Постанова

від 17.08.2015 по справі 804/9163/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2015 р. Справа № 804/9163/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Власенка Д.О.

при секретарі судового засідання Гелетій М.Т.

за участю:

представника позивача Фішелєвої Г.В.,

представника відповідача Калугіної А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будком-Форт" до Дніпропетровської митниці ДФС України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товару та карток відмови в прийнятті митної декларації, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будком-Форт» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської Фіскальної Служби з адміністративним позовом, у якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС №110100000/2015/200012/1 від 24.01.2014 р. та №110100000/2015/200023/1 від 02.02.2015 р. про коригування митної вартості товару;

- визнати протиправними та скасувати оформлені Дніпропетровською митницею ДФС картки відмови у прийнятті митної декларації № 110100000/2015/00022 від 24.01.2015 та № 110100000/2015/00035 від 02.02.2015 р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що позивач звернувся до відповідача з приводу митного оформлення товару: киві у кількості 38 000 кг загальною вартістю 20 900 доларів (0,55 доларів/кг), який надійшов від компанії "BROS SEXTOS "NEA EXERUT" S.A., Греція на підставі контракту № 2827-NE/BF від 17.09.2014 на постачання продукції та специфікацій № 6 від 20.01.2015 та № 8 від 24.01.2015 до зазначеного контракту. Товар надійшов на умовах поставки - FСА Скідра, Греція (Інкотермс - 2010). Митна вартість зазначеного товару визначена позивачем за основним методом визначення митної вартості товару який імпортується (вартість операції), та складалась з ціни товару за контрактом (інвойсної ціни), витрат на транспортування та страхування. Позивач вважає, що ним виконані всі необхідні та достатні дії під час митного оформлення товару, надано митному органу всі встановлені Митним Кодексом України документи для обґрунтування заявленої позивачем митної вартості товару. Рішення відповідача про коригування митної вартості товару вважає безпідставними, протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, на їх задоволенні наполягала, посилаючись на обставини, які викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала письмові заперечення проти позову.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фіктичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Будком-Форт» звернулося з приводу митного оформлення товару - киві у кількості 38 000 кг загальною вартістю 20 900 доларів (0,55 доларів/кг), який надійшов від компанії "BROS SEXTOS "NEA EXERUT" S.A., Греція на підставі контракту № 2827-NE/BF від 17.09.2014 на постачання продукції та специфікацій № 6 від 20.01.2015 та № 8 від 24.01.2015 до зазначеного контракту Товар надійшов на умовах поставки - FСА Скідра, Греція (Інкотермс - 2010) з умовою оплати - протягом 10 днів від дати митного оформлення товару.

До митного оформлення відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного Кодексу України подані наступні документи:

1) декларації митної вартості з додатковим аркушем А (відповідно до якої складовими митної вартості зазначені ціна товару, витрати на транспортування до кордону України, витрати на страхування), з документами, що підтверджують числові значення (перелічені у гр. 4 ДМВ);

2) зовнішньоекономічний договір № 2827-NE/BF від 17.09.2014, додаткові угоди до контракту від 02.12.2014 №1, від 02.12.2014 №2, від 22.01.2015 №3, від 17.09.2014 б/н, специфікації № 6 від 20.01.2015 та № 8 від 24.01.2015 (відповідно до якої вартість кожної партії товару складає 10 450 доларів США (0,55 доларів/кг);

3) рахунки-фактури (інвойси) №32 від 20.01.2015 та №48 від 28.01.2015 відповідно до яких вартість партії товару складає 10 450 доларів США (0,55 доларів/кг);

4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, - з метою підтвердження витрат на транспортування Позивачем були надані наступні транспортні (перевізні) документи:

- договір комісії № 1209/7 від 12.09.2014 року, укладений між ТОВ «АТБ-маркет» (Комітент) та Позивачем (Комісіонер), відповідно до умов якого комісіонер (Позивач) зобов'язується за дорученням комітента (ТОВ «АТБ-маркет») за винагороду укладати від свого імені відповідні договори, в тому числі договори перевезення, проте п.3.5. зазначеного договору комісії також встановлено, що Комітент (ТОВ «АТБ-маркет») вправі самостійно замовляти та оплачувати послуги третіх осіб, які необхідні для виконання комісійного доручення (транспортно-експедиційні послуги, послуги з перевезення вантажів територією України та в міжнародних сполученнях);

