Рішення

від 22.09.2009 по справі 27/381

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/381

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  27/381

22.09.09

За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Ладобуд Інвест»

до                              Поліклініки № 1 Солом'янського району м. Києва

третя особа:                    1) Київська міська рада

                              2) Головне фінансове управління виконавчого органу Київської міської                               ради (КМДА)

                              3) Управління Державного казначейства України Солом'янського                                         району м. Києва

про                              стягнення 210 996,00 грн.

                                                                                                                 Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:                    Романюк С.П. –представник за довіреністю від 10.01.2009 року,

                              Марнянський І.Ф. – директор (протокол № 1 від 07.06.2007 року);

від відповідача:          Броннікова А.В. –представник за довіреністю від 22.09.2008 року;

від третьої особи:          1) не з'явились;

                                  2) не з'явились;

                                  3) не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Ладобуд Інвест»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Поліклініки № 1 Солом'янського району м. Києва про стягнення 210 996,00 грн. за договором № 48 від 17.07.2008 року.

          Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що у відповідності з укладеним між позивачем та відповідачем договором підряду позивач виконав на об'єкті відповідача ремонтні роботи. За виконані роботи відповідач провів частковий розрахунок і станом на день звернення до суду заборгованість відповідача за виконані роботи становила 210 996,00 грн. Тому, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.09 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 07.07.09 р.

          Представник позивача у судове засідання 07.07.09 р. не з'явився, вимоги ухвали суду від 25.06.09 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

          Представник відповідача у судовому засіданні 07.07.09 р. подав докази, витребувані ухвалою суду, та надав усні пояснення по суті спору.

          Крім того, відповідач заявив клопотання про продовження строку вирішення спору.

          На підставі частини 4 статті 69 ГПК України суд задовольнив подане відповідачем клопотання про продовження строку вирішення спору.

          Зважаючи на те, що неявка представника позивача та неподання ним витребуваних доказів перешкоджали вирішенню спору по суті, суд на підставі частини 1 статті 77 ГПК України відклав розгляд справи на 26.08.09 р.

          Представник позивача у судове засідання 26.08.09 р. з'явився, проте вимоги ухвали суду від 07.07.09 р. не виконав, та заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

          Представник відповідача у судове засідання 26.08.09 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

          Враховуючи заявлене позивачем клопотання про відкладення розгляду справи, суд на підставі частини 1 статті 77 ГПК України відклав розгляд справи на 08.09.09 р.

          У судовому засіданні 08.09.09 р. представник позивача подав докази, витребувані ухвалою суду та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судовому засіданні 08.09.09 р. надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких зазначив про те, що у зв'язку з недостатністю коштів міського бюджету у 2008 р., у рамках якого передбачалось фінансування робіт, станом на сьогоднішній день не має можливості розрахуватися з позивачем. Крім того, відповідач зазначив про те, що кошти на фінансування даної програми перераховує Головне фінансове управління Київської міської ради (КМДА) на рахунок управління Державного казначейства України Солом'янського району м. Києва.

          У судовому засіданні 08.09.09 р. суд на підставі ст. 27 ГПК України залучив до участі у справі на стороні відповідача третіх осіб без самостійних вимог не предмет спору –Київську міську раду, оскільки остання у рамках місцевого бюджету на 2008 р. затверджувала видатки на реалізацію програм – переможців Всеукраїнського конкурсу проектів та програм розвитку місцевого самоврядування 2007 р.; Головне фінансове управління виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), яким перераховувалися кошти, передбачені на виконання даної програми; Управління Державного казначейства України Солом'янського району м. Києва, на рахунок якого перераховувались зазначені кошти.

          Крім того, у судовому засіданні 08.09.09 р. сторони спільно заявили клопотання про продовження строку вирішення спору.

          На підставі частини 4 статті 69 ГПК України суд задовольнив подане відповідачем клопотання про продовження строку вирішення спору.

          Зважаючи на необхідність повідомлення третіх осіб про час та місце розгляду справи та витребування у них пояснень по суті спору для повного з'ясування обставин справи, суд на підставі частини 1 статті 77 ГПК України відклав розгляд справи на 22.09.09 р.

          У судове засідання 22.09.09 р. представники третіх осіб не з'явилися, вимоги ухвали суду від 08.08.09 р. не виконали, про поважні причини неявки не повідомили.

          Представник позивача у судовому засіданні 22.09.09 р. надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судовому засіданні 22.09.09 р. надав усні пояснення, відповідно до яких позовні вимоги визнав у повному обсязі.

          Оскільки обставини, за яких спір не може бути вирішено в даному засіданні, відсутні, на підставі статті 75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

          17.07.09 р. між Поліклінікою № 1 Солом'янського району м. Києва (надалі –відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ладобуд Інвест» (надалі –позивач) укладено договір № 48 (надалі –договір).

