Вирок

від 13.10.2011 по справі 1-670/11

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-670/11

Провадження № 1/1015/3687/11

В И Р О К

іменем України

13.10.2011 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Омельченко М.М.

при секретарі Калиновській Н.В.

за участю прокурора Будніка І.А.

потерпілиої ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, що має професійно-технічну освіту, офіційно не працюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

встановив:

25 жовтня 2009 року близько 22 години ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем марки «Део-Нексія», державний номерний знак ВК 7278АК, в якому знаходилися пасажири ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, рухаючись на ньому в темний час доби в напрямку с. Лука по автодорозі с. Княжичі - с. Лука Києво-Святошинського району Київської області зі швидкістю близько 100 км/год, наближаючись до заокруглення дороги вліво, не врахував дорожню обстановку та дорожні умови, не обрав безпечної швидкості, втратив контроль над рухом транспортного засобу, проявив неуважність та безпечність, чим створив загрозу для життя т здоров'я пасажирів, після чого перетнувши переривчасту лінію дорожньої розмітки, що поділяє смуги руху в протилежних напрямках і позначає межі смуг руху на дорозі, виїхав у кювет, розташований з лівої сторони по напрямку руху ,де допустив перекидання керованого ним автомобіля.

В результаті ДТП пасажир автомобіля ОСОБА_1 отримала згідно висновку судово-медичної експертизи №7/Д від 19.01.2010 року тілесні ушкодження у вигляді хребетно-спино-мозкової травми, компресійного перелому 3-го грудного хребця, протрузії міжхребетних дисків 2-7 шийних хребців, лікворної кісти спинного мозку на рівні 6-го шийного і 1-го грудного хребців, перелом остистого відростку 2-го шийного хребця, закритої травми живота, травматичного розриву тонкої кишки, обмеженого серозно-фібрінозного перитоніту. Закрита травма живота, супроводжувана розривом тонкого кишечника відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, по критерію небезпеки для життя.

Крім того, в результаті ДТП пасажирка ОСОБА_3 отримала згідно висновку судово-медичної експертизи №76 від 23.06.2010 року тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку легкого ступеню, двосторонніх переломів ребер, що супроводжувались виникненням гемо пневмотораксу з 2-х сторін, підшкірної емфіземи зліва, а також множинних крововиливів на грудній клітці. Тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку легкого ступеню, відноситься до легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров'я. Тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітини, що супроводжувалася переломом ребер з двох сторін, об'ємної підшкірної емфіземи зліва, двостороннім гемо пневмотораксом, відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, як такі, що потягли за собою довготривалий розлад здоров'я і не являються небезпечними для життя.

Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги п. п. «а» п.2.9 (водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин), п.1.5 (дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків), п. 12.1 (під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним); п. п. «б» п 2.3 (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі); п. 12.3 (у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306.

Допущенні порушення п. п. «а» п.2.9, п.1.5, п. 12.1, п. п. «б» п 2.3, п. 12.3 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_2 знаходяться в прямому причинному зв'язку з даною ДТП та наслідками, що настали.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України визнав повністю та суду пояснив, що близько 8 років тому отримав посвідчення водія, на протязі двох років до ДТП постійно керував автомобілем марки «Део-Нексія», державний номерний знак ВК 7278АК, який належить його дружині ОСОБА_5 на підставі технічного паспорту, в який він був вписаний. 25.10.2009 року близько 18 години він на автомобілі завіз свою знайому Світлану та її подругу ОСОБА_1 в ліс с. Михайлівська Рубежівка, де Світлана святкувала свій день народження. У лісі їх вже чекали друзі. Під час святкування він випив близько 120 г горілки. Близько 21 години до нього підійшла ОСОБА_1 та попросила відвезти її додому, на що він погодився. На переднє пасажирське сидіння сіла ОСОБА_3, а на заднє ОСОБА_1 та ОСОБА_6, він був за кермом. Вони поїхали спершу відвезти ОСОБА_1 в с. Княжичі. Доїжджаючи до заокруглення дороги в ліву сторону поблизу с. Лука, він почав пригальмовувати, оскільки рухався зі швидкістю близько 100 км/год. Автомобіль занесло і він в'їхав у кювет зі сторони смуги зустрічного напрямку руху. Автомобіль кілька раз перекинувся і коли зупинився, він вийшов з нього, поблизу побачив дівчат, які лежали без свідомості, окликнув ОСОБА_6. Той відізвався і сказав, що з ним все в порядку. Поблизу проходили незнайомі хлопці і він попросив їх викликати швидку допомогу. За 10 хвилин карета швидкої забрала дівчат та ОСОБА_6, а він залишився на місці пригоди, дочекався приїзду працівників ДАІ. У вчиненому підсудний щиро розкаявся, просив його суворо не карати, не позбавляти волі, взяти до уваги що потерпіла ОСОБА_3 не має до нього жодних претензій, про що в матеріалах справи є її відповідна заява. Підсудний ОСОБА_2 відшкодував потерпілій ОСОБА_1 1000 грн., які вона прийняла в рахунок відшкодування моральної шкоди, запевнив, що відшкодує потерпілій ОСОБА_1 завдану його діями шкоду в повному обсязі.

