Постанова

від 13.03.2007 по справі 22/420-06-12047а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

22/420-06-12047А

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"13" березня 2007 р. Справа № 22/420-06-12047А

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді:  Бєляновського В.В.,

                     Суддів:   Мирошниченко М.А.

                                      Шевченко В. В.,

при секретарі   -   Волощук О.О.,

за участю представників:

Від позивача: Крівенок С.О.

Від відповідача: Чернокульський С.О.

Від третьої особи: Крисюк П.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційні скарги Виконавчого комітету Білгород – Дністровської міської ради та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Центр”, м. Білгород –Дністровський  

на постанову господарського суду Одеської області від  27.12.2006 року          

у справі №  22/420-06-12047А                                                                                                                                                                                                                                                                                  за позовом: Малого підприємства „Созвездие”, м. Білгород –Дністровський

до відповідача: Виконавчого комітету Білгород –Дністровської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Центр”, м. Білгород – Дністровський  

про визнання частково недійсним рішення

    ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2006 року Мале підприємство „Созвездие” звернулося до господарського суду Одеської області з адміністративним позовом до виконавчого комітету Білгород –Дністровської міської ради (далі - Виконком) про визнання частково недійсним та скасування п. 1.4. рішення Виконкому       № 806 від 08.12.05 року “Про передачу комунального майна на баланс комунальних підприємств міста та об'єднань багатоквартирних будинків”. Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що пунктом 1.4. оспорюваного рішення об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку „Центр” передано на баланс вбудовано-прибудовані нежитлові приміщення загальною площею 8489,6 кв. м.  в житловому будинку в м. Білгороді-Дністровському по вул. Калініна, 10. Згідно з договором оренди № 260/2001/Г від 08.11.2001 року та додатковою угодою до нього № 4д/2004 від 29.04.2004 року укладеними з Міністерством оборони України в особі Головного квартирно-експлуатаційного управління, позивач є орендарем нежитлового приміщення загальною площею 75,2 кв. м., розташованого на першому поверсі цього будинку, який знаходиться на території військового містечка. Листом № 122 від 03.02.06 року Білгород-Дністровська КЕЧ району повідомила позивача про те, що майно, яке ним орендується згідно з вищевказаним договором передано у комунальну власність та запропоновано звернутися до Білгород-Дністровської міської ради для переукладення договору оренди. Оспорюваним рішенням зобов'язано кошти, отримані від передачі в оренду нежитлових приміщень витрачати виключно на утримання житлового будинку та прибудинкової території, чим міська рада не дала змоги збільшення доходної частини місцевого бюджету і обмежила місто у соціально –економічному розвитку. Крім того, вкладені позивачем кошти для ремонту орендованих приміщень покращили стан цих приміщень, а можливе неукладення договору оренди з новим власником призведе до втрати цих коштів та до ускладнення займатися підприємницькою діяльністю. А тому, на підставі ст. ст. 16, 761, 770 ЦК України та ст. ст. 6,104,106,162 КАС України позивач просив про задоволення позову.

В процесі розгляду даної справи позивач неодноразово уточнював свої позовні вимоги і останньою заявою від 25.12.2006 року просив господарський суд  з тих же  підстав визнати частково недійсним та змінити п. 3 Додатку № 4  п. 1.4. рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 08.12.05 р. № 806 “Про передачу комунального майна на баланс комунальних підприємств міста та об'єднань багатоквартирних будинків” шляхом зменшення загальної площі, що передана ОСББ “Центр”, на 75,2 кв. м., яка знаходиться в оренді МП “Созвездие”.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.12.2006 року за клопотанням Виконкому до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмету спору на стороні відповідача було залучено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Центр” (далі –Об'єднання).

          Виконком позов не визнав вказуючи на те, що передачею на баланс Об'єднання вбудованих приміщень першого поверху житлового будинку не порушує прав та законних інтересів позивача, оскільки знаходження на балансі Об'єднання цих приміщень не перешкоджає виконкому міської ради передавати їх в орендне користування іншим особам.

Об'єднання заперечувало проти позову посилаючись на те, що передані йому Виконкомом згідно з оспорюваним рішенням на баланс нежитлові приміщення  першого поверху в житловому будинку по вул. Калініна, 10 в м. Білгород-Дністровському, в тому числі й ті, що орендуються позивачем, є допоміжними, в них проходять інженерні  мережі системи  теплозабезпечення та водовідведення, які є складовою частиною житлового будинку в цілому без доступу до яких експлуатація будинку не є можливою.

          Постановою господарського суду Одеської області від 27.12.2006 року у справі (суддя –Торчинська Л.О.) уточнені позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Постанова мотивована тим, що позивачем в період оренди зазначених приміщень були вкладені кошти для ремонту орендованих приміщень, що покращило стан даних приміщень, а можливе неукладення договору оренди з новим власником призведе до втрати цих коштів та до ускладнення займатись підприємницькою діяльністю.

