Постанова

від 13.10.2009 по справі 33/217-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33/217-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2009 року                                                                     Справа №  33/217-09

          Дніпропетровський          апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:  головуючого судді: Крутовських В.І.–доповідач,

             суддів: Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.

при секретарі судового засідання Савін В.Ю.

За участю представників сторін:

          Представники сторін у судове засідання не з`явились.

розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської  області від 17.06.2009р. по справі № 33/217-09

за позовом  приватного підприємства “Квадр”, м. Дніпропетровськ

до відкритого акціонерного товариства “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 324 423 грн. 01 коп.

         Рішенням господарського суду Дніпропетровської області  від 17.06.2009р. по справі № 33/217-09 (суддя –Рудовська І.А.) позов приватного підприємства “Квадр” (м. Дніпропетровськ) (далі –ПП “Квадр”) до відкритого акціонерного товариства “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод”                          (м. Дніпропетровськ) (ВАТ “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод”) про стягнення 324 423 грн. 01 коп. задоволено з урахуванням доповнення до позовної заяви.

          Присуджено до стягнення з відкритого акціонерного товариства „Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод” на користь Приватного підприємства «Квадр»- 297 536 грн. 02 коп. –основної заборгованості за договором № 560080479 від 28.01.2008 року,  15 748 грн. 56 коп. –пені,                      3 446  грн. 50 коп. – 3% річних, 12 799  грн. 80 коп. –інфляційних витрат,             3 295 грн. 31 коп. –державного мита та 118 грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          У задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення відмовлено.

          Оскаржуючи рішення господарського суду Дніпропетровської області                         від 17.06.2009р. по справі № 33/217-09, відкрите акціонерне товариство “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод” просить його скасувати  в частині відмови в задоволенні  заяви відповідача про розстрочку виконання рішення, та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву відповідача                  № 24-154 від 16.06.2009р. в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

          Позивач відзив на апеляційну скарну не надав.

          Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга –без задоволення, приймаючи до уваги наступне.

          Як вбачається із матеріалів справи, 28.01.2008р. між приватним підприємством “Квадр” (Виконавець) та відкритим акціонерним товариством “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод” (Замовник) був укладений договір № 560080479 (далі –договір), за умовами якого Виконавець (позивач по справі) прийняв на себе зобов'язання виконання робіт на одному обсадному прольоті в ТПЦ-4 відповідача по фарбуванню, ув'язки труб та інших робіт, які вказані в додатку №1, який є невід'ємною частиною договору, а Замовник (відповідач по справі) зобов'язаний прийняти та оплатити виконані роботи на умовах даного Договору.

          Відповідно до п.4.1. договору, прийом виконаних робіт здійснюється шляхом підписання акту здачі-прийому виконаних робіт уповноваженими представниками сторін до 3-го числа місяця, наступного за звітним.

           Згідно п. 5.1. договору розрахунки по договору здійснюється поетапно, шляхом перерахування замовником на розрахунковий рахунок виконавця вартості робіт не пізніше 10-го числа кожного місяця, після підписання сторонами акта здачі-прийому виконання робіт, при наявності рахунку та податкової накладної.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та                ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів та  умов договору; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити на  користь другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно, виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

          Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

          На виконання умов зазначеного договору позивач виконав роботи в повному обсязі, що підтверджується актами прийомки виконаних робіт № 1 від 29.02.2008 року, № 2 від 01.04.2009 року, № 3 від 06.05.2009 року, № 4 від 01.06.2009 року, № 5 від 03.07.2008 року, № 6 від 04.08.2009 року, № 7 від 03.09.2008 року, № 8 від 03.10.2008 року, № 9 від 03.11.2008 року.

          Сторонами 01.11.2008р. було підписано додаткову угоду, згідно якої відповідач зобов'язався провести розрахунки за виконані роботи в наступному порядку: грудень 2008р. –20% вартості робіт, січень 2008р. –20% вартості робіт, лютий 2009р. –20% вартості робіт, березень 2009р. –20% вартості робіт, квітень 2009 року –20% вартості робіт.  

          Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія № 1 від 20.01.2009р. з вимогою у строк до 31.01.2009р. погасити заборгованість, відповідь на претензію відповідач не надав (а.с. 23-24).

          11.02.2009р. між сторонами було укладено договір про переведення боргу № 88/2009, за умовами якого відповідач за погодженням позивача передав набувачу частину своїх зобов'язань за договором № 560080479 від 28.01.08р. на суму 31138 грн. 62 коп.

          Відповідач договірні зобов'язання в частині оплати виконаних робіт здійснив частково, і заборгованість відповідача перед позивачем складає                 297 536 грн. 02 коп.

          У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив  суд у примусовому порядку стягнути з відповідача на його користь 297 536 грн. 02 коп. - основної заборгованості по договору №560080479 від 28.01.2008 року, 15 748 грн. 56 коп. - пені, 9 169 грн. 86 коп. - інфляційних витрат, 1 968 грн. 57 коп. –3% річних та витрат по справі.

          Позивач 15.06.2009р. подав до суду доповнення до позовної заяви, в якому просить стягнути 297 536 грн. 02 коп. –основної заборгованості,                        15 748 грн. 56 коп. –пені, 12 799 грн. 80 коп. –інфляційних витрат,                     3 446 грн. 50 коп. –3% річних.  

          17.06.2009 року відповідач подав заяву, в якій просить про розстрочення виконання рішення суду на 6 календарних місяців рівними частинами до 30 числа кожного місяця.

          Господарський суд правомірно дійшов висновку, що основна заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 297 536 грн. 02 коп. підлягає задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача, що повністю підтверджується матеріалами справи.

Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення пені за договором № 560080479  від 28.01.2008р. підлягає задоволенню у сумі 15 748 грн. 56 коп. з урахуванням доповнення до позовної заяви.

          За вимогами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом,  зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

          Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

          Згідно п. 6.1. договору за порушення строків оплати виконання робіт замовник оплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від несвоєчасно сплаченої суми.

Господарський суд також правомірно задовольнив вимоги позивача до відповідача  щодо стягнення інфляційних втрат з урахуванням доповнення до позовної заяви у розмірі 12 799 грн. 80 коп.  та  3 %  річних  у сумі                       3 446 грн. 50 коп.

          Оскільки, відповідно до ст. 625 Цивільного  кодексу України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений  договором  або законом.

Відповідно до статті 121 ГПК України  при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ у винятковий випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

          Приймаючи до уваги викладене, відкрите акціонерне товариство “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод” визначило причини, що унеможливлюють чи утруднюють на його думку виконання рішення господарського суду.

          Разом з тим, посилання відповідача в заяві про розстрочення виконання рішення суду на існування фінансово-економічної кризи в нашій державі необґрунтовано, оскільки позивач також знаходиться на території України і кризові явища  фінансово-економічного спрямування у рівній мірі вплинули і на нього. Крім того, несплата відповідачем суми заборгованості також може вплинути на діяльність приватного підприємства “Квадр”, і на здатність позивача виплачувати заробітну плату працівникам свого підприємства, виплату податків та інших обов`язкових зборів.

          Оскільки позивач та відповідач знаходяться в аналогічних скрутних умовах апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення.

          Апеляційним господарським судом були враховані приписи Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.96 року з послідуючими змінами та доповненнями "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України" згідно до яких Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

          Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновки господарського суду є законними, обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.   

          Приймаючи до уваги викладене, рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.          

                 Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 121  Господарського процесуального кодексу України, суд, -         

ПОСТАНОВИВ:

          Рішення господарського суду Дніпропетровської  області від 17.06.2009р. по справі № 33/217-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод” (м. Дніпропетровськ) -  без задоволення.

Головуючий                                                                                 В.І. Крутовських

Суддя                                                                                          А.К. Дмитренко

Суддя                                                                                             А.Є. Прокопенко

З оригіналом згідно

Помічник судді                                                                     Ю.П. Гунченко