Окрім визнання підсудним ОСОБА_2 вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, його вина підтверджується також сукупністю інших доказів, які були досліджені в судовому засіданні, а саме:

- показами потерпілої ОСОБА_1 , яка показала суду, що 25.10.2009 року її та її подругу Світлану, у якої був день народження, ОСОБА_2 відвіз до лісу в с. Михайлівська Рубежівка, де відбувалося саме святкування дня народження подруги. Щоб ОСОБА_2 вживав алкогольні напої вона не бачила, а тому близько 21 години попросила завезти її додому, на що той погодився. З ними в машину сіли також ОСОБА_3 та ОСОБА_6. Вже по дорозі вона зрозуміла, що ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння, але так як вже було пізно та іншого варіанту дістатися додому у неї не було, погодилася, щоб він довіз її додому. ОСОБА_2 їхав швидко, але з якою саме швидкістю вона вказати не може, оскільки на спідометр не дивилася. На повороті автомобіль занесло, він перекинувся в кювет. В результаті ДТП вона втратила свідомість, а тому подій після ДТП не пам'ятає. На досудовому слідстві потерпіла ОСОБА_1 заявила цивільний позов на загальну суму 65000 грн., позовні вимоги уточнила під час розгляду справи в суді та просила стягнути на її користь з ОСОБА_2 9000 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 40000 грн. у відшкодування моральної шкоди, завданої ДТП. Вважала, що ОСОБА_2 не заслуговує на реальне відбування покарання у вигляді позбавлення волі;

- постановою від 21.12.2009 року про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та порушення кримінальної справи (а.с. 1); рапортом про обставини ДТП (а.с. 3); протоколом огляду місця ДТП та схемою до нього (а.с. 4-8); протоколом огляду транспорту від 25.10.2009 року (а.с. 9); випискою №8856 із медичної картки стаціонарної хворої ОСОБА_1 (а.с. 13); довідкою з Києво-Святошинської ЦРЛ щодо звернення за медичною допомогою до приймального відділення ОСОБА_3 (а.с. 14); актом судово-медичного дослідження №407/Д від 16.11.-23.11.2009 року (а.с. 23-24); заключення експерта №7/Д від 12.01.-19.01.2010 року, відповідно до висновків якого у ОСОБА_1 малися: хребетно-спино-мозкова травма, компресійний перелом 3-го грудного хребця, протрузії міжхребетних дисків 2-7 шийних хребців, лікворна кіста спинного мозку на рівні 6-го шийного і 1-го грудного хребців, перелом остистого відростку 2-го шийного хребця, закрита травма живота, травматичний розрив тонкої кишки, обмежений серозно-фібрінозний перитоніт. Тілесні ушкодження спричинені тупими предметами, якими могли бути частини салону автомобіля при його зіткненні з перешкодою, по давності можуть співпадати з датою коли відбулася ДТП. Закрита травма живота, супроводжувана розривом тонкого кишечника відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, по критерію небезпеки для життя (а.с. 28); висновком експерта №199А від 12.04.2010 року, відповідно до якого несправностей, що могли б викликати погіршення або відмовлення в роботі системи робочого гальма, рульового керування перед подією, не виявлено. Несправностей в елементах підвіски, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед подією, не виявлено (а.с. 34-45); протоколом №746 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння від 26.10.2009 року, відповідно до якого дослідження дало позитивні результати (а.с. 56); постановою про уточнення анкетних даних від 01.03.2010 року (а.с. 64); протоколом огляду речових доказів від 03.03.2010 року (а.с. 65-67); постановою про приєднання речових доказів до справи (а.с. 68); постановою про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст. 286 КК України (а.с. 85); висновком експерта №76 від 03.06.-23.06.2011 року, відповідно дог якого у ОСОБА_3 в результаті травми перенесеної 25.10.2009 року при ДТП малися тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку легкого ступеню, двосторонніх переломів ребер, що супроводжувались виникненням гемопневмотораксу з 2-х сторін, підшкірної емфіземи зліва, а також множинних крововиливів на грудній клітці. Тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку легкого ступеню, відноситься до легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров'я. Тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітини, що супроводжувалася переломом ребер з двох сторін, об'ємної підшкірної емфіземи зліва, двостороннім гемо пневмотораксом, відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, як такі, що потягли за собою довготривалий розлад здоров'я і не являються небезпечними для життя (а.с. 184-187).

Суд визнає, що підсудний та потерпіла ОСОБА_1 давали суду правдиві та послідовні покази, що відповідають фактичним обставинам справи.

Оцінюючи зібрані по справі та досліджені в ході судового слідства докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_2 в інкримінованому йому діянні доведена повністю, його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілим тяжкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу підсудного.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує, що злочини за ч.2 ст.286 КК України відноситься до тяжких злочинів, ОСОБА_2. раніше не судимий (а.с. 112), за місцем проживання характеризується позитивно (а.с. 113), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (а.с. 1114, 115), обставинами, що пом'якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, обставиною, що обтяжує покарання відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, з урахуванням викладеного, ставлення підсудного до вчиненого, вважає доцільним призначити покарання за ч.2 ст.286 КК України у вигляді позбалення волі в межах санкцій відповідної статті з випробуванням, оскільки приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства.

Враховуючи обставини вчинення злочину, яким заподіяно тяжкі тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_1 та особу підсудного ОСОБА_2, суд вважає необхідним призначити за вчинений злочин додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ч. 1 ст. 238 КПК України постановляючи вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Заявлений у справі цивільний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

З урахуванням наданих потерпілою чеків за придбані ліки, суд вважає доведеними вимоги про відшкодування на користь потерпілої ОСОБА_1 1638,59 грн. матеріальної шкоди.

Вирішуючи питання про розмір грошового відшкодування моральної шкоди суд керується вимогами ч. 3 ст. 23 ЦК України та визначає його залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, виходячи з вимог розумності і справедливості та вважає такими, що доведені вимоги потерпілою про відшкодування 20000 грн. моральної шкоди. З врахуванням часткового відшкодування підсудним завданої його діями шкоди у розмірі 1000 грн., які потерпіла прийняла в рахунок відшкодування моральної шкоди, підлягають задоволенню вимоги про стягнення на користь потерпілої ОСОБА_1 19000 грн. завданої моральної шкоди.

В решті позовні вимоги потерпілої ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Арешт, накладений на майно підсудного, суд вважає за необхідне залишити без змін.

Долю речових доказів суд вирішує згідно ст. ст. 81, 330 КПК України.

Судові витрати, відповідо до ст. ст. 91, 331 КПК України підлягають стягненню з підсудного.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323-324, 328 КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_2 у вигляді підписки про невиїзд, до набранням вироком законної сили - залишити без змін.

Заявлений у справі цивільний позов потерпілої задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (Київська область, Києво-Святошинський район, с. Княжичі, вул. Леніна, 23) 1638,59 грн. завданої матеріальної шкоди та 19000 грн. завданої моральної шкоди.

В решті позовних вимог потерпілої ОСОБА_1 - відмовити.

Речовий доказ у справі - автомобіль НОМЕР_1, переданий на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_2 (а.с. 69) - залишити у його розпорядженні.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області 656,88 грн. витрат за проведену у справі експертизу (а.с. 33).

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь ЦРЛ Києво-Святошинського району (код 01994669 ГУ ДКУ Київської області МФО 821018 р/р 35425017001262) 4920,14 грн. вартість витрат на лікування ОСОБА_1 (а.с. 51).

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь КЗ КОР «Київської обласної клінічної лікарні» (р/р 35428001000113 в ГУДК у Київській області, МФО 821018, код 01993701) 5060,81 грн. вартість витрат на лікування ОСОБА_3 (а.с. 80).

Арешт, накладений постановами від 19.04.2010 року слідчого СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області на право відчуження транспортних засобів, які зареєстровані в МРЕВ ВДАІ м. Рівне за ОСОБА_2 та на об'єкти нерухомого майна, право приватної, спільної сумісної або часткової власності, яке зареєстроване в БТІ м. Рівне за ОСОБА_2 (а.с. 97-98, 100-101) - залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 15 діб з часу його проголошення прокурором та потерплими, а засудженим - в той же строк, з часу отримання ним копії вироку.

Суддя М.М. Омельченко