Виконком у поданій до Одеського апеляційного господарського суду апеляційній скарзі просить зазначену постанову місцевого господарського суду скасувати, як винесену з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог. При цьому скаржник вказує на те, що оспорюване рішення було прийнято виконкомом в межах повноважень, наданих йому Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”, відповідає вимогам чинного законодавства та не може порушувати права та законні інтереси позивача, оскільки знаходження на балансі Об'єднання нежитлових приміщень не перешкоджає  виконкому передавати їх в орендне користування іншим особам.     

          Об'єднання у поданій апеляційній скарзі просить постанову місцевого господарського суду скасувати, як винесену з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні позову. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суд не вказав у постанові у чому полягає порушення права позивача у зв'язку з прийняттям виконкомом оспорюваного рішення. Разом з тим, передача  Об'єднанню на баланс нежитлових приміщень ні в якій мірі не впливає на їх оренду і не порушує права та законні інтереси позивача, як орендаря частини приміщення. Крім того, скаржник вказує на те, що суд приймав рішення в залі судових засідань в присутності секретаря суду, чим грубо порушив вимоги ст. 154 КАС України про  таємницю нарадчої кімнати.          

          МПП „Созвездие” заперечує проти задоволення апеляційних скарг посилаючись на їх необґрунтованість і просить оскаржувану постанову залишити без змін, як винесену з дотриманням вимог матеріального і процесуального права.          

          Обговоривши доводи апеляційних скарг та заперечення на них, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.11.2001 року між Міністерством України в особі начальника Головного квартирно –експлуатаційного управління Міністерства оборони України (орендодавець) та МП ”Созвездие” (орендар)  було укладено договір № 260/2001/Г оренди нежитлового приміщення загальною площею 75,2 кв. м., розташованого на першому поверсі житлового будинку в м. Білгород-Дністровському по вул. Калініна, 10 на території військового містечка  № 60, що знаходиться на балансі Білгород-Дністровської КЕЧ району, для використання під магазин непродовольчих товарів та офіс, строком до 08.11.2004 року.

Зазначене в даному договорі майно було передано орендареві від орендодавця за актом від 08.11.2001 року.

29.09.2004 року між Міністерства оборони України в особі начальника Білгород-Дністровської КЕЧ району (орендодавець) та МП ”Созвездие” (орендар) було укладено додаткову угоду № 4д/2004 до даного договору оренди, умовами якої сторони, зокрема, п. 10.1 розділу 10 договору виклали в наступній редакції: Даний договір діє з моменту реєстрації строком на 10 років.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України „Про господарську діяльність у Збройних Силах України,” порядок надання дозволу військовим частинам на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого  майна в оренду встановлюється Кабінетом Міністрів України.

          Згідно з п. 4 Порядку надання дозволу військовим частинам Збройних Сил на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого  майна в оренду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2000 року       № 778, дозвіл військовим частинам на передачу військового майна в оренду надається щодо нерухомого військового майна - Міноборони або уповноваженими ним органами військового управління за погодженням відповідно з Фондом державного майна чи його регіональними відділеннями (представництвами).

          Пунктом 11 вказаного Порядку передбачено, що у разі оренди нерухомого військового майна подані матеріали розглядаються Міноборони або уповноваженими ним органами військового управління у місячний термін. Під час розгляду зазначених матеріалів Міноборони або уповноважені ним органи військового управління погоджують питання про надання дозволу на оренду майна та проект договору його оренди з Фондом державного майна чи його регіональними відділеннями (представництвами) за місцезнаходженням цього майна.

          Належні докази, які б свідчили про те, що питання про надання дозволу на оренду вказаного в договорі від 08.11.2001 року нерухомого майна,  а також сам договір та додаткова угода від 29.09.2004 року до нього були належним чином погоджені з Фондом державного майна України чи його регіональним відділенням по Одеській області в справі відсутні.

          З 01 січня 2004 року набрав чинності Цивільний кодекс України, в редакції від 16.01.2003 року.

          Частиною 2 ст. 793 ЦК України, в редакції, що була чинною на момент укладення додаткової угоди від 29.09.2004 року до договору оренди, встановлено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

          Статтею 794 ЦК України, в тій же редакції, передбачено, що  договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше одного року, підлягає державній реєстрації.

          Наявна у справі додаткова угода № 4д/2004 від 29.09.2004 року до договору оренди від 08.11.2001 року свідчить про те, що вона не була  посвідчена в нотаріальному порядку та зареєстрована в державному реєстрі правочинів.

          Згідно з приписами ст. 210 ЦК України правочин, який підлягає державній реєстрації є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

          Частиною 1 ст. 220 ЦК України встановлено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

          Таким чином, додаткова угода № 4д/2004 від 29.09.2004 року до договору оренди від 08.11.2001 року, на яку посилається позивач в обґрунтування свого права користування нежитловим приміщенням загальною площею 75,2 кв. м. розташованим на першому поверсі житлового будинку по вул. Калініна, 10 в м. Білгород –Дністровському є невчиненою та нікчемною і не створює ніяких правових наслідків.