- договір перевезення вантажу № 643 від 01.04.2013 року, укладений між ТОВ «АТБ-маркет» (Клієнт) та ПП «Транс Логістик» (виконавець);

- договір перевезення вантажу № 01/04 від 01.04.2013 року, укладений між ПП «Транс Логістик» (Замовник) та ПП «Топаз-Транс» (Виконавець); на підтвердження здійснення перевезення вантажу ПрАТ ПП «Топаз-Транс» надано СМR № 0001636 від 20.01.2014 (про перевезення вантажу з м. Скідра, Греція до м. Дніпропетровськ, Україна, за інвойсом № 32 від 20.01.2015, транспортний засіб АВ4557СА/АВ5728ХР;

- договір про надання послуг із транспортного обслуговування №1/01.10 від 01.10.2013, укладений між ПП «Транс Логістик» та ПП «ОПЕК-1», договір №1 перевезення вантажів (в міжнародному та міжміському сполученні) від 05.01.2011, укладений між ПП «ОПЕК-1» та ТОВ «ОПЕКС»; на підтвердження здійснення перевезення вантажу ТОВ «ОПЕКС» надано СМR № 400608 від 28.01.2015 (про перевезення вантажу з м. Скідра, Греція до м. Дніпропетровськ, Україна, за інвойсом №48 від 28.01.2015, транспортний засіб ВЕ1926АО/ВЕ0553ХТ).

А також документи, що містять відомості про вартість перевезення:

- заявки на перевезення № Доп від 13.01.2015 року, № Доп від 20.01.2015 року (відповідно до яких перевезення вантажу здійснюється з Греції до України)

- рахунок - проформа б/н від 20.01.2015, видана ПП «Транс Логістик» (відповідно до якої транспортні послуги з перевезення вантажу з м. Скідра до п/п Рені автомобілем НОМЕР_1 становлять 40 000 грн. (без ПДВ), експедиторські послуги по всьому шляху слідування - 3 333,33 грн. без ПДВ); рахунок - проформа б/н від 28.01.2015, видана ПП «Транс Логістик» (відповідно до якої транспортні послуги з перевезення вантажу з м. Скідра до п/п Рені автомобілем НОМЕР_2 становлять 40 000 грн. (без ПДВ), експедиторські послуги по всьому шляху слідування - 3 333,33 грн. без ПДВ);

- калькуляція витрат на доставку вантажу № 22/01-06 від 22.01.2015 року, відповідно до якої транспортні витрати від м. Скідра, Греція до кордону України, разом з експедиторськими послугами склали 43 333,33 грн;

- калькуляція витрат на доставку вантажу № 28/01-06 від 28.01.2015 року, відповідно до якої транспортні витрати від м. Скідра, Греція до кордону України, разом з експедиторськими послугами склали 43 333,33 грн;

5) Заявки на страхування № 79 від 20.01.2015 та №91 від 28.01.2015, та договір на страхування 043.0647415.254 від 26.09.2014.

Відповідач не визнав заявлену декларантом митну вартість товару та прийняв рішення №110100000/2015/200012/1 від 24.01.2014 р. та №110100000/2015/200023/1 від 02.02.2015 р. про коригування митної вартості товару, згідно з яким відповідач провів коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, та визначив цю вартість за методом 2г (резервним методом).

Як зазначено у графі 33 рішень про коригування митної вартості підставами їх прийняття були виявлені розбіжності, а саме:

1). У комерційній пропозиції від 20/01/2015 б/н не зазначено калібр даних ківі; відсутня ціна на даний товар; не зазначені умов поставки, тобто відсутня прив'язка до даної партії товару;

2) шляхом перевірки наданих до митного оформлення документів встановлено, що у договорі комісії № 1209/7 від 12/09/2014 передбачено виплату комісійної винагороди у розмірі 0,2% від вартості поставки але вартість товару у специфікації №6 від 20.01.2015 та №8 від 24.01.2015 до зовнішньо-економічного контракту від 17.09.2014 №2827-NE/BF та специфікаціях від 20/01/2015 №6 NE та від 24.01.2015 №8 NE та до договору комісії від 12/09/2014 №1209/7 не відрізняється. Даний факт дає підстави вважати про невключення до митної вартості товару всіх складових;