          Згідно пункту 1.1 договору позивач зобов'язався на власний ризик виконати у відповідності до умов договору роботи з поточного ремонту приміщень поліклініки № 1 Солом'янського району м. Києва, а відповідач зобов'язався прийняти цю роботу та оплатити її на умовах договору.

          Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, що підтверджується двома актами приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 р. та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 р.

          Загальна вартість робіт за договором склала 210 996,00 грн.

          Відповідно до пункту 5.1 договору розрахунки за виконані роботи за договором здійснюються відповідно до вимог частини 7 статті 51 Бюджетного кодексу України на умовах відстрочки платежу на 120 банківських дня. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунки за виконані роботи проводяться протягом 5-ти банківських днів з дати отримання відповідачем бюджетного призначення на фінансування послуг на його поточний рахунок.

          31.12.08 р. позивач та відповідач уклали додаткову угоду до договору № 48 від 17.07.08 р. (надалі –додаткова угода).

          Пунктом 1 додаткової угоди сторони передбачили, що розрахунки, які були заплановані на 2008 р. за договором № 48 від 17.07.08 р. в сумі 210 996,00 грн., будуть здійснюватися в першому кварталі 2009 р. після затвердження кошторисних призначень загального та спеціального фонду.

          Частина 7 статті 51 Бюджетного кодексу України визначає, що після отримання товарів, робіт та послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про їх оплату та подає доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами.

          Таким чином, з урахування змін до договору, внесених додатковою угодою, та положень частини 7 статті 51 Бюджетного кодексу України відповідач зобов'язаний був оплатити виконані за договором роботи в першому кварталі 2009 р. після затвердження кошторисних призначень загального та спеціального фонду, прийняття розпорядником бюджетних коштів рішення про оплату робіт та подання ним доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства.

          Судом встановлено, що станом на день розгляду справи відповідач зобов'язання щодо оплати робіт за договором не виконав.

          Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Згідно частини 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

          Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

          Згідно частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

          Частиною 1 статті 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

          Згідно частини 1 статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, –достроково.

          З аналізу викладених норм вбачається, що договір підряду є оплатним, і обов'язку підрядника виконати певну роботу відповідає обов'язок замовника цю роботу прийняти та оплатити.

          Відповідно до частини 1 статті 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

          Проте, як вже зазначалось, договір підряду є оплатним. Тобто обов'язок відповідача як замовника по договору № 48 від 17.07.08 р. оплатити прийняті роботи виникає згідно з положеннями закону та п. 1.1 договору.

          При цьому в пункті 5.1 договору та пункті 1 додаткової угоди сторонами узгоджено не умови виникнення у замовника вказаного обов'язку, а порядок і строки здійснення розрахунків, тобто строки виконання зобов'язання.

          Згідно статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          Як бачимо, положення статті 530 ЦК України передбачають як безпосереднє встановлення у зобов'язанні строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому ж випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. При цьому в розумінні даної норми обов'язковою умовою є те, що подія, з настанням якої підлягає виконанню зобов'язання, має неминуче настати.

          Сторони в пункті 5.1 договору та пункті 1 додаткової угоди визначили строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати виконаних робіт вказівкою на обставини затвердження кошторисних призначень загального та спеціального фонду, прийняття розпорядником бюджетних коштів рішення про оплату робіт та подання ним доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства. Проте такі події не можуть бути визнані такими, що неминуче мають настати, оскільки вони залежать від суб'єктивної поведінки третіх осіб, жодним чином не визначених в договорі.

          Отже, пункт 5.1 договору в частині слів «відповідно до вимог частини 7 статті 51 Бюджетного кодексу України»та пункт 1 додаткової угоди в частині слів «після затвердження кошторисних призначень загального та спеціального фонду»не відповідають законодавчим нормам.

          З огляду на вищезазначене, відповідач зобов'язаний був оплатити виконані за договором роботи до закінчення першого кварталу 2009 р., тобто до 01.04.09 р.

          Таким чином, станом на день розгляду справи у відповідача існує дебіторська заборгованість перед позивачем у розмірі 210 996,00 грн.

          Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Відповідач пред'явлений до нього позов визнав повністю, належних доказів, які б підтверджували здійснення оплати робіт за договором, не надав.

          Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений по суті та визнаний самим відповідачем.

           Згідно статтей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 210 996,00 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

          Відповідно до статті 49 ГПК України при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

          На підставі викладеного, керуючись ст. 193 ГК України, ст. ст. 530, 837, 854 ЦК України, статтями 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Поліклініки № 1 Солом'янського району м. Києва (03067, м. Київ, вул. Гарматна, 36; код ЄДРПОУ 04593340) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ладобуд Інвест»(03150, м. Київ, вул. Ямська, 72; код ЄДРПОУ 35234739) заборгованість у розмірі 210 996 (двісті десять тисяч дев'ятсот дев'яносто шість) грн. 00 коп., 2 109 (дві тисячі сто дев'ять) грн. 96 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А.

Дата підписання 12.10.2009 року