Постанова

від 14.10.2009 по справі 11/93

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/93

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 14.10.2009                                                                                           № 11/93

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Пашкіної С.А.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -Чумак І. Ф. – представник за довіреністю від 18.06.2009 року

Лукяненко А. О. – представник за довіреністю від 18.06.2009 року

 від відповідача - Корчєв Ю. О. – представник за довіреністю № 0209-LD/19 від 05.02.2009

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегрітес"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 22.06.2009

 у справі № 11/93 (суддя  

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед ФДС"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегрітес"

 про                                                   визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до суду з позовом про визнання укладеного ним з відповідачем договору про надання послуг № 204/07 від 24 липня 2007 року недійсним з моменту його укладення як такого, що укладений внаслідок введення в оману, та про стягнення з відповідача 131528,24 грн., з яких 55764,15 грн. – сума, сплачена позивачем за спірним договором, 55764,12 грн. – штрафна санкція за застосування обману при укладенні договору на підставі ст. 230 Цивільного кодексу України, 20000 грн. – моральна шкода.

Як на підставу задоволення своїх вимог позивач, ґрунтуючись на нормах ст.ст. 230, 216 Цивільного кодексу України, ст. 225 Господарського кодексу України, послався на те, що відповідач, замовчавши факт відсутності в нього можливості виконати умови договору, оскільки не мав на це права, навмисно ввів позивача в оману з метою укладення договору, умови якого завідомо не були б виконані.

На підтвердження зазначених обставин позивач послався на те,

- що у червні 2007 року отримав від представників міжнародної компанії Coface, яка займається управлінням кредитними ризиками, складанням кредитно-фінансових звітів, перевіркою платоспроможності підприємств, формуванням Міжнародної інформаційної мережі системи IGK, інформацію, що має у Міжнародній інформаційній мережі системи IGK низький кредитний рейтинг (кредитний рейтинг – 2 та кредитну цінність – 20 тис. євро), і пропозицію звернутися до представництва компанії в Україні для встановлення відповідності встановленого кредитного рейтингу дійсності;

- що договір з відповідачем уклав керуючись рекомендацією співробітника компанії Coface Ukraina, який повідомив позивачу, що на ТОВ „Інтегрітес” покладено функції з встановлення кредитного рейтингу та розміщення такої інформації в Міжнародній інформаційній мережі системи IGK;

- що кредитний звіт відповідач надав позивачу на офіційних бланках компанії Coface;

- що акт здачі-прийняття робіт за договором підписав з відповідачем після того, як у вересні 2007 року отримав від нього звіт, згідно якого позивач за своїми характеристиками відповідає кредитному рейтингу – 3 та кредитній цінності – 200 тис. євро та IGK номер 104-447-541, та запевнення, що інформація розміщена у системі IGK/

- що роботи за договором відповідач не виконав, оскільки після підписання акту здачі-прийняття робіт за договором позивач отримав інформацію від партнерів, що інформації стосовно підвищення його кредитного рейтингу в міжнародній системі немає;

- що 21.01.2008 у відповідь на свій лист від 17.01.2008 отримав від регіонального офісу Coface (Coface Eastern Europe), яка знаходиться в Латвії та об'єднує представництва компанії Coface в країнах Східної Європи, в тому числі і в Україні, інформацію, що відповідач не мав права представляти компанію Coface Ukraina, в тому числі не мав доступу до Міжнародної інформаційної мережі системи IGK та не мав права формувати цю систему та вносити в неї зміни.

Крім того, позивачем до матеріалів справи долучено копію листа № 5 від 27.05.2009 за підписом директора ТОВ „Кофас Україна Кредит Менеджмент Сервісез”, в якому йдеться про те, що інформація або рейтинговий звіт про компанію позивача, надані компанією „Інтегрітес”, ніколи не розміщувалось в інформаційній базі ICON.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.06.2009 у справі № 11/93 позов задоволено частково – визнано недійсним договір № 240/07 про надання послуг, укладений 24.07.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Юнайтед ФДС” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтегрітес”, стягнуто з відповідач на користь позивача 111528,24 грн., витрати по проведенню експертизи у розмірі 563,59 грн., державне мито у розмірі 1200,28 грн. та 109,03 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині позову відмовлено.

Приймаючи рішення про визнання недійсним договору № 204/07, суд першої інстанції, ґрунтуючись на нормах ст.ст. 215, 203, ч. 1ст. 230, ч. 1 ст. 229 Цивільного кодексу України, виходив з того, що позивач, в порушення зазначеного договору, який був укладений позивачем з метою визначення його кредитного рейтингу та розміщення вказаної інформації в Міжнародній інформаційній мережі IGK, договірні зобов'язання не виконав - інформацію про позивача, яка міститься в кредитних звітах, в мережі IGK не розміщував, а також склав кредитний звіт за підписом директора відповідача на бланках компанії Coface Ukraina, яка до відповідача не має жодного відношення.

За правилами ч. 1ст. 216, ч. 2 ст. 230 ЦК України суд першої інстанції задовольнив вимоги позивача про стягнення з відповідача 55764,15 грн., сплачених позивачем за договором, та 55764,12 грн. штрафної санкції за застосування обману при укладенні договору, у задоволенні вимог про стягнення 20000 грн. моральної шкоди відмовив за їх недоведеністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд винести постанову, якою скасувати рішення господарського суду міста Києва від 22.06.2009 у справі № 11/93 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що судом при винесенні рішення не були повно з'ясовано всі обставини, що мають значення для вирішення справи, порушено норми процесуального права (ст. 4-7, 43, 84 ГПК України), що призвело до прийняття неправильного рішення, і що викладені в рішенні суду висновки не відповідають обставинам справи.

На думку заявника, суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що розміщення кредитного звіту у Міжнародній інформаційній мережі систем IGK не було здійснено, оскільки цей факт матеріалами справи повністю доведений, в той час як позивачем не було надано суду жодного належного доказу відсутності такого розміщення, що позивач ґрунтує позов про визнання договору недійсним внаслідок введення в оману, посилаючись на факти невиконання відповідачем умов договору, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження факту введення в оману.

Ухвалою від 22.07.2009 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя – Пашкіна С.А., судді Калатай Н.Ф., Ропій Л. М. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтегрітес” прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

02.09.2009 від Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько – німецьке підприємство „IGK – Україна” через загальний відділ документального забезпечення суду надійшло клопотання про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, в якій вказана юридична особа просить допустити її до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Розпорядженням Голови суду № 01–23/1/1 від 04.09.2009 справу № 11/93 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Пашкіної С.А., суддів Калатай Н.Ф., Синиці О.Ф.

07.09.2009 від відповідача через загальний відділ документального забезпечення суду надійшло клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

В судовому засіданні 07.09.2009 оголошено перерву до 16.09.2009 для вирішення заявлених відповідачем та ТОВ Спільне Українсько – німецьке підприємство „IGK – Україна” клопотань та дослідження матеріалів справи.

16.09.2009, у зв'язку перебуванням головуючого судді Пашкіної С.А. у щорічній відпустці, а судді Калатай Н.Ф. на лікарняному, судове засідання не відбулося.

Розпорядженням Голови суду № 01–23/1/1 від 05.10.2009 справу № 11/93 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Калатай Н. Ф., суддів Коротун О. М., Синиці О.Ф.

Ухвалою від 05.10.2009 року розгляд справи призначений на 14.10.2009.

Розпорядженням Голови суду № 01–23/1/7 від 12.10.2009 справу № 11/93 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Пашкіної С.А., суддів Калатай Н.Ф., Синиці О.Ф.

Представник відповідача надав пояснення по справі, в яких підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив суд винести постанову, якою скасувати рішення господарського суду міста Києва від 22.06.2009 у справі № 11/93 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін.

У задоволенні клопотання ТОВ Спільне Українсько–німецьке підприємство „IGK – Україна” відмовлено, оскільки суду не надано доказів, що рішення з господарського спору, що розглядається у цій справі, може вплинути на права або обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін.

У задоволенні клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи судом відмовлено з підстав, що викладені нижче.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з урахуванням правил ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.

24.07.2007 позивач як Замовник та відповідач як Виконавець уклали договір № 204/07, предметом якого є надання відповідачем послуг з:

- аналізу інформації, що необхідна для здійснення кредитної оцінки та визначення кредитного рейтингу позивача,

- здійснення кредитної оцінки та визначення Кредитного рейтингу позивача.

- розміщення Кредитного звіту у Міжнародній інформаційній мережі IGK.

За умовами розділу 4 договору № 204/07 послуги в цілому вважаються наданими після підписання Акту виконаних робіт, який підписується не пізніше, ніж через 3 дні після надання Кредитного звіту та розміщення Кредитного звіту у Міжнародній інформаційній мережі IGK.