3) У специфікації від 20/01/2015 №6 NE та від 24/01/2015 №8 NE до договору комісії від 12/09/2014 №1209/7 зазначено ціну товару 0,55 USD/кг без зазначення умов поставки, однак у інвойсі від 20.01.2015 №32 зазначено ціну товару 0,55 USD/кг на умовах поставки FCA SKIDRA. Даний факт дає підстави вважати про невключення до митної вартості товару всіх складових.

4) у наданому до митного оформлення висновку ТПП № ГО-354/2 від 02/02/2015 містяться посилання лише на Інтернет - сайт www.alibaba.com, що є он-лайн платформою для бізнесу, провідним постачальником онлайнових маркетингових послуг для імпортерів та експортерів, дає можливість створювати власні профілі будь-якій компанії та реєструватися будь-якому користувачу. Останнє унеможливлює перевірку ідентифікації компанії та перевірку сфери ії діяльності, перевірку цінових даних, розміщених на сайті, що не дозволяє впевнитися у достовірності заявлених даних. Інтернет - сайт www.alibaba.com збирає та оброблює інформацію з різних галузей промисловості, тобто не є офіційною біржовою організацією у відповідності до ст. 53 МКУ; дані, зазначені експертом, не піддаються обчисленню: відсутні коефіцієнти (числове визначення), порядок розрахунку тощо. Зазначене викликає сумніви, щодо достовірності складових митної вартості заявленого товару та ставить під сумнів автентичність наданих до митного оформлення документів та не дає змогу вірно розрахувати митну вартість товару заявленого до митного оформлення.

На підставі вищезазначеного рішення та відповідно до п. 7.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа (затв. наказом Мінфіну України № 631 від 30.05.2012 р., зареєстрованим у Мінюсті України 10.08.2012 р. за № 1360/21672) Відповідач оформив та надіслав декларанту електронним повідомленням картки відмови у прийнятті митної декларації № 110100000/2015/00022 від 24.01.2015 та № 110100000/2015/00035 від 02.02.2015.

Для того, щоб відповідач здійснив митне оформлення товару та випустив його у вільний обіг (з метою уникнення збитків, які могли виникнути через затримку митного оформлення товару, викликану незгодою Позивача з визначеною Відповідачем митною вартістю товару), позивач відповідно до ч. 7 ст. 55, ст. 305, п. 1 ст. 306, п. 2 ч. 1 та ч. 12 ст. 309, п. 2 ч. 2 ст. 310, ст. 313 Митного кодексу України сплатив митні платежі (податок на додану вартість) згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом та надав відповідачу фінансові гарантії сплати різниці між сумами митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та сумами митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товару, визначеною відповідачем, шляхом внесення на рахунок відповідача грошової застави у розмірі вищезазначених різниць (підтвердженням вищезазначеної сплати митних платежів та надання фінансової гарантії є факт здійснення Відповідачем митного оформлення товару згідно з вантажними митними деклараціями №110100000/2015/201262 від 24.01.2015, №110100000/2015/202035 від 02.02.2015, оформленими у вигляді електронного документу відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 257 Митного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України встановлені наступні методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту:

а) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), тобто метод 1;

б) другорядні:

- за ціною договору щодо ідентичних товарів, тобто метод 2;

- за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, тобто метод 3;

- на основі віднімання вартості, тобто метод 4;

- на основі додавання вартості (обчислена вартість), тобто метод 5;

- резервний, тобто метод 6.

В ч. 2 - ч. 8 ст. 57 Митного кодексу України закріплені умови застосування вищезазначених методів визначення митної вартості товарів, а саме:

1) основним методом є метод 1, тобто метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь - які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь - якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно частини 2 статті 55 Митного кодексу України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування».

Оцінивши розбіжності, зазначені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості, та їх можливий вплив на визначення митної вартості за методом, обраним позивачем, Дніпропетровський окружний адміністративний суд приходить до висновку, що зазначені обставини не свідчили про наявність у митного органа обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, оскільки жодна із вказаних у рішенні про коригування митної вартості підстав не відповідає випадкам, встановленим ч. 6 ст. 54 МК України, які надають митному органу право на проведення коригування митної вартості товарів.

Так, в розумінні частини 2 статті 53 МК України комерційна пропозиція постачальника не є документом на підставі якого визначаються складові митної вартості. В даному документі постачальник зазначає про загальний обсяг товару, який може бути поставлений протягом певного строку. Тому інформація цього документу не впливає на повноту даних щодо вартості товару та не є розбіжністю, або неповними даними. Неприйняття митним органом до уваги комерційної пропозиції не впливає на можливість визначення митної вартості товару.

Відповідно до підпункту «а» п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем, - комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів. Однак відповідно до договору комісії № 1209/7 від 12.09.2014 р. комісійна винагорода сплачується ТОВ «АТБ - маркет» (комітентом) на користь Позивача (комісіонера), тобто Позивач не несе жодних витрат на сплату цієї комісійної винагороди, оскільки є її отримувачем, а не її платником. Виходячи з цього, комісійна винагорода за договором комісії № 1209/7 від 12.09.2014 р. не може і не повинна включатись до митної вартості товару, а отже, доводи відповідача про необхідність включення цієї комісійної винагороди до митної вартості товару, незрозумілість того, чи здійснено таке включення, та документальне не підтвердження декларантом числових значень складових частин митної вартості товару суперечать положенням Митного кодексу України та є не обґрунтованими.

Специфікація до договору комісії містить інформацію щодо предмету та ціни товару, який доручається придбати комісіонеру. Специфікація до договору комісії не є документом, що містить інформацію про складові митної вартості товару, оскільки за договором комісії здійснюється передання товару на території України.

Відповідно до пункту 4.1. Договору комісії від 12/09/2014 №1209/7 комісіонер зобов'язується придбати товар за цінами, в асортименті та кількості, зазначеними комітентом у додатку до договору комісії. Згідно пункту 2.3.1. Договору комісії комісіонер зобов'язаний укласти договори купівлі-продажу та інші договори згідно вказівок комітента на найбільш вигідних для нього умовах. Отже, всі інші умови, крім ціни, асортименту та кількості, комісіонер визначає самостійно. У додатках №1 до договору комісії - специфікаціях від 20/01/2015 №6 NE та від 24/01/2015 №8 NE зазначені найменування товару, кількість та ціна. Посилання митного органу на відсутність у специфікаціях комісії умов постачання не відповідає умовам договору комісії, та є безпідставним та необґрунтованим.

Відповідно до п. 3 частини 3 статті 52 Митного Кодексу України декларанту надано право проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власті кошти.

Проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість згідно із статтею 11 Закону України № 671/97-ВР від 02.12.1997 «Про торгово-промислові палати в Україні» надано право Торгово-промисловим палатам.

Відповідно ч. 2 статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»: «Методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України».

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, є додатковим документом, який митниця може вимагати від декларанта в разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Дніпропетровська митниця надає оцінку експертному висновку Дніпропетровської ТПП ГО-354/2 від 02/02/2015 стосовно джерел та методів, які застосовані експертом. Дніпропетровська митниця є контролюючим органом, а не особою, яка має спеціальні знання з питань, зокрема, стосовно методів проведення експертизи, тому не має повноважень та прав надавати суб'єктивну оцінку експертним висновкам та всупереч нормам закону на власний розсуд вирішувати питання щодо прийняття або неприйняття висновків експерта до уваги, а тим більш митниця не мала права зазначати експертний висновок як розбіжність та підставу для коригування митної вартості товару.

Судом також встановлено, що відповідно до експертного висновку Дніпропетровської ТПП ГО-354/2 від 02/02/2015 ринкова ціна ківі, визначена експертом, відповідає інвойсній ціні відповідно до поданих позивачем до митного оформлення документів, що свідчить про відсутність розбіжностей.

Неприйняття до уваги висновку експерта Дніпропетровської ТПП, який базується на невідповідних, на думку митниці, джерелах, не є розбіжністю. Даний документ не є обовязковим для надання у відповідності до ч.2 ст.53 МК України, тому його подання чи не подання не впливає на можливість визначення числових даних митної вартості на підставі наданих документів.

