.11.2009 року.

04 серпня 2009 року між ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» та ТОВ«Союз-Віктан» було укладено Додаткову угоду № 8 до Договору про акредитив, якою сторони встановили нову дату платежу останнього за акредитивом, випущеним позивачем на підставі заяви на акредитив № 1 від 19 серпня 2008 року - 18.09.2009 року.

В забезпечення виконання третьою особою умов договору про акредитив 15.08.2008 року між АТ «Сбербанк Росії» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, відповідно до ст. 2 якого порукою забезпечуються наступні зобов'язання Фірми «Союз-Віктан» ЛТД (ТОВ), які випливають із Договору про акредитив та можуть виникнути в майбутньому за Договором про акредитив: зобов'язання відшкодувати суми акредитивів згідно Договору про акредитив; зобов'язання в строк/и та в порядку, які передбачені в Розділі 5 Договору про акредитив, а у випадках передбачених законодавством України та/або Договором про акредитив та/або Договором застави, - до настання термінів, зазначених в розділі 5 Договору про акредитив - сплатити/чувати ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» комісійну винагороду за обслуговування акредитивів за Договором про акредитив з розрахунку 4% річних (з можливістю зміни розміру процентів та строків їх сплати у випадках, передбачених розділом 5 Договору про акредитив); зобов'язання відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань по Договору про акредитив; зобов'язання сплатити ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань по Договору про акредитив; зобов'язання сплатити ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» штрафні санкції за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по Договору про акредитив у строки та у розмірах, передбачених Договором про акредитив.

Також встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав повністю, натомість Фірмою «Союз-Віктан ЛТД» були порушені умови Договору про акредитив та Додаткових угод до нього, в зв'язку з чим 05.03.2010 року банком було надіслано на адресу позичальника повідомлення-вимогу про сплату всієї суми заборгованості та застосування до останнього штрафних санкцій за невиконання взятих на себе зобов'язань.

27 квітня 2010 року банком було надіслано на адресу ОСОБА_3 повідомлення-вимогу про сплату ним, як поручителем, всієї суми заборгованості, яке було отримане ним 22 травня 2010 року особисто.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості та доведеності, однак з такими висновками суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ч. 2 ст.554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язання не пред»явить вимоги до поручителя.

Відповідно до п. 4.1 статті 4 договору поруки від 15.08.2008 року ТОВ Фірма «Союз-Віктан ЛТД» та ОСОБА_3 відповідають перед банком як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком в тому ж обсязі, що і боржник. Поручитель та боржник залишаються зобов'язаними перед кредитором до того моменту, поки всі зобов'язання за Договором про акредитив не будуть виконані повністю.

Згідно з п 5.1 статті 5 договору поруки, у разі невиконання ТОВ Фірма «Союз-Віктан ЛТД» своїх зобов'язань за Договором про акредитив банк має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя.

Пунктом 6.2 статті 6 договору поруки встановлено, що пролонгація Договору про акредитив здійснюється кредитором та боржником за погодженням з поручителем. У випадку пролонгації без погодження із поручителем, передбачені договором поруки зобов'язання поручителя не діють по відношенню до пролонгованих таким чином зобов'язань боржника.

Крім того, пунктом 6.4 статті 6 договору поруки встановлено, що договір припиняється у випадку належного виконання боржником та поручителем усіх зобов'язань, передбачених ст. 2 договору поруки, а також з інших підстав, передбачених законодавством України.

З розрахунку заборгованості ТОВ Фірма «Союз-Віктан ЛТД» за Договором про акредитив вбачається, що станом на 22 січня 2014 року загальна сума заборгованості становить 18 590 024,50 дол. США та 85 194 134 грн. 52 коп., з яких: 18 590 024,50 дол. США - заборгованість за акредитивом (тіло кредита); 77 652 877,85 грн. - комісія за обслуговування акредитива; 7 454 833,79 грн. - пеня за прострочення повернення заборгованості за акредитивом; 86 422,88 грн. - пеня за прострочення сплати комісії за обслуговування акредитива (т. 1, а.с.40 - 42).

Зміст договору як угоди (правочину) складає сукупність визначених на розсуд сторін та погоджених ними умов, в яких закріплюються їх права і обов'язки, що складають зміст договірного зобов'язання (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3 ст. 509 ЦК України, п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 ЦК України).

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника.

Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (ч.ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Зміна договору - це трансформація будь-якої або декількох умов, які складають зміст договору.

Таким чином, закон пов'язує припинення договору поруки зі зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови, що така зміна призведе до збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не із зміною будь-яких умов основного договору.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із укладенням Додаткових угод до Договору про акредитив від 1 грудня 2008 року № 7 та від 4 серпня 2009 року № 8 збільшився обсяг відповідальності поручителя, оскільки додатковими угодами продовжено строк дії акредитива, при цьому докази надання ОСОБА_3, як поручителем, згоди на укладення вищезазначених додаткових угод, в справі відсутні, що в силу пункту 6.2 статті 6 укладеного між сторонами договору поруки є підставою для припинення дії поруки.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч. 2 ст. 251 та ч. 2 ст. 252 ЦК України).

З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки (пункт 4.1 статті 4) про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за основним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов»язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов»язань за цим договором строк пред»явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов»язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов»язання у повному обсязі або у зв»язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред»явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред»явлення до нього позову. При цьому в разі пред»явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов»язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов»язань, не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

У разі якщо кредитор змінив строк виконання основного зобов'язання, направивши боржнику вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, процентів за користування кредитом та інших платежів, при цьому договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, шестимісячний строк, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України, для пред'явлення вимоги поручителю обчислюється від дня дострокового повного погашення заборгованості, зазначеного кінцевим строком у вимозі кредитора до боржника.

Із матеріалів справи вбачається, що 27 квітня 2010 року ЗАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» надіслано ОСОБА_3 повідомлення-вимогу про стягнення заборгованості за Договором про акредитив та всіма додатковими угодами до нього в розмірі 30 532 799,04 дол. США, в строк не пізніше 5 робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення-вимоги (том 1, а.с.49-52). Зазначене повідомлення-вимогу ОСОБА_3 отримав 22 травня 2010 року, що підтверджується поштовим зворотнім повідомленням про вручення листа (том 1, а.с.57).

За таких обставин у банку виникло право пред'явити вимогу до поручителя про виконання порушеного зобов'язання боржника щодо сплати заборгованості за Договором про акредитив, починаючи з 27 травня 2010 року, протягом наступних шести місяців.

Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов'язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов'язок поручителя по його закінченні припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.

Отже, вимогу до поручителя про виконання взятого ним зобов'язання має бути пред'явлено в межах строку дії поруки (6 місяців, 1 року чи будь-якого іншого строку, який встановили сторони в договорі). Тому навіть якщо в межах строку дії поруки була пред'явлена претензія, і поручитель не виконав вказані в ній вимоги, кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами вказаного строку, оскільки із закінченням строку припинилося матеріальне право.

Оскільки позивачем фактично змінено дату виконання основного зобов'язання - до 27 травня 2010 року, а з позовом до суду позивач звернувся лише 03 лютого 2014 року, тобто з пропуском визначеного законом шестимісячного строку, висновок суду першої інстанції про задоволення позову з тих підстав, що порука ОСОБА_3 не є припиненою, є помилковим.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню відповідно до п.п.3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням по справі нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Союз-Віктан ЛТД» - задовольнити частково.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 30 червня 2015 року - скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії» до ОСОБА_3, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Союз-Віктан ЛТД», про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий :

Судді :