При цьому, під наданням Кредитного звіту сторони розуміють надсилання такого звіту позивачу засобами поштового чи кур'єрського зв'язку в кількості трьох оригінальних примірників, а під розміщенням Кредитного звіту у Міжнародній інформаційній мережі IGK – реєстрацію Кредитного звіту на сервері мережі та присвоєння йому номеру мережі, формату IGK.

Термін надання послуг згідно розділу 3 договору № 204/07 становить 2 календарні місяці з дати одержання відповідачем попередньої оплати в сумі 55764,12 грн. та 50% необхідних документів щодо позивача.

У відповідності до умов договору № 204/07 (розділ 2) платіжним дорученням № 480 від 26.07.2007 позивач перерахував відповідачу попередню оплату в сумі 55764,12 грн. (а.с.16 т.1).

Як свідчать матеріали справи, до виконання своїх договірних зобов'язань в частині розміщення Кредитного звіту у Міжнародній інформаційній мережі IGK відповідач залучив ТОВ Спільне українсько-німецьке підприємство „IGK Україна”, з яким мав укладений 25.12.2006 р. договір № UKR-115 про надання послуг (а.с.142-144 т.1), за умовами якого Спільне українсько-німецьке підприємство „IGK Україна” як Виконавець надавало відповідачу як Замовнику послуги з розміщення у міжнародній інформаційній мережі IGK виконаних та наданих відповідачем кредитно-рейтингових звітів.

Листом від 26.09.2007 № 8140-У (а.с.68 т.1) ТОВ Спільне українсько-німецьке підприємство „IGK Україна” повідомило відповідачеві, що 25.09.2007 Кредитний звіт (ТОВ „Юнайтед ФДС”) зареєстрований в інформаційній системі IGK, про що йому присвоєний відповідний номер формату IGK: 104-447-541.

За твердженням позивача (а.с.3 т.1), у вересні 2007 року він отримав від відповідача звіт та IGK номер 104-447-541, після чого 28.09.2007 сторони підписали акт № 64 здачі-прийняття робіт (надання послуг), в якому погодили, що згідно договору № 204/07 від 24.07.2007 відповідачем як Виконавцем були надані позивачу як Замовнику інформаційно-юридичні послуги на суму 55764,12 грн., і що сторони претензій одна до одної не мають.

01.10.2007 р. відповідач і Спільне українсько-німецьке підприємство „Україна” підписали акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) на виконання договору про надання послуг № UKR-115 від 25.12.2006 р. (а.с.145 т.1), згідно якому кредитно-рейтинговий звіт ТОВ „Юнайтед ФДС” у вересень 2007 року був розміщено в міжнародній інформаційній мережі IGK.

Згідно ч. 1 ст. 528 Цивільного кодексу України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.

За умовами укладеного сторонами договору № 204/07 (п. 6.8) Виконавець має право залучати до участі по наданню послуг, передбачених даним договором, додаткових фахівців, сторонніх консультантів або експертів.

Посилання у позовній заяві на будь-які акти цивільного законодавства, які б зобов'язували відповідача особисто виконати зобов'язання за договором № 204/07 в частині розміщення Кредитного звіту у Міжнародній інформаційній мережі IGK, також відсутні

Отже, факт виконання відповідачем його зобов'язань перед позивачем згідно умов договору № 204/07 підтверджуються наявними в матеріалах справи документальними доказами, і позивачем не наведено на спростування зазначених обставин жодного документального доказу.

Суд першої інстанції безпідставно визнав недоведений позивачем факт невиконання відповідачем договору № 204/07 одною з підстав для визнання договору недійсним як такого, що укладений внаслідок омани.

Посилання позивача як на доказ того, що відповідач при укладанні договору № 204/07 навмисно ввів його в оману, на те, що відповідач не повідомив його, що не мав доступу до Міжнародної інформаційної мережі системи IGK та не мав права формувати цю систему та вносити до неї зміни, до уваги колегією суддів також не приймаються, оскільки, по-перше, відповідач не наполягає на наявності в нього таких прав особисто, а по-друге, договір № 204/07 не укладався його сторонами під умовою, що відповідач такими правами наділений.

