Апеляційний суд Житомирської області
м. Житомир, вул. 1-го Травня, 24, 10008, (0412) 47-26-44
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2013 року м.Житомир
Апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Прокопчука С.М.
з участю -
прокурора Каліновського О.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу про адміністративне корупційне правопорушення за апеляційною скаргою Коростенського прокурора з нагляду на додержання законів у транспортній сфері Житомирської області ОСОБА_1 на постанову Ружинського районного суду Житомирської області від 23 травня 2013 року, -
в с т а н о в и в:
зазначеною постановою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого на посаді начальника філії «Ружинський райавтодор» ДП «Житомирський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, -
закрито провадження по адміністративній справі про притягнення нього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ст. 172 - 2 ч. 2 КУпАП, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного корупційного правопорушення.
Згідно постанови суду видно, що з протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2, працюючи на посаді начальника філії «Ружинський райавтодор» ДП «Житомирський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», використовуючи свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості, неправомірно сприяв виконуючій обов'язки головного бухгалтера філії «Ружинський райавтодор» ОСОБА_3 у одержанні неправомірної вигоди.
Так, ОСОБА_2 21.12.2011 року видав наказ № 70/32 (а. с. 18) про прийняття на роботу в філію «Ружинський райавтодор» на посаду головного бухгалтера за сумісництвом ОСОБА_3, основним місцем роботи якої є ТОВ «Ружинський комбікормовий завод».
Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.1993 року № 245 тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не може перевищувати половини місячної норми робочого часу.
В порушення вказаного нормативно-правового акту ОСОБА_2 в приміщенні філії «Ружинський райавтодор» за адресою: Житомирська область, Ружинський район, с. Заріччя, вул. Сквирська, 66, протягом січня-червня 2012 року видавав табелі обліку робочого часу, в яких тривалість роботи ОСОБА_3 за сумісництвом в філії «Ружинський райавтодор» перевищувала половину норми робочого часу за місяць.
На підставі вказаних табелів обліку робочого часу в. о. головного бухгалтера ОСОБА_3 проводила собі нарахування та виплату заробітної плати, з чим погоджувався начальник філії «Ружинський райавтодор» ОСОБА_2 (а.с.27-32 )
Внаслідок цього ОСОБА_3 зайво нарахована і виплачена заробітна плата в сумі 6414,05 грн.
Таким чином, ОСОБА_2, використовуючи свої службові повноваження та пов'язані із цим можливості, надав в. о. головного бухгалтера ОСОБА_3 неправомірну вигоду на вказану суму.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» ОСОБА_2, будучи особою, яка постійно обіймає посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків, є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення.
ОСОБА_2 своїми діями, які виразились у порушенні встановлених ст. 6 ч. 1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» обмежень щодо використання службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з одержанням за це неправомірної вигоди для інших осіб у розмірі, що не перевищує ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, вчинив адміністративне корупційне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 172- 2 ч. 2 КУпАП.
У постанові, суддя в вмотивування відсутності в діях ОСОБА_2 складу корупційного правопорушення, у вигляді сприяння отримання неправомірної вигоди, суддя в постанові зазначив, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 є начальником філії відособленого структурного підрозділу юридичної особи публічного права, він не є суб'єктом відповідальності за корупційне правопорушення в розумінні п. 3 ч.1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». Відтак ОСОБА_2 мав право виплачувати ОСОБА_3 заробітну плату згідно з умовами трудового договору пропорційно відпрацьованого нею часу.
На постанову суду надійшла апеляційна скарга Коростенського транспортного прокурора, в якій останній просить скасувати постанову суду, а провадження по справі закрити на підставі ст. 247 ч. 6 КУпАП. Мотивує це тим, що судом хибно витлумачено положення ЗУ Про засади запобігання та протидії корупції» та вважає, що згідно до посадової інструкції начальника філії «Ружинський райавтодор» ОСОБА_2 займає посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, тобто останній є суб'єктом адміністративного корупційного правопорушення. Крім того, посилається на п.1 ст. 1 ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення національного законодавства у відповідність із стандартами Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією», яким виключена ст. 172-2 з КУпАП, що є підставою для закриття справи відповідно до ч. 6 ст. 247 зазначеного кодексу.
Також, посилаючись на п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України №6 від 24.06.1988 р. і ст. 70 ч. 3 ЦПК України, вважає, що ним не пропущено процесуальний строк на оскарження зазначеної постанови судді.
Заслухавши думку прокурора, який підтримав свої апеляційні вимоги, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляція прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 294 ч.2 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено подання прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подання прокурора, подані після закінчення цього строку повертаються апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також, якщо у поновленні строку відмовлено.
Відповідно до ст. 289 КУпАП в разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Згідно п. 12 постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 24.06.1988 «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» справи по скаргах на постанови про накладення адміністративних стягнень розглядаються за загальними привилами цивільного процесу із встановленим законодавством України.
Частиною 3 ст. 70 ЦПК України зазначено, що в разі закінчення перебігу строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Враховуючи викладенне, прокурор, на думку апеляційного суду, не пропустив строк на апеляційне оскарження та подав апеляційну скаргу на постанову суду наступного дня після вихідного, тобто в строк на апеляційне оскарження.
