Постанова

від 30.01.2018 по справі 372/633/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

30 січня 2018 року

м. Київ

справа № 372/633/14-ц

провадження № 61-1365св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство Дочірній банк Сбербанку Росії ,

представники позивача - Забава Сергій Вікторович, Корнієнко Леся Василівна, Рямушкін ІгорЄвгенович, Маяков Денис Русланович,

відповідач - ОСОБА_7,

третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю фірма Союз-Віктан ЛТД,

представники третьої особи - Дворак Микола Петрович, Ярош-Сейн Ірина Вікторівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірми Союз-Віктан ЛТД на рішення Обухівського районного суду Київської області у складі судді Мори О. М. від 30 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області у складі колегії суддів: Антоненко В. І., Сушко Л. І., Кулішенка Ю. М. від 30 березня 2016 року

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147- VIII від 3 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У лютому 2014 року публічне акціонерне товариство Дочірній банк Сбербанку Росії , правонаступником якого після зміни назви є публічне акціонерне товариство Сбербанк (далі - ПАТ Сбербанк ), звернулось до суду з позовом до ОСОБА_7, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю фірма Союз-Віктан ЛТД (далі - ТОВ Союз-Віктан ) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 15 серпня 2008 року закрите акціонерне товариство Дочірній Банк Сбербанку Росії (далі - ЗАТ Дочірній Банк Сбербанку Росії ), правонаступником якого є ПАТ Сбербанк , та ТОВ Союз-Віктан уклали договір про встановлення ліміту для проведення операцій з відкриття та сплати документарних акредитивів (далі - договір про акредитив), відповідно до умов якого позивач відкрив ТОВ Союз-Віктан ліміт для проведення операцій з відкриття документарних та (або) резервних акредитивів у сумі 27 млн 500 тис. доларів США із терміном дії до 30 серпня 2010 року. Умовами вищезазначеного правочину було передбачено, що сума кожного акредитива, строк його відкриття та сплати, дати проведення платежу ТОВ Союз-Віктан , строки і розміри сплати винагороди за відкриття акредитива, назва бенефіціара та інші істотні умови визначаються сторонами в додаткових угодах до договору про акредитив, що мають бути укладені для відкриття кожного акредитиву.

Відповідно до укладених додаткових угод до договору про акредитив ТОВ Союз-Віктан було відкрито акредитиви на загальну суму 27 млн 489 тис. 724 доларів США 50 центів.

Забезпечуючи належне виконання умов договору про акредитив, 15 серпня 2008 року ЗАТ Дочірній Банк Сбербанку Росії та ОСОБА_7 уклали договір поруки, відповідно до умов якого він зобов'язувався солідарно відповідати перед кредитором за належне виконання ТОВ Союз-Віктан умов договору про акредитив.

У зв'язку із неналежним виконанням ТОВ Союз-Віктан умов договору про акредитив станом на 22 січня 2014 року утворилась заборгованість у розмірі 18 млн 590 тис. 24 доларів США 50 центів та 85 млн 194 тис. 134 грн 52 коп.