Таким чином, підстави, зазначені у рішеннях про коригування митної вартості, не свідчили про заявлення позивачем неповних та /або недостовірних відомостей про митну вартість товару, у тому числі невірне визначення митної вартості товарів.

Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Отже, умовою витребування додаткових документів є наявність обґрунтованих сумнiвiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведеної статті сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбiжностi, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган, у разі наявності обґрунтованих сумнівів повинен витребувати не всі документи, що передбачені ч. 3 ст. 53 МК України, а тільки ті, що мають усунути певні сумніви митного органу.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011р. № 3018-IV Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари, митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Всі необхідні документи, які підтверджують задекларовану позивачем митну вартість товару, були надані відповідачу.

У рішеннях про коригування митної вартості товару відповідач вказав на необхідність надання додаткових документів: - виписки з бухгалтерської документації; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Суд погоджується з доводами позивача щодо безпідставності витребування виписки з бухгалтерської документації, оскільки з об'єктивних підстав цей документ надати було неможливо, оскільки в бухгалтерському обліку позивача на час митного оформлення не відбулись зміни - оплата за товар відповідно до умов контракту відбувається протягом 10 днів від дати митного оформлення, тому на момент митного оформлення оплата ще не мала бути здійснена, товар не оприбутковано, оскільки його митне оформлення не відбулось.

Сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Конкретних зауважень до основних документів, які визначають митну вартість товару, у відповідача не було

У відповідності до ч.8 та 9 ст. 55 МКУ, протягом 80-ти днів позивачем до відповідача було надано листи зави № 1 від 08.04.2015 року та №7 від 08.04.2015 щодо підтвердження митної вартості товару заявленої Позивачем та про скасування рішень про коригування митної вартості №110100000/2015/200012/1 від 24.01.2014 р. та №110100000/2015/200023/1 від 02.02.2015 р. з наданням додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) бухгалтерські платіжні документи ТОВ «БУДКОМ-ФОРТ»: заяви про купівлю іноземної валюти № 15 від 04.02.2015 р. та 8 від 27.01.2015, swift від 29.01.2015 р. та від 09.02.2015, та платіжні доручення №15 від 04.02.2015 р. та 8 від 27.01.2015 р., 2) звіти комісіонера № 14/1 та № 14/2 від 31.01.2015 р. та № 23/1 і № 23/2 від 28.02.2015 р.,

За результатами розгляду додатково наданих позивачем документів, відповідач не знайшов підстав для скасування прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, про що повідомив позивача у листі № 907/10/04-50-25-02 від 15.04.2015.

При відмові у скасуванні рішення відповідач послався на наступне: 1) неможливість ідентифікувати платіжні документи із ввезеними партіями товару відсутність документів; 2) виявлених розбіжностях у звітах комісіонера і митних деклараціях щодо сплаченої суми ПДВ.

Однак, суд зазначає, що на підтвердження оплати були надані платіжні доручення №8 від 27.01.2015 р. на суму 10 450,00 доларів США та №15 від 04.02.2015 р. на суму 10 450,00 доларів США з призначенням платежу - оплата за продукти харчування за контрактом № 2827-NE\BF від 17.09.2014. Для розрахунку за поставлений товар банком купувалась іноземна валюта у сумі 10 450,00 на підставі заяви №8 від 27.01.2015 та у сумі 10 450,00 на підставі заяви №15 від 04.02.2015 р., у яких зазначалась підстава купівлі іноземної валюти - оплата за продукти харчування за контрактом № 2827-NE\BF від 17.09.2014, специфікацій № 6 від 20.01.2015 та № 8 від 24.01.2015р. та митних декларацій № 201262 від 24.01.2015 та № 202035 від 02.02.2015.

Згідно положень частини 2 статті 53 МК України документами, що підтверджують митну вартість товару є: «якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Заяви про купівлю іноземної валюти №8 від 27.01.2015 та №15 від 04.02.2015 р., в розумінні ч. 2 ст. 53 МК України є документами, що містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару - тобто номер контракту, номери специфікацій, митних декларацій.

Таким чином, твердження відповідача, що подані документи не дозволяють митному органу ідентифікувати їх із товаром, митне оформлення якого здійснювалося, є необґрунтованими.