Твердження суду про те, що ОСОБА_2, будучи посадовою особою юридичного права (начальником філії «Ружинський райавтодор ДП «Житомирський облавтодор» ВАТ «ДАК» Автомобільні дороги України»), не являється суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення в розуммінні ст. 4 ч.1 п. 3 ЗУ «Про засади запобігання та протидії корупції» є невірним тлумаченням вказаного закону.
Так, відповідно до посадової інструкції начальника філії «Ружинський райатодор» ДП «Житомирський облавтодор» на ОСОБА_2 покладені обов'язки по здійсненню керівництва всіма видами діяльності філії, організовувати роботу і ефективну взаємодію всіх виробничих одиниць, направляти їх діяльність на досягнення високих темпів розвитку та виробництва, забезпечувати виконання завдань облавтодору згідно кількісних і якісних показників та планів будівництва та ремонту, всіх зобов'язань перед державним бюджетом, постачальниками, замовниками, банками, розпоряджатися майном виробництва та заключати договори від імені райавтодора та його довіреності.( а. с. 13-14).
Згідно цієї ж посадової інструкції на начальника філії «Ружинськогорайавтодору» ОСОБА_2 покладено обов'язки організовувати виробничо-господарську діяльність філії, на основі впровадження передового досвіду, підвищення якості виконаних робіт, приймати міри по забезпеченню кваліфікованими кадрами, їх навчанню, діяти від імені філії, представляти інтереси філії у правовідносинах з іншими філіями підприємства, організаціями і органами державної влади.
Постановою Пленуму Верховного суду України N 5 від 26.04.2002 «Про судову практику у справах про хабарництво» зазначено, що організаційно-розпорядчі обов'язки - це обов'язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).
Адміністративно-господарські обов'язки - це обов'язки по управліннюабо розпорядженню державним, колективним чи приватним майном(установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських,постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючих складами,магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.
Таким чином, згідно посадової інструкції начальника філії «Ружинський райавтодор» ДП «Житомирський облавтодор», ОСОБА_2 займає посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, а отже він був суб'єктом адміністративного корупційного правопорушення на момент його вчинення.
Окрім того, судом першої інстанції залишено поза увагою висновок проведеної ревізії Держаною фінансової інспекцією України (а. с.5-11) якою встановлено, що ОСОБА_2 було видано наказ № 70/32 (а. с. 18) про прийняття на роботу в філію «Ружинський райавтодор» на посаду головного бухгалтера за сумісництвом ОСОБА_3, зі встановленням місячного посадового окладу 2940, 00 гривень, що відповідно є порушенням п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», яким передбачено, що тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день, тобто загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не може перевищувати половини місячної норми робочого часу, протягом 2012 року одному працівнику (ОСОБА_3П.), який відповідно до вказаного наказу працювала на Філії за сумісництвом, проводилось нарахування та виплата заробітної плати, як за повний робочий день, внаслідок чого зайво нарахована і виплачено заробітної плати в сумі 6414,05 грн. і здійснено перерахування до єдиного соціального внеску в сумі 2470,69 грн. Відповідно до довідки, складеної головним державним фінансовим інспектором Слепіч Н.А., вказане порушення було допущено в. о. головного бухгалтера ОСОБА_3, якою проводилася нарахування заробітної плати, не забезпечено належної організації та ведення бухгалтерського обліку, чим порушено вимоги п. п. 3,6,7 ст. 8 п.п.1,8 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
Вказані операції із зайвого нарахування заробітної плати призвело до нанесення матеріальної шкоди Філії на суму 8884,74 гривні.
Порушення стану бухгалтерського обліку та фінансової звітності допущенні начальником філії ОСОБА_2 (відповідно до посадової інструкції), який здійснює керівництво відповідно до законодавства та установчих документів, а також несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фінансування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, не створено необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку та не забезпечено неухильне виконання всіма підрозділами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів, в. о. головного бухгалтера Філії ОСОБА_3, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку в Філії, не забезпечено дотримання встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, чим порушено вимоги п. п. 3, 6,7 ст.8, п.п.1,8 ст. 9, ст. 10, п.1 ст. 11 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні».
Виходячи з вище наведеного, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню. Постанова судді про закриття провадження по справі відповідальності ОСОБА_2 за ст.172-2 ч. 2 КУпАП винесена без повного та об'єктивного з'ясування обставин справи, підлягає скасуванню.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення національного законодавства у відповідність із стандартами Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією" від 18 квітня 2013 року № 221-VII, який набрав чинності 18 травня 2013 року, внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема виключено статтю 172-2.
Відповідно до положень ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів.
Згідно статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у зв'язку із скасуванням акта, який встановлює адміністративну відповідальність.
За таких обставин провадження в адміністративній справі підлягає закриттю на підставі п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП .
Керуючись ст.ст. 247, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу прокурора Коростенської прокуратури з нагляду на додержання законів у транспортній сфері Житомирської області ОСОБА_1 на постанову Ружинського районного суду Житомирської області від 23 травня 2013 року, задовольнити.
Постанову Ружинського районного суду Житомирської області від 23 травня 2013 року про закриття провадження по справі щодо адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ст. 172-2 ч. 2 КУпАП, скасувати.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-2 ч. 2 КУпАП, відносно ОСОБА_2 на підставі ст. 247 ч. 1 п. 6 КУпАП закрити.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя:
Суд | Апеляційний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 12.08.2013 |
Оприлюднено | 22.09.2015 |
Номер документу | 50327330 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Адмінправопорушення
Апеляційний суд Житомирської області
Прокопчук С. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні