Рішення

від 13.10.2009 по справі 2/102

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/102

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2009 р.   Справа № 2/102   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Судді Круглової О.М.

При секретарі судового засідання:  Григорійчук Я.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом  ТзОВ "Агро-Союз-Івано-Франківськ"  вул. Чорновола, 157, м.Івано-Франківськ, 76000

до відповідача  ТзОВ "Галичина"   вул. Міцкевича,1, м. Бурштин,  Івано-Франківська область, 77111

про стягненя 6433,21 грн. заборгованості

за участю представників:

від позивача: Силюк Р.В. -  голова комісії з припинення, протокол №3 загальних зборів учасників  ТзОВ "Агро-Союз-Івано-Франківськ" від 17.06.09р  

від відповідача: не з'явилися.

Позивач подав доказ (виписку банку від 20.09.09) про часткову оплату відповідачем боргу в сумі 3000 грн. та просив стягнути залишок несплаченої суми боргу.          

Відповідач в засідання суду повторно не з"явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча доказ вручення ухвал суду від 16.09.09 та 01.10.09 міститься в матеріалах справи, будь-яких заперечень в спростування позовних вимог чи доказу оплати боргу суду не подав.  

Відповідно до ч.3 ст. 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм  процесуальними  правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом   інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,  суд  вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача,  судом,

                                               встановлено:

позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 6433,21 грн. заборгованості, в тому числі 5303,48 грн. основного боргу, 920,43 грн. пені за період прострочки з 20.02.09 по 31.08.09, 133,65 грн. інфляційних за березень - червень 2009 та       75,65 грн. 3% річних за період  з 20.02.09 по 31.08.09.

З матеріалів справи вбачається, що 12.01.09 року між позивачем та відповідачем укладено Договір №1279, відповідно до умов Договору (п.1.1) Постачальник (позивач)  зобов"язується поставити, а Покупець (відповідач) прийняти й оплатити продукцію в асортименті, кількості й за ціною, зазначених у рахунках і/або накладних, що є невід"ємною частиною даного Договору   .

На виконання умов даного договору позивач поставив відповідачу продукцію (автозапчастини) на загальну суму 7148,98 грн. Факт поставки товару підтверджується наявними в матеріалах справи  накладними (а.с.14-17).

Так як сторони до звернення до суду частково врегулювали спір між собою шляхом часткового повернення відповідачем товару на суму 1444,01 грн. (акт повернення товару №00050 від 23.07.09 - а.с.13), здійснення  часткової оплати відповідачем в сумі 401,49 грн. (а.с.11-12) та укладення угоди про взаємозалік на суму 11713,32 грн., заборгованість за поставлену продукцію станом на день звернення до суду становить 5303,48 грн., яка і складає суму основного боргу.

Відповідно п.3.1 Договору, оплата кожної партії товару продукції здійснюється з відстрочкою платежу 10 днів з дати отримання накладної, але не пізніше 25-го числа поточного місяця.  

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу україни за договором поставки одна сторона –постачальник зобов”язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов”язується прийняти товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Якщо у зобов”язанні встановлено строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Враховуючи, що відповідачем після звернення позивача до суду було сплачено          3000 грн.(виписка банку від 20.09.09 - а.с.19),  провадження в цій частині слід припинити за відсутністю предмету спору відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України, з віднесенням на відповідача в цій частині судових витрат.

З врахуванням наведеного, сума основного боргу, що підлягає до стягнення становить 2303,48 грн., яка в  порушення вищезазначених норм та  всупереч  умовам п.3.1 договору відповідачем повністю не оплачена.

Слід визнати обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення 920,43 грн. пені за період прострочки з 20.02.09 по 31.08.09, 133,65 грн. інфляційних за березень - червень 2009 та       75,65 грн. 3% річних за період  з 20.02.09 по 31.08.09, враховуючи наступне:

Статтею 625 ЦК України встановлено, що в разі порушення терміну виконання грошового зобов"язання сторона повинна сплатити суму боргу з врахуванням інфляційних та  3% річних.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пунктом 5.2 Договору за порушення терміну оплати поставленої продукції   передбачена відповідальність у вигляді пені, що мало місце в даному випадку.

У  відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищенаведнене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення 2303,48 грн. основного боргу, 920,43 грн. пені, 133,65 грн. інфляційних та 75,65 грн. 3% річних обгрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно  до ст.33 ГПК України  кожна сторона  повинна   довести  ті обставини, на  які  вона  посилається   як   на  підставу   своїх   вимог і  заперечень .

Судові витрати покласти на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 265 ГК України, ст.ст.  526, 530,546,625,629 Цивільного кодексу України,  ст.ст. 33, 49, 75, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

позов задовольнити частково.

Стягнути з ТзОВ "Галичина"   вул. Міцкевича,1, м. Бурштин,  Івано-Франківська область, 77111  (код 00132799) на користь   ТзОВ "Агро-Союз-Івано-Франківськ", вул. Чорновола, 157, м.Івано-Франківськ, 76000  (код 35765609) –2303,48 грн. основного боргу, 920,43 грн. пені, 133,65 грн. інфляційних та 75,65 грн. 3% річних, 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 3000 грн. основного боргу провадження у справі припинити за відсутністю предмету спору.

Наказ суду видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

                   Суддя                                                  Круглова О.М.

              Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України  15.10.09.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"