Посилаючись на положення статей 543, 553, 554 ЦК України, а також враховуючи те, що на підставі рішення Обухівського районного суду Київської області від 1 лютого 2011 року з поручителя на користь ПАТ Дочірній Банк Сбербанку Росії в справі № 2-116/11 стягнуто частину заборгованості за акредитивами на суму 3 млн 590 тис. 24 доларів США 50 центів, позивач просив стягнути із ОСОБА_7 частину заборгованості за договором про акредитив у розмірі 15 млн доларів США, що було еквівалентно 119 млн 895 тис. грн, 77 млн 652 тис. 877 грн 85 коп. на відшкодування комісії за обслуговування акредитива, пеню за прострочення повернення заборгованості за акредитивом у розмірі 7 млн 454 тис. 833 грн 79 коп. та 86 тис. 422 грн 88 коп. пені за прострочення сплати комісії за обслуговування акредитива.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 30 червня 2015 року позов задоволено - стягнуто з ОСОБА_7 на користь ПАТ Дочірній банк Сбербанку Росії частину заборгованості за договором на встановлення ліміту для ведення операцій з відкриття та сплати документарних акредитивів від 15 серпня 2008 року у сумі: 15 млн доларів США - заборгованість за акредитивом, що за курсом Національного банку України становило 119 млн 895 тис. грн; 77 млн 652 тис. 877 грн 85 коп. - комісія за обслуговування акредитиву; 74 тис. 833 грн 79 коп. - пеня за прострочення повернення заборгованості за акредитивом; 86 тис. 422 грн 88 коп. - пеня за прострочення сплати комісії заслуховування акредитиву; вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що наявна заборгованість ТОВ Союз-Віктан за вказаним договором про акредитив, а порука, яка забезпечує виконання зобов'язання за таким договором, не припинилася.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 30 березня 2016 року рішення Обухівського районного суду Київської області від 30 червня 2015 року залишено без змін.

Постановляючи ухвалу про залишення рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив із того, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 1 лютого 2011 року в справі № 2-116/11, яке набрало законної сили та має преюдиційне значення в цій справі, встановлено, що порука ОСОБА_7 не є припиненою. Крім того, внесені банком та ТОВ Союз-Віктан зміни до договору про акредитив не змінили основного зобов'язання та не збільшили обсяг відповідальності поручителя ОСОБА_7

У квітні 2016 року ТОВ Союз-Віктан подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати судові рішення та закрити провадження в справі.

Касаційна скарга мотивована тим, що за договором про акредитив ТОВ Союз-Віктан отримала три акредитиви з різними строками їхнього повернення, тому на підставі частини четвертої статті 559 ЦК України порука за ними припинилася, а рішення Обухівського районного суду Київської області від 1 лютого 2011 року в справі № 2-116/11 не має преюдиційного значення в цій справі. Крім того, оскільки відповідач проживає за межами України та є іноземним елементом відповідно до Закону України Про міжнародне приватне право , то справа не підсудна судам України.

У липні 2016 року ПАТ Сбербанк подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, в якому зазначило, що зобов'язання поручителя із забезпечення суми акредитивів визначено не по кожному акредитиву окремо, а в загальній сумі акредитиву зі строком повернення до 30 серпня 2010 року, і рішення Обухівського районного суду Київської області від 1 лютого 2011 року в справі № 2-116/11 має преюдиційне значення в цій справі, тому порука не є припиненою. Крім того, ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 13 лютого 2014 року було відкрито провадження в цій справі, але ТОВ Союз-Віктан її не оскаржило, тому доводи про не підсудність цієї справи судам України не заслуговують на увагу.

У зв'язку з викладеним ПАТ Сбербанк просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Обухівського районного суду Київської області від 30 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 30 березня 2016 року без змін.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

11 січня 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Відповідно до частини третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

15 серпня 2008 року ЗАТ Дочірній Банк Сбербанку Росії , правонаступником якого є ПАТ Сбербанк , та ТОВ Союз - Віктан уклали договір на встановлення ліміту для проведення операцій відкриття та сплати документарних акредитивів, за умовами якого останньому було відкрито ліміт для проведення операцій з відкриття документарних та (або) резервних акредитивів у сумі 27 млн 500 тис. доларів США терміном дії до 30 серпня 2010 року .

19 серпня 2008 року ПАТ Сбербанк та ТОВ Союз-Віктан уклали додаткову угоду № 2 до договору про акредитив, відповідно до якої позивач на підставі наданої йому заяви на акредитив від 19 серпня 2008 року № 1 відкрив третій особі резервний акредитив на суму 15 млн 970 тис. 312 доларів США 50 центів з датою платежу останнім за акредитивом - не пізніше 20 серпня 2009 року і терміном дії до 20 серпня 2009 року.

