Постанова

від 08.10.2009 по справі 37/96пд

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

37/96пд

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 08 жовтня 2009 р.                                                                                    № 37/96пд  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого Бакуліної С.В.,

суддів :Глос О.І.,Олійника В.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю “АРЗУ”

на постановувід 01.07.2009 року Донецького апеляційного господарського суду

у справі№ 37/96пд

господарського суду Донецької області

за позовомТОВ “АРЗУ”

доДочірнього підприємства “Науково-дослідний та проектний інститут “Донецький ПромбудНДІпроект” “Будівельна компанія “Укрбуд”

прозобов'язання продовжити строк дії договору оренди нерухомого майна № 89-08 від 01.04.2008 року на один рік та підписання додаткової угоди до цього  договору

в судовому засіданні взяли участь представники :

від позивача: не з'явились

від відповідача:не з'явились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Донецької області (суддя Попков Д.О.) від 21.05.2009 року у справі № 37/96пд в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду (головуючий суддя Стойка О.В., судді –Діброва Г.І., Шевкова Т.А.) від 01.07.2009 року у справі № 37/96пд в задоволенні апеляційної скарги відмовлено; рішення Господарського суду Донецької області від 21.05.2009 року змінено в мотивувальній частині, викладено її в редакції постанови; резолютивна частина рішення Господарського суду Донецької області від 21.05.2009 року у справі № 37/96пд залишена без змін.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.07.2009 року та прийняти інше рішення, яким зобов'язати відповідача продовжити строк дії договору оренди, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Відзиву на касаційну скаргу відповідач не надіслав.

Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь у засіданні суду касаційної інстанції.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між позивачем та відповідачем укладено договір оренди нерухомого майна № 89-08 від 01.04.2008 року (далі –Договір, Договір оренди), згідно пунктів 1.1, 1.2 якого відповідач передає, а позивач приймає в строкове платне користування застраховане нежитлове приміщення, площею 42,70 кв.м., розташоване за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Артема, 145а.

Відповідно п.9.1 Договору його укладено строком на один рік - з 01.04.2008 року до 31.03.2009 року.

Вимоги п.9.7 цього Договору містять посилання на припинення дії Договору внаслідок, зокрема, закінчення узгодженого терміну його дії.

Крім того, між позивачем та відповідачем укладено договір № 89-08х від 01.04.2008 року про відшкодування витрат відповідача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг позивачу, який визначав правовідносини сторін з обслуговування, експлуатації та ремонту будівлі, в якій знаходиться орендоване позивачем приміщення, а також –з утримання прибудинкової території, інженерних мереж і технічного обладнання та компенсацію відповідних витрат відповідача.

Листом від 24.03.2009 року відповідач повідомив позивача про закінчення строку дії договору оренди та необхідність повернути орендоване майно за актом прийому-передачі відповідно до п.2.3 Договору.

Позивачем листами від 25.03.2009 року та 30.03.2009 року запропоновано відповідачу продовжити строк дії договору оренди до 31.03.2009 року шляхом підписання додаткової угоди.

Листом від 03.04.2009 року № 1/786-6-41, відповідач повторно повідомив позивача про припинення орендних правовідносин та відсутність намірів в подальшому укладати договір оренди відносно займаних приміщень.

Предметом позовних вимог є спонукання відповідача до внесення змін в Договір оренди стосовно строку його дії (п.9.1 строк дії договору - з 01.04.2008 року до 31.03.2010 року) - шляхом підписання відповідної Додаткової угоди.

В обґрунтування зазначених вимог позивач посилається на належне виконання ним умов Договору оренди та наявність переважного права на продовження строку його дії.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до вимог ч.4 ст.284, ч.2 ст.291 Господарського кодексу України, строк договору оренди визначається за погодженням сторін, дія договору припиняється після закінчення строку, на який його було укладено. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом місяця після закінчення строку дії договору, він вважаться продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

За умови наявності вищенаведеного повідомлення відповідача про відсутність наміру продовження дії Договору оренди, останній є припиненим у зв'язку із закінченням строку його дії, оскільки строк дії Договору оренди, виходячи з вимог ч.1 ст.284 ГК України, є його істотною умовою, а відповідно до вимог ст.627 ЦК України, ст.179 ГК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Згідно з вимогами ст.188 ГК України, зміна та розірвання договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Оскільки нормами діючого законодавства та вимогами спірного Договору не передбачено внесення змін в спірний Договір щодо строку його дії тільки на підставі бажання позивача при наявності заперечень відповідача, відсутні законі підстави для спонукання останнього до підписання відповідної угоди про внесення таких змін до Договору.

Посилання позивача на наявність його переважного права на продовження дії Договору є безпідставним, оскільки реалізація цього права стосується інших потенціальних орендарів на відповідний предмет оренди. Дослідження цього права в межах заявлених вимог є недоцільним, оскільки не стосується предмету спору.

Отже вимоги позивача про зобов'язання продовжити строк дії договору оренди нерухомого майна №89-08 від 01.04.2008 року на один рік та підписання додаткової угоди до цього договору не засновані на законі, тому висновок апеляційного суду про відмову в їх задоволенні є вірним.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для зміни постанови Донецького апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ТОВ “АРЗУ” на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.07.2009 року у справі № 37/96пд залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.07.2009 року у справі № 37/96пд –без змін.

Головуючий-суддя                                          С.Бакуліна

С у д д іО.Глос

В.Олійник