          Отже, у позивача не має суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого ним поданий позов (володіти та користуватися майном).

          Разом з тим, відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших, встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов'язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов'язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов'язаних осіб. Отже, лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом (в інтересах якої звернулись з позовом), суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

          Крім  того, з пояснень сторін та матеріалів справи випливає, що згідно з директивою Міністра оборони України житловий фонд військових містечок з об'єктами соціальної інфраструктури розташованих в м. Білгород – Дністровському були передані в комунальну власність. 18.08.2005 року виконавчим комітетом Білгород –Дністровської міської ради було прийнято рішення № 521 „Про внесення на затвердження міської ради актів прийому –передачі до комунальної власності територіальної громади м.  Білгород –Дністровського житлового фонду військових містечок № № 47,60,75 з об'єктами соціальної інфраструктури, інженерною технікою та майном”.

          29.09.2005 року Білгород –Дністровською міською радою прийнято рішення № 907-ІV „Про затвердження актів прийому –передачі до комунальної власності територіальної громади м. Білгород –Дністровського житлового фонду військових містечок № № 47,60,75 з об'єктами соціальної інфраструктури, інженерною технікою та майном ”.

          На підставі вказаних рішень виконкомом було прийнято оспорюване рішення, пунктом 1.4 якого визначено передати на баланс Об'єднанню комунальне майно загальною площею 8489,6 кв. м. і в тому числі всі нежитлові приміщення першого поверху житлового будинку по вул. Калініна, 10 в м. Білгород –Дністровському (п. 3 додатку № 4).

          В зазначених нежитлових приміщеннях проходять внутрішньобудинкові інженерні мережі тепло –і водопостачання та водовідведення необхідні для функціонування житлового будинку, без доступу до яких його нормальна експлуатація неможлива, що сторонами не заперечується.

          Відповідно до п. 1 ст. 29 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, управляти в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності територіальної громади Виконком наділений повноваженнями.

          Порушень вимог чинного законодавства у зв'язку з прийняттям відповідачем оспорюваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено. Сам позивач у позовній заяві та уточненнях до неї не вказує, яким саме нормативно –правовим актам не відповідає це рішення. Його твердження про обмеження міста у соціально –економічному розвитку спростовується змістом оспорюваного рішення, в якому не міститься вказівок щодо витрачення коштів отриманих у вигляді орендної плати на утримання житлового будинку та прибудинкової території.

          З цих же підстав не заслуговують на увагу безпредметні посилання позивача в обґрунтування своїх доводів на п. 5 ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” згідно з яким реорганізація орендодавця не є  підставою для зміни умов чи розірвання договору оренди, оскільки у даному випадку такої реорганізації орендодавця в розумінні ст. 104 ЦК України не відбулося.

          Не приймаються також до уваги безпредметні посилання позивача на ч. 1 ст. 770 ЦК України, якою встановлено, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця, оскільки передачею на баланс Об'єднання нежитлового приміщення, яке займає позивач без будь –яких законних на те підстав, не можуть бути порушені його права та охоронювані законом інтереси, оскільки знаходження на балансі Об'єднання цього майна не перешкоджає Виконкому передавати його у користування іншим особам. Сам позивач у позовній заяві не вказує, які саме його права та інтереси порушені спірним рішенням.

          Твердження про те, що можливе неукладення договору оренди з новим власником призведе до втрати коштів витрачених на ремонт орендованого приміщення та до ускладнення займатися підприємницькою діяльністю є недоведеним, ґрунтується на припущенні, а тому не може бути прийнято до уваги.

          Представник позивача в судовому засіданні апеляційного господарського суду підтвердив, що оспорюваним рішенням права та інтереси МП „Созвездие” не порушені.

          Частиною 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

          За таких обставин правові підстави для задоволення позову відсутні.

          Місцевий господарський суд зазначеного не врахував і не розібрався у виниклих між сторонами правовідносинах, приймаючи оскаржувану постанову надав невірну юридичну оцінку обставинам справи, не навів правового обґрунтування і тих доведених фактичних обставин, з огляду на які доводи відповідачів не взяв до уваги, послався на докази, які не були предметом дослідження й оцінки і які у справі відсутні, застосував норми матеріального права,  які не регулюють виниклі між сторонами правовідносини та порушив норми процесуального права, а саме ст. 154 ГПК України, згідно з якою під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу.

          З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.          

Керуючись  ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 203, 205, 207, 254  КАС  України,

колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги Виконавчого комітету Білгород – Дністровської міської ради та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Центр” - задовольнити.

          Постанову  господарського  суду Одеської  області  від  27.12.2006 року у справі № 22/420-06-12047А скасувати.

У задоволенні позову відмовити.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена

у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий  суддя:                                                Бєляновський В.В.          

 Судді:                                                                      Мирошниченко М.А.

                                                                                   Шевченко В. В.