19 серпня 2008 року ПАТ Дочірній Банк Сбербанку Росії та ТОВ Союз-Віктан уклали додаткову угоду № 3 до договору про акредитив, згідно з якою позивач на підставі наданої йому заяви на акредитив від 19 серпня 2008 року № 2 відкрив третій особі документарний акредитив на суму 8 млн 540 тис. доларів США з датою платежу за акредитивом - не пізніше 20 вересня 2009 року і терміном дії до 8 вересня 2009 року.

26 листопада 2008 року ПАТ Дочірній Банк Сбербанку Росії та ТОВ Союз-Віктан уклали додаткову угоду № 6 до договору про акредитив, відповідно до якої позивач на підставі наданої йому заяви на акредитив від 26 листопада 2008 року № 3 відкрив третій особі документарний акредитив на суму 2 млн 979 тис. 412 доларів США з датою платежу за акредитивом - не пізніше 23 листопада 2009 року і терміном дії до 27 грудня 2008 року.

1 грудня 2008 року банком та ТОВ Союз-Віктан уклали додаткову угоду № 7 до договору про акредитив, якою сторони встановили нову дату платежу останнього за акредитивом, випущеним позивачем на підставі заяви на акредитив від 26 листопада 2008 року № 3 - 27 листопада 2009 року.

4 серпня 2009 року ПАТ Дочірній Банк Сбербанку Росії та ТОВ Союз-Віктан уклали додаткову угоду № 8 до договору про акредитив, якою сторони встановили нову дату платежу останнього за акредитивом, випущеним позивачем на підставі заяви на акредитив від 19 серпня 2008 року № 1,- 18 вересня 2009 року.

Забезпечуючи виконання умов договору про аккредитив, 15серпня 2008 року ЗАТ Сбербанк Росії та ОСОБА_7 уклали договір поруки, згідно зі статтею 2 якого порукою забезпечуються наступні зобов'язання ТОВ Союз-Віктан , які випливають із договору про акредитив та можуть виникнути в майбутньому за договором про акредитив: зобов'язання відшкодувати суми акредитивів згідно договору про акредитив; зобов'язання в строк/и та в порядку, які передбачені в розділі 5 договору про акредитив, а у випадках передбачених законодавством України та/або договором про акредитив та/або договором застави, - до настання термінів, зазначених в розділі 5 договору про акредитив - сплатити/чувати ПАТ Дочірній Банк Сбербанку Росії комісійну винагороду за обслуговування акредитивів за Договором про акредитив з розрахунку 4% річних (з можливістю зміни розміру процентів та строків їх сплати у випадках, передбачених розділом 5 Договору про акредитив); зобов'язання відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за договором про акредитив; зобов'язання сплатити ПАТ Дочірній Банк Сбербанку Росії штрафні санкції за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором про акредитив у строки та у розмірах, передбачених договором про акредитив.

Відповідно допункту 2.1 договору поруки ОСОБА_7 забезпечує своєю порукою зобов'язання ТОВ Союз-Віктан відшкодувати суми акредитивів згідно з договором про акредитив, у сумі не більше 27 млн 500 тис. доларів США та не пізніше 30 серпня 2010 року.

Згідно з пунктом 4.1 статті 4 договору поруки від 15 серпня 2008 року ТОВ Союз-Віктан та ОСОБА_7 відповідають перед банком як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком в тому ж обсязі, що і боржник. Поручитель та боржник залишаються зобов'язаними перед кредитором до того моменту, поки всі зобов'язання за договором про акредитив не будуть виконані повністю.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 договору поруки, у разі невиконання ТОВ Союз-Віктан своїх зобов'язань за договором про акредитив банк має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, однак ТОВ союз-Віктан умови договору умови договору про акредитив та додаткових умов до нього були порушені.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ Союз-Віктан станом на 22 січня 2014 року загальна сума заборгованості становить 18 млн 590 тис. 24 доларів США 50 центів - заборгованість за акредитивом (тіло кредиту) та 85 млн 194 тис. 134 грн 52 коп., з яких: 77 млн 652 тис. 877 грн 85 коп. - комісія за обслуговування акредитива; 7 млн 454 тис. 833 грн 79 коп. - пеня за прострочення повернення заборгованості за акредитивом; 86 тис. 422 грн 88 коп. - пеня за прострочення сплати комісії за обслуговування акредитива.

Зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

За статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Припинення поруки пов'язане, зокрема зі зміною зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Тобто закон пов'язує припинення договору поруки зі зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови, що така зміна призведе до збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не із зміною будь-яких умов основного договору.

Отже, на зміну умов основного договору, унаслідок якої обсяг відповідальності не збільшується, згода поручителя не вимагається і такі зміни не є підставою для застосування наслідків, передбачених частиною першою статті 559 ЦК України.

Такий висновок застосування норм матеріального права викладено в постанові Верховного Суду України від 5 лютого 2014 року № 6- 160цс13.

Таким чином, оскільки ОСОБА_7 відповідно до пункту 2.1. статті 2 договору поруки забезпечує своєю порукою зобов'язання ТОВ Союз-Віктан відшкодувати суми акредитивів згідно з договором про акредитив у сумі не більше 27 млн 500 тис. доларів США та не пізніше 30 серпня 2010 року, а за вказаними додатковими угодами встановлено, що плата повинна бути здійснена до 18 вересня 2009 року та до листопада 2009 року, що передують 30 серпню 2010 року, тобто в межах договору поруки, що свідчить про відсутність необхідності узгодження з поручителем ОСОБА_7 такої пролонгації, адже його порукою забезпечуються зобов'язання до 30 серпня 2010 року, то здійснена зміна строку сплати боржником за акредитивами не є зміною зобов'язання, що збільшує обсяг відповідальності поручителя ОСОБА_7

Крім того, судами також встановлено, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 1 лютого 2011 року в справі № 2-116/11 за позовом ПАТ Дочірній Банк Сбербанку Росії до ОСОБА_7, третя особа - ТОВ Союз-Віктан про стягнення частини заборгованості за договором про акредитив, яке набрало законної сили, позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_7 частину заборгованості за договором на встановлення ліміту для проведення операцій з відкриття та сплати документарних акредитивів у розмірі 3 млн 590 тис. 24 долари США 50 центів як з поручителя згідно з договором поруки від 15 серпня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васютенко А. М., зареєстрованого в реєстрі за № 2782.

Отже, вказаним рішенням суду першої інстанції підтверджується, що порука ОСОБА_7, якою забезпечене виконання зобов'язання за договором про акредитив, не є припинена.

Відповідно до частини третьої статті 61 ЦПК України (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Також згідно з частини другої статті 223 ЦПК України (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) після набрання рішенням суду законної сили сторони та їх правонаступники не можуть оскаржувати в іншому процесі встановлені судом факти та правовідносини.

Такий висновок застосування норм матеріального права викладено в постанові Верховного Суду України від 26 листопада 2014 року № 6- 75цс14.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій на підставі поданих та належним чином оцінених доказів дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову у зв'язку з наявністюзаборгованості ТОВ Союз-Віктан за договором про акредитив, забезпеченого порукою, яка не припинилася.

Крім того, суд першої інстанції надав оцінку доводам третьої особи в справі ТОВ Союз-Віктан про непідсудність цієї справи судам України у зв'язку з проживанням відповідача за межами України та постановив ухвалу від 17 квітня 2014 року про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_7 про закриття провадженні в справі.

Отже, доводи касаційної скарги вказаного висновку судів першої та апеляційної інстанцій, які просить скасувати ТОВ Союз-Віктан не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень першої та апеляційної інстанції не впливають.

Таким чином, судові рішення першої та апеляційної інстанцій, які просить скасувати ТОВ Союз-Віктан , ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірми Союз-Віктан ЛТД залишити без задоволення.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 30 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 30 березня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: О. В. Білоконь

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

Ю.В. Черняк