Рішення

від 23.09.2009 по справі 52/495

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

52/495

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  52/495

23.09.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільний лікувально-хірургічний центр»про стягнення 32 703,78 грн. за участю представників позивача –Полоз І.В., довіреність № Д07/2009/07/10-18 від 10.07.2009р., відповідача –не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2009 року позивач звернувся до господарського суду  м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 29 592,17 грн. боргу, 2 654,61 грн. інфляційної складової боргу, 457,00 грн. 3% річних, а загалом 32 703,78 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 320641 від 01.04.2008 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.07.2009 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 04.09.2009 року.

В судовому засіданні 23.09.2009 року представник позивача підтримав    позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 23.09.2009 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.  

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільний лікувально-хірургічний центр»(абонент) 01.04.2008 року укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 320641, відповідно до умов якого енергопостачальна організація  зобов'язується постачати теплову енергію  у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону; гарячого водопостачання – протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатком №1 до договору, а абонент зобов'язується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і в терміни передбачені в договорі.

Договір набуває  чинності з дня його підписання, та діє до 31 грудня 2008 року (п. 8.1. договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за      місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово   заявлено однією із сторін (п. 8.4. договору).

За п. 5 додатку № 1 до договору при відсутності розбіжностей у         сторін по обсягам відпуску теплової енергії в поточному році, термін дії            даного додатку продовжується на кожний наступний рік.

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Згідно з п. 2.2.1 та 2.3.1 договору позивач зобов'язався постачати  теплову енергію у гарячій воді для потреб: опалення –в період опалювального сезону, гарячого водопостачання –протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього договору, яку абонент зобов'язаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі.

Відповідно до п.5 додатка №4 до договору відповідач зобов'яззаний  щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі тепло збуту платіжну вимогу доручення, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повернути у РВТ).

Згідно п. 2 додатка №4 до договору відповідач до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує позивачу вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця.

Однак, взяті на себе зобов'язання за договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.09.2008р. по 01.07.2009р. виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.07.2009 р. складає 29 592,17 грн.

Поясненнями позивача,  поданим позивачем  розрахунком, проведеним  відповідно  до вимог  чинного законодавства та умов договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм) стверджується  факт поставки позивачем відповідачу  протягом  указаного періоду за спірним договором теплової енергії на суму 29 592,17 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт  користування відповідачем  цією тепловою енергію та наявності заборгованості у останнього перед позивачем за спожиту теплову енергію у сумі 29 592,17 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором та поставив відповідачу теплову енергію, а останній виконав  неналежним чином взяті на себе зобов'язання з оплати спожитої теплової енергії за зазначеним договором у спірний період та мав перед позивачем заборгованість за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 320641 у сумі 29 592,17 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості суду  не надано.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, з урахуванням часткової оплати відповідачем суми основного боргу, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню в сумі          29 592,17 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати теплової енергії за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 2 654,61 грн. інфляційної складової боргу, 457,00 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.     

Отже, вимоги позивача в частині  стягнення 2 654,61 грн. інфляційної складової боргу, 457,00 грн. 3% річних ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, і тому підлягають задоволенню.           

Відповідно до ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 327,04 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82–85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільний лікувально-хірургічний центр»(01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 15, код ЄДРПОУ 33784263) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 29 592  (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто дві) грн. 17 коп. основного боргу, 2 654 (дві тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн. 61 коп. інфляційної складової боргу, 457 (чотириста п'ятдесят сім) грн. 00 коп. 3% річних, 327 (триста двадцять сім) грн. 04 коп. витрат по оплаті державного мита та 315 (триста п'ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                    С. Чебикіна