Наявне в матеріалах справи листування позивача з компаніями групи Coface (а.с.18-25 т.1) не може бути прийняте судом в якості належних письмових доказів в розумінні ст.ст. 34, 36 ГПК України. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що на дату укладання і виконання умов договору № 204/07 ці компанії мали відношення до Міжнародної інформаційній мережі системи IGK.

Лист № 5 від 27.05.2009 за підписом директора ТОВ „Кофас Україна Кредит Менеджмент Сервісез”, копію якого долучено позивачем до матеріалів справи (а.с.47 т.1), до уваги колегією суддів також не приймається, адже в цьому листі йдеться про розміщення інформації або рейтингового звіту про компанію позивача в інформаційній базі ICON, зобов'язання щодо чого відповідач за умовами договору № 204/07 на себе не брав.

Надання відповідачем позивачу Кредитного звіту на бланках компанії Coface Ukraina, до якої відповідач не має жодного відношення, на що позивач посилається як на підтвердження факту введення його відповідачем в оману, і що суд першої інстанції прийняв як належний доказ на підтвердження того, що відповідач зобов'язання за договором № 204/07 не виконав, також не може бути прийнято як належний доказ на підтвердження обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, оскільки в даному випадку може йтися про спір щодо неналежного виконання або невиконання відповідачем умов договору № 204/07, що регулюється певними правовими нормами, в той час як на підставу для задоволення своїх вимог про визнання цього договору недійсним позивач посилається на введення його відповідачем в оману при укладанні договору і наводить при цьому відповідні такому випадку норми закону.

З урахуванням вищевикладеного, в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи відмовляється, адже результати такої експертизи за будь-яких умов не впливають на вирішення спору сторін щодо визнання спірного договору № 204/07 недійсним як такого, що укладений внаслідок омани.

Згідно ч. 1 ст. 230 Цивільного кодексу України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Згідно з ч. 1 ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.78 N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" під обманом слід розуміти умисне введення в оману учасника угоди шляхом повідомлення відомостей, що не відповідають дійсності, або замовчування обставин, що мають істотне значення для угоди, що укладається.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна особа має довести, ті обставини. На які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не доведено обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог в частині визнання договору № 204/07 недійсним як такого, що укладений внаслідок введення його відповідачем в оману, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Суд першої інстанції, на думку колегії суддів, безпідставно задовольнив вимоги позивача про визнання договору недійсним як такого, що укладений внаслідок омани.

Спірне рішення в цій частині підлягає скасуванню.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 20000 грн., коштів, перерахованих на виконання Договору, в сумі 55765,12 грн., штрафної санкції за застосування обману при укладенні Договору в сумі 55765,12 грн. також не підлягають задоволенню, оскільки вони не сформульована як самостійні, не містять окремого обґрунтування і доказів, а є правовим наслідком визнання Договору недійсним, чого в даному випадку не сталося.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених в п.1 постанови від 29.12.1976 р. №11 „Про судове рішення”, обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені  обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні . Законним рішення є тоді, коли суд, встановивши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи, а тому рішення господарського суду міста Києва від 22.06.2009 року у справі № 11/93 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким в позові відмовляється повністю.

Решта наявних в матеріалах справи документальних доказів, в тому числі, висновок призначеної судом судово-почеркознавчої експертизи від 23.01.2009 (а.с.90-91 т.1), до уваги колегією суддів не приймаються як такі, що не впливають на вирішення спору сторін по суті.

З огляду на прийняте рішення, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на позивача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтегрітес” задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 22.06.2009 у справі № 11/93 скасувати.

3. В позові відмовити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнайтед ФДС” (04209, м. Київ, вул. Полярна, 14, ідентифікаційний код 33399801, р/р 26002157744 в ВАТ „Райфайзен банк Аваль”, МФО 380805, або з будь–якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтегрітес” (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 4, ідентифікаційний код 33404025, р/р 26006102343001 в ЗАТ “Альфа-банк” м. Київ, МФО 300346) витрати на подачу апеляційної скарги в сумі 600 (шістсот) грн. 14 коп.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Інтегрітес” (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 4, ідентифікаційний код 33404025, р/р 26006102343001 в ЗАТ “Альфа-банк” м. Київ, МФО 300346) з Державного бюджету зайво сплачене державне мито в сумі 100 (сто) грн., перераховане платіжним дорученням № 220 від 30.06.2009 року, оригінал якого міститься в матеріалах справи.

6. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

8. Матеріали справи № 11/93 повернути до господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 19.10.09 (відправлено)