Додатково, суд звертає увагу, що твердження митного органу про те, що у звітах комісіонера сума ПДВ зазначена у розмірах 33 769,84 грн., та 33 005,38 грн. а у митних деклараціях № 110100000/2015/202035 від 02.02.2015 та № 110100000/2015/201262 від 24.01.2015 зазначена сума ПДВ відповідно 42 481,28 грн. та 41 716,55 грн. не відповідає дійсності, оскільки відповідно до звітів комісіонера в зв'язку з порядком ведення бухгалтерського обліку господарських операцій сума митного ПДВ розподілена на дві колонки: ПДВ, та інші митні витрати, що в сумі відповідає сумам ПДВ, зазначеним у митних деклараціях (33 769,84 грн. + 8 711,44 = 42 481,28 грн., та 33 005,38 грн. + 8 711,17 = 41 716,55 грн.

З викладеного вище вбачається, що обставини, які вказано відповідачем в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів, жодним чином не впливають на визначення митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, а тому, прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів, є протиправним та полягає скасуванню.

Аналіз положень частини третьої статті 53 та статей 54, 58 Митного кодексу України свідчить про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також, відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Таким чином, відповідачем в рішенні про коригування митної вартості товарів не наведено жодного підтвердження тому, що позивач при декларуванні митної вартості товару зазначив не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості, та що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Необґрунтованим, також, є визначення відповідачем митної вартості товару на підставі методу №6 (резервний метод) з урахуванням наявної інформації щодо раніше визначеного рівня митної вартості за № 408040001/2014/17261 від 24.11.2014р., оскільки, відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний, інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Та обставина, що в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що товар, який задекларовано однією особою, іншими особами розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядним методом, адже, торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому, безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Крім того, суд враховує той факт, що в рішеннях про коригування митної вартості №110100000/2015/200012/1 від 24.01.2014 р. та №110100000/2015/200023/1 від 02.02.2015 р. відповідачем не зазначені джерела отримання інформації, тому застосування резервного методу визначення митної вартості з підстав відсутності інформації є необґрунтованим.

Як передбачено статтею 57 МК України кожен наступний другорядний метод визначення митної вартості застосовується тільки у разі якщо митна вартість не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. І тільки у разі неможливості застосування жодного із другорядних методів застосовується резервний метод у відповідності до ст.64 МК України.

Відповідач в графі 33 рішення про коригування митної вартості «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалась митним органом для визначення митної вартості» не зазначив причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Загальні посилання на норми Митного кодексу України щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості не повинні розцінюватися як достатні доводи обґрунтованості прийнятого відповідачем, як субєктом владних повноважень, рішення.

За таких обставин митницею не дотримано вимоги щодо послідовності застосування методів зазначення митної вартості.

Отже, у відповідача не було законних та обгрунтованих підстав відмовляти позивачу в застосуванні першого (основного) методу визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту та застосовувати другорядний метод визначення митної вартості № 6 (резервний метод).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визначені задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, а відтак, прийняті за наслідками такої відмови рішення про коригування митної вартості товарів №110100000/2015/200012/1 від 24.01.2014 р. та №110100000/2015/200023/1 від 02.02.2015 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110100000/2015/00022 від 24.01.2015 та № 110100000/2015/00035 від 02.02.2015 р. є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У зв'язку з чим, присудити з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будком-Форт" судовий збір в сумі 328,86 грн.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 94, 122, 159-163, 167 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будком-Форт" до Дніпропетровської митниці ДФС України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товару та карток відмови в прийнятті митної декларації - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС України №110100000/2015/200012/1 від 24.01.2014 року та №110100000/2015/200023/1 від 02.02.2015 року про коригування митної вартості товару.

Визнати протиправними та скасувати оформлені Дніпропетровською митницею ДФС України картки відмови в прийнятті митної декларації №110100000/2015/00022 від 24.01.2015 року та №110100000/2015/00035 від 02.02.2015 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будком-Форт" (код ЄДРПОУ 33800232) судові витрати в розмірі 328 (триста двадцять вісім) гривень 86 копійок.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 14 вересня 2015 року

Суддя Д.О. Власенко