Постанова

від 15.10.2009 по справі 33/122-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33/122-09

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

   “12” жовтня  2009 р.                                                                         Справа № 33/122-09

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді  Лакізи В.В., судді Білоусової Я.О., судді Кравець Т.В.,  

при секретарі –Сємєровій М.О.

за участю представників:

позивача –  представник -  Артюх Ю.В. за довіреністю від 18.05.2009 р.?

відповідача –  представник –Ващенко Т.Д. за довіреністю № 38-134/209юр.від 18.012006р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Відкритого акціонерного товариства «Харківська ТЕЦ-5», м. Харків   (вх. № 2716Х/2-6) на рішення господарського суду Харківської області від 17.08.2009 по справі № 33/122-09,

за позовом  Відкритого акціонерного товариства «Харківська ТЕЦ-5», с.Подвірки,

до  Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», м.Харків,

про стягнення 37908149,64 грн., -

встановила:

          У червні 2009 року позивач звернувся  до господарського суду Харківської області  з позовною заявою про стягнення з відповідача 37908149,64 грн., у тому числі 36552212,01 грн. –основної заборгованості, 211756,61 грн. –інфляційних витрат, 1017049,80 грн. –пені, 127131,22 грн. –3% річних за договором № 383 купівлі –продажу теплової енергії для централізованого постачання населенню, укладеним між сторонами 07.11.2008р.( а.с. 2-5).

28.07.2009 р. позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, з урахуванням яких просив стягнути з відповідача 39051450,29 грн., у тому числі 36561212,01 грн. основного боргу, 1395683,72 грн. пені, 802146,62 грн. інфляційних витрат та 292407,94 грн. 3% річних за договором № 383 купівлі –продажу теплової енергії від 07.11.2008 р.( а.с. 29-31).

14.08.2009 р. відповідач звернувся до господарського з клопотанням про зменшення розміру пені, в якому просив суд з врахуванням відсутності вини з його боку у неналежному виконанні своїх обов*язків за договором та тяжким фінансовим становищем зменшити розмір пені на 86% ( а.с. 42-43).

Рішенням господарського суду від 17.08.2009р. по справі №33/122-09  (суддя Савченко А.А.) задоволено клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 50%. Позов задоволено частково. Стягнуто з КП «Харківські теплові мережі»на користь ВАТ «Харківська ТЕЦ-5»36561212,01 –основного боргу, 697841,86 грн. пені, 802146,62 грн. інфляційних витрат, 292407,94 –3% річних, витрати по сплаті державного мита у сумі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50 грн. В решті позову відмовити ( а.с. 54-56).

Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення в частині зменшення розміру пені скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача про стягнення  пені повністю. В обґрунтування апеляційної скарги  апелянт посилається на те, що місцевий господарський суд не мотивовано скористався приписами ст. 233 Господарського кодексу України і не встановив обставин, з якими законодавець пов'язує право суду на зменшення штрафних санкцій. Також апелянт вважає, що відповідачем не надано належних доказів, які звільняють його від цивільної відповідальності за несвоєчасне виконання свого грошового зобов*язання, не надано доказів винятковості обставин, які призвели до порушення ним грошового зобов*язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, та не надав  належних доказів щодо важкого фінансового стану та неможливості виконання судового рішення.

          Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу в якому проти апеляційної скарги заперечує, вважає її безпідставною та необґрунтованою. В відзиві на апеляційну скаргу посилається на те, що вирішуючи питання про зменшення розміру пені, місцевий господарський суд, врахував вимоги Закону України “Про тимчасову заборону стягнення пені з громадян України за несвоєчасне внесення оплати за житлово-комунальні послуги”, Закону України “Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати”та об'єктивно оцінив винятковість даного випадку, виходячи з інтересів сторін, встановив причини неналежного виконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної пені наслідкам, в зв'язку з чим просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

                             Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши присутніх в судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи між ВАТ «Харківська ТЕЦ-5» та КП "Харківські теплові мережі" був укладений договір купівлі –продажу теплової енергії для централізованого постачання населенню № 383 від 07.11.2008 р. ( а.с.11-14) та  додаткові угоди  до договору за № 2 від 25.12.2008 р. ( а.с.15),  № 3 від 31.12.2008 р. (а.с.16), № 4/25 від 15.01.2009 р. ( а.с.17),№ 6/184 від 14.04.2009 р. (а.с.18).

          Умовами укладеного договору було встановлено, що позивач (продавець)  зобов'язується передати у власність відповідачу (покупцю) теплову енергію за умови поставки природного газу ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити теплову енергію на умовах  даного договору.

Підпунктом 4.1 пункту 4 зазначеного договору сторони визначили порядок та умови проведення  розрахунків та встановили, що розрахунки за поточний місяць проводяться в грошовій формі у наступному порядку:

- перша оплата в розмірі 34% від вартості заявленого місячного обсягу теплової енергії проводиться не пізніше 9 числа поточного місяця;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості заявленого місячного обсягу поставки теплової енергії до 19 та 29 (30) числа поточного місяця;

          - остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться до 9 числа наступного місяця, згідно Акту прийому –передачі теплової енергії для населення.

Підпунктом 4.4. пункту 4 договору також було встановлено, що звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості отриманої теплової енергії покупцем та акту приймання - передачі теплової енергії  для населення до 20 числа місяця, наступного за звітним.  Вказана звірка оформлюється актом звірки.

Пунктом 6 договору сторони визначили порядок відповідальності сторін за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по даному договору, а саме п. 6.2. договору сторони встановили, що в разі неоплати або несвоєчасної оплати у строки, зазначені у пункті 4.1 даного договору, покупець сплачує на користь продавця, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції, позивач свої зобов*язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору в період з березня по квітень 2009 р.  передав відповідачу теплову енергію на загальну суму 36561212,01 грн., що підтверджується актами прийому –передачі теплової енергії, копії яких долучені до матеріалів справи ( а.с. 19-20). Таким чином, колегія суддів вважає доведеним, що позивач свої зобов'язання згідно укладеного сторонами договору виконав належним чином та в повному обсязі.

          Відповідач свої зобов'язання, встановлені умовами договору купівлі –продажу теплової енергії для централізованого постачання населенню №383 від 07.11.2008 р. не виконав належним чином,  внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 36561212,01 грн., яка до цього часу не сплачена.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не вказано договором або законом.

Оскільки відповідачем не надано доказів належного виконання укладеного сторонами договору  в частині своєчасного погашення боргу, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду в частині стягнення з відповідача  розміру основного боргу   за отриману теплову енергію в розмірі 36561212,01 грн. за період з березня по квітень 2009 р.

Щодо позовних вимог ВАТ «Харківська ТЕЦ-5» про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 802146,62 грн. та  3% річних в сумі 292407,94 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми.

          Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову в цій частині та стягнення з відповідача інфляційних в сумі 802146,62 грн. та 3% річних в сумі 292407,94 грн.

Щодо висновків місцевого господарського суду про  наявність підстав для зменшення розміру стягуваної пені на 50%, то місцевий господарський суд узяв до уваги причини неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, а саме  врахував існування заборгованості споживачів (населення, бюджетні установи, промислові підприємства) перед відповідачем з оплати теплової енергії. Матеріали справи свідчать, що станом на 10.08.2009 р. загальний борг споживачів перед КП «Харківські теплові мережі»складає 451,1 млн. грн., в  тому числі борг населення за спожиту теплову енергію становить 383,5 млн. грн.. Оскільки відповідно  Закону України "Про тимчасову заборону стягнення пені з громадян України за несвоєчасне внесення оплати за житлово-комунальні послуги" № 486/96 від 13.11.1996 р., заборонено нараховувати та стягувати пеню з громадян за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача та керуючись п.3 ст.83 ГПК України зменшив розмір пені на 50% та стягнув з відповідача пеню в розмірі 697841,86 грн. В інший частині пені в розмірі 697841,86 грн. відмовив.

Позивач в апеляційній скарзі з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для зменшення розміру пені на 50% до 697841,86 грн. не погодився та просив оскаржуване рішення в частині зменшення розміру пені скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги в частині стягнення пені задовольнити повністю.          

З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів передбачених статтею 546 ЦК України, також створює зобов'язальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6 договору сторони передбачили відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по даному договору, зокрема, п. 6.2. сторони встановили, що  в разі несплати або несвоєчасної оплати  у строки, зазначені п. 4.1 даного договору, покупець (відповідач) сплачує на користь продавця (позивача), крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 1 ст. 233 ГК України передбачено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Зі змісту наведених норм випливає, що вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

З наданих відповідачем документів в обґрунтування клопотання про зменшення розміру пені вбачається, що на виконання вимог Закону України “Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію ”КП “Харківські теплові мережі” станом на 01.08.2009 р. сума реструктуризованої заборгованості за надані послуги по  теплопостачанню складає 46,6 млн. грн. Підприємством приймаються заходи по стягненню заборгованості. Так станом на 01.07.2009 р. до фізичних осіб пред*явлено 228111 позовів на суму 183,1 млн. грн. Загальний розмір заборгованості споживачів за теплову енергію, згідно наданих відповідачем документів, складає 451,1 млн. грн.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що  застосування таких санкцій, у розмірах нарахованих позивачем у позовній заяві, є надмірно великим порівняно зі  збитками  кредитора, за таких обставин суд першої інстанції з урахуванням статусу відповідача, ступеню виконання зобов'язання боржником, з урахуванням майнового стану сторін та у відповідності до  статті 233 Господарського кодексу України і статті 83 пункту 3 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтовано зменшив  розмір нарахованих позивачем  санкцій на 50% та стягнув з відповідача 697841,86 грн. пені. В іншій частині пені в розмірі 697841,86 грн. відмовив правомірно.   

        За таких обставин, колегія суддів вважає рішення господарського суду Харківської області від 17.08.2009 по справі № 33/122-09 таким, що  прийняте у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права,і підстави для його скасування відсутні, у зв'язку з чим апеляційна скарга  позивача  задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів , -          

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну  скаргу Відкритого акціонерного товариства «ТЕЦ-5»залишити без задоволення.

          Рішення господарського суду  Харківської області від 17.08.2009 по справі № 33/122 -09 залишити без змін.

            Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом місяця до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                    Лакіза В.В.

                       Суддя                                                    Білоусова Я.О.

                      Суддя                                              Кравець Т.В.

          Повний текст постанови підписано 13.10.2009р.